www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археологічна зона Пакіме Ка сас Гра ндес або Пакіме ісп Casas Grandes великі доми або Paquimé доколумбове місто та архео

Археологічна зона Пакіме

Ка́сас-Гра́ндес або Пакіме́ (ісп. Casas Grandes — «великі доми» або Paquimé) — доколумбове місто та археологічна ділянка на його території в мексиканському штаті Чиваві, що часто розглядається як найважливіша археологічна ділянка в Північно-східному регіоні країни. Касас-Грандес знаходиться в широкій родючій долині річки Сан-Мігель приблизно за 40 км від міста Ханос та за 240 км на північний схід від міста Чивави.

Археологічна зона Пакіме,
Касас-Грандес
Archaeological Zone of Paquimé,
Casas Grandes 
Світова спадщина
30°22′32″ пн. ш. 107°57′20″ зх. д. / 30.37583000002777922° пн. ш. 107.9555600000277877° зх. д. / 30.37583000002777922; -107.9555600000277877
Країна  Мексика
Тип Культурний
Критерії iii, iv
Об'єкт № 560
Регіон Латинська Америка і Кариби
Зареєстровано: 1998 (22 сесія)

Розташування на карті Мексики
 Археологічна зона Пакіме у Вікісховищі

Доколумбова культура ред.

Залишки культури Касас-Грандес у печері Куева-де-лас-Харільяс

мешканці району почали засновувати невеликі поселення уздовж цієї долини між 1130 і 1300 роками н. е. Розмір поселень значно зріс протягом 14 століття, наприкінці якого поселення стали застроюватися будівлями у кілька поверхів, а їх населення досягало 2500 мешканців. Найбільші поселення мали традиційні месоамериканські поля у форму літери I для гри у м'яч, ринкові площі та складну систему збереження води.

Тут активно розвивалися ремесла, продуктами яких були мідні дзвоники та прикраси, намиста з морських перлин, різноманітні гончарні вироби. Ймовірно поселення мали значне розділення праці та розвинену систему торгівлі. Гончарні вироби Касас-Грандес мали білу або руду поверхню з блакитними, червоними, коричневими або чорними узорами, і часто вважаються кращими за сучасні гончарні вироби цього району. Вкриті глазур'ю посудини часто робилися у формі фігурки людини. Ці вироби активно експортувалися у райони від Нью-Мексико до півдня Мексики.

Пакіме було найбільшим поселенням культури Касас-Грандес. Місто спершу мало близько 20 великих будівель, збудованих з саману, кожна зі власним двором та огороджена власною стіною, та зі спільною системою водогону. У місті застосовувалася складана система контролю води, що включала дренажні системи, резервуари для збереження води, канали для підведення води до домів та систему каналізації. Розкопки також виявили фрагменти яєчної шкаралупи, скелети птахів та залишки кліток, що ймовірно використовувалися для вирощування макак, важливих для релігійних ритуалів деяких культур району. Це поселення було повністю перебудоване в 14 столітті, зокрема одноповерхові будинки були замінені багатоповерховими. На початку 15 століття місто було покинуте.

Найбільша колекція знахідок цієї археологічної ділянки знаходиться у Музеї Народів та Культур, Прово, Юта.

Руїни ред.

На момент іспанського завоювання район міста мав багато штучних курганів, де яких шукачі скарбів знайшли велику кількість кам'яних сокир, ступ, гончарних виробів та різноманітного знаряддя. На той час значні фрагменти зруйнованих будівель все ще стояли на відстані біля кілометру від тогочасного поселення. Будівлі у зуїнах були збудовані з висушених на сонці блоків глини та гравію близько 55 см завтовшки та різної довжини, зазвичай близько 3 м, ймовірно вони формувалися та висушувалися біля місця будівництва. На обох сторонах стіни залишилися шматки штукатурки. Найбільша споруда мала розміри близько 240 м з півночі на південь та близько 75 м зі сходу на захід, майже прямокутна, та складалася з кількох окремих одиниць, з'єднаних галереями.

Житлові приміщення мали різні розміри, від дуже маленьких кімнат, майже розміром з шафу, до просторих зал та дворів. Стіни в деяких місцях досягають 15 м заввишки, що дозволяє оцінити висоту в 6-7 поверхів.

Інші споруди, приблизно за 150 м від головної будівлі, складалися з серії кімнат навколо квадратного внутрішнього двору, 7 з кожного боку, з більшими кімнатами у кутах.

Подібні, хоча й менші, руїни також збереглися біля міст Гіла, Салінас і Колорадо, ймовірно збудовані тією ж культурною групою, пов'язаною з культурою Моголлон на північ від них.

Панорама Пакіме, Касас-Грандес

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Phillips and Bagwell (2001)
  3. Susan M. Deeds (2000). Legacies of Resistance, Adaptation and Tenacity: History of the Native Peoples of Northwest Mexico. У Richard E.W. Adams and Murdo J. Macleod (eds.). The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas, Vol. II: Mesoamerica, part 2. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 44–88. ISBN 0-521-65204-9.  Page 49

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії Мексики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Координати: 22°33′34″ пн. ш. 107°57′20″ зх. д. / 22.5596806° пн. ш. 107.9555556° зх. д. / 22.5596806; -107.9555556

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ka sas Gra ndes abo Pakime isp Casas Grandes veliki domi abo Paquime dokolumbove misto ta arheologichna dilyanka na jogo teritoriyi v meksikanskomu shtati Chivavi sho chasto rozglyadayetsya yak najvazhlivisha arheologichna dilyanka v Pivnichno shidnomu regioni krayini 2 Kasas Grandes znahoditsya v shirokij rodyuchij dolini richki San Migel priblizno za 40 km vid mista Hanos ta za 240 km na pivnichnij shid vid mista Chivavi Arheologichna zona Pakime Kasas GrandesArchaeological Zone of Paquime Casas Grandes 1 Svitova spadshina30 22 32 pn sh 107 57 20 zh d 30 37583000002777922 pn sh 107 9555600000277877 zh d 30 37583000002777922 107 9555600000277877Krayina MeksikaTip KulturnijKriteriyi iii ivOb yekt 560Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1998 22 sesiya Roztashuvannya na karti Meksiki Arheologichna zona Pakime u Vikishovishi Zmist 1 Dokolumbova kultura 2 Ruyini 3 Primitki 4 PosilannyaDokolumbova kultura red nbsp Zalishki kulturi Kasas Grandes u pecheri Kueva de las Harilyasmeshkanci rajonu pochali zasnovuvati neveliki poselennya uzdovzh ciyeyi dolini mizh 1130 i 1300 rokami n e Rozmir poselen znachno zris protyagom 14 stolittya naprikinci yakogo poselennya stali zastroyuvatisya budivlyami u kilka poverhiv a yih naselennya dosyagalo 2500 meshkanciv Najbilshi poselennya mali tradicijni mesoamerikanski polya u formu literi I dlya gri u m yach rinkovi ploshi ta skladnu sistemu zberezhennya vodi Tut aktivno rozvivalisya remesla produktami yakih buli midni dzvoniki ta prikrasi namista z morskih perlin riznomanitni goncharni virobi Jmovirno poselennya mali znachne rozdilennya praci ta rozvinenu sistemu torgivli Goncharni virobi Kasas Grandes mali bilu abo rudu poverhnyu z blakitnimi chervonimi korichnevimi abo chornimi uzorami i chasto vvazhayutsya krashimi za suchasni goncharni virobi cogo rajonu Vkriti glazur yu posudini chasto robilisya u formi figurki lyudini Ci virobi aktivno eksportuvalisya u rajoni vid Nyu Meksiko do pivdnya Meksiki Pakime bulo najbilshim poselennyam kulturi Kasas Grandes Misto spershu malo blizko 20 velikih budivel zbudovanih z samanu kozhna zi vlasnim dvorom ta ogorodzhena vlasnoyu stinoyu ta zi spilnoyu sistemoyu vodogonu U misti zastosovuvalasya skladana sistema kontrolyu vodi sho vklyuchala drenazhni sistemi rezervuari dlya zberezhennya vodi kanali dlya pidvedennya vodi do domiv ta sistemu kanalizaciyi 3 Rozkopki takozh viyavili fragmenti yayechnoyi shkaralupi skeleti ptahiv ta zalishki klitok sho jmovirno vikoristovuvalisya dlya viroshuvannya makak vazhlivih dlya religijnih ritualiv deyakih kultur rajonu Ce poselennya bulo povnistyu perebudovane v 14 stolitti zokrema odnopoverhovi budinki buli zamineni bagatopoverhovimi Na pochatku 15 stolittya misto bulo pokinute Najbilsha kolekciya znahidok ciyeyi arheologichnoyi dilyanki znahoditsya u Muzeyi Narodiv ta Kultur Provo Yuta Ruyini red Na moment ispanskogo zavoyuvannya rajon mista mav bagato shtuchnih kurganiv de yakih shukachi skarbiv znajshli veliku kilkist kam yanih sokir stup goncharnih virobiv ta riznomanitnogo znaryaddya Na toj chas znachni fragmenti zrujnovanih budivel vse she stoyali na vidstani bilya kilometru vid togochasnogo poselennya Budivli u zuyinah buli zbudovani z visushenih na sonci blokiv glini ta graviyu blizko 55 sm zavtovshki ta riznoyi dovzhini zazvichaj blizko 3 m jmovirno voni formuvalisya ta visushuvalisya bilya miscya budivnictva Na oboh storonah stini zalishilisya shmatki shtukaturki Najbilsha sporuda mala rozmiri blizko 240 m z pivnochi na pivden ta blizko 75 m zi shodu na zahid majzhe pryamokutna ta skladalasya z kilkoh okremih odinic z yednanih galereyami Zhitlovi primishennya mali rizni rozmiri vid duzhe malenkih kimnat majzhe rozmirom z shafu do prostorih zal ta dvoriv Stini v deyakih miscyah dosyagayut 15 m zavvishki sho dozvolyaye ociniti visotu v 6 7 poverhiv Inshi sporudi priblizno za 150 m vid golovnoyi budivli skladalisya z seriyi kimnat navkolo kvadratnogo vnutrishnogo dvoru 7 z kozhnogo boku z bilshimi kimnatami u kutah Podibni hocha j menshi ruyini takozh zbereglisya bilya mist Gila Salinas i Kolorado jmovirno zbudovani tiyeyu zh kulturnoyu grupoyu pov yazanoyu z kulturoyu Mogollon na pivnich vid nih nbsp Panorama Pakime Kasas GrandesPrimitki red Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Phillips and Bagwell 2001 Susan M Deeds 2000 Legacies of Resistance Adaptation and Tenacity History of the Native Peoples of Northwest Mexico U Richard E W Adams and Murdo J Macleod eds The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas Vol II Mesoamerica part 2 Cambridge UK Cambridge University Press s 44 88 ISBN 0 521 65204 9 Page 49Posilannya red Informaciya pro Pakime angl Istoriya i fotografiyi Arhivovano 27 veresnya 2015 u Wayback Machine angl nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Koordinati 22 33 34 pn sh 107 57 20 zh d 22 5596806 pn sh 107 9555556 zh d 22 5596806 107 9555556 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arheologichna zona Pakime amp oldid 35912871