Артивізм — напрямок сучасного мистецтва в якому за допомогою художньо-виразних засобів художники намагаються просувати ідеї протесту або громадянської непокори . Назва «артивізм» є неологізмом утвореним з слів «активізм» і «арт (мистецтво)», і має на увазі «мистецтво спрямоване на позитивні суспільні зміни» .
Як правило, роботи в цьому напрямку являють собою зразки стріт-арту або акціонізму . У науковій літературі термін «артивізм» вперше з'явився в 2008 році, і був використаний в описі творчості американських чорношкірих художників, .
Ідеологія Редагувати
Артивізм є поєднанням виразної сили мистецтва і активних дій причетних до того чи іншого процесу. Художники цього напрямку орієнтують свої роботи не тільки на безпосереднього глядача, а й на тих хто потребує допомоги. Таким чином митець не стільки намагається вразити глядача своїм твором, скільки намагається змінити ситуацію. Для того у нього є свої методи — художні. У своїх роботах художники намагаються передати суть протесту .
У сучасному вигляді артивізм сформувався одночасно з появою і поширенням вуличних акцій протестів проти процесів глобалізації і різних збройних конфліктів . У ряді випадків активісти намагаються проштовхнути політичні гасла і програми через мистецтво.
Напрями Редагувати
Стрит- арт Редагувати
Протестні графіті є малюнками або написами, що виконані в різних художніх техніках, намальовані або написані в різних публічних місцях, з метою залучення уваги. Одним з найяскравіших представників цього напряму є англійський вуличний художник Бенксі . Темами робіт Бенксі виступають протест проти воєн, глобалізації, капіталізму, реклами, а також захист прав тварин . Сам художник свої роботи мистецтвом не вважає. Заявляючи що: "Мистецтво — останній з великих карателів. Жменька людей його робить — жменька купує. Але мільйонам тих хто приходить на нього дивитися — нічого сказати. Я не прагну законсервувати себе у галереях. У мене прямий діалог з публікою " .
Акціонізм Редагувати
Біля витоків сучасного арт-активізму стоять російський арт-групи «Війна» і «Бомбили» . Група «Війна», згідно із заявою її учасників, замислювалася як рух, а в перспективі як цілий жанр художньо-політичної діяльності. Формат арт-групи повинен був стати жанром до якого будуть ті, які відчувають потребу в протесті. Надзавдання групи — створити новий напрямок. Творці групи заявили: "Винесення мистецтва з галерей на вулицю — самий здоровий рух наших днів. «Війна» стоїть біля витоку абсолютно нового акционізму. У ньому наголос зрушено з символічного мініжесту в рамках галерейного арту на конкретне голу вуличну дію, наближену до глядача впритул " .
Артивісти Редагувати
- Бомбилы
- Война
- Above
- Ai Weiwei
- Aloe Blacc
- Annie Sprinkle
- Anomie Belle
- Banksy
- Bleepsgr
- Favianna Rodriguez
- Guillermo Gómez-Peña
- JoFF Rae
- JR
- Judy Baca
- Julio Salgado
- Las Cafeteras
- Lila Downs
- Lost Children of Babylon
- Lydia Canaan
- Martha Gonzalez
- Maya Jupiter
- Norm Magnusson
- Pavel 183
- Peter Joseph
- Reverend Billy and the Church of Stop Shopping
- Self Help Graphics & Art
- Tania Bruguera
- Will St Leger
Примітки Редагувати
- . cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
- . archive.nytimes.com. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 26 серпня 2019.
- Dylan Brody, ContributorHumorist / Story-teller / Wordsmith (3 жовтня 2011). (англ.). HuffPost. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 26 серпня 2019.
- M.K. Asante, Jr. It's Bigger Than Hip Hop, St. Martin's Press, 2009.
- Chela Sandoval and Guisela Latorre, ""Chicana/o Artivism: Judy Baca's Digital Work with Youth of Color, " in Learning Race and Ethnicity, MIT Press, 2007.
- Маша Хинич (26 листопада 2017). (рос.). ИСРАГЕО. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ . cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
- . magazines.gorky.media. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2019.
Література Редагувати
- Stéphanie Lemoine, Samira Ouardi. Artivisme: art, action politique et résistance culturelle. — Alternatives, 2010. — 191 с. — ISBN 9782862276588.