www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артемук Олександр Іванович Олекса ндр Іва нович Артему к нар 11 вересня 1977 Ковель Волинська область Українська РСР СРС

Артемук Олександр Іванович

Олекса́ндр Іва́нович Артему́к (нар. 11 вересня 1977, Ковель, Волинська область, Українська РСР, СРСР — пом. 22 травня 2014, поблизу смт Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовик, сержант Збройних сил України, командир відділення 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади.

Артемук Олександр Іванович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 11 вересня 1977(1977-09-11)
Ковель
Смерть 22 травня 2014(2014-05-22) (36 років)
Ольгинка, Донецька область
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 51 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артемук.

Життєпис ред.

Народився Олександр Артемук 11 вересня 1977 року в Ковелі. По закінченні Ковельської ЗОШ № 2 продовжив навчання у Ковельському ПТУ № 5. Строкову військову службу проходив у Севастополі, закінчив її у званні сержанта. Деякий час працював водієм, пізніше став приватним підприємцем. Під час Революції Гідності неодноразово відвозив матеріальну та грошову допомогу майданівцям, а після оголошення в Україні часткової мобілізації сам прийшов до військкомату, щоб дізнатися умови мобілізації, і незабаром отримав повістку. Рідні та друзі Олександра відмовляли його від призову до війська, тим більше, що в сім'ї у нього було троє неповнолітніх дітей, але він відповів: «Якщо я не піду, ви ж самі мене поважати не будете».

Старший сержант, командир відділення 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами ДНР, які під'їхали до позицій української армії на інкасаторських машинах, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, РПГ, мінометів, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект однієї із бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою Олександр Артемук загинув разом із 15 своїми бойовими побратимами, серед яких були комбат майор Леонід Полінкевич та командир взводу лейтенант Володимир Овчарук. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць, Михайло Рибак.

Удома у загиблого воїна залишились батьки Іван Йосипович і Надія Романівна, дружина Валентина та троє дітей — сини Максим 2004 р.н. та Іван 2005 р.н., і дочка Даринка, якій на момент загибелі батька виповнилось лише 4 місяці.

Похований Олександр Артемук на кладовищі у рідному місті Ковелі.

Вшанування пам'яті ред.

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Станіслава Максимчука, Андрія Омелянюка, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Олександра Ярмолюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та першого загиблого із Ковельщини — Олександра Артемука.

Родина Олександра Артемука, ковельські волонтери та Ковельська міська рада неодноразово звертались до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо нагородження загиблого воїна орденом «За мужність» III ступеня. Але Олександр Артемук, як і інші бійці, що загинули у бою під Волновахою, був нагороджений лише медаллю «Захиснику Вітчизни». Депутати Ковельської міськради ініціювали повторне звернення до військового командування щодо нагородження Олександра Артемука орденом «За мужність» III ступеня.

Ковельська міська рада також прийняла рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Олександра Артемука.

Примітки ред.

  1. ↑ . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2015. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2015. 
  3. "Чорний четвер" української армії: під Волновахою загинули 16 військових. 112.ua. 22 травня 2014. Процитовано 7 червня 2014. [недоступне посилання з травня 2019]
  4. . Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014. 
  5. . 112.ua. 23 травня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. 
  6. ↑ . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 24 жовтня 2015. 
  7. . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 18 червня 2017. 
  8. Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України[недоступне посилання]
  9. . Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 26 травня 2022. 
  10. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015. 
  12. . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 10 листопада 2015. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksa ndr Iva novich Artemu k nar 11 veresnya 1977 Kovel Volinska oblast Ukrayinska RSR SRSR pom 22 travnya 2014 poblizu smt Olginka Volnovaskij rajon Donecka oblast Ukrayina ukrayinskij vijskovik serzhant Zbrojnih sil Ukrayini komandir viddilennya 3 go bataljonu 51 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Artemuk Oleksandr Ivanovich Starshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya 11 veresnya 1977 1977 09 11 KovelSmert 22 travnya 2014 2014 05 22 36 rokiv Olginka Donecka oblastVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Suhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 51 OMBrVijni bitvi Vijna na shodi Ukrayini Bij pid VolnovahoyuNagorodi ta vidznakiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artemuk Zmist 1 Zhittyepis 2 Vshanuvannya pam yati 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya Oleksandr Artemuk 11 veresnya 1977 roku v Koveli Po zakinchenni Kovelskoyi ZOSh 2 prodovzhiv navchannya u Kovelskomu PTU 5 Strokovu vijskovu sluzhbu prohodiv u Sevastopoli zakinchiv yiyi u zvanni serzhanta Deyakij chas pracyuvav vodiyem piznishe stav privatnim pidpriyemcem 1 2 Pid chas Revolyuciyi Gidnosti neodnorazovo vidvoziv materialnu ta groshovu dopomogu majdanivcyam a pislya ogoloshennya v Ukrayini chastkovoyi mobilizaciyi sam prijshov do vijskkomatu shob diznatisya umovi mobilizaciyi i nezabarom otrimav povistku Ridni ta druzi Oleksandra vidmovlyali jogo vid prizovu do vijska tim bilshe sho v sim yi u nogo bulo troye nepovnolitnih ditej ale vin vidpoviv Yaksho ya ne pidu vi zh sami mene povazhati ne budete 1 2 Starshij serzhant komandir viddilennya 3 go mehanizovanogo bataljonu 51 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi m Volodimir Volinskij Razom iz pidrozdilom u travni 2014 roku nis sluzhbu na blokpostu 10 poblizu smt Olginka Volnovaskogo rajonu Uranci mizh 4 ta 6 godinami 22 travnya 2014 roku blokpost buv atakovanij prorosijskimi separatistami DNR yaki pid yihali do pozicij ukrayinskoyi armiyi na inkasatorskih mashinah 3 ta pochali nespodivanij masovanij obstril iz vognepalnoyi zbroyi u tomu chisli z kulemetiv RPG minometiv PZRK V rezultati obstrilu zdetonuvav boyekomplekt odniyeyi iz bojovih mashin sho prizvelo do zbilshennya lyudskih vtrat vnaslidok vibuhu 4 U comu boyu Oleksandr Artemuk zaginuv razom iz 15 svoyimi bojovimi pobratimami sered yakih buli kombat major Leonid Polinkevich ta komandir vzvodu lejtenant Volodimir Ovcharuk 5 14 zhovtnya v gospitali vid poranen pomer 17 j boyec Mihajlo Ribak Udoma u zagiblogo voyina zalishilis batki Ivan Josipovich i Nadiya Romanivna druzhina Valentina ta troye ditej sini Maksim 2004 r n ta Ivan 2005 r n i dochka Darinka yakij na moment zagibeli batka vipovnilos lishe 4 misyaci 6 1 Pohovanij Oleksandr Artemuk na kladovishi u ridnomu misti Koveli 7 Vshanuvannya pam yati red 22 travnya 2015 roku v richnicyu boyu pid Volnovahoyu u Koveli urochisto vidkrito pam yatnu stelu na chest zhiteliv mista ta rajonu yaki zaginuli pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Stanislava Maksimchuka Andriya Omelyanyuka Pavla Redkovicha Romana Danilevicha Andriya Mostiki Oleksiya Tarasyuka Oleksandra Yarmolyuka Oleksandra Abramchuka Anatoliya Shilika Sergiya Dem yanika Andriya Zadorozhnogo ta pershogo zagiblogo iz Kovelshini Oleksandra Artemuka 8 9 Rodina Oleksandra Artemuka kovelski volonteri ta Kovelska miska rada neodnorazovo zvertalis do Ministerstva oboroni Ukrayini ta Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini shodo nagorodzhennya zagiblogo voyina ordenom Za muzhnist III stupenya 6 Ale Oleksandr Artemuk yak i inshi bijci sho zaginuli u boyu pid Volnovahoyu buv nagorodzhenij lishe medallyu Zahisniku Vitchizni 10 Deputati Kovelskoyi miskradi iniciyuvali povtorne zvernennya do vijskovogo komanduvannya shodo nagorodzhennya Oleksandra Artemuka ordenom Za muzhnist III stupenya 6 Kovelska miska rada takozh prijnyala rishennya prisvoyiti novozbudovanij vulici v rajoni vulici Zerova im ya Oleksandra Artemuka 11 12 Primitki red a b v Voni zaginuli za nas Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 24 zhovtnya 2015 a b Pam yat Kovel u skorboti Arhiv originalu za 28 veresnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2015 Chornij chetver ukrayinskoyi armiyi pid Volnovahoyu zaginuli 16 vijskovih 112 ua 22 travnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 nedostupne posilannya z travnya 2019 Minoboroni povidomilo podrobici sutichok bilya Volnovahi i Rubizhnogo Korrespondent net 22 travnya 2014 Arhiv originalu za 30 travnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2014 Kilkist zagiblih u boyu pid Volnovahoyu zrosla do 18 lyudej 112 ua 23 travnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 a b v Nagoroda povinna znajti svogo geroya Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2015 U Koveli poproshalisya iz zagiblim na Donechchini zemlyakom Kovelska miska rada 27 travnya 2017 Arhiv originalu za 27 bereznya 2018 Procitovano 18 chervnya 2017 Kovelshina vshanuvala pam yat volinyan yaki zaginuli pid chas antiteroristichnoyi operaciyi na shodi Ukrayini nedostupne posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 bereznya 2016 Procitovano 26 travnya 2022 Ukaz Prezidenta Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 24 zhovtnya 2015 U Koveli novi vulici nazvut na chest zagiblih voyiniv ATO Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 listopada 2015 U KOVELI HOChUT NAZVATI 7 VULIC IMENAMI GEROYiV ATO Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 10 listopada 2015 Posilannya red Oleksandr Artemuk Artemuk Oleksandr Ivanovich Arhivovano 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Artemuk Oleksandr Ivanovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artemuk Oleksandr Ivanovich amp oldid 40702013