Артабаст (лат. Artabasdus, грец. Ἀρταύασδος або Ἀρτάβασδος, з вірменської: Արտավազդ, Артавазд) — узурпатор та імператор Візантії, який правив з червня 741 і до листопада 743 року.
| Артабаст | |
|---|---|
| грец. Ἀρταύασδος вірм. Արտավազդ | |
| Народився | невідомо |
| Помер | невідомо |
| Країна | Візантійська імперія |
| Діяльність | монарх |
| Посада | Візантійський імператор |
| Конфесія | православ'я і християнство |
| Рід | Маміконянd |
| У шлюбі з | Ганна Ісаврійська |
| Діти | Niketasd |
|
Його царювання було узурпацією влади проти Костянтина V, який проте зберіг контроль над кількома провінціями у Малій Азії.
Спочатку вірменин Артабаст був призначений губернатором (стратегом) феми Вірменії (грец. Θέμα Άρμενιάκων). Після падіння Анастасія, Артабаст уклав угоду зі своїм колегою Левом, також в той час був стратегом та губернатором феми Анатолії, повалити нового імператора Феодосія III. Ця угода було скріплена згодою дочки Лева — Ганною на одруження з Артабастом і весілля відбулося після того як Лев III вже вступив на трон, у березні 717 року.
Після смерті Лева III, у травні 741 року, його син Костянтин V став імператором. Він був талановитим полководцем. Зібрав військо і виступив у похід проти арабів, які тоді вже зайняли багато території імперії. У той час Артабаст, управляючий двору та зять його батька заявив, що Костянтин вбитий і зайняв трон при підтримці іконофілів. Артабаст оголошує своїх синів Никифора та Микиту співімператорами. Костянтин V утікає в гори Ісаврії та однак скоро збирає військо. У 743 році Костянтин розбив військо Артабаста і відвоював Константинополь. Схопленого Артабаста осліпили.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
Lynda Garland:Біографія Артабаста у De Imperatoribus Romanis [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.](англ.)