Аридний цикл – за Девісом (Davis, 1954), визначена послідовність процесів рельєфоутворення, що призводить до вивітрювання розчленованої поверхні в аридному кліматі. Вирівнювання відбувається в результаті місцевого стоку і знесення матеріалу у западини, що мають, головним чином, тектонічне походження. На початкових стадіях розчленованість зменшується внаслідок зносу матеріалу з позитивних форм і підняття рівня заповнених западин; в стадії зрілості більш низько розташовані западини перехоплюють стік, і матеріал з верхніх западин транспортується в нижні; в стадію старості – паралельно з об'єднанням стоку в нижніх западинах посилюється утворення дефляційних западин, оскільки зростає ступінь вивітрювання гірських порід, що призводить до збільшення роз'єднаності стоку й виникнення нових дрібних западин. У процесі перебудови стоку відбувається вирівнювання рельєфу, якому сприяє видалення вітром піску і пилу. Пустельна рівнина може виявитися зниженою до більш низького рівня, ніж рівень найглибшої первісної западини, так як винос незалежний від загального базису ерозії. В цьому випадку виникає кам'яниста поверхня з монадноками – останцями, складеними тривкими породами (останець селективний).
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.