Василь Данилович Арешкович (нар. 26 березня 1912, містечко Костюковичі, тепер місто Могильовської області, Республіка Білорусь — 26 листопада 1996, місто Київ) — український радянський діяч, міністр промислового будівництва УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1981 р.
| Арешкович Василь Данилович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 26 березня 1912 Костюковичі, Климовицький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 26 листопада 1996 (84 роки) Київ, Україна |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | державний діяч |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в містечку Костюковичі (за іншими даними — в місті Катеринославі) в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1926 році. У 1929 році закінчив школу фабрично-заводського навчання.
З 1929 року — коваль, конструктор Дніпропетровського заводу металоконструкцій імені Петровського.
Освіта вища. У 1935 році закінчив Дніпропетровський будівельний інститут. Після закінчення інституту працював виконробом на будівництві Уссурійської залізниці на Далекому Сході РРФСР.
У 1935—1936 роках — у Червоній армії.
У 1936—1937 роках — конструктор контори «Стальпроммеханізація», старший виконроб, заступник начальника дільниці на будівництві азотно-тукового заводу у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області. У 1937—1939 роках — головний інженер дільниці «Стальконструкція» на заводі в місті Миколаєві Миколаївської області.
З 1939 року — головний інженер спецуправління «Стандартстальбуд» у місті Куйбишеві РРФСР; головний інженер управлінь «Стальконструкція», «Стальмонтаж» у містах Челябінську, Кривому Розі, Дніпропетровську.
У 1950—1957 роках — керуючий тресту «Дзержинськбуд» у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.
У 1957 році — заступник міністра — начальник Головпридніпровбуду Міністерства будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Української РСР.
У 1957—1962 роках — начальник Управління будівництва, заступник голови Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району (раднаргоспу).
У 1962—1963 роках — заступник голови Української Ради народного господарства (Укрраднаргоспу), у 1963 — лютому 1967 року — 1-й заступник міністра будівництва Української РСР.
21 лютого 1967 — 13 березня 1981 року — міністр промислового будівництва Української РСР.
Потім — на пенсії в місті Києві. Похований на Байковому кладовищі Києві.