Апосто́ліки (апо́стольські брати́) — селянсько-плебейська єретична секта Північної Італії другої половини 13 — початку 14 століть, що виникла в умовах гострого соціального невдоволення. Апостоліки різко критикували католицьке духовенство та папство, виступали проти світських феодалів, вимагали повернення до апостольських часів раннього християнства, звідки власне й назва, відмови від власності, соціальної рівності. Секту заснував Сеґареллі близько 1260 року. З 1300 її очолював Дольчіно. В 1304 єресь прийняла форму збройного повстання, яку було придушене в 1307 році.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)
Посилання Редагувати
- Апостольські брати // Українська Релігієзнавча Енциклопедія