Архієпископ Аполлос (Андрій Дмитрович Байбаков; 1737, село Змітнів, Чернігівський полк − † 14 травня 1801, Архангельськ) — український церковний діяч, теоретик поезії, педагог, богослов другої половини XVIIIст. Ректор Московської духовної академії (1783—1791 рр.).
| Архієпископ Аполлос | |
| |
|---|---|
| 26 жовтня 1798 — 14 травня 1801 | |
| Попередник: | Веніамін (Краснопєвков-Румовський) |
| Наступник: | Євлампій (Введенський) |
| Альма-матер: | Слов'яно-греко-латинська академія і Імператорський Московський університетd |
| Діяльність: | православний священник |
| Ім'я при народженні: | Андрій Дмитрович Байбаков |
| Народження: | 1737 Україна село Змітнів, Чернігівський полк, тепер Сосницький район, Чернігівська область |
| Смерть: | 14 (26) травня 1801 Архангельськ |
| Чернецтво: | 1775 |
| Єп. хіротонія: | 5 червня 1788 |
Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої).
Життєпис ред.
1757–1767 рр. навчався у Московській Слов'яно-греко-латинській академії, з 9 лютого 1768 — 26 березня 1770 рр. — на філософському факультеті у Московському університеті.
1770 р. — працював коректором при університетській типографії, з 1772 — вчитель поетики та риторики у Слов'яно-греко-латинській академії.
1774 р. — пострижений в чернецтво з іменем Аполлос.
У квітні 1775 р. — ректор Троїцької семінарії і у 1782—1783 рр. був на посаді намісника Троїцької лаври.
17 грудня 1783 р. — возведений в сан архімандрита Заіконоспаського монастиря та призначений ректором Московської духовної академії.
У грудні 1785 р. викликаний до Санкт-Петербурга, а у 1786 р. - призначений настоятелем Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря.
5 червня 1788 р. — хіротонія в єпископа Орловського та Севського.
26 жовтня 1798 р. переміщений до Архангельської та Холмогорської єпархії.
Був членом Російської академії; написав декілька праць по теорії словесності московської мови, із яких найбільше відома «Правила пиитическия» (вийшло 10 видань з 1774 по 1826 рр.).
Бібліографія ред.
Окрім перекладів та проповідей, написав декілька богословських праць:
- «Богословские рассуждения» (Москва, 1781),
- «Натура и благодать» (1784),
- «Об ангелах» («Приб. к твор. Св. Отцев», 1863),
- «Исследование книги масона (С. Мертена) о заблуждениях и истине» (Тула, 1790);
- «Лишенный зрения Ураний, несчастный государь»
- «Неразрывный союз двух братьев»
- «Кто есть истинный друг»
Неопубліковані:
- «О начале церковного молитвословия»
- «Чин Божественной литургии»
Святійший Синод вирішив, що в цих працях були «у деяких речах пояснення написані без доказів із непристойними сумнівними висловами».
Примітки ред.
- MAK
- Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- Аполлос (Байбаков) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)