Анунд III Якоб (24 липня між 1007 та 1009 — 1050) — король Швеції у 1022–1050 роках.
| Анунд III Якоб | |
|---|---|
| Anund Jakob | |
| Монета Анунда Якоба | |
| Король Швеції | |
| Початок правління: | 1022 |
| Кінець правління: | 1050 |
| | |
| Попередник: | Улоф III |
| Наступник: | Емунд III |
| | |
| Дата народження: | 24 липня 1008 |
| Дата смерті: | 8 жовтня 1050 (42 роки) або 1050 |
| Дружина: | Гунхільда Свейнсдотір |
| Діти: | 1 донька |
| Династія: | Інглінги |
| Батько: | Улоф III |
| Мати: | Естрід |
Життєпис Редагувати
Походив з династії Інглінгів. Син Улофа III, короля Швеції, та Естрід Ободритської. При народженні отримав християнське ім'я Якоб. У 1019 році повсталі погани захопили столицю Упсалу та оголосили Якоба новим королем. Тоді ж він прийняв поганське давньошведське ім'я Ананда. Втім незабаром дійшов згоди із батьком, з яким розділив правління. У 1022 році після смерті Улофа III Ананд Якоб перебрав усю владу.
Незабаром уклав військовий союз з норвезьким королем Олафом II проти Канута Великого, короля Данії. У 1026 році війська Ананда III вдерлися до данських володінь на півдні Скандинавії (сучасна провінція Сконе). Втім того ж року об'єднані шведсько-норвезькі сили зазнали цілковитої поразки від данців у битві при Хелге. Після цього армія Канута перейшла у наступ до споконвічних володінь Швеції й у 1027 році захопила важливе місто Сігтуну. Лише у 1030 році Ананду Якобу вдалося звільнити свої землі від ворогів. На честь цього він почав карбувати перші свої монети.
Після цього Ананд зміг суттєво зміцнити своє становище усередині країни, де перейшов у наступ на прихильників поганства, стверджуючи усюди вплив християнської церкви.
Водночас, намагаючись послабити Данію, у 1030 році надав допомогу Олафу II, щоб той відвоював собі трон Норвегії. Проте останній зазнав поразки й загинув. Втім Ананд Якоб у 1035 році надав допомогу сину Олафа — Магнусу. Цього разу спільний похід був вдалим — союзники відбили Норвегію у данців. Проте після того, як у 1042 році Магнус став також королем Данії, Анунд III підтримав претендента на данський трон Свена Естрідсена, завдяки чому останній у 1047 році став королем Данії.
Джерела Редагувати
- Sawyer, Peter; Sawyer, Birgit (1991). När Sverige blev Sverige. Occasional papers on medieval topics, 0282-3322; 5. Alingsås: Viktoria. Libris 7759983. ISBN 91-86708-12-0
- Lars O. Lagerqvist: Sverige och dess regenter under 1000 år. Norrtälje 1976. ISBN 91-0-041538-3. стор. 26.