www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антропосоціологія Антропосоціоло гія це різновид біологічного напрямку в соціології що обґрунтовує расову нерівність та

Антропосоціологія

Антропосоціоло́гія — це різновид біологічного напрямку в соціології, що обґрунтовує расову нерівність та переносить на людське суспільство біологічні закони боротьби за існування і природного добору, яка розглядає суспільне життя і культуру як продукт расово-антропологічних факторів. Також антропосоціологія розглядає суспільну поведінку людей як цілком або переважно детермінованою біологічною спадковістю, а расове змішування - як шкоду для суспільств, культур та розвитку. В своїй основі антропосоціологія є синтезом антропології, соціології та філософії.

Історія Редагувати

Антропосоціологія виникла в кінці 19 століття. Основу даної науки заклали такі вчені: Жорж Ваше де Лапуж, Отто Аммон, Людвіг Вольтман, Людвіг Вільзер. Сама наука виникла у середовищі расово-антропологічної школи.

Концепція Редагувати

Основна ідея французького основоположника антропосоціології Ж. В. де Лапужа найкраще виражена в його основних творах: "Соціальна селекція"(1896) та "Арієць і його суспільна роль"(1899). В них він писав, що в основі расової диференціації Європейського континенту лежить наступний підрозділ: homo europaeus - довгоголова (доліхоцефальна), білокора та високоросла раса, в психологічному відношенні відрізняється марнославством, енергічністю, розумом та ідеалізмом. Темну, короткоголову (брахіцефальну) та низькорослу расу, що зустрічається по всій Європі, Ж. В. де Лапуж називає homo alpinus і приписує їй консервативні, обережні та малогеніальні риси. Третя головна раса Європи - це середземноморська, доліхоцефальна, але темна і морально стояча нижче темної брахіоцефальної. «Довгоголові блондини  виконують функцію мозку та нервів у суспільному організмі, а короткоголові та їх метиси грають роль м'яз і кісток. Тисяча брахіцефалів не варті тисячі доліхоцефалів» - ось коротке пояснення його антропосоціологічної концепції.

Прийнявши до уваги нове трактування історії, Ж. В. де Лапуж сформулював «одинадцять антропосоціологічних законів»:

  1. Закон розподілу багатств:у країні зі змішаним населенням homo europaeus і homo alpinus багатство зростає у відношенні, обернено пропорційному головному покажчику.
  2. Закон висот: в місцевостях, де існують спільно homo europaeus і homo alpinus , перший локалізується на більш низьких місцях.
  3. Закон розподілу міст: важливі міста майже виключно локалізовані в доліхоцефальних областях або в найменш брахіцефальній частині брахіцефальної області.
  4. Закон міського головного покажчика: головний покажчик міського населення нижче, ніж сільського населення.
  5. Закон еміграції: серед населення, який розпочало дисоціюватися (роз'єднуватися, розділятися) перед переміщенням, емігрує найменш брахіцефальний елемент.
  6. Закон шлюбів на нових місцях: менш брахіцефальні елементи особливо схильні до шлюбів поза своєю країною.
  7. Закон концентрації доліхоцефалів: мігруючі елементи залучаються центрами доліхоцефалії, які все більше збагачуються доліхоцефалією. Закон цей може формулюватися і так: в областях, де існує брахіцефальний тип, він прагне локалізуватися в селах, а доліхоцефальний тип - в містах.
  8. Закон міської елімінації (виключення): міське життя проводить відбір на користь доліхоцефальних елементів і руйнує, або елімінує (виключає) найбільш брахіцефальні елементи.
  9. Закон стратифікації: головний покажчик в одній і тій же місцевості поширюється, зменшуючись від нижчих класів до вищих. Середня висота зростання і кількість високорослих зростають від нижчих класів до вищих.
  10. Закон інтелігентів: череп інтелігентів більш розвинений у всіх напрямках, і особливо в ширину.
  11. Закон збільшення покажчика: починаючи з доісторичних часів, головний покажчик скрізь і невпинно збільшується.

За Лапужем, головний покажчик служить і показником, і фактором, що визначає соціальний стан людей. Головний покажчик у городян в середньому нижче, ніж у селян; в рівнинних місцевостях нижче, ніж в гірських; серед багатих нижче, ніж серед бідних. Іншими словами, довгоголовість - ознака і навіть причина більш високого соціального, матеріального і культурного становища. На відміну від А. де Гобіно, Ж. В. де Лапуж пояснював панівне становище людей «європейської» білявої та довгоголової раси не давніми завоюваннями, а «соціальним відбором», який діє завжди на користь більш обдарованих, енергійних, сильних, відкидаючи назад менш пристосованих. Бідні класи в сучасних державах - це не нащадки підкореного місцевого населення, а люди зі спадковими неповноцінними фізичними і психічними властивостями (пов'язаними, як правило, з брахікефалією); неповноцінні особистості з вищих класів бідніють, опускаються і змішуються з масою незаможного люду. Навпаки, більш енергійні особистості з бідноти можуть пробитися вгору. Інакше кажучи, головний фактор історії Ж. В. де Лапуж бачив у відборі.

Примітки Редагувати

  1. У сьогодення на більшість праць з антропосоціології накладено цензурне табу, так як їх зміст ворожий для ліберально-гуманістичних ідей сучасності.
  2. Деякі гіпотези Ж. В. де Лапужа могли не мати підтримки у вчених-сучасників расово-антропологічної школи.

Література Редагувати

  1. Авдєєв, Владімір. Расология.pdf. Google Docs (рос.). "Белые Альвы". Процитовано 9 березня 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antroposociolo giya ce riznovid biologichnogo napryamku v sociologiyi sho obgruntovuye rasovu nerivnist ta perenosit na lyudske suspilstvo biologichni zakoni borotbi za isnuvannya i prirodnogo doboru yaka rozglyadaye suspilne zhittya i kulturu yak produkt rasovo antropologichnih faktoriv Takozh antroposociologiya rozglyadaye suspilnu povedinku lyudej yak cilkom abo perevazhno determinovanoyu biologichnoyu spadkovistyu a rasove zmishuvannya yak shkodu dlya suspilstv kultur ta rozvitku V svoyij osnovi antroposociologiya ye sintezom antropologiyi sociologiyi ta filosofiyi Zmist 1 Istoriya 2 Koncepciya 3 Primitki 4 LiteraturaIstoriya RedaguvatiAntroposociologiya vinikla v kinci 19 stolittya Osnovu danoyi nauki zaklali taki vcheni Zhorzh Vashe de Lapuzh Otto Ammon Lyudvig Voltman Lyudvig Vilzer Sama nauka vinikla u seredovishi rasovo antropologichnoyi shkoli Koncepciya RedaguvatiOsnovna ideya francuzkogo osnovopolozhnika antroposociologiyi Zh V de Lapuzha najkrashe virazhena v jogo osnovnih tvorah Socialna selekciya 1896 ta Ariyec i jogo suspilna rol 1899 V nih vin pisav sho v osnovi rasovoyi diferenciaciyi Yevropejskogo kontinentu lezhit nastupnij pidrozdil homo europaeus dovgogolova dolihocefalna bilokora ta visokorosla rasa v psihologichnomu vidnoshenni vidriznyayetsya marnoslavstvom energichnistyu rozumom ta idealizmom Temnu korotkogolovu brahicefalnu ta nizkoroslu rasu sho zustrichayetsya po vsij Yevropi Zh V de Lapuzh nazivaye homo alpinus i pripisuye yij konservativni oberezhni ta malogenialni risi Tretya golovna rasa Yevropi ce seredzemnomorska dolihocefalna ale temna i moralno stoyacha nizhche temnoyi brahiocefalnoyi Dovgogolovi blondini vikonuyut funkciyu mozku ta nerviv u suspilnomu organizmi a korotkogolovi ta yih metisi grayut rol m yaz i kistok Tisyacha brahicefaliv ne varti tisyachi dolihocefaliv os korotke poyasnennya jogo antroposociologichnoyi koncepciyi Prijnyavshi do uvagi nove traktuvannya istoriyi Zh V de Lapuzh sformulyuvav odinadcyat antroposociologichnih zakoniv Zakon rozpodilu bagatstv u krayini zi zmishanim naselennyam homo europaeus i homo alpinus bagatstvo zrostaye u vidnoshenni oberneno proporcijnomu golovnomu pokazhchiku Zakon visot v miscevostyah de isnuyut spilno homo europaeus i homo alpinus pershij lokalizuyetsya na bilsh nizkih miscyah Zakon rozpodilu mist vazhlivi mista majzhe viklyuchno lokalizovani v dolihocefalnih oblastyah abo v najmensh brahicefalnij chastini brahicefalnoyi oblasti Zakon miskogo golovnogo pokazhchika golovnij pokazhchik miskogo naselennya nizhche nizh silskogo naselennya Zakon emigraciyi sered naselennya yakij rozpochalo disociyuvatisya roz yednuvatisya rozdilyatisya pered peremishennyam emigruye najmensh brahicefalnij element Zakon shlyubiv na novih miscyah mensh brahicefalni elementi osoblivo shilni do shlyubiv poza svoyeyu krayinoyu Zakon koncentraciyi dolihocefaliv migruyuchi elementi zaluchayutsya centrami dolihocefaliyi yaki vse bilshe zbagachuyutsya dolihocefaliyeyu Zakon cej mozhe formulyuvatisya i tak v oblastyah de isnuye brahicefalnij tip vin pragne lokalizuvatisya v selah a dolihocefalnij tip v mistah Zakon miskoyi eliminaciyi viklyuchennya miske zhittya provodit vidbir na korist dolihocefalnih elementiv i rujnuye abo eliminuye viklyuchaye najbilsh brahicefalni elementi Zakon stratifikaciyi golovnij pokazhchik v odnij i tij zhe miscevosti poshiryuyetsya zmenshuyuchis vid nizhchih klasiv do vishih Serednya visota zrostannya i kilkist visokoroslih zrostayut vid nizhchih klasiv do vishih Zakon inteligentiv cherep inteligentiv bilsh rozvinenij u vsih napryamkah i osoblivo v shirinu Zakon zbilshennya pokazhchika pochinayuchi z doistorichnih chasiv golovnij pokazhchik skriz i nevpinno zbilshuyetsya Za Lapuzhem golovnij pokazhchik sluzhit i pokaznikom i faktorom sho viznachaye socialnij stan lyudej Golovnij pokazhchik u gorodyan v serednomu nizhche nizh u selyan v rivninnih miscevostyah nizhche nizh v girskih sered bagatih nizhche nizh sered bidnih Inshimi slovami dovgogolovist oznaka i navit prichina bilsh visokogo socialnogo materialnogo i kulturnogo stanovisha Na vidminu vid A de Gobino Zh V de Lapuzh poyasnyuvav panivne stanovishe lyudej yevropejskoyi bilyavoyi ta dovgogolovoyi rasi ne davnimi zavoyuvannyami a socialnim vidborom yakij diye zavzhdi na korist bilsh obdarovanih energijnih silnih vidkidayuchi nazad mensh pristosovanih Bidni klasi v suchasnih derzhavah ce ne nashadki pidkorenogo miscevogo naselennya a lyudi zi spadkovimi nepovnocinnimi fizichnimi i psihichnimi vlastivostyami pov yazanimi yak pravilo z brahikefaliyeyu nepovnocinni osobistosti z vishih klasiv bidniyut opuskayutsya i zmishuyutsya z masoyu nezamozhnogo lyudu Navpaki bilsh energijni osobistosti z bidnoti mozhut probitisya vgoru Inakshe kazhuchi golovnij faktor istoriyi Zh V de Lapuzh bachiv u vidbori Primitki RedaguvatiU sogodennya na bilshist prac z antroposociologiyi nakladeno cenzurne tabu tak yak yih zmist vorozhij dlya liberalno gumanistichnih idej suchasnosti Deyaki gipotezi Zh V de Lapuzha mogli ne mati pidtrimki u vchenih suchasnikiv rasovo antropologichnoyi shkoli Literatura RedaguvatiANTROPOSOCIOLOGIYa tolkovanie Enciklopediya sociologii Arhivovano 28 sichnya 2018 u Wayback Machine V B Avdeev Rasologiya Belokuraya rasa istoriografiya i antropologiya 4 Antroposociologiya 1 Zh V de Lapuzh Ariyec i jogo socialna rol ros Arhivovano 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine Avdyeyev Vladimir Rasologiya pdf Google Docs ros Belye Alvy Procitovano 9 bereznya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antroposociologiya amp oldid 35909346