А́нна Комніна́ (грец. Άννα Κομνηνή; 1 грудня 1083–1153) — візантійська принцеса, історикиня та письменниця. Старша дочка імператора Візантії Олексія I Комніна й Ірини Дукени. Представниця так званого "комніневського Ренесансу", авторка визначної історичної хроніки "Олексіада".
| Анна Комніна | |
|---|---|
| Народилася | 1 грудня 1083 Константинополь, Візантійська імперія |
| Померла | 1153 або 1154 Константинополь, Візантійська імперія |
| Країна | Візантійська імперія |
| Діяльність | історик, письменниця |
| Знання мов | середньогрецька |
| Magnum opus | Олексіада |
| Рід | Комніни |
| Батько | Олексій I Комнін |
| Мати | Ірина Дукена |
| Брати, сестри | Феодора Комніна (дочка Олексія I), Іоанн II Комнін, Ісаак Комнін, Eudokia Komnened, Andronikos Komnenosd і Maria Komnened |
| У шлюбі з | Никифор Бриєнній Молодший |
| Діти | Олексій Вріенній Комнін |
|
Життєпис Редагувати
У дитинстві була заручена з Костянтином Дукою, сином і співправителем імператора Михайла VII Дуки і Марії Багратіоні, своїм далеким родичем. Передбачалося, що після смерті Олексія Костянтин успадкує престол Візантії, проте після того, як у імператора народився син Іоанн, необхідність у цьому політичному альянсі відпала, Костянтин був позбавлений всіх привілеїв, а 14-річна Анна стала дружиною кесаря Никифора Брієннія. Попри те, що шлюб був вимушений, склався він щасливо.
Комніна займалася літературою, захоплювалася теологією, астрологією та медициною. Освіту здобула у Константинопольській вищій школі. Чудово освічена, вона мала гострий розум і сильний характер.
Після смерті батька у 1118 брала участь в змові з метою усунення від влади свого брата Іоанна та щоб посадити на престол чоловіка. За це була вислана в монастир, де й перебувала до самої смерті. Тут на схилі літ вона закінчила історичну працю, присвячену життю та правлінню свого батька.
У 1137 після смерті чоловіка продовжила історичну працю Никифора Врієннія «Історичні записки».
«Олексіада» Анни Комніної — історична оповідь про епоху правління Олексія Комніна. «Олексіада» є одним з найвідоміших джерел з історії Візантії часів Хрестових походів і описує події 1069—1118. Є важливим і детальним джерелом вивчення не лише ромеїв, а й франків-хрестоносців. Твір був написаний у середині ХІІ ст., за мовою стилю наслідує "Іліаду" Гомера.
Шлюби і діти Редагувати
У шлюбі з кесарем Нікіфором Врієннієм народила кількох дітей, зокрема:
Примітки Редагувати
- ↑ Анна Комнена // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 801.
- Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- Анна // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 317–318.
- ↑ Візантійська художня література IV-XIV ст.. Київська православна богословська академія (uk-ua). 25 листопада 2011. Процитовано 5 березня 2023.
Джерела Редагувати
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)
Посилання Редагувати
- Анна Комніна. Олексіада [ 26 травня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)