Андрі́й Йо́сипович Маге́ра (нар. 22 січня 1974, м. Сокаль, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український юрист. Член ЦВК (від 19 лютого 2004, повторно — від 8 грудня 2004). З червня 2007 до 20 вересня 2018 року— заступник голови ЦВК України.
| Андрій Йосипович Магера | |
|---|---|
| Андрій Магера у 2014 | |
| Народився | 22 січня 1974 (49 років) м. Сокаль, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | юрист |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Нагороди | |
Зіграв одну з ключових ролей в новітній історії України. Будучи членом Центральної виборчої комісії 24 листопада 2004 не підписав протокол з офіційними результатами виборів Президента України (як і Ярослав Давидович, Руслан Князевич), за яким переможцем був визнаний провладний кандидат на посаду президента Віктор Янукович, як такий, що «не відповідає волевиявленню українського народу».
Життєпис ред.
Народився 22 січня 1974 у м. Сокаль на Львівщині.
У 1998 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за фахом «Правознавство».
Трудову діяльність розпочав вчителем англійської мови і фізичної культури Реклінецької середньої школи Сокальського району Львівської області. Пізніше працював на цегляному заводі Сокальського заводоуправління цегляних заводів.
У 1997—1998 брав участь у навчальній програмі «Помічник голови Комітету Верховної Ради», яку спільно організували Апарат ВР і Асоціація екс-членів Конгресу США. Працював помічником голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності депутатів. З 1998 року працював помічником-консультантом депутата Романа Зварича (на той час фракція «Народного Руху України»).
З 2000 — працював з депутатом Олександром Задорожнім, на той момент головою Комітету з питань правової політики.
З жовтня 2002 — керівник групи помічників депутата Давида Жванії («Наша Україна»).
З лютого 2004 — член Центральної виборчої комісії.
З червня 2007 до 20 вересня 2018 р — заступник голови Центральної виборчої комісії.
Державний службовець 1-го рангу (квітень 2004).
Потрапив до оновленого списку громадян України, щодо яких вводять спеціальні економічні санкції з боку уряду РФ.
Нагороди ред.
- Заслужений юрист України (23 серпня 2005);
- Орден «За заслуги» III ступеня (23 серпня 2014).
Примітки ред.
- Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року № 1509-IV «Про призначення члена Центральної виборчої комісії»
- Постанова Верховної Ради України від 8 грудня 2004 року № 2225-IV «Про призначення на посади членів Центральної виборчої комісії»
- Указ Президента України від 21 квітня 2004 року № 467/2004 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
- Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
Література ред.
- Яневський Данило. Хроніка «помаранчевої» революції. — Харків, 2005. — С. 119.