www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альфред Стігліц У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стігліц англ Alfred Stieglitz 1 січня 1864 Гобокен Нью

Альфред Стігліц

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стігліц.

Альфред Стігліц (англ. Alfred Stieglitz, 1 січня 1864, Гобокен (Нью-Джерсі), Нью-Джерсі — 13 липня 1946, Нью-Йорк) — американський фотограф, який зробив неоціненний внесок у розвиток фотографії і становленні її як окремого напрямку в мистецтві. Він писав статті, публікував журнали, містив галереї, проводив виставки і конкурси.

Альфред Стігліц
англ. Alfred Stieglitz
Портрет 1902 року
Народження 1 січня 1864(1864-01-01)[…]
Гобокен, Гудзон, Нью-Джерсі, США
Смерть 13 липня 1946(1946-07-13)[…] (82 роки)
  Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Країна  США
Жанр фотографія
Навчання Національна академія дизайну
Діяльність фотограф, куратор мистецької виставки, видавець, photography critic
Напрямок фотографія
Роки творчості 1880 — 1940–1940
Вчитель Hermann Wilhelm Vogeld
Член Photo-Secessiond і The Linked Ringd
У шлюбі з Джорджія О'Кіф і Emmeline Stieglitzd
Діти Katherine Stieglitzd
Брати, сестри Julius Stieglitzd
 Альфред Стігліц у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Альфред Стігліц народився 1 січня 1864 в Нью-Джерсі в заможній родині. З 1871 Альфред вчиться в найкращій школі Нью-Йорка. У 1881 році сім'я Стігліца (його батько — німецький єврей) переїжджає до Німеччини. Альфред продовжує своє навчання в технічному університеті Берліна. Альфред не мав потреби в грошах, шукав інтелектуальних розваг. У цих пошуках він почав відвідувати лекції відомого хіміка Германа Фогеля, який, крім усього іншого розповідав про фотографії. У той же час він був знайомий з молодими художниками Адольфом фон Менцелем і Вільгельмом Хасманом, які були захоплені ідеєю створення зображень безпосередньо з натури — тобто фотографією. У 1884 його родина повернулася в Америку, а сам Альфред Стігліц ненабагато затримався в Німеччині для завершення навчання

У 1887 він написав свою першу статтю «Слово або Два про аматорської фотографії в Німеччині».

У 1884 році він взяв участь в щорічному конкурсі фотографії, який проводив британський журнал «Amateur Photographer». І його фотографія «The Last Joke, Bellagio» посіла перше місце. На наступний рік, в тому ж конкурсі, його роботи зайняли перше і друге місця. В результаті його репутація як фотографа стрімко зросла, а журнали почали друкувати його роботи.

У 1890, за сімейними обставинами, Альфред Стігліц був змушений повернутися в Нью-Йорк. Він став партнером у фірмі, яка виготовляла фотогравюри.

У 1892 він купує легку камеру, для якої не потрібно було постійно носити штатив, а в 1893, за допомогою цієї камери зробив найбільш відомі свої фотографії: «Winter, Fifth Avenue» і «The Terminal». Популярність його росла, і в 1893 він стає другим редактором «The American Amateur Photographer». З 1903 по 1917 Альфред Стігліц щоквартально видає фотографічний журнал Camera Works. За 14 років існування Camera Works вийшло 50 номерів видання.

Стігліц задумував журнал, як добірку кращих фотографічних робіт сучасників. Кожний випуск друкувався з тиражем в 1000 екземплярів (крім останніх, коли доводилося скорочувати тираж до 500). Для читачів один номер коштував $ 2 або $ 4 за річну передплату. Влітку 1905 Альфред Стігліц створив і очолив галерею 291, а офіційне відкриття відбулося 24 листопада 1905.

При відкритті галерея була названа «Little Galleries of the Photo-Secession». З цією назвою вона проіснувала близько трьох років, і в 1908 була закрита на кілька місяців, через фінансові проблеми. Пізніше галерею відкрили знову і перейменували, її нову назву сформувалося невигадливо, вона розміщувалася в 291 будинку на П'ятій авеню в Нью-Йорку.

Після повторного відкриття галереї, в 1908—1909 роках, Альфред Стігліц дуже активно працював над підготовками виставок і закинув свою фотографію. За ці два роки його роботи не потрапили ні в один з важливих каталогів. Галерея проіснувала до 1917 року. І стала, урешті-решт, однієї з найвідоміших арт галерей миру. У 1917 р. Стігліц закрив «Галерею 291» через відсутність фінансування, так як розлучився зі своєю дружиною і її станом. Причиною розлучення послужили стосунки Альфреда з Джорджією О'Кіф. Альфред і Джорджія довго листувалися, оскільки вона жила в Техасі. А в червні 1917 вона перебралася в Нью-Йорк і з тих пір вони були нерозлучні. А в 1924 році вони стали чоловіком і дружиною. Розлучення з першою дружиною зайняв досить багато часу. За час спільного життя Стігліц зробив кілька сотень знімків Джорджі в різних позах, в різному настрої в різних характерах. У 1920 Альфред Стігліц зробив свою персональну виставку в Anderson Galleries, першу після довгої перерви з 1913 року. З 146 робіт представлених на виставці, 46 були портретами О'Кіф.

У 20х роках XX століття, Альфред Стігліц брав участь, як організатор, у великій кількості виставок. Крім того, він багато знімав.

У 1922, він брав участь в організації величезної виставки картин сучасних художників. На ній були представлені роботи сорока майстрів, в тому числі і роботи О'Кіф. У тому ж 1922 році він почав знімати серію «Хмари», над якою працював багато років. У цю серію увійшли сотні фотографій хмар. Альфред намагався дослідити їх форму і красу. Наприкінці 1924 Бостонський музей мистецтв (Boston Museum of Fine Arts) включив у свою колекцію 24 фотографії Альфреда Стігліца.

У 1925, після цікавої, але неуспішною в комерційному плані виставки, яку Стігліц організовував, він відкриває невелику галерею «The Intimate Gallery». У 1929 будівлю, в якому розміщувалася галереї Стігліца зносять, залишаючи Альфреда без галереї. Деякий час він знаходиться в депресії, друзі збирають гроші на нову галерею, але Стігліц не в силах почати нову справу. Але, урешті-решт він погоджується прийняти щедрий подарунок друзів, і, наприкінці 1929 року відкриває нову галерею An American Place. An American Place стала найбільшою галерей з усіх, які він відкривав. Стігліц продовжував утримувати An American Place 16 років, практично до своєї смерті. А в 1932 Альфред Стігліц підготував і провів ретроспективну виставку своїх робіт, на якій було представлено 127 його фотографій зроблених протягом 42-річної кар'єри. У тому ж 1936, Альфред Стігліц зробив ще одну знакову виставку, на цей раз в галереї An American Place була представлена ​​серія робіт Анселя Адамса. У 1938 Альфред Стігліц переніс сильний серцевий напад, і останні вісім років життя дуже багато хворів. Він помер влітку 1946 року.

Цитати Редагувати 

 1. «Я був народжений в місті Гобокен. Я американець. Фотографія - моя пристрасть. Пошук істини - нав'язлива ідея.» 2. «Я знаходжу сюжети в шістдесят ярдів від своїх дверей.» 3. «Художники, яким я показував свої ранні фотографії, говорили, що заздрять мені; що мої фотографії краще, ніж їхні картини, але, на жаль, фотографія - це не мистецтво. Я не міг зрозуміти, як можна одночасно захоплюватися роботою і відкидати її як нерукотворну, як можна ставити свої роботи вище тільки на тій підставі, що вони зроблені руками», - обурювався Стігліц.

Література Редагувати

  • Homer W.I. Alfred Stieglitz and the American avant-garde. Boston: New York Graphic Society, 1977
  • Krauss R. Stieglitz: équivalents// Krauss R. Le Photographique. Paris: Macula, 1990, p. 126—137
  • Eisler B. O'Keeffe and Stieglitz: an American romance. New York: Doubleday, 1991
  • Whelan R. Alfred Stieglitz: a biography. Boston: Little, Brown, 1995
  • Brennan M. Painting gender, constructing theory: the Alfred Stieglitz Circle and American formalist aesthetics. Cambridge: MIT Press, 2001

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. ↑ Alfred Stieglitz
    d:Track:Q17299517
  4. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  5. ↑ https://data.bnf.fr/ark:/12148/cb119255674
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118798847 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. LIBRIS — 2008.
    d:Track:Q1798125
  8. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  9. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  10. https://www.tate.org.uk/art/art-terms/t/photo-secession
  11. http://www.luminous-lint.com/app/theme/376/
  12. https://www.okeeffemuseum.org/about-georgia-okeeffe/timeline/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stiglic Alfred Stiglic angl Alfred Stieglitz 1 sichnya 1864 Goboken Nyu Dzhersi Nyu Dzhersi 13 lipnya 1946 Nyu Jork amerikanskij fotograf yakij zrobiv neocinennij vnesok u rozvitok fotografiyi i stanovlenni yiyi yak okremogo napryamku v mistectvi Vin pisav statti publikuvav zhurnali mistiv galereyi provodiv vistavki i konkursi Alfred Stiglicangl Alfred StieglitzPortret 1902 rokuNarodzhennya 1 sichnya 1864 1864 01 01 1 2 Goboken Gudzon Nyu Dzhersi SShA 4 5 Smert 13 lipnya 1946 1946 07 13 1 2 82 roki Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA 6 4 5 Krayina SShA 7 8 Zhanr fotografiyaNavchannya Nacionalna akademiya dizajnuDiyalnist fotograf kurator misteckoyi vistavki vidavec photography criticNapryamok fotografiyaRoki tvorchosti 1880 9 1940 9 1940 9 Vchitel Hermann Wilhelm VogeldChlen Photo Secessiond 10 i The Linked Ringd 11 U shlyubi z Dzhordzhiya O Kif 12 i Emmeline StieglitzdDiti Katherine StieglitzdBrati sestri Julius Stieglitzd Alfred Stiglic u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Citati 3 Literatura 4 Posilannya 5 PrimitkiBiografiya RedaguvatiAlfred Stiglic narodivsya 1 sichnya 1864 v Nyu Dzhersi v zamozhnij rodini Z 1871 Alfred vchitsya v najkrashij shkoli Nyu Jorka U 1881 roci sim ya Stiglica jogo batko nimeckij yevrej pereyizhdzhaye do Nimechchini Alfred prodovzhuye svoye navchannya v tehnichnomu universiteti Berlina Alfred ne mav potrebi v groshah shukav intelektualnih rozvag U cih poshukah vin pochav vidviduvati lekciyi vidomogo himika Germana Fogelya yakij krim usogo inshogo rozpovidav pro fotografiyi U toj zhe chas vin buv znajomij z molodimi hudozhnikami Adolfom fon Mencelem i Vilgelmom Hasmanom yaki buli zahopleni ideyeyu stvorennya zobrazhen bezposeredno z naturi tobto fotografiyeyu U 1884 jogo rodina povernulasya v Ameriku a sam Alfred Stiglic nenabagato zatrimavsya v Nimechchini dlya zavershennya navchannyaU 1887 vin napisav svoyu pershu stattyu Slovo abo Dva pro amatorskoyi fotografiyi v Nimechchini U 1884 roci vin vzyav uchast v shorichnomu konkursi fotografiyi yakij provodiv britanskij zhurnal Amateur Photographer I jogo fotografiya The Last Joke Bellagio posila pershe misce Na nastupnij rik v tomu zh konkursi jogo roboti zajnyali pershe i druge miscya V rezultati jogo reputaciya yak fotografa strimko zrosla a zhurnali pochali drukuvati jogo roboti U 1890 za simejnimi obstavinami Alfred Stiglic buv zmushenij povernutisya v Nyu Jork Vin stav partnerom u firmi yaka vigotovlyala fotogravyuri U 1892 vin kupuye legku kameru dlya yakoyi ne potribno bulo postijno nositi shtativ a v 1893 za dopomogoyu ciyeyi kameri zrobiv najbilsh vidomi svoyi fotografiyi Winter Fifth Avenue i The Terminal Populyarnist jogo rosla i v 1893 vin staye drugim redaktorom The American Amateur Photographer Z 1903 po 1917 Alfred Stiglic shokvartalno vidaye fotografichnij zhurnal Camera Works Za 14 rokiv isnuvannya Camera Works vijshlo 50 nomeriv vidannya Stiglic zadumuvav zhurnal yak dobirku krashih fotografichnih robit suchasnikiv Kozhnij vipusk drukuvavsya z tirazhem v 1000 ekzemplyariv krim ostannih koli dovodilosya skorochuvati tirazh do 500 Dlya chitachiv odin nomer koshtuvav 2 abo 4 za richnu peredplatu Vlitku 1905 Alfred Stiglic stvoriv i ocholiv galereyu 291 a oficijne vidkrittya vidbulosya 24 listopada 1905 Pri vidkritti galereya bula nazvana Little Galleries of the Photo Secession Z ciyeyu nazvoyu vona proisnuvala blizko troh rokiv i v 1908 bula zakrita na kilka misyaciv cherez finansovi problemi Piznishe galereyu vidkrili znovu i perejmenuvali yiyi novu nazvu sformuvalosya nevigadlivo vona rozmishuvalasya v 291 budinku na P yatij avenyu v Nyu Jorku Pislya povtornogo vidkrittya galereyi v 1908 1909 rokah Alfred Stiglic duzhe aktivno pracyuvav nad pidgotovkami vistavok i zakinuv svoyu fotografiyu Za ci dva roki jogo roboti ne potrapili ni v odin z vazhlivih katalogiv Galereya proisnuvala do 1917 roku I stala ureshti resht odniyeyi z najvidomishih art galerej miru U 1917 r Stiglic zakriv Galereyu 291 cherez vidsutnist finansuvannya tak yak rozluchivsya zi svoyeyu druzhinoyu i yiyi stanom Prichinoyu rozluchennya posluzhili stosunki Alfreda z Dzhordzhiyeyu O Kif Alfred i Dzhordzhiya dovgo listuvalisya oskilki vona zhila v Tehasi A v chervni 1917 vona perebralasya v Nyu Jork i z tih pir voni buli nerozluchni A v 1924 roci voni stali cholovikom i druzhinoyu Rozluchennya z pershoyu druzhinoyu zajnyav dosit bagato chasu Za chas spilnogo zhittya Stiglic zrobiv kilka soten znimkiv Dzhordzhi v riznih pozah v riznomu nastroyi v riznih harakterah U 1920 Alfred Stiglic zrobiv svoyu personalnu vistavku v Anderson Galleries pershu pislya dovgoyi perervi z 1913 roku Z 146 robit predstavlenih na vistavci 46 buli portretami O Kif U 20h rokah XX stolittya Alfred Stiglic brav uchast yak organizator u velikij kilkosti vistavok Krim togo vin bagato znimav U 1922 vin brav uchast v organizaciyi velicheznoyi vistavki kartin suchasnih hudozhnikiv Na nij buli predstavleni roboti soroka majstriv v tomu chisli i roboti O Kif U tomu zh 1922 roci vin pochav znimati seriyu Hmari nad yakoyu pracyuvav bagato rokiv U cyu seriyu uvijshli sotni fotografij hmar Alfred namagavsya dosliditi yih formu i krasu Naprikinci 1924 Bostonskij muzej mistectv Boston Museum of Fine Arts vklyuchiv u svoyu kolekciyu 24 fotografiyi Alfreda Stiglica U 1925 pislya cikavoyi ale neuspishnoyu v komercijnomu plani vistavki yaku Stiglic organizovuvav vin vidkrivaye neveliku galereyu The Intimate Gallery U 1929 budivlyu v yakomu rozmishuvalasya galereyi Stiglica znosyat zalishayuchi Alfreda bez galereyi Deyakij chas vin znahoditsya v depresiyi druzi zbirayut groshi na novu galereyu ale Stiglic ne v silah pochati novu spravu Ale ureshti resht vin pogodzhuyetsya prijnyati shedrij podarunok druziv i naprikinci 1929 roku vidkrivaye novu galereyu An American Place An American Place stala najbilshoyu galerej z usih yaki vin vidkrivav Stiglic prodovzhuvav utrimuvati An American Place 16 rokiv praktichno do svoyeyi smerti A v 1932 Alfred Stiglic pidgotuvav i proviv retrospektivnu vistavku svoyih robit na yakij bulo predstavleno 127 jogo fotografij zroblenih protyagom 42 richnoyi kar yeri U tomu zh 1936 Alfred Stiglic zrobiv she odnu znakovu vistavku na cej raz v galereyi An American Place bula predstavlena seriya robit Anselya Adamsa U 1938 Alfred Stiglic perenis silnij sercevij napad i ostanni visim rokiv zhittya duzhe bagato hvoriv Vin pomer vlitku 1946 roku Citati Redaguvati1 Ya buv narodzhenij v misti Goboken Ya amerikanec Fotografiya moya pristrast Poshuk istini nav yazliva ideya 2 Ya znahodzhu syuzheti v shistdesyat yardiv vid svoyih dverej 3 Hudozhniki yakim ya pokazuvav svoyi ranni fotografiyi govorili sho zazdryat meni sho moyi fotografiyi krashe nizh yihni kartini ale na zhal fotografiya ce ne mistectvo Ya ne mig zrozumiti yak mozhna odnochasno zahoplyuvatisya robotoyu i vidkidati yiyi yak nerukotvornu yak mozhna staviti svoyi roboti vishe tilki na tij pidstavi sho voni zrobleni rukami oburyuvavsya Stiglic Literatura RedaguvatiHomer W I Alfred Stieglitz and the American avant garde Boston New York Graphic Society 1977 Krauss R Stieglitz equivalents Krauss R Le Photographique Paris Macula 1990 p 126 137 Eisler B O Keeffe and Stieglitz an American romance New York Doubleday 1991 Whelan R Alfred Stieglitz a biography Boston Little Brown 1995 Brennan M Painting gender constructing theory the Alfred Stieglitz Circle and American formalist aesthetics Cambridge MIT Press 2001Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfred Stiglic American Masters Alfred Stieglitz Arhivovano 25 bereznya 2018 u Wayback Machine Storinka na sajti Majstri fotografiyi Arhivovano 26 bereznya 2018 u Wayback Machine Fotografiyi on line Fotografiyi StiglicaPrimitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 a b Alfred Stieglitz d Track Q17299517 a b Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 a b https data bnf fr ark 12148 cb119255674 Deutsche Nationalbibliothek Record 118798847 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2008 d Track Q1798125 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 a b v RKDartists d Track Q17299517 https www tate org uk art art terms t photo secession http www luminous lint com app theme 376 https www okeeffemuseum org about georgia okeeffe timeline Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alfred Stiglic amp oldid 35864365