Альтернативні праві, альт-праві (alt-right) — це рух, заснований на правих поглядах, що відкидає типовий поміркований американський консерватизм. Поштовхом до організації руху стали анонімні форуми в інтернеті, що стали платформою для самовираження людей з правими поглядами. Білий націоналіст Річард Спенсер[en] ужив термін у 2010 році, щоб визначити рух, зосереджений на білому націоналізмі, що викликало звинувачення у прикритті ним відвертого расизму, переваги білої раси, та неонацизму. Погляди альтернативних правих часто перетинаються з антисемітизмом, неонацизмом, нативізмом, ісламофобією, антифемінізмом та гомофобією, білим націоналізмом, правим популізмом та рухом за неореакцію. Концепція руху надалі асоціюється з групами американських націоналістів, неомонархістів, борців за права чоловіків та передвиборчою кампанією Дональда Трампа.
Термін привернув увагу протягом передвиборчої кампанії Дональда Трампа у 2016 році, особливо після того, як директором кампанії став Стівен Беннон (директор Breitbart News). Стівен Беннон посилався на Breitbart News, як на «платформу альтернативних правих».
Альтернативні праві не мають чіткої організаційної структури, координуючись головним чином в розділах про політику на анонімних форумах або в Твіттері. Ті, хто асоціюють себе з рухом, підтримують Дональда Трампа, є опонентами нелегальної імміграції, мультикультуралізму та політичної коректності.
У своєму інтерв'ю The New York Times від 22 листопада 2016 року обраний президент США Дональд Трамп засудив рух альтернативних правих, чим викликав невдоволення багатьох своїх прихильників, які представляють цей рух..
Походження терміну Редагувати
У листопаді 2008 року, Пол Ґотфрід доповідав на засіданні клубу H. L. Mencken про «альтернативних правих». У 2009, кілька постів журналу Taki обговорювали явище «альтернативних правих». Але найширше вживання терміну приписується Річарду Спенсеру, президенту Інституту національної політики ().
Ідеологія Редагувати
З характеристики Associated Press:
«Альт-праві» або «альтернативні праві» — це назва руху, що охопив білих расистів та білих націоналістів та робить акцент на збереженні та захисті білої раси в США. На додаток до цього, вони притримуються традиційних консервативних позицій, таких як: обмежений уряд, низькі податки, суворий закон і суспільний порядок. Рух можна описати як суміш расизму, білого націоналізму та популізму. Члени руху відкидають мультикультуралізм, права небілих, жінок, євреїв, мусульман, гомосексуалів та інших меншин. Члени руху відкидають американські ідеали рівності усіх перед законом, незважаючи на расу, стать, віросповідання, етнічне походження тощо.
Майло Янопулос бадьоро виступає за включення ідей «альтернативних правих» до «мейнстримного консерватизму», обережно вживаючи класичну расистську риторику. «Відколи громади почали включати різні групи населення, культура й політика цих громад стала віддзеркалювати ті групи, з яких вони тепер складаються», — говорить Янопулос. Також за словами Майло Янопулоса:
Інтелектуали альтернативної правиці також відстоюють думку, що культура невідривна від раси. Альтернативні праві вважають, що окремішність національних груп певною мірою необхідна для збереження культури. Мечеть поруч із англійською вулицею, де повно будинків з прапорами Святого Георгія, кажуть альтернативні праві, це ні англійська, ні мусульманська вулиця — розділення необхідне для самобутності.
Використання мемів Редагувати
Альтернативна правиця активно використовує інтернет-меми для розповсюдження своїх ідей та навертання прихильників. Основними майданчиками є 4chan, 8chan, Reddit, The Daily Stormer. Прихильники вигадали та вживають образу «каксерватор» (cuckservative), мовна контамінація слів рогоносець (cuckold) та консерватор. Також розповсюджене в мережі Твіттер вживання потрійних дужок навколо імен євреїв, щоб ідентифікувати та переслідувати їх. Популярний в цих колах мем Жабка Пепе. Варіації мемів з жабою Пепе та «богом-Імператором Трампом» публічно критикувалися на офіційному сайті кампанії Клінтон. Також серед прихильників популярне поклоніння древньому єгипетському богові Кек.
Превалювання мемів та неполіткоректних жартів у середовищі альтернативних правих у багатьох коментаторів викликають сумніви щодо серйозності руху. Дехто вважає альтернативну правицю лише іншим способом вираження традиційних консервативних поглядів.
Див. також Редагувати
- Конспірологічна теорія білого геноциду
- Майло Янопулос
Примітки Редагувати
- Goldstein, Joseph (20 листопада 2016). . The New York Times. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
- Stahl, Jeremy (21 листопада 2016). . Slate.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
- Hassan, Adeel (23 вересня 2016). . The New York Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Wallace-Wells, Benjamin (5 травня 2016). . The New Yorker. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Wilson, Jason (23 серпня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- Signorile, Michelangelo (21 вересня 2016). . The Huffington Post. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- . The Washinton Free Beacon. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- Posner, Sarah (22 серпня 2016). . Mother Jones. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 13 листопада 2016.
- Hunt, Elle (20 липня 2016). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 жовтня 2016.
- . BBC News (en-GB). 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 26 листопада 2016.
- Woolf, Nicky (23 листопада 2016). . The Guardian (en-GB). 0261-3077. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
- Spencer, Richard (6 серпня 2008). . Taki's Magazine. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- Daniszewski, John (26 листопада 2016). . Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- . Los Angeles Times. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано October 1, 2016.
- Suebsaeng, Asawin (19 листопада 2016). . The Daily Beast. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 22 листопада 2016.
- Ohlheiser, Abby (14 вересня 2016). . Washington Post. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 12 лютого 2017.
- Hess, Amanda (10 червня 2016). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
Це незавершена стаття про політичну організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |