Його Світлість Володарський князь Альбер II (фр. Albert II de Monaco, повне ім'я Альберт Олександр Луї П'єр Грімальді; нар. 14 березня 1958) з правлячого дому Грімальді — глава держави Монако з 6 квітня 2005, вступив на престол 12 липня 2005.
| Альбер фр. Albert Alexandre Louis Pierre Grimaldi | ||
| ||
|---|---|---|
| з 6 квітня 2005 | ||
| Коронація: | 19 листопада 2005 | |
| Попередник: | Реньє III | |
| Ім'я при народженні: | фр. Albert Alexandre Louis Pierre Grimaldi | |
| Народження: | 14 березня 1958[…] (65 років) Княжий палац у Монако | |
| Країна: | Монако і США | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Освіта: | Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd, Емгерстський коледжd (1981) і Albert I Lycéed | |
| Рід: | Грімальді (Поліньяк) | |
| Батько: | Реньє III | |
| Мати: | Грейс Келлі | |
| Шлюб: | Шарлін, княгиня Монако | |
| Діти: | Jazmin Grace Grimaldid, Alexandre Grimaldi-Costed, Габріела Тереза Марія і Жак (наслідний принц Монако) | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Альбер II народився 14 березня 1958 у палаці Грімальді в Монако. Син князя Реньє III і його дружини, американської актриси Грейс Келлі. Альбер II має титул «14-й князь Монакський, герцог де Валентинуа, маркіз де Бо, граф де Карладе, барон де Бюї, володар Сен-Ремі і Матіньйон, граф де Торін, барон де Сен-Ло і Ла Лютум'є, герцог д'Етотевілль, де Мазаріні, де Мейлеран і де Маєнн, принц де Шато-Борса, граф де Феретт, де Бельфор, дю Танн і де Ружмон, барон фон Альткірхе, володар Тенгейма, маркіз де Сіллі, граф де Лонжюмо, барон де Матті, маркіз де Жискар».
У 1976 Альбер з відзнакою закінчив Ліцей імені Альбера I в Монако. У 1977—1981 роках навчався у США в Массачусетському «Амгерст коледжі» і отримав звання ліценціата політичних наук. У списку дисциплін, які вивчав Альберт, значилися також економіка, психологія, філософія, історія мистецтв, антропологія та соціологія. Крім того, майбутній правитель Монако співав в університетському хорі і навіть гастролював разом з ним у Європі і на Близькому Сході.
Альбер з дитинства вільно володів французькою і англійською мовами, а згодом вивчив також італійську, німецьку та іспанську.
У 1981—1982 роках він перебував на дійсній військовій службі, яку відбував як лейтенант на борту французького вертольотоносця «Жанна д'Арк». Як наслідний принц Альбер велику увагу приділяв соціальним і гуманітарним питанням, а також благодійності, очолюючи, зокрема, організацію Червоного Хреста в Монако.
В останні роки правління у зв'язку з послабленим здоров'ям князь Реньє III передав синові частину функцій, пов'язаних з поточним управлінням князівством і його міжнародними справами. На Альберта були покладені, зокрема, обов'язки представника Монако в ООН, а в 2004 він представляв князівство на офіційній церемонії вступу Монако до Ради Європи, що проходила в Страсбурзі.
Альберт II активно співпрацює з ООН і завоював повагу цієї організації, зокрема, у 2006 він був призначений покровителем «Року Дельфіна» і офіційно відкрив його 17 вересня 2006.
Альберт відомий також як великий любитель спорту. Він майже професійно грав у футбол, гандбол, захоплювався плаванням, легкою атлетикою, дзюдо. Крім того, він брав участь в ралі Париж—Дакар і чотири рази виступав на Олімпійських іграх як бобслеіст. З 1994 він очолює Олімпійський комітет Монако, крім того, стоїть на чолі низки інших спортивних асоціацій і є членом МОК.
У свої 52 Альберт залишався неодруженим і вважався одним з найзавидніших наречених Європи. Йому приписують численні романи, бульварна преса уважно стежить за його особистим життям. Альберт визнав батьківство двох дітей — дівчинки (1992) і хлопчика (2003) — від двох різних жінок. Вони не мають прав на престол.
Той факт, що наслідний принц залишається парубком, у свій час чимало турбував князя Реньє III. У 2000 він навіть заявив в одному з інтерв'ю, що готовий був би передати престол синові, але спочатку тому треба завести сім'ю і мати спадкоємця.
У 2002, щоб забезпечити престолонаслідування і гарантувати збереження корони за династією Грімальді, історія якої налічує вже понад 700 років, були внесені зміни до конституції Монако. Новий закон передбачає, що правом успадкування можуть користуватися брати і сестри покійного монарха, а також його племінники та племінниці. Таким чином, спадкоємцями Альберта можуть стати його рідні сестри — старша і молодша Кароліна Стефанія, або хтось з їхніх семи дітей.
31 березня 2005 князь Реньє III, будучи вже занадто хворим, щоб виконувати свої обов’язки (помер 6 квітня 2005 року), передав владу князю Альберу. 19 листопада 2005 р. відбулась урочиста церемонія коронації князя Альберта ІІ в Соборі Св. Миколи, за участі архієпископа Монако.
23 червня 2010 Альберт II оголосив про заручини з плавчинею з ПАР 32-річною Шарлін Віттсток. Відносини Альбера і Шарлін почалися в 2006, а про перспективу одруження монарха заговорили навесні 2008 року.
Князь Монако Альбер II та Шарлін Віттсток одружилися 1 липня 2011. Цивільна церемонія одруження пройшла в тронному залі князівського палацу Монако на Лазурному березі. Після одруження Шарлін Віттсток отримала титул княгині Шарлін. Весілля 53-річного князя та 33-річної красуні з ПАР стало однією з головних новин всіх європейських ЗМІ.
10 грудня 2014 княгиня Шарлін народила близнюків, хлопчика та дівчинку. Пологи пройшли за допомогою кесаревого розтину. Дітей назвали Жак-Оноре-Реньє та Габріелла-Тереза-Марія. Син отримав титули наслідного принца Монако та маркіза де Бо, а дочка — принцеси Монако та графині де Карладез.
Герб Редагувати
Червоні ромби на білому тлі. Девіз роду Гарімальді: «Deo Juvante» (лат. З Божою поміччю).
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #132814412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- https://constitutioncenter.org/blog/monacos-twin-constitutional-succession-situation/
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ТСН: Весілля століття в Монако: князь Альбер II обвінчався з княгинею Шарлен Уіттсток [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- . ТАСС. 10 декабря 2014. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
- (фр.). Palais Princier de Monaco. 10.12.2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 10 грудня 2014.
Посилання Редагувати
- Біографія на сайті князівського палацу Монако [ 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
- Князь Монако Альбер II. Биографическая справка [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Профіль на Sports Reference [ 13 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)