Алфімова Людмила Іванівна (прізвище за першим чоловіком — Кадигроб) (*4 вересня 1935, Харків) — українська акторка театру і кіно, заслужена артистка України (2003)
Алфімова Людмила Іванівна | |
---|---|
Народилася | 4 вересня 1935 (88 років) Харків, СРСР |
Громадянство | СРСР Україна |
Діяльність | акторка, кіноакторка |
Alma mater | Харківський державний театральний інститут (1958) |
Заклад | Київський академічний театр юного глядача на Липках і Кіностудія ім. О. Довженка |
Чоловік | Фелікс Михайлович (1956—1973) Іван Кальницький(1993 — помер 27 вересня 2006) |
Діти | Ліза (народилася 1957) Альона (народилася 1965) |
Провідні ролі | «черниця Миронія» у За двома зайцями (фільм) |
IMDb | nm0019136 |
Нагороди та премії | |
| |
Алфімова Людмила Іванівна у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Людмила Алфімова народилася в Харкові в родині водія й домогосподарки.
1953 — закінчила школу. З дитинства мріяла стати льотчицею. Після десятирічки закінчила аероклуб, літала на винищувачі, навіть опанувала вищий пілотаж. Батькам це не дуже подобалось. Та в навчанні далі відмовили: пояснили, що дівчат не беруть. Тоді Людмила пересіла в автомобіль. А в театральний вступила, аби хоч у театрі чи кіно можна було стати льотчицею.
Кар'єра Редагувати
1954 — вступила до Харківського театрального інституту, який закінчила в 1958 році в (майстерня Л. Сердюка і М. Покотило).
У 1960—1963 була актрисою Київського театру юного глядача.
З 1963 — актриса Кіностудії ім. О. Довженка.
Справжню славу актрисі принесла головна роль у легендарному радянському фільмі «Весілля в Малинівці».
За всю свою тривалу кар'єру Людмила Іванівна знялася в понад 40 кінофільмах, а озвучила близько 170.
Сім'я Редагувати
Перший шлюб Редагувати
1956 — одружилася з льотчиком Феліксом. Перший чоловік Фелікс Михайлович Кадигроб весь час перебував у відрядженнях від КБ Антонова. 1973 — розлучилися (покохала Івана Кальницького, дивися нижче).
Діти
1957 — народилася донька Ліза, згодом акторка. 1965 — з'явилася на світ донька Альона; станом на 2007 рік, вона й чоловік Володимир працюють фізіотерапевтами у приватній клініці в Нью-Йорку, США.
Онуки
Людмила Іванівна має чотирьох онуків. Старша онучка Аннушка народилася в 1986 році. 2 березня 2006 — Альона народила доньку Машу — наймолодшу онучку Людмили.
Також має трьох правнуків.
Іван Кальницький Редагувати
1973 — на зйомках фільму «Прощавайте, фараони» познайомилася з 50-річним головою колгоспу Кальницьким Іваном Сергійовичем (був старший на 12 років від Людмили). Кохання спалахнуло практично миттєво. Але разом вони поєднали свої долі тільки через двадцять років. Залишити Поліну Леонтіївну (Іван був молодший за неї на 15 років), яка врятувала йому життя (сховала молодого партизана з револьвером у руці від німців за заслінкою печі; потім вилікувала пилком, прополісом від туберкульозу) Івану Сергійовичу не дозволяло сумління. Тільки після смерті Поліни він запропонував Милі-Людмилі (так він багато років називав Людмилу Анфілову) переселитися до нього.
1993 — одружилися, з Києва переїхала до села Печера Тульчинського району на Вінниччині. Чоловік Іван подарував їй будинок управляючого маєтком графів Потоцьких у селі Печера. Квартиру в центрі Києва, на Паньківській, Людмила Іванівна продала, на гроші від квартири купила автомобіль. А за кермом вона вже більше 55 років.
23 червня 2006 — свій 83-й день народження відзначив голова родини — Іван Сергійович Кальницький, а 27 вересня помер. Подружжя прожило 13 років разом.
Коли Людмила Іванівна залишилася жити сама, то доводиться тримати пістолет із гумовими кулями з дозволом від палкого прихильника — генерала Василя Поліщука.
Сьогодення Редагувати
Людмила Іванівна Їздить на творчі зустрічі, буває на телепередачах, дає інтерв'ю. Літає до доньки у США.
У березні 2013 Людмила Алфімова приїхала на зустріч зі своїми шанувальниками до Вінниці. Тут відбувалася презентація документального фільму про актрису «Як у село приїхало кіно» від кінорежисера Костянтина Крайнього. Фільм тривалістю до 1 години знімали в селі Печера, де зараз проживає Людмила Іванівна, Сокілець і трішки в Тульчині.
Фільмографія Редагувати
- 1958 Його покоління
- 1958 Літа молодії
- 1960 Звичайна історія
- 1961 За двома зайцями
- 1962 Спадкоємці
- 1964 Наш чесний хліб
- 1964 Сумка, повна сердець
- 1965 Бур'ян
- 1967 Весілля в Малинівці
- 1967 З нудьги
- 1970 Між високими хлібами
- 1974 Прощавайте, фараони!
- 1974 Таємниця партизанської землянки
- 1974 Юркові світанки
- 1975 Ви Петька не бачили?
- 1977 Право на любов
- 1980 Візит до Ковалівки
- 1981 Право керувати
- 1984 Добрі наміри
- 1985 Женихи
- 1986 По головній вулиці з оркестром
- 1987 Повернення
- 1988 Штормове попередження
- 1990 Нині прославився син людський
- 1992 Господи, прости нас грішних
Примітки Редагувати
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Зустріч зі своїми шанувальниками у Вінниці[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
- Відсвяткувала "Весілля в Малинівці" й переїхала на Вінниччину: історія акторства Людмили Алфімової - vinnychanka.info (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Людмила Алфімова живе на Вінниччині[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ . Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
- ↑ Заслужена артистка України Людмила Алфімова знайшла своє кохання в селі Печера Тульчинського району[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
Посилання Редагувати
- Алфімова Людмила Іванівна на сайті TCM Movie Database (англ.)
- Алфімова Людмила Іванівна на сайті KINO-КОЛО
- Алфімова Людмила Іванівна [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Kinopoisk
- Людмила Алфімова чекала коханого 20 років