Алфе́й (дав.-гр. Ἀλφειός) — у давньогрецькій міфології бог однойменної річки в Пелопоннесі, син титанів Океана і Тефіди. Його представляють у людській подобі. Вівтар його знаходиться в Олімпії.
Алфей | |
---|---|
Покровитель для | Алфей |
Батько | Океан |
Мати | Тетія |
Діти | Orsilochusd, Фегей[d], Melanthiad, Danaisd і Myrtoessad |
Частина від | давньогрецька міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Був мисливцем, який закохався в Артеміду і переслідував її по всій Греції. Він явився в Летрини на нічне свято, яке справляли Артеміда і німфи, але Артеміда вимазала у всіх лице брудом та мулом, через це Алфей не впізнав її. Тому встановлені обряди Артеміди Алфеї.
Не зумівши добитися кохання Артеміди, Алфей закохався у німфу Аретусу, яка однак не відповіла взаємністю; Артеміда ж, рятуючи Аретусу від переслідувань Алфея, перетворила її в ставок. Проте Алфей знайшов свою кохану на острові Ортігія (або на Делосі, або поблизу Сіракуз на Сицилії) — там злились води Алфея і Аретуси. Його течія продовжується в море, що підтвердив і Дельфійський оракул.
Примітки ред.
- ↑ Любкер Ф. Ἀλφειός // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 71.
- ↑ Алфей // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 44.
- ↑ Алфей // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 486.
- Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.1. С.62; См. Нонн. Деяния Диониса VI 340.
- Овідій. Метаморфози II 250
- Гесіод. Теогонія 338; Гігін. Міфи. Введення 6
- Еліан. Пістряві оповіданя II 33
- Павсаній. Опис Еллади V 14, 6
- Телесилла, фр.1 Пейдж
- Павсаній. Опис Еллади VI 22, 8-10
- Павсаній. Опис Еллади V 7, 3; VIII 54, 3
- Лукіан. Морські розмови 3, 1