Алергічний салют характерний жест потирання кінчика носа знизу вверх або поперек пальцями долонею або тильною стороною р

Алергічний салют - характерний жест потирання кінчика носа знизу вверх або поперек пальцями, долонею або тильною стороною руки. Його називають салютом, тому що рух руки подібний на випадковий жест. Звичка потирати рукою ніс спостерігається частіше у дітей, але поширена і у дорослих. Салютування найчастіше тимчасово знімає свербіж у носі, а також видаляє невелику кількість слизу з носа.

Особа, яка демонструє алергічний салют.

Процес ред.

Потирання вгору носа і ніздрів дозволяє швидко вивільняти слиз, крім того дає можливість на деякий час відкрити ніс для проходу повітря. Це особливо корисно, якщо повітряні канали набрякають і ніздрі сверблять через подразнення, такі як алергічний риніт.

Слиз, що потрапляє на руку, швидше за все, переносить бактерії, віруси та інші мікроорганізми, що згодом можуть передаватися іншим людям. Постійне потирання носа (салютування) може призвести до фізичної деформації - утворення складки між кінчиком носу і переніссям (так звана поперечна носова складка). Поперечна складка між кінчиком носу і переніссям, з’являється не раніше ніж через 2 роки після початку захворювання на алергічний риніт, і спостерігається як у дитячому так і в дорослому віці.

Дивись також ред.

Список літератури ред.

Jim McMorran; Damian Crowther; Stew McMorran; Steve Youngmin; Ian Wacogne; Jon Pleat; Clive Prince. . Gpnotebook.co.uk. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 листопада 2012.
. Medical-dictionary.thefreedictionary.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2012.
(PDF). Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.
. Acaai.org. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 25 листопада 2012.
(укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
N.J (8 січня 2012). . My-health-inf.blogspot.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 25 листопада 2012.
. Health.ny.gov. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2012.
. www.mif-ua.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
Pray, W. Steven (2005). Nonprescription Product Therapeutics. p. 221: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 0781734983.
. Livestrong.Com. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 25 листопада 2012.

[1] Jim McMorran; Damian Crowther; Stew McMorran; Steve Youngmin; Ian Wacogne; Jon Pleat; Clive Prince. . Gpnotebook.co.uk. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 листопада 2012.

[2] . Medical-dictionary.thefreedictionary.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2012.

[3] (PDF). Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.

[4] . Acaai.org. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 25 листопада 2012.

[5] (укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.

[6] N.J (8 січня 2012). . My-health-inf.blogspot.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 25 листопада 2012.

[7] . Health.ny.gov. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2012.

[8] . www.mif-ua.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.

[pray221-9] Pray, W. Steven (2005). Nonprescription Product Therapeutics. p. 221: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 0781734983.

[10] . Livestrong.Com. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 25 листопада 2012.