Алан Макдіармід

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Макдіармід.

|Підпис= |ім??39?я= |Знамениті учні=

Алан Макдіармід
англ. Alan Graham MacDiarmid
Народився	14 квітня 1927(1927-04-14)^[…] Мастертон,  Нова Зеландія
Помер	7 лютого 2007(2007-02-07) Філадельфія,  США ·падіння^d
Поховання	Arlington Cemetery^d і Арлінгтонський Національний Цвинтар
Країна	Нова Зеландія,  США
Діяльність	хімік, інженер, викладач університету
Alma mater	Університет Вікторії (Веллінгтон)
Галузь	фізична хімія, хімія полімерів
Заклад	Пенсильванський університет Університет Сент-Ендрюса Університет Вісконсин-Медісон University of Texas at Dallas^d
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США
Відомий завдяки:	розробив методи отримання електропровідних полімерів
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (2000)
Алан Макдіармід у Вікісховищі

Алан Грехем Макдіармід (англ. Alan Graham MacDiarmid; нар.14 квітня 1927, Мастертон, Нова Зеландія — пом.7 лютого 2007, Філадельфія, США) — американський фізикохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (2000, спільно з А. Хігер і Х. Сіракава).

Закінчив Університетський коледж Вікторії в Веллінгтону (1951) і університет Вісконсіна в Медісоні (доктор філософії, 1953) і в Кембріджському університеті (доктор філософії, 1955). Працював в Сент-Ендрюського університеті в Шотландії, з 1956 в Пенсільванському університеті (з 1964 професор).

Найважливіші наукові праці присвячені фізичній хімії полімерів. Спільно з А. Хігер і Х. Сіракава розробив методи отримання органічних полімерних матеріалів, електропровідність яких порівнянна з електропровідністю металів.

На честь А. Макдіарміда названо Інститут передових матеріалів та нанотехнології (''MacDiarmid Institute for Advanced Materials and Nanotechnology'') університету Вікторії.

Примітки

1. Bell A. Alan G. MacDiarmid — Encyclopædia Britannica Inc., 2020.
   d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513

Література

• Shirakawa H., McDiarmid A., Heeger A. Twenty-five Years of Conducting Polymers. / / Chem. Commun. 2003. P. 1-4.
• Зеленін К. М., Ноздрачов А. Д., Поляков Є. Л. Нобелівські премії з хімії за 100 років. — СПб.: Гуманістики, 2003. 872 с.

Посилання

• Автобіографія Алана Макдіармід на сайті Нобелівського комітету [ 5 липня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)