Ала́йська доли́на — міжгірна улоговина між Алайським та Заалайським хребтами в Киргизстані та Таджикистані. Висота від 2 240 м на заході до 3 536 м на сході (перевал ). Простягається на 150 км з заходу на схід при ширині від 8 до 25 км. Площа 1 712 км².
Складена переважно алювіальними і пролювіальними відкладами. Зрошується річкою Кизилсу; має багато сухих русел та піщаних масивів.
Клімат різко континентальний, суворий. Днище долини вкрите степовою рослинністю (типчак, ковиль та деякі ). Одне з найкращих високогірних пасовиськ. В західній частині долини — поливне землеробство.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 20(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ala jska doli na mizhgirna ulogovina mizh Alajskim ta Zaalajskim hrebtami v Kirgizstani ta Tadzhikistani Visota vid 2 240 m na zahodi do 3 536 m na shodi pereval Prostyagayetsya na 150 km z zahodu na shid pri shirini vid 8 do 25 km Plosha 1 712 km Alajska dolina Zaalajskij hrebet richka Kizilsu Skladena perevazhno alyuvialnimi i prolyuvialnimi vidkladami Zroshuyetsya richkoyu Kizilsu maye bagato suhih rusel ta pishanih masiviv Klimat rizko kontinentalnij suvorij Dnishe dolini vkrite stepovoyu roslinnistyu tipchak kovil ta deyaki Odne z najkrashih visokogirnih pasovisk V zahidnij chastini dolini polivne zemlerobstvo LiteraturaAlajska dolina u sestrinskih VikiproyektahPortal Geografiya Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 20 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985