www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акт про скасування работоргівлі Акт про торгівлю рабами англ Slave Trade Act 1807 офіційно англ Act for the Abolition of

Акт про скасування работоргівлі

Акт про торгівлю рабами (англ. Slave Trade Act 1807), офіційно Акт про скасування работоргівлі (англ. Act for the Abolition of the Slave Trade) — акт Парламенту Великої Британії, що забороняв работоргівлю у Британській імперії, попри те, що рабство як таке не було скасоване. Ухвалений 25 березня 1807 року.

Акт про скасування рабства
Оригінальна назва: An Act for the Abolition of the Slave Trade.
Створений: 1807
Опублікований: 1807
Дата набуття чинності: 1807
Скасований: 1861
Розташування Колонії Британської імперії
Автор(-и): Парламент Сполученого Королівства
Призначення: скасування работоргівлі у колоніях Великої Британії

Прихильники ухвалення акту хибно вважали, що він водночас скасує рабство. На території Англії рабство не дозволялося законами, що було підтверджено рішенням суду від 1772 року в справі Сомерсета проти Стюарта, проте у більшій частині Британської імперії рабство існувало до 1833 року, коли парламент прийняв Акт про скасування рабства.

Передумови Редагувати

Історик Мартін Мередіт пише, що в 1791—1800 роках британські кораблі здійснили близько 1340 плавань через Атлантику, перевізши 400 тисяч рабів. У 1801—807 роках було перевезено ще 266 тисяч рабів. Работоргівля залишалася найбільш прибутковим бізнесом у Британській імперії.

Вільям Вілберфорс
Генрі Дандас, 1-й віконт Мелвілл

1787 року група англійських євангелістів, що об'єдналася із квакерами, заснувала «Товариство боротьби за скасування работоргівлі». Квакери вважали рабство аморальним і поширювали думку, що воно є ганьбою людства. До 1807 року групи аболіціоністів мали значне представництво у парламенті. На піку свого впливу вони посідали 35-40 місць. Товариство очолив Вільям Вілберфорс — один із найвідоміших борців проти рабства у Великій Британії. Віддані своїй справі депутати-аболіціоністи мали доступ до юридичної чернетки Джеймса Стівена — шурина Вілберфорса. Британські аболіціоністи трактували свою діяльність як «божественний хрестовий похід». 28 жовтня 1787 року Вілберфорс занотував у своєму щоденнику: «Всемогутній Бог поставив переді мною дві великі цілі — заборону работоргівлі та реформування звичаїв».

2 квітня 1792 року Вілберфорс ініціював у Палаті громад обговорення з приводу того, що «торгівля, яку здійснюють британські піддані з метою отримання рабів на узбережжі Африки, повинна бути скасована». Подібну пропозицію він уніс 1791 року, проте тоді за неї проголосували 88 депутатів, а проти — 163. Шотландський політик Генрі Дандас не був присутнім на голосуванні 1791 року, але коли з'явилася пропозиція наступного року, він подав петицію від мешканців Единбурга, які підтримали скасування работоргівлі. Пізніше він підтвердив свою прихильність ідеям Вілберфорса: «Я завжди був проти работоргівлі». Однак він стверджував, що негайне скасування работоргівлі було б неефективним, оскільки в разі заборони вона не стосувалася б торговців з інших країн. Дандас заявив: «Ця торгівля має бути остаточно скасована, проте поміркованими заходами». Він уніс поправку, якою до пропозиції Вілберфорса було додано слово «поступове». За неї проголосували 192 депутати, проти — 125, тому її було прийнято. Згодом за пропозицію Вілберфорса разом із унесеною поправкою проголосували 230 депутатів, проти — 85. Дандас також наполягав на тому, що скасування работоргівлі залежить від підтримки ініціативи законодавчими органами влади у Вест-Індії та виконання законів про покращення умов рабства. Аболіціоністи вважали, що асамблеї Вест-Індії ніколи б не підтримали скасування работоргівлі і що залежність втілення ініціативи від реформування колоній затримує процес.

За три тижні після голосування Дандас подав на розгляд парламенту резолюції, в яких описував поступове скасування рабства до 1799 року. Під час розгляду резолюцій він заявив депутатам, що швидке скасування работоргівлі спонукає торговців Вест-Індії до продовження торгівлі рабами іншими, обхідними шляхами. Дандас сказав, що «якби комітет запропонував час, вони б скасували работоргівлю; але, навпаки, якщо цієї думки не дотримаються, їхні ще не народжені діти не побачать кінця рабства». Депутати проголосували за припинення работоргівлі в 1796 році після того, як пропозиції зробити це в 1794 або 1795 були відхилені. Пропозиція не була підтримана Палатою лордів; її розгляд відклали на сесію 5 червня 1792 року, проте її так і не розглянули.

Отже, законопроєкт був підтриманий Палатою громад, проте змінений поправками Вільяма Пітта молодшого, Річарда Велслі, Едварда Джеймса Еліота і залишився надовго у Палаті лордів.

Прийняття Редагувати

Медальйон проти рабства Джозая Веджвуд, 1795

Позиції аболіціонізму укріпилися завдяки діяльності прем'єр-міністра Вільяма Ґренвілла, чий короткочасний уряд відомий як «Уряд усіх талантів». Ґренвілл очолив боротьбу за ухвалення акту в Палаті лордів, а міністр закордонних справ Чарлз Ґрей — у Палаті громад. Підтримки скасуванню работоргівлі додало те, що внаслідок унії 1801 року до парламенту приєдналися 100 депутатів з Ірландії, більшість з яких були прихильниками скасування.

Уперше законопроєкт був поданий до парламенту в січні 1807 року. 10 лютого 1807 року він був поданий на розгляд Палати громад. 23 лютого Вілберфорс та його команда здобули перемогу: після десятигодинних дебатів Палата громад прийняла у другому читанні акт про скасування трансатлантичної работоргівлі. За проголосували 283 депутати, проти — 16. 25 березня 1807 року Акт був підписаний королем Георгом III. 1 травня 1807 року Акт набрав чинності.

27 квітня, тобто до набрання Актом чинності, дозвіл на відплив отримало судно «Kitty's Amelia». Воно відплило за три місяці, 27 липня, зробивши це цілком законно. Воно стало останнім британським судном, яке перевезло рабів у рамках трансатлантичної работоргівлі.

Скасування работоргівлі у Британській імперії було важливим моральним кроком на противагу наполеонівській Франції. Попри те, що під час Французької революції рабство у колоніях Франції було скасоване, 1802 року Наполеон Бонапарт, хоч і претендував на славу продовжувача революції, відновив його. Британія, проти якої Франція розгорнула Континентальну блокаду і яка не могла протистояти Наполеону на суші, вважала скасування работоргівлі у своїх колоніях важливим моральним кроком у протистоянні із Францією.

Виконання Редагувати

1793 року Парламент Верхньої Канади у Британській Північній Америці прийняв Акт проти рабства, який забороняв работоргівлю, звільнив рабів, які іммігрували за власним бажанням чи примусово, а також дітей, народжених від поневолених жінок після їхнього 25-річчя, але не звільнив існуючих рабів-резидентів. 1805 року Британія обмежила ввезення рабів до колоній, захоплених у Франції та Нідерландів. Після прийняття Акту 1807 року Велика Британія чинила дипломатичний тиск на інші країни, щоб ті припинили свою участь у работоргівлі.

Акт про скасування работоргівлі передбачав накладання штрафів на капітанів суден, які надалі торгують рабами: за кожного знайденого на кораблі раба стягували 100 фунтів стерлінгів. Зафіксовано випадки, коли капітани кораблів скидали з борту рабів у море, коли бачили неподалік у морі кораблі Королівського флоту. Королівський флот, що на той час був найсильнішим у світі й панував у всіх морях планети, 1808 року заснував Західноафриканську ескадру для патрулювання узбережжя Західної Африки. З 1808 по 1860 рік кораблі ескадри захопили близько 1600 суден і звільнили близько 150 тисяч африканців на борту.

Договори про скасування работоргівлі були підписані із понад 50 африканськими правителями.

Примітки Редагувати

  1. ↑ . hansard.millbanksystems.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2023. Процитовано 21 травня 2023. 
  2. Congress abolishes the African slave trade. HISTORY (англ.). Процитовано 21 травня 2023. 
  3. ↑ Meredith, Martin (2014). The Fortunes of Africa. New York: PublicAffairs. pp. 191—194. ISBN 978-1-61039-635-6
  4. ↑ William Wilberforce: biography and further reading. brycchancarey.com. Процитовано 21 травня 2023. 
  5. Library Genesis, Jeffrey (2008). The British missionary enterprise since 1700. New York : Routledge. ISBN 978-0-415-09004-9. 
  6. ↑ Bodleian Library HFL: B 762 Engl Gallery. digital.bodleian.ox.ac.uk (англ.). Процитовано 21 травня 2023. 
  7. Commons, Great Britain Parliament House of (1792). The Debate on a Motion for the Abolition of the Slave-trade,: In the House of Commons, on Monday the Second of April, 1792, Reported in Detail.. (англ.). 
  8. The Debate on a Motion for the Abolition of the Slave-trade on Monday the 2nd of April 1792, (supra) pp. 94–102
  9. Commons, Great Britain Parliament House of (1792). The Debate on a Motion for the Abolition of the Slave-trade, in the House of Commons, Monday the Second of April, 1792: Reported in Detail (англ.). 
  10. Parliament, Great Britain (1817). Cobbett's Parliamentary History of England from the Norman Conquest in 1066, to the Year 1803, from which Last-mentioned Epoch it is Continued Downwards in the Work Entitled, "Cobbett's Parliamentary Debates" ... (англ.). R. Bagshaw. 
  11. Lords, Great Britain House of (1790). Journals of the House of Lords (англ.). H.M. Stationery Office. 
  12. Act to Prohibit the Importation of Slaves 1807. Social Welfare History Project (амер.). 5 грудня 2015. Процитовано 21 травня 2023. 
  13. Parliament abolishes the slave trade. parliament.uk. 
  14. BBC. Liverpool's role in the slave trade. www.bbc.co.uk (en-gb). Процитовано 21 травня 2023. 
  15. Schroeder, The Transformation of European Politics 1763—1848 (1994) pp. 305—310
  16. . Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 28 травня 2023. 
  17. Internet Archive, Paul E. (2000). Transformations in slavery : a history of slavery in Africa. Cambridge, UK ; New York : Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-78012-4. 
  18. Falola, Toyin; Warnock, Amanda (2007). Encyclopedia of the Middle Passage (англ.). Greenwood Press. ISBN 978-0-313-08829-2. 
  19. . Spartacus Educational. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 21 травня 2023. 
  20. BBC. Sailing against slavery. www.bbc.co.uk (en-gb). Процитовано 21 травня 2023. 
  21. . web.archive.org. 23 грудня 2004. Архів оригіналу за 23 грудня 2004. Процитовано 21 травня 2023. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akt pro torgivlyu rabami angl Slave Trade Act 1807 oficijno Akt pro skasuvannya rabotorgivli angl Act for the Abolition of the Slave Trade 1 akt Parlamentu Velikoyi Britaniyi sho zaboronyav rabotorgivlyu u Britanskij imperiyi popri te sho rabstvo yak take ne bulo skasovane Uhvalenij 25 bereznya 1807 roku Akt pro skasuvannya rabstvaOriginalna nazva An Act for the Abolition of the Slave Trade Stvorenij 1807Opublikovanij 1807Data nabuttya chinnosti 1807Skasovanij 1861Roztashuvannya Koloniyi Britanskoyi imperiyiAvtor i Parlament Spoluchenogo KorolivstvaPriznachennya skasuvannya rabotorgivli u koloniyah Velikoyi BritaniyiPrihilniki uhvalennya aktu hibno vvazhali sho vin vodnochas skasuye rabstvo 2 Na teritoriyi Angliyi rabstvo ne dozvolyalosya zakonami sho bulo pidtverdzheno rishennyam sudu vid 1772 roku v spravi Somerseta proti Styuarta prote u bilshij chastini Britanskoyi imperiyi rabstvo isnuvalo do 1833 roku koli parlament prijnyav Akt pro skasuvannya rabstva Zmist 1 Peredumovi 2 Prijnyattya 3 Vikonannya 4 Primitki 5 PosilannyaPeredumovi RedaguvatiIstorik Martin Meredit pishe sho v 1791 1800 rokah britanski korabli zdijsnili blizko 1340 plavan cherez Atlantiku perevizshi 400 tisyach rabiv U 1801 807 rokah bulo perevezeno she 266 tisyach rabiv Rabotorgivlya zalishalasya najbilsh pributkovim biznesom u Britanskij imperiyi 3 nbsp Vilyam Vilberfors nbsp Genri Dandas 1 j vikont Melvill1787 roku grupa anglijskih yevangelistiv sho ob yednalasya iz kvakerami zasnuvala Tovaristvo borotbi za skasuvannya rabotorgivli Kvakeri vvazhali rabstvo amoralnim i poshiryuvali dumku sho vono ye ganboyu lyudstva Do 1807 roku grupi abolicionistiv mali znachne predstavnictvo u parlamenti Na piku svogo vplivu voni posidali 35 40 misc Tovaristvo ocholiv Vilyam Vilberfors odin iz najvidomishih borciv proti rabstva u Velikij Britaniyi 4 Viddani svoyij spravi deputati abolicionisti mali dostup do yuridichnoyi chernetki Dzhejmsa Stivena shurina Vilberforsa Britanski abolicionisti traktuvali svoyu diyalnist yak bozhestvennij hrestovij pohid 28 zhovtnya 1787 roku Vilberfors zanotuvav u svoyemu shodenniku Vsemogutnij Bog postaviv peredi mnoyu dvi veliki cili zaboronu rabotorgivli ta reformuvannya zvichayiv 5 2 kvitnya 1792 roku Vilberfors iniciyuvav u Palati gromad obgovorennya z privodu togo sho torgivlya yaku zdijsnyuyut britanski piddani z metoyu otrimannya rabiv na uzberezhzhi Afriki povinna buti skasovana Podibnu propoziciyu vin unis 1791 roku prote todi za neyi progolosuvali 88 deputativ a proti 163 6 Shotlandskij politik Genri Dandas ne buv prisutnim na golosuvanni 1791 roku ale koli z yavilasya propoziciya nastupnogo roku vin podav peticiyu vid meshkanciv Edinburga yaki pidtrimali skasuvannya rabotorgivli 7 Piznishe vin pidtverdiv svoyu prihilnist ideyam Vilberforsa Ya zavzhdi buv proti rabotorgivli Odnak vin stverdzhuvav sho negajne skasuvannya rabotorgivli bulo b neefektivnim oskilki v razi zaboroni vona ne stosuvalasya b torgovciv z inshih krayin Dandas zayaviv Cya torgivlya maye buti ostatochno skasovana prote pomirkovanimi zahodami 8 Vin unis popravku yakoyu do propoziciyi Vilberforsa bulo dodano slovo postupove Za neyi progolosuvali 192 deputati proti 125 tomu yiyi bulo prijnyato Zgodom za propoziciyu Vilberforsa razom iz unesenoyu popravkoyu progolosuvali 230 deputativ proti 85 9 Dandas takozh napolyagav na tomu sho skasuvannya rabotorgivli zalezhit vid pidtrimki iniciativi zakonodavchimi organami vladi u Vest Indiyi ta vikonannya zakoniv pro pokrashennya umov rabstva Abolicionisti vvazhali sho asambleyi Vest Indiyi nikoli b ne pidtrimali skasuvannya rabotorgivli i sho zalezhnist vtilennya iniciativi vid reformuvannya kolonij zatrimuye proces Za tri tizhni pislya golosuvannya Dandas podav na rozglyad parlamentu rezolyuciyi v yakih opisuvav postupove skasuvannya rabstva do 1799 roku Pid chas rozglyadu rezolyucij vin zayaviv deputatam sho shvidke skasuvannya rabotorgivli sponukaye torgovciv Vest Indiyi do prodovzhennya torgivli rabami inshimi obhidnimi shlyahami 6 Dandas skazav sho yakbi komitet zaproponuvav chas voni b skasuvali rabotorgivlyu ale navpaki yaksho ciyeyi dumki ne dotrimayutsya yihni she ne narodzheni diti ne pobachat kincya rabstva 6 Deputati progolosuvali za pripinennya rabotorgivli v 1796 roci pislya togo yak propoziciyi zrobiti ce v 1794 abo 1795 buli vidhileni 6 Propoziciya ne bula pidtrimana Palatoyu lordiv yiyi rozglyad vidklali na sesiyu 5 chervnya 1792 roku prote yiyi tak i ne rozglyanuli Otzhe zakonoproyekt buv pidtrimanij Palatoyu gromad prote zminenij popravkami Vilyama Pitta molodshogo Richarda Velsli Edvarda Dzhejmsa Eliota i zalishivsya nadovgo u Palati lordiv 10 11 Prijnyattya Redaguvati nbsp Medaljon proti rabstva Dzhozaya Vedzhvud 1795Poziciyi abolicionizmu ukripilisya zavdyaki diyalnosti prem yer ministra Vilyama Grenvilla chij korotkochasnij uryad vidomij yak Uryad usih talantiv Grenvill ocholiv borotbu za uhvalennya aktu v Palati lordiv a ministr zakordonnih sprav Charlz Grej u Palati gromad 1 Pidtrimki skasuvannyu rabotorgivli dodalo te sho vnaslidok uniyi 1801 roku do parlamentu priyednalisya 100 deputativ z Irlandiyi bilshist z yakih buli prihilnikami skasuvannya 12 Upershe zakonoproyekt buv podanij do parlamentu v sichni 1807 roku 10 lyutogo 1807 roku vin buv podanij na rozglyad Palati gromad 23 lyutogo Vilberfors ta jogo komanda zdobuli peremogu pislya desyatigodinnih debativ Palata gromad prijnyala u drugomu chitanni akt pro skasuvannya transatlantichnoyi rabotorgivli Za progolosuvali 283 deputati proti 16 4 25 bereznya 1807 roku Akt buv pidpisanij korolem Georgom III 13 1 travnya 1807 roku Akt nabrav chinnosti 27 kvitnya tobto do nabrannya Aktom chinnosti dozvil na vidpliv otrimalo sudno Kitty s Amelia Vono vidplilo za tri misyaci 27 lipnya zrobivshi ce cilkom zakonno Vono stalo ostannim britanskim sudnom yake perevezlo rabiv u ramkah transatlantichnoyi rabotorgivli 14 Skasuvannya rabotorgivli u Britanskij imperiyi bulo vazhlivim moralnim krokom na protivagu napoleonivskij Franciyi Popri te sho pid chas Francuzkoyi revolyuciyi rabstvo u koloniyah Franciyi bulo skasovane 1802 roku Napoleon Bonapart hoch i pretenduvav na slavu prodovzhuvacha revolyuciyi vidnoviv jogo Britaniya proti yakoyi Franciya rozgornula Kontinentalnu blokadu i yaka ne mogla protistoyati Napoleonu na sushi vvazhala skasuvannya rabotorgivli u svoyih koloniyah vazhlivim moralnim krokom u protistoyanni iz Franciyeyu 15 Vikonannya Redaguvati1793 roku Parlament Verhnoyi Kanadi u Britanskij Pivnichnij Americi prijnyav Akt proti rabstva yakij zaboronyav rabotorgivlyu zvilniv rabiv yaki immigruvali za vlasnim bazhannyam chi primusovo a takozh ditej narodzhenih vid ponevolenih zhinok pislya yihnogo 25 richchya ale ne zvilniv isnuyuchih rabiv rezidentiv 16 1805 roku Britaniya obmezhila vvezennya rabiv do kolonij zahoplenih u Franciyi ta Niderlandiv 17 Pislya prijnyattya Aktu 1807 roku Velika Britaniya chinila diplomatichnij tisk na inshi krayini shob ti pripinili svoyu uchast u rabotorgivli 18 Dokladnishe Blokada AfrikiAkt pro skasuvannya rabotorgivli peredbachav nakladannya shtrafiv na kapitaniv suden yaki nadali torguyut rabami za kozhnogo znajdenogo na korabli raba styaguvali 100 funtiv sterlingiv Zafiksovano vipadki koli kapitani korabliv skidali z bortu rabiv u more koli bachili nepodalik u mori korabli Korolivskogo flotu 19 Korolivskij flot sho na toj chas buv najsilnishim u sviti j panuvav u vsih moryah planeti 1808 roku zasnuvav Zahidnoafrikansku eskadru dlya patrulyuvannya uzberezhzhya Zahidnoyi Afriki Z 1808 po 1860 rik korabli eskadri zahopili blizko 1600 suden i zvilnili blizko 150 tisyach afrikanciv na bortu 3 20 Dogovori pro skasuvannya rabotorgivli buli pidpisani iz ponad 50 afrikanskimi pravitelyami 21 Primitki Redaguvati a b SLAVE TRADE ABOLITION BILL Hansard 10 February 1807 hansard millbanksystems com Arhiv originalu za 28 kvitnya 2023 Procitovano 21 travnya 2023 Congress abolishes the African slave trade HISTORY angl Procitovano 21 travnya 2023 a b Meredith Martin 2014 The Fortunes of Africa New York PublicAffairs pp 191 194 ISBN 978 1 61039 635 6 a b William Wilberforce biography and further reading brycchancarey com Procitovano 21 travnya 2023 Library Genesis Jeffrey 2008 The British missionary enterprise since 1700 New York Routledge ISBN 978 0 415 09004 9 a b v g Bodleian Library HFL B 762 Engl Gallery digital bodleian ox ac uk angl Procitovano 21 travnya 2023 Commons Great Britain Parliament House of 1792 The Debate on a Motion for the Abolition of the Slave trade In the House of Commons on Monday the Second of April 1792 Reported in Detail angl The Debate on a Motion for the Abolition of the Slave trade on Monday the 2nd of April 1792 supra pp 94 102 Commons Great Britain Parliament House of 1792 The Debate on a Motion for the Abolition of the Slave trade in the House of Commons Monday the Second of April 1792 Reported in Detail angl Parliament Great Britain 1817 Cobbett s Parliamentary History of England from the Norman Conquest in 1066 to the Year 1803 from which Last mentioned Epoch it is Continued Downwards in the Work Entitled Cobbett s Parliamentary Debates angl R Bagshaw Lords Great Britain House of 1790 Journals of the House of Lords angl H M Stationery Office Act to Prohibit the Importation of Slaves 1807 Social Welfare History Project amer 5 grudnya 2015 Procitovano 21 travnya 2023 Parliament abolishes the slave trade parliament uk BBC Liverpool s role in the slave trade www bbc co uk en gb Procitovano 21 travnya 2023 Schroeder The Transformation of European Politics 1763 1848 1994 pp 305 310 Chloe Cooley and the 1793 Act to Limit Slavery in Upper Canada Arhiv originalu za 6 lyutogo 2017 Procitovano 28 travnya 2023 Internet Archive Paul E 2000 Transformations in slavery a history of slavery in Africa Cambridge UK New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 78012 4 Falola Toyin Warnock Amanda 2007 Encyclopedia of the Middle Passage angl Greenwood Press ISBN 978 0 313 08829 2 1807 Abolition of Slavery Act Spartacus Educational Arhiv originalu za 3 grudnya 2012 Procitovano 21 travnya 2023 BBC Sailing against slavery www bbc co uk en gb Procitovano 21 travnya 2023 William Loney RN Background web archive org 23 grudnya 2004 Arhiv originalu za 23 grudnya 2004 Procitovano 21 travnya 2023 Posilannya RedaguvatiDigital reproduction of the Original Act on the Parliamentary Archives catalogue Tekst Aktu Parliament and the British Slave Trade 1600 to 1833 Teaching Resources about Slavery and Abolition Timeline of Aftereffects Royal Naval Museum Developments leading up to the Bill being passed Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akt pro skasuvannya rabotorgivli amp oldid 40627928