www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аксельрод Павло Борисович Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможі

Аксельрод Павло Борисович

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Жовтень 2012)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аксельрод.

Павло́ Бори́сович Аксельро́д (партійний псевдонім — Александрович, літературний — Н. Д., Робочий, Пітейнберг) (25 серпня 1850(1850-08-25), Почеп, Чернігівська губернія — 16 квітня 1928(1928-04-16), Берлін) — політичний діяч, літератор, один з ідеологів і лідерів меншовизму. В молодості навчався, товаришував і співпрацював у справах революційного руху з такими відомими революціонерами як Лев Дейч, Лев Мечников, а також українським суспільним діячем і меценатом Павлом Бохановським.

Життєпис Редагувати

Народився поблизу міста Почепа Мглинського повіту Чернігівської губернії в родині єврея-шинкаря. Навчався в єврейському казенному училищі в Шклові, з 1863 — у гімназії в Могильові, Ніжинському юридичному ліцеї, з 1872 — у Київському університеті, де і почалася його революційна діяльність — Аксельрод приєднався до народників. Проводив пропагандистську роботу в артілях робітників-будівельників. 1873 був одним із засновників народницького гуртка, що став відділенням петербурзької організації чайковців. Брав участь у «ходінні в народ». У жовтні 1874 заарештований за пропаганду серед селян Могильовської губернії, але втік з-під арешту.

Після невдалого арешту сільським старостою емігрує, проживає спочатку в Берліні, потім, з січні 1875 — в Женеві де зблизився з німецькими соціал-демократами і російськими емігрантами — прихильниками народника М. Бакуніна, які видавали газету «Работник». Там Аксельрод стає професійним революціонером і відходить від народництва, вважаючи його «паломництвом віруючих, але безвідповідальних дітей до святих місць». За дорученням бакунінців у серпні 1875 нелегально приїздив до Росії для встановлення зв'язків з місцевими групами революціонерів, пробуючи об'єднати усі революційні організації в одну, після чого емігрує в Румунію і знову у Швейцарію, де співпрацює з Бернштейном і Каутським, стає марксистом і антисіоністом. В Женеві співпрацював у журналі «Работник», 1878 був одним із засновників і редакторів журналу «Община», зблизився з женевською секцією Юрської федерації анархістського Інтернаціоналу.

Від лютого 1879 — у Санкт-Петербурзі, з червня — в Одесі, де спробував відновити діяльність розгромленого Південноросійського робітничого союзу. Того ж року приєднався до групи «Чорний переділ», був редактором однойменного періодичного видання. Після розгрому групи на початку 1880 організував нову групу — «Північноросійське товариство „Земля і воля“», розробив її програму. З 1881 проживав у Цюриху, вивчав історію західноєвропейського робітничого руху, публікував статті у женевському журналі «Вольное слово», журналі «Вестник „Народной воли“». 1883 — один зі співзасновників російської соціал-демократичної групи «Визволення праці». У 1880 — 90-х роках перекладав російською мовою твори Маркса і Енгельса, співпрацював у журналах «Рабочий», «Знамя», «Социалист», в останньому був одним з редакторів, «Социал-демократ», керував неперіодичним збірником «Работник», що виходив 1896—99, опублікував низку статей і брошур, брав участь у конгресах Інтернаціоналу II, 1893 — у Цюриху, 1896 — у Лондоні.

В 1880-х заснував фірму «Аксельрод-кефір», яку 1908 продав, живучи й надалі на сталу пенсію від нового власника.

1900 увійшов до редакцій газет «Искра» і журналу «Заря» та до керівництва «Закордонної ліги революційної соціал-демократії». Після II з'їзду РСДРП — один з лідерів меншовизму, політичну платформу якого обґрунтував у низці публікацій, у виступах на партійних з'їздах і конф. Під час революції 1905—1907 агітував за скликання Народної думи. Вважав непримиримими більшовицький і меншовицький напрями в РСДРП, виступав за скликання робітничого з'їзду з метою створення нової партії, за докорінні зміни у діяльності російської соціал-демократії на засадах реформізму та легалізації. 1908—11 був редактором газет «Голос социал-демократа», 1911—12 співпрацював у газеті «Живая жизнь» та інших. Брав участь у Віденській конференції 1912, на якій оформився так званий серпневий блок. 1914 Аксельрод увійшов замість Г. Плеханова представником РСДРП до Міжнародного соціалістичного бюро. Брав участь у Ціммервальдській та Кінтальській міжнародних соціалістичних конференціях, входив до складу «Закордонного секретаріату Організаційного комітету РСДРП» у Цюриху та редакції його «Известий» (1915—1917) — головного друкованого органу меншовицького інтернаціоналу. Під час Першої світової війни виступав проти оборонства, але не поширював ці погляди на германську соціал-демократію, яка підтримувала власний уряд. Надалі дотримувався поглядів «центристів» та пацифістів, пропагував гасло «Ні перемог, ні поразок».

Від травня до серпня 1917 жив у Росії, був обраний головою Організації комітету меншовиків, а на об'єднавчому з'їзді партії — головою ЦК РСДРП. Входив в склад Петербурзького ревкому, тісно співпрацював з Тимчасовим урядом. Працював у відділі міжнародних зв'язків виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів. У серпня 1917 виїхав за кордон для підготовки Стокгольмської міжнародної соціалістичної конференції. Жовтневу революцію 1917 сприйняв вкрай негативно. Пізніше — член Бюро соціалістичного робітничого Інтернаціоналу, співробітник кількох соціал-демократичних періодичних видань, зокрема журналу «Социалистический вестник».

Помер у Берліні.

Твори Редагувати

  • Die Entwicklung der social-revolutionaren Bewegung in Russland. Zürich, 1881
  • Письмо к товарищам. М., 1884
  • Ответ товарищу. Цюрих, 1887
  • Задачи рабочей интеллигенции в России. Женева, 1893
  • Историческое положение и взаимное отношение либеральной и социалистической демократии в России. Женева, 1898
  • К вопросу о современных задачах и тактике русских социал-демократов. Женева, 1898
  • Две тактики. СПб., 1907
  • Рабочий класс и революционное движение в России. СПб., 1907
  • Народная дума и рабочий съезд. СПб., 1907
  • Об антиликвидаторстве и его исторических корнях. «Наша Заря», 1911, № 1, 3, 5
  • Прежде и теперь. О русском рабочем движении. «Живая Жизнь», 1913, № 3, 6, 9, 13
  • Die Krise und die Aufgaben der Internationale. Zürich, 1915
  • Пережитое и передуманное, кн. 1. Берлин, 1923
  • Из архива П. Б. Аксельрода. Берлин, 1924
  • Переписка Г. В. Плеханова и П. Б. Аксельрода, т. 1—2. М., 1925.

Примітки Редагувати

  1. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Потресов А. Н. П. Б. Аксельрод. 45 лет общественной деятельности. СПб., 1914
  • Наши противники. Сборник материалов и документов. М., 1928
  • Памяти П. Б. Аксельрода. «Социалистический вестник», 1928, № 8—9
  • Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь, т. 5. М., 1931.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2012 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akselrod Pavlo Bori sovich Akselro d partijnij psevdonim Aleksandrovich literaturnij N D Robochij Pitejnberg 25 serpnya 1850 1850 08 25 Pochep Chernigivska guberniya 16 kvitnya 1928 1928 04 16 Berlin politichnij diyach literator odin z ideologiv i lideriv menshovizmu V molodosti navchavsya tovarishuvav i spivpracyuvav u spravah revolyucijnogo ruhu z takimi vidomimi revolyucionerami yak Lev Dejch Lev Mechnikov a takozh ukrayinskim suspilnim diyachem i mecenatom Pavlom Bohanovskim Akselrod Pavlo Borisovich Narodzhennya 25 serpnya 1850 1850 08 25 Pochep Mglinskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 16 kvitnya 1928 1928 04 16 1 77 rokiv Berlin Nimecka imperiyaPohovannya Urnenfriedhof Gerichtstrassed Krayina Rosijska imperiya i ShvejcariyaPartiya Zemlya i volya Chornij peredil Vizvolennya praci i Rosijska social demokratichna robitnicha partiya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvori 3 Primitki 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya poblizu mista Pochepa Mglinskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi v rodini yevreya shinkarya Navchavsya v yevrejskomu kazennomu uchilishi v Shklovi z 1863 u gimnaziyi v Mogilovi Nizhinskomu yuridichnomu liceyi z 1872 u Kiyivskomu universiteti de i pochalasya jogo revolyucijna diyalnist Akselrod priyednavsya do narodnikiv Provodiv propagandistsku robotu v artilyah robitnikiv budivelnikiv 1873 buv odnim iz zasnovnikiv narodnickogo gurtka sho stav viddilennyam peterburzkoyi organizaciyi chajkovciv Brav uchast u hodinni v narod U zhovtni 1874 zaareshtovanij za propagandu sered selyan Mogilovskoyi guberniyi ale vtik z pid areshtu Pislya nevdalogo areshtu silskim starostoyu emigruye prozhivaye spochatku v Berlini potim z sichni 1875 v Zhenevi de zblizivsya z nimeckimi social demokratami i rosijskimi emigrantami prihilnikami narodnika M Bakunina yaki vidavali gazetu Rabotnik Tam Akselrod staye profesijnim revolyucionerom i vidhodit vid narodnictva vvazhayuchi jogo palomnictvom viruyuchih ale bezvidpovidalnih ditej do svyatih misc Za doruchennyam bakuninciv u serpni 1875 nelegalno priyizdiv do Rosiyi dlya vstanovlennya zv yazkiv z miscevimi grupami revolyucioneriv probuyuchi ob yednati usi revolyucijni organizaciyi v odnu pislya chogo emigruye v Rumuniyu i znovu u Shvejcariyu de spivpracyuye z Bernshtejnom i Kautskim staye marksistom i antisionistom V Zhenevi spivpracyuvav u zhurnali Rabotnik 1878 buv odnim iz zasnovnikiv i redaktoriv zhurnalu Obshina zblizivsya z zhenevskoyu sekciyeyu Yurskoyi federaciyi anarhistskogo Internacionalu Vid lyutogo 1879 u Sankt Peterburzi z chervnya v Odesi de sprobuvav vidnoviti diyalnist rozgromlenogo Pivdennorosijskogo robitnichogo soyuzu Togo zh roku priyednavsya do grupi Chornij peredil buv redaktorom odnojmennogo periodichnogo vidannya Pislya rozgromu grupi na pochatku 1880 organizuvav novu grupu Pivnichnorosijske tovaristvo Zemlya i volya rozrobiv yiyi programu Z 1881 prozhivav u Cyurihu vivchav istoriyu zahidnoyevropejskogo robitnichogo ruhu publikuvav statti u zhenevskomu zhurnali Volnoe slovo zhurnali Vestnik Narodnoj voli 1883 odin zi spivzasnovnikiv rosijskoyi social demokratichnoyi grupi Vizvolennya praci U 1880 90 h rokah perekladav rosijskoyu movoyu tvori Marksa i Engelsa spivpracyuvav u zhurnalah Rabochij Znamya Socialist v ostannomu buv odnim z redaktoriv Social demokrat keruvav neperiodichnim zbirnikom Rabotnik sho vihodiv 1896 99 opublikuvav nizku statej i broshur brav uchast u kongresah Internacionalu II 1893 u Cyurihu 1896 u Londoni V 1880 h zasnuvav firmu Akselrod kefir yaku 1908 prodav zhivuchi j nadali na stalu pensiyu vid novogo vlasnika 1900 uvijshov do redakcij gazet Iskra i zhurnalu Zarya ta do kerivnictva Zakordonnoyi ligi revolyucijnoyi social demokratiyi Pislya II z yizdu RSDRP odin z lideriv menshovizmu politichnu platformu yakogo obgruntuvav u nizci publikacij u vistupah na partijnih z yizdah i konf Pid chas revolyuciyi 1905 1907 agituvav za sklikannya Narodnoyi dumi Vvazhav neprimirimimi bilshovickij i menshovickij napryami v RSDRP vistupav za sklikannya robitnichogo z yizdu z metoyu stvorennya novoyi partiyi za dokorinni zmini u diyalnosti rosijskoyi social demokratiyi na zasadah reformizmu ta legalizaciyi 1908 11 buv redaktorom gazet Golos social demokrata 1911 12 spivpracyuvav u gazeti Zhivaya zhizn ta inshih Brav uchast u Videnskij konferenciyi 1912 na yakij oformivsya tak zvanij serpnevij blok 1914 Akselrod uvijshov zamist G Plehanova predstavnikom RSDRP do Mizhnarodnogo socialistichnogo byuro Brav uchast u Cimmervaldskij ta Kintalskij mizhnarodnih socialistichnih konferenciyah vhodiv do skladu Zakordonnogo sekretariatu Organizacijnogo komitetu RSDRP u Cyurihu ta redakciyi jogo Izvestij 1915 1917 golovnogo drukovanogo organu menshovickogo internacionalu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vistupav proti oboronstva ale ne poshiryuvav ci poglyadi na germansku social demokratiyu yaka pidtrimuvala vlasnij uryad Nadali dotrimuvavsya poglyadiv centristiv ta pacifistiv propaguvav gaslo Ni peremog ni porazok Vid travnya do serpnya 1917 zhiv u Rosiyi buv obranij golovoyu Organizaciyi komitetu menshovikiv a na ob yednavchomu z yizdi partiyi golovoyu CK RSDRP Vhodiv v sklad Peterburzkogo revkomu tisno spivpracyuvav z Timchasovim uryadom Pracyuvav u viddili mizhnarodnih zv yazkiv vikonkomu Petrogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ U serpnya 1917 viyihav za kordon dlya pidgotovki Stokgolmskoyi mizhnarodnoyi socialistichnoyi konferenciyi Zhovtnevu revolyuciyu 1917 sprijnyav vkraj negativno Piznishe chlen Byuro socialistichnogo robitnichogo Internacionalu spivrobitnik kilkoh social demokratichnih periodichnih vidan zokrema zhurnalu Socialisticheskij vestnik Pomer u Berlini Tvori RedaguvatiDie Entwicklung der social revolutionaren Bewegung in Russland Zurich 1881 Pismo k tovarisham M 1884 Otvet tovarishu Cyurih 1887 Zadachi rabochej intelligencii v Rossii Zheneva 1893 Istoricheskoe polozhenie i vzaimnoe otnoshenie liberalnoj i socialisticheskoj demokratii v Rossii Zheneva 1898 K voprosu o sovremennyh zadachah i taktike russkih social demokratov Zheneva 1898 Dve taktiki SPb 1907 Rabochij klass i revolyucionnoe dvizhenie v Rossii SPb 1907 Narodnaya duma i rabochij sezd SPb 1907 Ob antilikvidatorstve i ego istoricheskih kornyah Nasha Zarya 1911 1 3 5 Prezhde i teper O russkom rabochem dvizhenii Zhivaya Zhizn 1913 3 6 9 13 Die Krise und die Aufgaben der Internationale Zurich 1915 Perezhitoe i peredumannoe kn 1 Berlin 1923 Iz arhiva P B Akselroda Berlin 1924 Perepiska G V Plehanova i P B Akselroda t 1 2 M 1925 Primitki Redaguvati Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227Dzherela RedaguvatiFedorova L D Akselrod Pavlo Pinhus Borisovich Arhivovano 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 55 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Stattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiPotresov A N P B Akselrod 45 let obshestvennoj deyatelnosti SPb 1914 Nashi protivniki Sbornik materialov i dokumentov M 1928 Pamyati P B Akselroda Socialisticheskij vestnik 1928 8 9 Deyateli revolyucionnogo dvizheniya v Rossii Biobibliograficheskij slovar t 5 M 1931 Posilannya RedaguvatiAkselrod Pavlo Pinhus Borisovich Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE angl Ukrainian Jews Bible Discovered Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akselrod Pavlo Borisovich amp oldid 37500756