Азобензен, азобензол — найпростіша ароматична азосполука складу C6H5-N=N-С6Н5.
Азобензен відомий від 1835 року, коли його синтезував німецький хімік Ейльхард Мічерліх.
Властивості Редагувати
Азобензен — це оранжево-червоні кристали. Температура плавлення становить 68 °C.
Азобензен нерозчинний у воді, розчинний у багатьох органічних розчинниках і концентрованій сірчаній кислоті.
Азобензен одержують, відновлюючи нітробензол у лужному розчині цинковим пилом або електрохімічним методом. Азобензол відновлюється до аніліну через гідразобензол.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 94.
Посилання Редагувати
- Азобензол [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
| Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |