Азимутальний рушій

Азимутальний рушій, азимутальний підрулювальний пристрій — в суднобудуванні конфігурація лопатевих гвинтів, що розташовані на поворотній гвинтовій базі, яка здатна обертатися на 360 ° відносно своєї осі (по горизонтальному колу, азимутально). Пристрій надає судну максимальної маневровості, що дозволяє швартуватися та проходити складні ділянки шляху без супроводу буксирів.

Двогвинтовий азимутальний рушій Siemens/Schottel

Англійський винахідник Френсіс Роналдс^[en] у 1859 році описував механізм «Propelling Rudder» («рушійне стерно»), що поєднував рушійний і стерновий механізми човна в одному агрегаті. Гвинт був встановлений у рамі зі зовнішніми обрисами як у пера стерна і сполучений з вертикальним валом, який передавав обертальний момент на гвинт, уможливлюючи при цьому і обертання всього пристрою в горизонтальній площині.

Сучасний азимутальний рушій із Z-подібною передачею винайшов у 1951 році Йозеф Беккер (Josef Becker), засновник німецької компанії «Шоттель^[de]», у продаж він поступив під назвою Ruderpropeller («Стерно-гвинт»). За свій винахід Беккер отримав 2004 року премію Елмера Сперрі. Пристрій, що працює за таким принципом, уперше запатентовано в 1955 р.: стерно Плойгера, винайдене Ф. В. Плойгером (F. W. Pleuger).

Конструкція

Механічна трансмісія Z-типу

• За типом передачі:
  • Механічний з L-подібною передачею (англ. L-drive);
  • Механічний із Z-подібною передачею (англ. Z-drive);
  • Електричний (англ. Azipod).

• За кількістю гвинтів:
  • Одногвинтовий;
  • Двогвинтовий тандемний (гвинти провертаються в один бік);
  • Двогвинтовий опозитний (гвинти провертаються в різні боки).

Гвинти можуть бути як відкритими для зовнішніх чинників, так і мати насадку.

На моторних яхтах азимутальний рушій зазвичай обертається не на 360° навколо осі, а лише у певному секторі.

У деяких видів азимутальних рушіїв нижня частина з гвинтом може пересуватися у вертикальному напрямку і прибиратися в корпус судна в неробоче положення (висувні поворотні колонки).

Застосування

• Великотоннажні яхти і пасажирські судна — для спрощення маневрів у прибережній зоні.
• Буксири, рятувальні, бурові, науково-дослідні судна — маневрування та точність дрейфу.
• Земснаряди та плавучі крани.
• Криголами.
• Військові кораблі прибережної зони.

Див. також

• Підрулювальний пристрій
• Човновий мотор

Примітки

1. Будашко, В. В. (2017). (докторська). Національний університет «Одеська морська академія». с. 4. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 28 березня 2021. 
2. Ronalds, B.F. (2016). Sir Francis Ronalds: Father of the Electric Telegraph. London: Imperial College Press. ISBN 978-1-78326-917-4. 
3. (PDF). Sperryaward.org. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 24 листопада 2014. 
4. . Google.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 листопада 2014. 
5. ГОСТ Р ИСО 7255-2007: Судостроение. Средства активного управления судами. Словарь

Посилання

• Methods of Propulsion: Azimuth Thrusters [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Thrusters [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)