Аероло́гія — наука про процеси у вільній атмосфері, та методи її вивчення, частина метеорології. Часто цей термін вживають у вужчому значенні, як лише вчення про методи дослідження високих шарів атмосфери та прилади, що при цьому застосовуються; у зазначеному сенсі синонімом є аерономія.
Аерологія виділилась в окремий розділ метеорології завдяки появі літальних апаратів, а також розвитку радіозв'язку і вимірювальної техніки. Основними задачами аерології є винайдення методів дослідження вільної атмосфери, а також розробка нових точніших приладів для визначення різних параметрів вільної атмосфери. Основним методом аерологічних досліджень є зондування, тобто вимірювання метеорологічних величин за допомогою приладів, що піднімаються в атмосферу.
Основні види зондувань:
- Вітрове — вимірювання швидкості і напрямку вітру;
- Температурно-вітрове — вимірювання температури, швидкості і напрямку вітру;
- Радіозондування — використувуються радіозонди;
- Літакове — за допомогою апаратури, встановленої на літаках;
- Ракетне — за допомогою апаратури, що встановлюється на метеорологічних ракетах;
- Супутникове — за допомогою приладів на метеорологічних супутниках
Методи аерологічних досліджень можна поділити на контактні та дистанційні. Контактні (або прямі)- засновані на використанні приладів, які піднімаються на ту висоту, на якій необхідно провести вимірювання тієї чи іншої величини. Дистанційні методи дозволяють вивчати явища на відстані. Вони поділяються на активні і пасивні. При використанні активних методів із Землі або з літального апарату в атмосферу посилаються різні сигнали: звукові (акустичний метод), світлові (лазерний метод), радіосигналів (метеорологічна радіолокація). Пасивні методи — базуються або на прийомі сигналів (наприклад, від радіозонду) або на візуальних спостереженнях.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Deland, Raymond (1987). Aerology. Climatology (англ.). Boston, MA: Springer US. с. 4–5. ISBN 978-0-387-30749-7. doi:10.1007/0-387-30749-4_3.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Аэрология. Н. А. Зайцева, Ленинград: Гидрометеоиздат,- 1990, 325 с.
Посилання Редагувати
- Аерологія [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ