Пе́кло — у багатьох релігіях місце для посмертного покарання за гріх. Традиційно уявляється як підземелля, де душі страждають через нестерпне катування. В індуїзмі, буддизмі і джайнізмі пекло — перехідна стадія у прогресі переселення душі з тіла в тіло. В ісламі ж перебування там вважається вічним. У християнстві пекло переважно розуміється як стан грішної душі, котрого вона зазнає після смерті. Питання вічності чи тимчасовості перебування там лишається дискутивною темою для богословів. Подібні концепції в античному язичництві — Тартар, Гадес або Аїд. Також знане як аваддон, безодня. Традиційно пекло протиставляється небесам.
В переносному значенні пекло — нестерпні, жахливі умови чи обставини; дуже небезпечне місце; тяжкий душевний стан, моральні муки.
Етимологія
Українське слово «пекло», як і польське «piekło», сербське «pekel» тощо походить від праслов'янського «пькло» — «смола». Воно близьке до грецького πίσσα — «смола», та латинського picis — «смола», «дьоготь». Оскільки дьоготь видобували за допомогою вогню, то «пькло» у слов'ян з часом стало означати також і «жар», «вогонь», «варену смолу», «вар». Наближення слова «пекло» до «пекти» вторинне.
Раннє християнство використовувало для позначення місця та стану перебування мертвих юдейське слово «шеол» (שְׁאוֹל) — «місце мертвих», «могила», «яма», первісно — буквальна могила, викопана в землі, в якій відбувається зітління тіла. Воно застосовувалося як тотожне грецькому «гадес» (Ἀΐδης) — місце вічного перебування душ померлих, звідки походить «ад». «Шеол» і «гадес» утім стали тотожними в ІІІ-ІІ ст. до н. е., коли під впливом єгипетської та грецької культур сформувалася талмудична література та юдейські уявлення про вічність душі. До того часу вірування про посмертну активність душі не були властиві юдаїзму, натомість вважалося, що душа помирає разом із тілом, або перебуває в шеолі в бездіяльності.
«Пекло» чи «ад» в пізнішій християнській традиції стали збігатися за сенсом з «геєнною» — словом, похідним від назви реальної долини Генном — місця язичницьких людських жертвопринесень біля стародавнього Єрусалима, а також спалення трупів злочинців. Геєнна в Біблії фігурує як цілком матеріальне місце, що разом з тим слугує символом остаточного знищення чого-небудь.
В українських народних уявленнях сформувалися різні відтінки слів «пекло» та «ад». Вони розуміються як різні рівні посмертного покарання: в пеклі відбувається покарання за невеликі гріхи, тоді як за великі душа потрапляє в ад.
Англійське «hell» утворене від староанглійського «hel», «helle», похідного від протогерманського «*haljō» — «підсвіт», буквально «приховане місце». Воно в свою чергу — він індоєвропейського кореня *kel-, що позначав печеру, порожнину. З ним пов'язане скандинавське «Гель». У Біблії короля Якова словом «hell» позначаються «шеол» і «гадес».
В авраамічних релігіях
У християнстві
У Біблії
У Старому Завіті з пеклом ототожнюється шеол. Опис пекла в Новому Завіті — місце відділення від Бога: 2 Сол 1: 8,9; друга смерть: Об 21: 8; місце засудження: Мф 23:33; місце мук: Лк. 16:23; місце плачу і скреготу зубів: Мф 8:12; Мф 25:30; місце, де гинуть душа і тіло: Мф 10:28; вічна мука: Мф 25:46; вічна погибель: 2 Сол 1: 9; вічні узи: Юд 1:6; вічний вогонь: Мф. 18: 8; Юд 1:7 ; вогняне озеро: Об. 20:15; темрява: Юд 1:13
Вказується, що ті, хто не знає Бога і не слухає Євангелії Ісуса, «приймуть вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його» (2 Сол. 2:9).
Пекло згадується як місце покарання для: палих ангелів: 2 Пет 2: 4; диявола і його ангелів: Мф 25:41; Звіра і лжепророка: Об. 19:20; тих, хто поклоняється Звірові: Об 14: 9-11; нечестивців Об 21: 8 — тих, хто відкинув Добру Новину: Мф 10: 11-15.
У Об. 20:14 сказано що «Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне» — тому деякі богослови вважають, що ад не є вічним хоча попередні місця з Біблії свідчать протилежне.
Формування вчення про пекло
Зародження уявлень про пекло (шеол) як місце покарання померлих відбулося в юдаїзмі в епоху Другого єрусалимського храму на тлі гноблення юдеїв римлянами й очікувань приходу месії. Шеол став уявлятися як місце перебування вже не всіх душ під землею, а суто грішників, де вони зазнають страждань. А також — як місце ув'язнення палого янгола Люцифера. Шеол, часто іменований геєнною, став протиставлятися небесному раю, де праведники отримують винагороду. За іншими уявленнями, що сформувалися в той час, шеол поділяється на дві частини — одна для грішників, де вони страждають, інша, знана як Лоно Авраамове — для праведників, де вони, як у традиційному шеолі, перебувають до приходу месії, після чого потрапляють до раю.
У талмудичній літературі переважали натуралістичні описи страждань грішників у шеолі. Тепер він вважався не підземним, а розташованим за межами чуттєвого світу, а грішники отримують там тіла, щоб зазнавати болю. Часом вказувалося, що душі перебувають там 3 роки для спокути гріхів. За деякими уявленнями туди потрапляли тільки душі іновірців. Під впливом філософії Платона й Аристотеля пекельні муки стали частіше розумітися як муки сумління. З розвитком кабалізму розвивалися уявлення про різні покарання, призначені за різні гріхи.
Августин Блаженний в IV ст. схилявся до думки, що в пеклі відбуваються фізичні страждання. На думку ж Василія Великого пекельні страждання — це муки від усвідомлення власної деградації, спричиненої гріховним земним життям. Ісаак Сирін, який жив у VII ст., пропонував, що пекельні страждання — це почуття людини, котра свідомо відвернулася від Бога, проте продовжує відчувати Його любов до себе. В такому разі рай і пекло тлумачаться як стан душі в тих самих умовах, але за різного ставлення самої людини. Рай — прийняття Божої любові, а пекло — її відкидання. Іван Золотоустий характеризував пекло як місце, де люди уникають Бога. Тома Аквінський у XIII ст. стверджував, що муки в пеклі суто душевні. Така позиція зрештою і стала офіційною позицією більшості християнських церков. Утім, траплялися й винятки. Наприклад, Джон Веслі в XVIII ст. розумів пекельні муки як такі, що відбуваються в реальних умовах, але страждання залежать від міри вини кожного грішника.
Описи катувань у пеклі демонами не властиві християнському богослів'ю, проте поширені в народних уявленнях, які походять з язичництва, і апокрифах. Зокрема вони зображаються в «Апокаліпсисі Павла» (близько IV ст.), «Видінні Драйтелма» (VII ст.), «Чистилищі святого Патріка» (X—XI ст.), «Видінні Тундала» (XII ст.), «Видінні ченця Ейншама» (XII ст.), «Видінні Туркілла» (XIII ст.). «Свідчення» людей, що якимось чином побачили пекло описує «Повість про Таксиота-воїна» VII ст, святий Бід і Боніфацій у VIII ст. Там пекло фігурує як темне, наповнене вогнями та демонами місце мук для душ грішників. Сучасне богослів'я наголошує, що видіння пекла є тільки образом, цим людині Богом чи янголами в зрозумілій для неї формі. Зображення чуттєвих страждань грішників у такому разі належить тлумачити як метафори душевних страждань, які лише допомагають зрозуміти їх силу.
Сутність пекла
Існує певна суперечність в існуванні пекла, адже воно уявляється як місце страждань і знищення, і в той же час, все, створене Богом, є добре. Таким чином виходить, що страждання і знищення — це також добре і схвалюване Богом. Богослів'я має кілька підходів до вирішення цієї проблеми, що часто вважається однією з головних суперечностей християнства.
Позиція, знана як апокатастасис, стверджує, що страждання в пеклі тимчасові та слугують для очищення душі. Такі мислителі, як Климент Александрійський і Оріген вважали, що всі грішники та навіть Сатана, пройшовши через пекло, коли-небудь отримають спасіння.
Згідно з Володимиром Лосським, існування пекла є благом на тій підставі, що людина може обирати — бути з Богом чи відвернутися від Нього. Стан відвернення від Бога і є пеклом і таким чином якби пекла не існувало, людина не була б цілковито вільною. Хоча Бог не схвалює потрапляння душ у пекло, Він дає людині змогу бути вільною від Себе. Клайв Стейплз Льюїс поділяв таку ж думку, вважаючи, що пекло створюється самою людиною внаслідок відкидання Божої любові. трактував пекло як прояв руйнівних пристрастей, які людина розвиває в собі за життя. В земному світі Бог дозволяє жити з ними та приборкувати їх, після смерті ж людина стикається з проявами того, що сама в собі плекала.
Іноді створення пекла приписується Сатані в момент його повстання проти Бога. Демони та грішники страждають в пеклі через розрив із Богом, а люди також через взаємну ненависть. Зазвичай вважається, що жодна людина не може знати хто напевне потрапить до пекла. За традицією туди поміщають Юду та великих злочинців з Біблії, таких як цар Ірод. Проте богослів'я запевняє, що будь-який грішник міг навіть в останні миті життя розкаятись і тому ніхто з людей не може стверджувати, що хтось із померлих точно перебуває в пеклі.
У християнстві поширена віра в посмертний суд над людьми, що визначає подальше існування їхньої душі. В ході малого суду душа потрапляє в рай чи пекло (в католицизмі також у чистилище, звідки потім може увійти до раю), де перебуватиме до Останнього суду. Згідно з деякими трактуваннями Об'явлення, усі люди воскреснуть в матеріальних тілах перед пришестям тисячолітнього Царства Христового, за чим відбудеться останній суд (за деякими версіями душі до цього часу перебуватимуть в шеолі в бездіяльному стані). За результатами життя після воскресіння праведні успадкують новий світ, а грішники остаточно відділяться від Бога, опинившись таким чином навічно в пеклі. Позиції про вічність пекла протистоїть — ідея про те, що Сатана, палі янголи та грішники після Останнього суду будуть остаточно знищені, посилаючись на слова «Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне».
У протестантизмі періоду Реформації анабаптисти, меноніти, моравські брати, социніани і т. ін. вважали перебування в пеклі тимчасовим. Універсалісти XVIII ст. укріпили думку, що вічні муки грішників суперечать Святому Писанню та загальній справедливості. Прихильником думки про заперечення вічності пекельних страждань був Олександр Мень.
Певним компромісом є думки про відносність часу в пеклі. За Сергієм Булгаковим, посмертні страждання походять від небажання людиною істини, тому тривають доти, поки сама людина відвертається від Бога та потенційно можуть бути вічними. В працях Євгена Трубецького пекло є небуттям, тому страждання в ньому — це не об'єктивна нескінченна тривалість часу, а мить остаточної смерті, що суб'єктивно переживається як вічність.
В ісламі
Докладніше: Джаганнам
В ісламі місце посмертного покарання називається джага́ннам (جَهَنَّم). Згадується також як «ас-са‘ір» (вогонь), «аль-джагім» (полум'я, спекотне місце), «безодня» і тому подібне. Йому протиставлено рай — джаннат. Слово «джаганнам» має те ж походження, що й «геєнна». На відміну від християнства, страждання в ісламському пеклі відбуватимуться цілком у майбутньому — після Останнього суду. В той же час поширена віра, що джаганнам і джаннат уже створені. Зауважується, що пекельні муки вічні, якщо тільки Аллах не забажає іншого. Деякими ісламськими богословами допускається можливість спокути гріхів у джаганнамі мусульманами та подальше переведення до джаннату. Перебування в джаганнамі — це постійна межа між тілесним життям і смертю.
Якщо в християнстві не існує офіційного поділу пекла на кола чи яруси, то джаганнам поділяється на концентричні рівні, що прямують донизу, і покарання з кожним нижчим важчають в міру важкості гріхів. Вважається, що саме ісламські уявлення про пекло надихнули Данте на описи кіл пекла, котрі він подав у «Божественній комедії». Різні категорії грішників розміщуватимуться в різних частинах джаганнаму і входитимуть туди через різні брами. Згідно уявлень, які виникли після укладення Корану, над джаганнамом натягнуто тонкий міст Сірат, в час Останнього суду праведники зможуть пройти ним, а грішники впадуть. У Корані згадуються люди, котрі неодмінно будуть у пеклі: це Кабіль (Каїн), дружини Нуха (Ноя) та Лута (Лота), а також Абу Лагаб і його дружина.
Джаганнам наповнений полум'ям з величезними іскрами, димом і окропом. Уникнути пекельного полум'я буде неможливо — воно завжди знаходитиме грішників. Грішники будуть скуті там ланцюгами та перебуватимуть у постійному розбраті. В ісламському пеклі росте дерево Заккум, плоди якого, схожі на голови демонів, слугуватимуть грішникам єдиною їжею; вони огидні на смак і розжарені. Пиття також огидне — це окріп і брудна вода. В хадисах згадуються і деякі індивідуальні покарання для окремих грішників, у тому числі й холод. Шайтан насміхатиметься в джаганнамі з грішників і сам зазнаватиме там покарання. Джаганнам оточують величезної товщини стіни з чотирьох боків. Жителі джаганнаму та джаннату зможуть бачити одні одних та спілкуватися. Джаганнам охороняє сторожа із ангелів-забанія. Їх очолює ангел Малік.
Посмертна доля так званих людей Писання (юдеїв і християн) розглядається ісламськими богословами по-різному. Переважно вважається, що ті з людей Писання, котрі померли до приходу пророка Магомета, можуть потрапити в джаннат; померлі ж після цього в усякому разі потраплять у джаганнам, якщо тільки не прийняли за життя іслам. Деякі богослови трактують сенс слова «іслам» як «покору Богу» і в такому разі допускають, що юдеї та християни, навіть не прийнявши іслам, можуть уникнути пекла.
У дгармічних релігіях
Дгармічні релігії (індуїзм, буддизм, джайнізм і сикхізм) поділяють спільний образ пекла, що називається нарака. Пекло в них є матеріальним світом — одним з шести світів, у яких діє закон сансари, і найгіршим із них. В нараці втілюються ті істоти, що вчинили за життя в інших світах найтяжчі злочини. В пеклі люди чи інші істоти зазнають різноманітних нестерпних умов і катувань, а після загибелі оживають і так триває доти, поки наслідки карми не буде спокутано.
Існує вісім рівнів пекла чи пекельних світів (на кожному в центрі гаряче пекло, по периметру — холодне), але є ще й додаткові малі пекла. Покарання в кожному з них відповідає злочинам, вчиненим у попередньому житті. В холодних пеклах постійний мороз і вітер; гарячі ж наповнені вогнем, окропом, розжареним залізом, до того ж грішників катують спеціально призначені створіння. Перебування в пеклі тривале, але не вічне — від кількох років до цілих кальп, після чого істота помирає і знову народжується в вищих світах. Виділяється також пекельний стан деяких грішників, які блукають по землі в формі привидів, котрі не можуть втамувати свій голод.
Суттєва відмінність буддистських поглядів про пекло полягає в тому, що в них заперечується існування яких-небудь божеств, які виступали б суддями. Переродження в різних світах, у тому числі й нараці, відбувається «автоматично» за законом світобудови.
У мистецтві
Іконографія
Поширений мотив як у православній, так і католицькій іконографії — Вуста пекла, відомий з XII—XIII століть. Зображаються як паща чудовиська, куди падають грішники, або воно пожирає їх.
Пекло зазвичай зображається в православ'ї у візантійській традиції як безодня чи вогняна річка. Зображення пекла зустрічаються в мініатюрах Псалтиря, лицьових синодиків, входять в іконографію «Зішестя в пекло», «Страшного Суду» або є фрагментом ряду складних композицій, наприклад на дверях в жертовник.
Для католицької традиції характерне детальне зображення пекельних мук. Грішники переважно зображаються в тисняві, хаотично розміщені. Картини, де змальовано пекло, створювали багато виданих художників, таких як Джотто, Ян вай Ейк, Босх, Доре.
Китайський та японський буддизм має багату традицію зображення різноманітних пекельних катувань у мініатюрах: спеціальні демони колють грішників списами, розрубують, смажать і варять в казанах і піддають різним іншим вигадливим мукам.
Література
Багато великих епопей європейської літератури мають епізоди, що відбуваються в пеклі. В римського поета Вергілія, в поемі Енеїда (написана між 29 та 19 р. до н. е.), герой Еней спускається в діс (підземний світ, аналог царства Аїда), щоб відвідати дух свого батька.
Найвпливовіше художнє зображення християнського пекла наявне в «Божественній комедії» (написана між 1308 і 1321 роками) Данте Аліг'єрі. Там пекло являє собою дев'ять кіл: що нижче коло, то за серйозніші гріхи, вчинені людиною за життя, там відбувається страждання. Показово, що верхнє коло пекла в Данте подібне на шеол, там перебувають благочесні нехристияни, не страждаючи, але й не маючи райських благ. За винятком чіткої структури, загалом концепція відображає існуючі в середньовіччі католицькі уявлення про пекло.
У «Втраченому раї» Джона Мільтона пекло описується місцем ув'язнення Сатани й демонів зі зведеним ними величезним палацом Пандемоніумом. Оскільки дія більшості поеми відбувається ще до появи людства, там відсутні описи мук грішників.
Еммануїл Свенденборг у «Раї та пеклі» (1758) описував свої відвідання раю та пекла, котрі створюються станом самої людини. Пекло в його поданні є системою печер, де душі ведуть життя, подібне на земне, проте виглядають як чудовиська та спотворені трупи.
Ідея пекла сильно вплинула на таких письменників, як Жан-Поль Сартр, який написав у 1944 році спектакль «Без виходу» де прослідковується думка про те, що «Пекло — це інші люди».
Клайв Стейплз Льюїс писав у 1945 році: «Є тільки два види людей: ті, хто говорить Богу: „Хай буде воля Твоя“ і ті, кому Бог говорить: „Хай буде воля твоя“. Всі, хто в пеклі, самі його вибрали».
Пекло в масовій культурі
Використання уявлень про пекло з різних культур та епох породили в масовій культурі численні образи пекла. Найпоширенішим є пекло, що поєднує риси Гадесу та геєнни з наочними натуралістичними деталями жаху: це похмуре, спустошене місце, де палає вогонь і живуть демони. Часто пекло описується як певне царство демонів і чудовиськ, де вони ув'язнені, але мають там цілковиту владу. Наприклад, у фільмі «Констянтин» або серії «Повсталі з пекла».
Іноді воно зображається як подібне до світу живих, але наповнене нестерпними обставинами на кшалт частих невдач, бруду, сварливих сусідів, поганого обслуговування. Або як повторюване чи нескінченне нудне, принизливе, болісне заняття. Наприклад, у телесеріалі «Надприродне» є зображення пекла як нескінченної черги. Часом пекло виглядає доволі затишним місцем, за яким приховано нестерпні деталі, такі як абсурдна бюрократія. Нерідким є зображення індивідуального пекла, де покарання відбувається в своєрідному маленькому світі, створеному для конкретної людини.
Пекло може зображатися з претензією на пояснення його природи як паралельного світу, що вже не є надприродною частиною буття, а цілком матеріальним місцем, здатним контактувати з іншими світами. Таким воно є наприклад у франшизі «Doom», у фільмі «Крізь горизонт».
Зображення пекла в західній культурі частіші та деталізованіші, ніж раю чи його аналогів. Деякі дослідники вбачають у цьому спадок пуританства, де страх перед покаранням за гріхи відображає страх людини перед власним безсиллям, відсутність у неї самоконтролю.
Віра в пекло як місце чи стан посмертних страждань дуже поширена. Опитування, проведене в США у 2014 році показало, що в середньому 58 % людей чітко вірять у пекло в якійсь формі, тоді як лише 34 % категорично заперечують його існування. Найпоширеніша віра в пекло серед євангельських протестантів (82 %) і мусульман (76 %), далі йдуть католики (63 %) та православні (59 %). Найнижчі показники в юдеїв (7 %) і свідків Єгови (22 %). Також доволі малий відсоток віруючих у пекло серед буддистів (32 %) і індуїстів (28 %). Співвідношення чоловіків і жінок в усіх випадках майже рівне. Багато людей при цьому (40 %) виводять існування пекла не тільки з релігійних уявлень, а і з загальних уявлень про справедливість. Цікавою деталлю іншого дослідження 2012 року стало те, що рівень злочинності нижчий там, де більше вірять у пекло, і вищий там, де більше вірять у рай.
Див. також
Примітки
- Пекло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . sum.in.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 7 липня 2020.
- Дохристиянські вірування українського народу. Київ. 1992. с. 243.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . ΛΓΩ (рос.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Pavlenko, Pavlo Yuriyovych (30 жовтня 2001). . Ukrainian Religious Studies. № 20. с. 24—31. doi:10.32420/2001.20.1178. ISSN 2617-9792. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Булашев, Г. (1993). Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Київ. с. 127.
- . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 7 липня 2020.
- . www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . www.apologetika.org.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Gardiner, Eileen (1989). (English) . New York: Italica Press. ISBN . OCLC 18741120. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . eparhia-saratov.ru. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Мозговий, І. П. (2009). Неоплатонізм і патристика, або Світло в присмерках великої цивілізації : монографія Суми : , 2009. – 471 с. Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”. с. 197—243.
- Лосский, В. Н (1991). Догматическое богословие // Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое богословие. Москва. с. 243.
- . doctrine.org. Архів оригіналу за 12 травня 2020.
- . foma.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . www.vatican.va. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . www.scborromeo.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . www.theopedia.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Православная энциклопедия. Том III: «Анфимий — Афанасий». Москва: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия». 2001. с. 39—46.
- Rustomji, Nerina (1 жовтня 2013). (англ.). Columbia University Press. ISBN . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . www.webcitation.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- B. J., Journalism. . Learn Religions (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- Hays, Jeffrey. . factsanddetails.com (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- Schmidt, Gary D., (1995). . Selinsgrove, Pa.: Susquehanna University Press. с. 35—44. ISBN . OCLC 31287822. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Gotthardt, Alexxa (1 листопада 2018). . Artsy (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Roberts, Helene E. (5 вересня 2013). (англ.). Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Льюис Клайв С. Расторжение брака. М., 1990. С. 24.
- . Film School Rejects (амер.). 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- . Film School Rejects (амер.). 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- . Complex (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 9 липня 2020.
- Ingebretsen, Edward (16 вересня 2016). Maps of Heaven, Maps of Hell: Religious Terror as Memory from the Puritans to Stephen King: Religious Terror as Memory from the Puritans to Stephen King (англ.). Routledge. ISBN .
- NW, 1615 L. St; Washington, Suite 800; Inquiries, DC 20036 USA202-419-4300 | Main202-419-4349 | Fax202-419-4372 | Media. . Pew Research Center's Religion & Public Life Project (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- Чим більше людей, які вірять у пекло, тим менше рівень злочинності?. texty.org.ua (укр.). Процитовано 9 липня 2020.
Джерела
- О. Саган. Рай і пекло // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 537. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Visions of Heaven & Hell before Dante. Edited by Eileen Gardiner. Italica press, 2010. (англ.)
- Ислам. Словарь атеиста. — Москва: Издательство политической литературы, 1988. — С. 66. (рос.)
- Пекло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1317. — 1000 екз.
- Encyclopedia Britannica: Hell [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Рай і пекло [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Пекло |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пекло |
- ЦАД: Пекло — логіка вічної загибелі [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pe klo u bagatoh religiyah misce dlya posmertnogo pokarannya za grih Tradicijno uyavlyayetsya yak pidzemellya de dushi strazhdayut cherez nesterpne katuvannya V induyizmi buddizmi i dzhajnizmi peklo perehidna stadiya u progresi pereselennya dushi z tila v tilo V islami zh perebuvannya tam vvazhayetsya vichnim U hristiyanstvi peklo perevazhno rozumiyetsya yak stan grishnoyi dushi kotrogo vona zaznaye pislya smerti Pitannya vichnosti chi timchasovosti perebuvannya tam lishayetsya diskutivnoyu temoyu dlya bogosloviv Podibni koncepciyi v antichnomu yazichnictvi Tartar Gades abo Ayid Takozh znane yak avaddon bezodnya Tradicijno peklo protistavlyayetsya nebesam Dante i Vergilij podorozhuyut peklom Ilyustraciya do Bozhestvennoyi komediyi Dante Ezhen Delakrua 1822 r V perenosnomu znachenni peklo nesterpni zhahlivi umovi chi obstavini duzhe nebezpechne misce tyazhkij dushevnij stan moralni muki EtimologiyaVigotovlennya dogtyu vid yakogo pohodit slovo peklo Ukrayinske slovo peklo yak i polske pieklo serbske pekel tosho pohodit vid praslov yanskogo pklo smola Vono blizke do greckogo pissa smola ta latinskogo picis smola dogot Oskilki dogot vidobuvali za dopomogoyu vognyu to pklo u slov yan z chasom stalo oznachati takozh i zhar vogon varenu smolu var Nablizhennya slova peklo do pekti vtorinne Rannye hristiyanstvo vikoristovuvalo dlya poznachennya miscya ta stanu perebuvannya mertvih yudejske slovo sheol ש או ל misce mertvih mogila yama pervisno bukvalna mogila vikopana v zemli v yakij vidbuvayetsya zitlinnya tila Vono zastosovuvalosya yak totozhne greckomu gades Ἀidhs misce vichnogo perebuvannya dush pomerlih zvidki pohodit ad Sheol i gades utim stali totozhnimi v III II st do n e koli pid vplivom yegipetskoyi ta greckoyi kultur sformuvalasya talmudichna literatura ta yudejski uyavlennya pro vichnist dushi Do togo chasu viruvannya pro posmertnu aktivnist dushi ne buli vlastivi yudayizmu natomist vvazhalosya sho dusha pomiraye razom iz tilom abo perebuvaye v sheoli v bezdiyalnosti Peklo chi ad v piznishij hristiyanskij tradiciyi stali zbigatisya za sensom z geyennoyu slovom pohidnim vid nazvi realnoyi dolini Gennom miscya yazichnickih lyudskih zhertvoprinesen bilya starodavnogo Yerusalima a takozh spalennya trupiv zlochinciv Geyenna v Bibliyi figuruye yak cilkom materialne misce sho razom z tim sluguye simvolom ostatochnogo znishennya chogo nebud V ukrayinskih narodnih uyavlennyah sformuvalisya rizni vidtinki sliv peklo ta ad Voni rozumiyutsya yak rizni rivni posmertnogo pokarannya v pekli vidbuvayetsya pokarannya za neveliki grihi todi yak za veliki dusha potraplyaye v ad Anglijske hell utvorene vid staroanglijskogo hel helle pohidnogo vid protogermanskogo haljō pidsvit bukvalno prihovane misce Vono v svoyu chergu vin indoyevropejskogo korenya kel sho poznachav pecheru porozhninu Z nim pov yazane skandinavske Gel U Bibliyi korolya Yakova slovom hell poznachayutsya sheol i gades V avraamichnih religiyahU hristiyanstvi Peklo chastina triptihu Sad zemnih nasolod Iyeronima Bosha 1500 1510 rr U Bibliyi U Staromu Zaviti z peklom ototozhnyuyetsya sheol Opis pekla v Novomu Zaviti misce viddilennya vid Boga 2 Sol 1 8 9 druga smert Ob 21 8 misce zasudzhennya Mf 23 33 misce muk Lk 16 23 misce plachu i skregotu zubiv Mf 8 12 Mf 25 30 misce de ginut dusha i tilo Mf 10 28 vichna muka Mf 25 46 vichna pogibel 2 Sol 1 9 vichni uzi Yud 1 6 vichnij vogon Mf 18 8 Yud 1 7 vognyane ozero Ob 20 15 temryava Yud 1 13 Vkazuyetsya sho ti hto ne znaye Boga i ne sluhaye Yevangeliyi Isusa prijmut vichnu pogibil vid licya Gospodnogo ta vid slavi potugi Jogo 2 Sol 2 9 Peklo zgaduyetsya yak misce pokarannya dlya palih angeliv 2 Pet 2 4 diyavola i jogo angeliv Mf 25 41 Zvira i lzheproroka Ob 19 20 tih hto poklonyayetsya Zvirovi Ob 14 9 11 nechestivciv Ob 21 8 tih hto vidkinuv Dobru Novinu Mf 10 11 15 U Ob 20 14 skazano sho Smert zhe ta ad buli vkineni v ozero ognyane Ce druga smert ozero ognyane tomu deyaki bogoslovi vvazhayut sho ad ne ye vichnim hocha poperedni miscya z Bibliyi svidchat protilezhne Pekelni muki kartina nevidomogo hudozhnika bl 1520 r Formuvannya vchennya pro peklo Zarodzhennya uyavlen pro peklo sheol yak misce pokarannya pomerlih vidbulosya v yudayizmi v epohu Drugogo yerusalimskogo hramu na tli gnoblennya yudeyiv rimlyanami j ochikuvan prihodu mesiyi Sheol stav uyavlyatisya yak misce perebuvannya vzhe ne vsih dush pid zemleyu a suto grishnikiv de voni zaznayut strazhdan A takozh yak misce uv yaznennya palogo yangola Lyucifera Sheol chasto imenovanij geyennoyu stav protistavlyatisya nebesnomu rayu de pravedniki otrimuyut vinagorodu Za inshimi uyavlennyami sho sformuvalisya v toj chas sheol podilyayetsya na dvi chastini odna dlya grishnikiv de voni strazhdayut insha znana yak Lono Avraamove dlya pravednikiv de voni yak u tradicijnomu sheoli perebuvayut do prihodu mesiyi pislya chogo potraplyayut do rayu U talmudichnij literaturi perevazhali naturalistichni opisi strazhdan grishnikiv u sheoli Teper vin vvazhavsya ne pidzemnim a roztashovanim za mezhami chuttyevogo svitu a grishniki otrimuyut tam tila shob zaznavati bolyu Chasom vkazuvalosya sho dushi perebuvayut tam 3 roki dlya spokuti grihiv Za deyakimi uyavlennyami tudi potraplyali tilki dushi inovirciv Pid vplivom filosofiyi Platona j Aristotelya pekelni muki stali chastishe rozumitisya yak muki sumlinnya Z rozvitkom kabalizmu rozvivalisya uyavlennya pro rizni pokarannya priznacheni za rizni grihi Avgustin Blazhennij v IV st shilyavsya do dumki sho v pekli vidbuvayutsya fizichni strazhdannya Na dumku zh Vasiliya Velikogo pekelni strazhdannya ce muki vid usvidomlennya vlasnoyi degradaciyi sprichinenoyi grihovnim zemnim zhittyam Isaak Sirin yakij zhiv u VII st proponuvav sho pekelni strazhdannya ce pochuttya lyudini kotra svidomo vidvernulasya vid Boga prote prodovzhuye vidchuvati Jogo lyubov do sebe V takomu razi raj i peklo tlumachatsya yak stan dushi v tih samih umovah ale za riznogo stavlennya samoyi lyudini Raj prijnyattya Bozhoyi lyubovi a peklo yiyi vidkidannya Ivan Zolotoustij harakterizuvav peklo yak misce de lyudi unikayut Boga Toma Akvinskij u XIII st stverdzhuvav sho muki v pekli suto dushevni Taka poziciya zreshtoyu i stala oficijnoyu poziciyeyu bilshosti hristiyanskih cerkov Utim traplyalisya j vinyatki Napriklad Dzhon Vesli v XVIII st rozumiv pekelni muki yak taki sho vidbuvayutsya v realnih umovah ale strazhdannya zalezhat vid miri vini kozhnogo grishnika Opisi katuvan u pekli demonami ne vlastivi hristiyanskomu bogosliv yu prote poshireni v narodnih uyavlennyah yaki pohodyat z yazichnictva i apokrifah Zokrema voni zobrazhayutsya v Apokalipsisi Pavla blizko IV st Vidinni Drajtelma VII st Chistilishi svyatogo Patrika X XI st Vidinni Tundala XII st Vidinni chencya Ejnshama XII st Vidinni Turkilla XIII st Svidchennya lyudej sho yakimos chinom pobachili peklo opisuye Povist pro Taksiota voyina VII st svyatij Bid i Bonifacij u VIII st Tam peklo figuruye yak temne napovnene vognyami ta demonami misce muk dlya dush grishnikiv Suchasne bogosliv ya nagoloshuye sho vidinnya pekla ye tilki obrazom cim lyudini Bogom chi yangolami v zrozumilij dlya neyi formi Zobrazhennya chuttyevih strazhdan grishnikiv u takomu razi nalezhit tlumachiti yak metafori dushevnih strazhdan yaki lishe dopomagayut zrozumiti yih silu Sutnist pekla Dushi grishnikiv u pekli Gravyura Gyustava Dore do Bozhestvennoyi komediyi 1892 r Isnuye pevna superechnist v isnuvanni pekla adzhe vono uyavlyayetsya yak misce strazhdan i znishennya i v toj zhe chas vse stvorene Bogom ye dobre Takim chinom vihodit sho strazhdannya i znishennya ce takozh dobre i shvalyuvane Bogom Bogosliv ya maye kilka pidhodiv do virishennya ciyeyi problemi sho chasto vvazhayetsya odniyeyu z golovnih superechnostej hristiyanstva Poziciya znana yak apokatastasis stverdzhuye sho strazhdannya v pekli timchasovi ta sluguyut dlya ochishennya dushi Taki misliteli yak Kliment Aleksandrijskij i Origen vvazhali sho vsi grishniki ta navit Satana projshovshi cherez peklo koli nebud otrimayut spasinnya Zgidno z Volodimirom Losskim isnuvannya pekla ye blagom na tij pidstavi sho lyudina mozhe obirati buti z Bogom chi vidvernutisya vid Nogo Stan vidvernennya vid Boga i ye peklom i takim chinom yakbi pekla ne isnuvalo lyudina ne bula b cilkovito vilnoyu Hocha Bog ne shvalyuye potraplyannya dush u peklo Vin daye lyudini zmogu buti vilnoyu vid Sebe Klajv Stejplz Lyuyis podilyav taku zh dumku vvazhayuchi sho peklo stvoryuyetsya samoyu lyudinoyu vnaslidok vidkidannya Bozhoyi lyubovi traktuvav peklo yak proyav rujnivnih pristrastej yaki lyudina rozvivaye v sobi za zhittya V zemnomu sviti Bog dozvolyaye zhiti z nimi ta priborkuvati yih pislya smerti zh lyudina stikayetsya z proyavami togo sho sama v sobi plekala Inodi stvorennya pekla pripisuyetsya Satani v moment jogo povstannya proti Boga Demoni ta grishniki strazhdayut v pekli cherez rozriv iz Bogom a lyudi takozh cherez vzayemnu nenavist Zazvichaj vvazhayetsya sho zhodna lyudina ne mozhe znati hto napevne potrapit do pekla Za tradiciyeyu tudi pomishayut Yudu ta velikih zlochinciv z Bibliyi takih yak car Irod Prote bogosliv ya zapevnyaye sho bud yakij grishnik mig navit v ostanni miti zhittya rozkayatis i tomu nihto z lyudej ne mozhe stverdzhuvati sho htos iz pomerlih tochno perebuvaye v pekli U hristiyanstvi poshirena vira v posmertnij sud nad lyudmi sho viznachaye podalshe isnuvannya yihnoyi dushi V hodi malogo sudu dusha potraplyaye v raj chi peklo v katolicizmi takozh u chistilishe zvidki potim mozhe uvijti do rayu de perebuvatime do Ostannogo sudu Zgidno z deyakimi traktuvannyami Ob yavlennya usi lyudi voskresnut v materialnih tilah pered prishestyam tisyacholitnogo Carstva Hristovogo za chim vidbudetsya ostannij sud za deyakimi versiyami dushi do cogo chasu perebuvatimut v sheoli v bezdiyalnomu stani Za rezultatami zhittya pislya voskresinnya pravedni uspadkuyut novij svit a grishniki ostatochno viddilyatsya vid Boga opinivshis takim chinom navichno v pekli Poziciyi pro vichnist pekla protistoyit ideya pro te sho Satana pali yangoli ta grishniki pislya Ostannogo sudu budut ostatochno znisheni posilayuchis na slova Smert zhe ta ad buli vkineni v ozero ognyane U protestantizmi periodu Reformaciyi anabaptisti menoniti moravski brati sociniani i t in vvazhali perebuvannya v pekli timchasovim Universalisti XVIII st ukripili dumku sho vichni muki grishnikiv superechat Svyatomu Pisannyu ta zagalnij spravedlivosti Prihilnikom dumki pro zaperechennya vichnosti pekelnih strazhdan buv Oleksandr Men Pevnim kompromisom ye dumki pro vidnosnist chasu v pekli Za Sergiyem Bulgakovim posmertni strazhdannya pohodyat vid nebazhannya lyudinoyu istini tomu trivayut doti poki sama lyudina vidvertayetsya vid Boga ta potencijno mozhut buti vichnimi V pracyah Yevgena Trubeckogo peklo ye nebuttyam tomu strazhdannya v nomu ce ne ob yektivna neskinchenna trivalist chasu a mit ostatochnoyi smerti sho sub yektivno perezhivayetsya yak vichnist V islami Dokladnishe Dzhagannam V islami misce posmertnogo pokarannya nazivayetsya dzhaga nnam ج ه ن م Zgaduyetsya takozh yak as sa ir vogon al dzhagim polum ya spekotne misce bezodnya i tomu podibne Jomu protistavleno raj dzhannat Slovo dzhagannam maye te zh pohodzhennya sho j geyenna Na vidminu vid hristiyanstva strazhdannya v islamskomu pekli vidbuvatimutsya cilkom u majbutnomu pislya Ostannogo sudu V toj zhe chas poshirena vira sho dzhagannam i dzhannat uzhe stvoreni Zauvazhuyetsya sho pekelni muki vichni yaksho tilki Allah ne zabazhaye inshogo Deyakimi islamskimi bogoslovami dopuskayetsya mozhlivist spokuti grihiv u dzhagannami musulmanami ta podalshe perevedennya do dzhannatu Perebuvannya v dzhagannami ce postijna mezha mizh tilesnim zhittyam i smertyu Yaksho v hristiyanstvi ne isnuye oficijnogo podilu pekla na kola chi yarusi to dzhagannam podilyayetsya na koncentrichni rivni sho pryamuyut donizu i pokarannya z kozhnim nizhchim vazhchayut v miru vazhkosti grihiv Vvazhayetsya sho same islamski uyavlennya pro peklo nadihnuli Dante na opisi kil pekla kotri vin podav u Bozhestvennij komediyi Rizni kategoriyi grishnikiv rozmishuvatimutsya v riznih chastinah dzhagannamu i vhoditimut tudi cherez rizni brami Zgidno uyavlen yaki vinikli pislya ukladennya Koranu nad dzhagannamom natyagnuto tonkij mist Sirat v chas Ostannogo sudu pravedniki zmozhut projti nim a grishniki vpadut U Korani zgaduyutsya lyudi kotri neodminno budut u pekli ce Kabil Kayin druzhini Nuha Noya ta Luta Lota a takozh Abu Lagab i jogo druzhina Dzhagannam napovnenij polum yam z velicheznimi iskrami dimom i okropom Uniknuti pekelnogo polum ya bude nemozhlivo vono zavzhdi znahoditime grishnikiv Grishniki budut skuti tam lancyugami ta perebuvatimut u postijnomu rozbrati V islamskomu pekli roste derevo Zakkum plodi yakogo shozhi na golovi demoniv sluguvatimut grishnikam yedinoyu yizheyu voni ogidni na smak i rozzhareni Pittya takozh ogidne ce okrip i brudna voda V hadisah zgaduyutsya i deyaki individualni pokarannya dlya okremih grishnikiv u tomu chisli j holod Shajtan nasmihatimetsya v dzhagannami z grishnikiv i sam zaznavatime tam pokarannya Dzhagannam otochuyut velicheznoyi tovshini stini z chotiroh bokiv Zhiteli dzhagannamu ta dzhannatu zmozhut bachiti odni odnih ta spilkuvatisya Dzhagannam ohoronyaye storozha iz angeliv zabaniya Yih ocholyuye angel Malik Posmertna dolya tak zvanih lyudej Pisannya yudeyiv i hristiyan rozglyadayetsya islamskimi bogoslovami po riznomu Perevazhno vvazhayetsya sho ti z lyudej Pisannya kotri pomerli do prihodu proroka Magometa mozhut potrapiti v dzhannat pomerli zh pislya cogo v usyakomu razi potraplyat u dzhagannam yaksho tilki ne prijnyali za zhittya islam Deyaki bogoslovi traktuyut sens slova islam yak pokoru Bogu i v takomu razi dopuskayut sho yudeyi ta hristiyani navit ne prijnyavshi islam mozhut uniknuti pekla U dgarmichnih religiyahDgarmichni religiyi induyizm buddizm dzhajnizm i sikhizm podilyayut spilnij obraz pekla sho nazivayetsya naraka Peklo v nih ye materialnim svitom odnim z shesti svitiv u yakih diye zakon sansari i najgirshim iz nih V naraci vtilyuyutsya ti istoti sho vchinili za zhittya v inshih svitah najtyazhchi zlochini V pekli lyudi chi inshi istoti zaznayut riznomanitnih nesterpnih umov i katuvan a pislya zagibeli ozhivayut i tak trivaye doti poki naslidki karmi ne bude spokutano Isnuye visim rivniv pekla chi pekelnih svitiv na kozhnomu v centri garyache peklo po perimetru holodne ale ye she j dodatkovi mali pekla Pokarannya v kozhnomu z nih vidpovidaye zlochinam vchinenim u poperednomu zhitti V holodnih peklah postijnij moroz i viter garyachi zh napovneni vognem okropom rozzharenim zalizom do togo zh grishnikiv katuyut specialno priznacheni stvorinnya Perebuvannya v pekli trivale ale ne vichne vid kilkoh rokiv do cilih kalp pislya chogo istota pomiraye i znovu narodzhuyetsya v vishih svitah Vidilyayetsya takozh pekelnij stan deyakih grishnikiv yaki blukayut po zemli v formi prividiv kotri ne mozhut vtamuvati svij golod Suttyeva vidminnist buddistskih poglyadiv pro peklo polyagaye v tomu sho v nih zaperechuyetsya isnuvannya yakih nebud bozhestv yaki vistupali b suddyami Pererodzhennya v riznih svitah u tomu chisli j naraci vidbuvayetsya avtomatichno za zakonom svitobudovi pochatok sprava en 12 st Nacionalnij Muzej Nara U mistectviIkonografiya Vusta pekla Miniatyura z Vinchesterskogo psaltirya XII st Poshirenij motiv yak u pravoslavnij tak i katolickij ikonografiyi Vusta pekla vidomij z XII XIII stolit Zobrazhayutsya yak pasha chudoviska kudi padayut grishniki abo vono pozhiraye yih Peklo zazvichaj zobrazhayetsya v pravoslav yi u vizantijskij tradiciyi yak bezodnya chi vognyana richka Zobrazhennya pekla zustrichayutsya v miniatyurah Psaltirya licovih sinodikiv vhodyat v ikonografiyu Zishestya v peklo Strashnogo Sudu abo ye fragmentom ryadu skladnih kompozicij napriklad na dveryah v zhertovnik Dlya katolickoyi tradiciyi harakterne detalne zobrazhennya pekelnih muk Grishniki perevazhno zobrazhayutsya v tisnyavi haotichno rozmisheni Kartini de zmalovano peklo stvoryuvali bagato vidanih hudozhnikiv takih yak Dzhotto Yan vaj Ejk Bosh Dore Kitajskij ta yaponskij buddizm maye bagatu tradiciyu zobrazhennya riznomanitnih pekelnih katuvan u miniatyurah specialni demoni kolyut grishnikiv spisami rozrubuyut smazhat i varyat v kazanah i piddayut riznim inshim vigadlivim mukam Literatura Bagato velikih epopej yevropejskoyi literaturi mayut epizodi sho vidbuvayutsya v pekli V rimskogo poeta Vergiliya v poemi Eneyida napisana mizh 29 ta 19 r do n e geroj Enej spuskayetsya v dis pidzemnij svit analog carstva Ayida shob vidvidati duh svogo batka Najvplivovishe hudozhnye zobrazhennya hristiyanskogo pekla nayavne v Bozhestvennij komediyi napisana mizh 1308 i 1321 rokami Dante Alig yeri Tam peklo yavlyaye soboyu dev yat kil sho nizhche kolo to za serjoznishi grihi vchineni lyudinoyu za zhittya tam vidbuvayetsya strazhdannya Pokazovo sho verhnye kolo pekla v Dante podibne na sheol tam perebuvayut blagochesni nehristiyani ne strazhdayuchi ale j ne mayuchi rajskih blag Za vinyatkom chitkoyi strukturi zagalom koncepciya vidobrazhaye isnuyuchi v serednovichchi katolicki uyavlennya pro peklo U Vtrachenomu rayi Dzhona Miltona peklo opisuyetsya miscem uv yaznennya Satani j demoniv zi zvedenim nimi velicheznim palacom Pandemoniumom Oskilki diya bilshosti poemi vidbuvayetsya she do poyavi lyudstva tam vidsutni opisi muk grishnikiv Emmanuyil Svendenborg u Rayi ta pekli 1758 opisuvav svoyi vidvidannya rayu ta pekla kotri stvoryuyutsya stanom samoyi lyudini Peklo v jogo podanni ye sistemoyu pecher de dushi vedut zhittya podibne na zemne prote viglyadayut yak chudoviska ta spotvoreni trupi Ideya pekla silno vplinula na takih pismennikiv yak Zhan Pol Sartr yakij napisav u 1944 roci spektakl Bez vihodu de proslidkovuyetsya dumka pro te sho Peklo ce inshi lyudi Klajv Stejplz Lyuyis pisav u 1945 roci Ye tilki dva vidi lyudej ti hto govorit Bogu Haj bude volya Tvoya i ti komu Bog govorit Haj bude volya tvoya Vsi hto v pekli sami jogo vibrali Peklo v masovij kulturiSerednovichne zobrazhennya pekla z manuskriptu Sad utih Gerradi Landsbergskoyi bl 1180 r Vikoristannya uyavlen pro peklo z riznih kultur ta epoh porodili v masovij kulturi chislenni obrazi pekla Najposhirenishim ye peklo sho poyednuye risi Gadesu ta geyenni z naochnimi naturalistichnimi detalyami zhahu ce pohmure spustoshene misce de palaye vogon i zhivut demoni Chasto peklo opisuyetsya yak pevne carstvo demoniv i chudovisk de voni uv yazneni ale mayut tam cilkovitu vladu Napriklad u filmi Konstyantin abo seriyi Povstali z pekla Inodi vono zobrazhayetsya yak podibne do svitu zhivih ale napovnene nesterpnimi obstavinami na kshalt chastih nevdach brudu svarlivih susidiv poganogo obslugovuvannya Abo yak povtoryuvane chi neskinchenne nudne prinizlive bolisne zanyattya Napriklad u teleseriali Nadprirodne ye zobrazhennya pekla yak neskinchennoyi chergi Chasom peklo viglyadaye dovoli zatishnim miscem za yakim prihovano nesterpni detali taki yak absurdna byurokratiya Neridkim ye zobrazhennya individualnogo pekla de pokarannya vidbuvayetsya v svoyeridnomu malenkomu sviti stvorenomu dlya konkretnoyi lyudini Peklo mozhe zobrazhatisya z pretenziyeyu na poyasnennya jogo prirodi yak paralelnogo svitu sho vzhe ne ye nadprirodnoyu chastinoyu buttya a cilkom materialnim miscem zdatnim kontaktuvati z inshimi svitami Takim vono ye napriklad u franshizi Doom u filmi Kriz gorizont Zobrazhennya pekla v zahidnij kulturi chastishi ta detalizovanishi nizh rayu chi jogo analogiv Deyaki doslidniki vbachayut u comu spadok puritanstva de strah pered pokarannyam za grihi vidobrazhaye strah lyudini pered vlasnim bezsillyam vidsutnist u neyi samokontrolyu Vira v peklo yak misce chi stan posmertnih strazhdan duzhe poshirena Opituvannya provedene v SShA u 2014 roci pokazalo sho v serednomu 58 lyudej chitko viryat u peklo v yakijs formi todi yak lishe 34 kategorichno zaperechuyut jogo isnuvannya Najposhirenisha vira v peklo sered yevangelskih protestantiv 82 i musulman 76 dali jdut katoliki 63 ta pravoslavni 59 Najnizhchi pokazniki v yudeyiv 7 i svidkiv Yegovi 22 Takozh dovoli malij vidsotok viruyuchih u peklo sered buddistiv 32 i induyistiv 28 Spivvidnoshennya cholovikiv i zhinok v usih vipadkah majzhe rivne Bagato lyudej pri comu 40 vivodyat isnuvannya pekla ne tilki z religijnih uyavlen a i z zagalnih uyavlen pro spravedlivist Cikavoyu detallyu inshogo doslidzhennya 2012 roku stalo te sho riven zlochinnosti nizhchij tam de bilshe viryat u peklo i vishij tam de bilshe viryat u raj Div takozhRaj Sheol potojbichnij svit Zlo Nechista sila Satana Chort Bis hristiyanstvo LyuciferPrimitkiPeklo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 sum in ua Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2020 Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Kiyiv 1992 s 243 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka LGW ros Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Pavlenko Pavlo Yuriyovych 30 zhovtnya 2001 Ukrainian Religious Studies 20 s 24 31 doi 10 32420 2001 20 1178 ISSN 2617 9792 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Bulashev G 1993 Ukrayinskij narod u svoyih legendah religijnih poglyadah ta viruvannyah Kiyiv s 127 www etymonline com angl Arhiv originalu za 18 lipnya 2017 Procitovano 7 lipnya 2020 www pravenc ru Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 www apologetika org ua Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Gardiner Eileen 1989 English New York Italica Press ISBN 978 0 934977 14 2 OCLC 18741120 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 eparhia saratov ru Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Mozgovij I P 2009 Neoplatonizm i patristika abo Svitlo v prismerkah velikoyi civilizaciyi monografiya Sumi 2009 471 s Sumi DVNZ UABS NBU s 197 243 Losskij V N 1991 Dogmaticheskoe bogoslovie Ocherk misticheskogo bogosloviya Vostochnoj Cerkvi Dogmaticheskoe bogoslovie Moskva s 243 doctrine org Arhiv originalu za 12 travnya 2020 foma ru Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 www vatican va Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 www scborromeo org Arhiv originalu za 16 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 www theopedia com Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Pravoslavnaya enciklopediya Tom III Anfimij Afanasij Moskva Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2001 s 39 46 Rustomji Nerina 1 zhovtnya 2013 angl Columbia University Press ISBN 978 0 231 14085 0 Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 www webcitation org Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 B J Journalism Learn Religions angl Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Hays Jeffrey factsanddetails com angl Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Schmidt Gary D 1995 Selinsgrove Pa Susquehanna University Press s 35 44 ISBN 0 945636 69 5 OCLC 31287822 Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Gotthardt Alexxa 1 listopada 2018 Artsy angl Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Roberts Helene E 5 veresnya 2013 angl Routledge ISBN 978 1 136 78793 5 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Lyuis Klajv S Rastorzhenie braka M 1990 S 24 Film School Rejects amer 12 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020 Film School Rejects amer 12 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020 Complex angl Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 9 lipnya 2020 Ingebretsen Edward 16 veresnya 2016 Maps of Heaven Maps of Hell Religious Terror as Memory from the Puritans to Stephen King Religious Terror as Memory from the Puritans to Stephen King angl Routledge ISBN 978 1 317 46525 6 NW 1615 L St Washington Suite 800 Inquiries DC 20036 USA202 419 4300 Main202 419 4349 Fax202 419 4372 Media Pew Research Center s Religion amp Public Life Project amer Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020 Chim bilshe lyudej yaki viryat u peklo tim menshe riven zlochinnosti texty org ua ukr Procitovano 9 lipnya 2020 DzherelaO Sagan Raj i peklo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 537 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Visions of Heaven amp Hell before Dante Edited by Eileen Gardiner Italica press 2010 angl Islam Slovar ateista Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1988 S 66 ros Peklo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1317 1000 ekz Encyclopedia Britannica Hell 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Raj i peklo 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Peklo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peklo CAD Peklo logika vichnoyi zagibeli 7 lipnya 2020 u Wayback Machine