Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» (Агропромбанк «Україна»; АК АПБ «Україна») — , що існував з 1990 по 2001 роки. Входив до групи найбільших.
Україна | |
---|---|
Тип | комерційний |
(Ліцензія) | № 3 |
Засновано | 27 вересня 1990 |
Головний офіс | м. Київ, пров. Рильський, 10 |
Власник(и) | міноритарні акціонери |
Закрито | 2001 |
(Банкрутство) банку «Україна» набуло значного суспільного резонансу, потужно сколихнуло (громадську думку) і стало одним з найбільш помітних в історії країни.
Основні дати
27 вересня 1990 — утворення
25 вересня 2000 — введення (тимчасової адміністрації) НБУ
29 червня 2001 — розпочато процедуру ліквідації
16 липня 2001 — відкликання банківської ліцензії
26 грудня 2008 — непродані активи і реєстр вимог банку передані в управління ТОВ "Торнадо." (Київ)
13 квітня 2009 — виключений з держреєстру банків у зв'язку з завершенням ліквідаційної процедури.
Керівництво
- Голови Правління банку «Україна»
Вересень 1990 — квітень 1992 — (Гетьман Вадим Петрович)
Квітень 1992 — травень 1996 — (Коваленко Олександр Миколайович)
Травень 1996 — вересень 1998 — (Кравець Віктор Михайлович)
Вересень 1998 — липень 1999 — (Гриджук Дмитро Миколайович)
Серпень 1999 — вересень 2000 — Міхеєв Петро Миколайович
- Голови тимчасової адміністрації НБУ
Жовтень 2000 — 6 квітня 2001 — (Тополов Віктор Семенович)
6 — 15 квітня 2001 — Чанкін Вадим Валерійович
15 квітня — 16 липня 2001 — Тополов Віктор Семенович.
Передісторія. Місце банку «Україна» в банківській системі
Передісторія найбільшого агропромислового банку України почалася зі створення Київського земельного банку у 1872 році в тодішній Російській імперії. Його основним завданням було надання селянам кредитів під заставу землі та нерухомого майна.
На початку 1920-х на його базі було створено [ru] та [ru]. У 1932 році за участю цих структур було створено (Сільгоспбанк). У 1959 році Сільгоспбанк був поглинений (Держбанком СРСР), на якого було покладено функцію фінансування та кредитування сільського господарства.
У 1987 ця функція була передана новоствореному Агропромбанку СРСР, однією зі структур якого була Українська республіканська контора Агропромислового банку СРСР (Украгропромбанк). З 1987 року її очолював (Вадим Гетьман).
У вересні 1990 Украгропромбанк був реорганізований шляхом акціонування в Республіканський акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» (слово «Республіканський» вилучене у 1992). На момент свого створення АК АПБ «Україна» мав у своєму розпорядженні 26 регіональних дирекцій, 540 відділень, 140 філій, 303 ощадні каси.
Акціонерами банку стали 5160 юридичних осіб: агропромислові об'єднання, установи, (колгоспи), міжколгоспні підприємства тощо.
На момент відкликання ліцензії (2001) акціонерами банку було понад 337 тис. осіб. Систему складали головний офіс, 28 дирекцій, 547 відділень і 514 структурних підрозділів.
Банк «Україна» підключився до системи Reuters dealing, став членом системи (SWIFT), а також (кліринговим) банком (Української валютної біржі), членом Міжнародної асоціації комерційних банків (МАКОБ), мав (кореспондентські рахунки) в найбільших банках 20 провідних держав світу.
Всього в різний час клієнтами банку були понад 1,7 млн фізичних і понад 200 тис. юридичних осіб. Клієнтура банку характеризувалася як «колгоспна», «перевірена» і «дисциплінована», проте «розбещена» (популізмом) і (протекціонізмом) уряду. Відзначалося, що аграрії вкрай погано платили за кредитами.
З колективу «України» вийшло багато відомих банкірів і чиновників: , , (Ігор Мітюков), (Віктор Ющенко), (Віктор Кравець) та інші.
Крах банку
Банк «Україна» почав відчувати великі проблеми в 1998 році. На стику весни-літа 1998 Агропромбанк став втрачати (платоспроможність) і зазнавати збитків. За офіційною версією банку, він слідом за тодішнім урядом постраждав від (російської кризи). На той момент другий за величиною банк держави виглядав легко хворим: [en]» — занадто великий, щоб луснути.
Для розроблення заходів щодо поліпшення фінансового становища банку «Україна» Кабмін утворив тимчасову робочу групу під очільництвом міністра фінансів Ігоря Мітюкова.
НБУ швидко відкрив «Україні» стабілізаційний кредит у 150 млн гривень. Однак, 1998 рік банк закінчив з великим збитком у 123 млн гривень. Найкращі клієнти йшли, посилюючи проблеми. Слідом за ними йшли професійні службовці, потерпаючи від безперспективності та падіння зарплат.
У 1999 році банк провів стратегічно важливу реформу філіальної мережі (перехід від балансових відділень на безбалансові), здійснювалися заходи з підвищення дисципліни. У результаті збитки 1999 року зменшилися до 96 млн гривень.
Попри те, що в середині 2000 року ситуація в банку в цілому стабілізувалася, на керівництво держави почали тиснути міжнародні фінансові організації: Світовий банк та МВФ, з вимогою реорганізувати/ліквідувати проблемний банк.
25 вересня 2000 року Національний банк України ввів тимчасову адміністрацію в АК АПБ «Україна», що входив тоді до сімки найбільших українських банків, строком на один рік.
Проте, тимчасова адміністрація не змогла повернути банку сенс існування, і 16 липня 2001 року НБУ відкликав банківську ліцензію АПБ «Україна» та запровадив процедуру його (ліквідації). Ліквідатором призначено державне Агентство з питань банкрутства.
На момент початку процедури ліквідації збитки банку перевищували 1,8 млрд грн., кредитний портфель становив 1,2 млрд грн., безнадійні кредити — 1,47 млрд грн.
Ліквідація здійснювалася за чинним на той час Законом «Про банки і банківську діяльність» ([1] [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]) і включала такі стадії:
- оголошення про ліквідацію;
- приймання вимог (кредиторів);
- складання переліку вимог для затвердження Національним банком України;
- (оцінка майна) банку;
- продаж майна;
- задоволення вимог до банку відповідно до встановленої черговості;
- звіт (ліквідатора);
- унесення запису про ліквідацію до Державного реєстру банків.
Процедура ліквідації була продовжена Законом до 1 січня 2009 року.
7 березня 2002 року Верховною Радою був ухвалений довгоочікуваний Закон «Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб — вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку „Україна“». Встановлювалося три черги задоволення вимог кредиторів.
Ліквідація банку проходила надзвичайно тривало і складно.
(Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) здійснював виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам банку. За період виплат відшкодування отримали 217 435 вкладників, що складає 22,2 % від загального числа осіб, які мали право на відшкодування за вкладами. Отримана вкладниками сума складає 32,1 млн грн. або 87 % від загальної суми відшкодування за вкладами. Це пояснюється тим, що розмір вкладів переважної більшості вкладників цього банку був замалим: вклади до 1 гривні мали 41 % осіб.
26 грудня 2008 року (за лічені дні до закінчення процедури) НБУ передав непродані активи та перелік незадоволених вимог кредиторів банку в управління такому собі ТОВ «Торнадо.» (Київ). Вартість непроданих активів банку, які були передані цій компанії, становить приблизно 60 млн грн..
Причини краху
З метою дослідження резонансних питань навколо фінансового стану АПБ «Україна» працювали дві (тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України):
- ТСК для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» (2001—2002) [2] [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] [3] [ 25 червня 2017 у Wayback Machine.];
- ТСК для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», та перевірки дотримання законності при здійсненні його ліквідації (2002—2006) [4] [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] [5] [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] [6] [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.], обидві під керівництвом під керівництвом (В. М. Короля).
За фактами, пов'язаними з крахом банку «Україна», (Генеральною прокуратурою) було порушено понад 30 кримінальних справ.
Народні депутати України (Г. Омельченко) і (А. Єрмак) провели депутатське розслідування, яке показало, що основними причинами доведення банку «Україна» до банкрутства та його ліквідації були:
- дуже ризикована і шкідлива для банку практика вкладання кредитних ресурсів у великих розмірах в активи ((гарантії), (кредити), (акредитиви), цінні папери тощо), які були приречені на неповернення, що призвело до різкого погіршення фінансового стану банку, невиконання ним своїх зобов'язань перед клієнтами, порушення (ліквідності) та платоспроможності;
- низький рівень платоспроможності основних клієнтів банку — сільськогосподарських підприємств (значна частина отриманих клієнтами кредитних коштів нібито йшла на хабарі посадовим особам, які «пробивали» ці кредити, або «рекетирам». «Такса» хабара нібито дорівнювала 10-25 % від суми кредиту);
- вимушена (під час парламентських та (президентських виборів) 1998—1999 рр.) видача великих сум кредитів за вказівкою високих посадових осіб підприємствам за низькими відсотками річних (15-20 %), тоді як відсоткова ставка в інших банках становила 40-50 %;
- втягування окремими народними депутатами і посадовими особами банку в політичну діяльність під час президентських виборів 1999 року та використання його організаційних структур і коштів для підтримки кандидата у Президенти України (Леоніда Кучми).
- неповернення кредитів, які надавались юридичним особам на підставі Указів Президента Л. Кучми, постанов і розпоряджень Кабінету міністрів, які очолювали (В. Масол), (П. Лазаренко), (В. Пустовойтенко), під та на виконання сумнівних державних програм;
- невжиття своєчасних заходів зі сторони Президента й Уряду для забезпечення повернення боргів банку, незважаючи на числення звернення керівників банку;
- відсутність реакції (правоохоронних органів) на матеріали документальних ревізій, які їм неодноразово направлялися на початку 1999 року, про зловживання службовим становищем та неповернення боржниками банку коштів;
- незадовільний рівень підготовки менеджерів і зловживання службовим становищем посадовими особами банку, які, видаючи кредити, заздалегідь знали, що вони не будуть повернуті;
- видача кредитів під різні сільськогосподарські програми, які не були економічно обґрунтовані та використовувалися не за призначенням;
- вимога Міжнародного валютного фонду про закриття банку «Україна» до 1 липня 2001 року.
ЗМІ неодноразово оприлюднювали розслідування про причетність (В. Ющенка) до фінансових махінацій банку «Україна» в особливо великих розмірах. у 1988—1990 рр. Ющенко був начальником управління, заступником Голови Правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР, а протягом 1990—1993 рр. — заступником, першим заступником Голови Правління АК АПБ «Україна». Звідти він перейшов на (чільну посаду в Нацбанку).
Ми купили 4% акцій найбільшого на той момент банку Україна. (The Wall Street Journal) і (The Financial Times) написали про це як про першу масштабну операцію з українськими цінними паперами. Ми заплатили, але банк не поспішав передавати пакет акцій. Після мене викликав голова правління банку і запропонував підписати папір про те, що моя компанія відмовляється від угоди. Інакше, додав банкір, він не може гарантувати мою безпеку. Я відмовився. Ми почали боротися, але у нас нічого не вийшло. Хоча нам допомагав посол Великої Британії, зустрічалися з Віктором Ющенком, який тоді був головою НБУ і обіцяв, що угода відбудеться. Договір довелося розірвати. Потім нам стало відомо, що політики, які тоді перебували у владі, крали гроші з банку Україна. Коли вони дізналися, що іноземці купують 4% і стають великими акціонерами, почали переживати, що це змусить банк працювати прозоро. | ||
— Томаш Фіала, (СЕО) (Dragon Capital), [7] |
У 2016 році з'явилися нові дані щодо причетності Ющенка до махінацій із банком.
Перелік найбільших боржників банку
В порядку (парламентського контролю), незважаючи на певний спротив, парламент окремою (Постановою) від 1 грудня 2005 року доручив газеті («Голос України») опублікувати список найбільших боржників банку «Україна».
Боржник (позичальник) | Заборгованість за кредитами, отриманими в АПБ «Україна», млн грн. | ||
---|---|---|---|
Основна | За процентами річних | Загалом | |
ТОВ «Нафта-К» | 125,5 | ||
Асоціація «Інтерагро» | 67 | 18,5 | 85,5 |
ТОВ «Україна-Нафта» | 59,6 | 3,9 | 63,5 |
Торговий дім банку «Україна» | 48,8 | ||
ЗАТ «Укррос» | 44,5 | 4,1 | 48,6 |
СНТЦ ЗАТ «Ресурсозбереження» | 31,3 | 12,6 | 43,9 |
ТОВ «Дніпрокераміка» | 42,8 | ||
ЗАТ Корпорація «Інтерагросистема» | 37,2 | ||
ЗАТ «Атланта-Інтернейшл» | 25,3 | 9,5 | 34,8 |
ТВМП «Українська мова» | 27,6 | 0,5 | 28,1 |
ТОВ ВКК «АРТЕКС» | 24,7 | ||
Корпорація «Республіка» | 7,1 | 17,2 | 24,3 |
ТОВ «КОРУНД ЛТД» | 17,1 | ||
(Державна податкова адміністрація України) | 12 | 3,3 | 15,3 |
АТ «Україна-Холдинг-Лізинг» | 2,2 | 10,9 | 13,1 |
ЗАТ «Ферум-Трейдинг» | 7,5 | 1,6 | 9,1 |
(ДАК «Хліб України») | 6,1 | 2,4 | 8,5 |
СП «Паркет» | 6,5 | ||
СФГ «Троянда» | 2,1 | ||
ЗАТ «Українські напої» | 1,2 | ||
Всього: | 680,6 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- Кравець Віктор Михайлович / Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12.07.2015. Процитовано 14.11.2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15.11.2014.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 14.11.2014.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 14.11.2014.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 18.11.2014.
- Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19.11.2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14.11.2014.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 14.11.2014.
- Про утворення тимчасової робочої групи для розроблення заходів щодо поліпшення фінансового становища Банку «Україна»: Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 15.09.1998 № 737-р
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 15.11.2014.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 14.11.2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15.11.2014.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 18.11.2014.
- Про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»: Верховна Рада України; Закон від 20.03.2007 № 779-V
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18.11.2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 18.11.2014.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 18.11.2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19.11.2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19.11.2014.
- У 1994-му проти Ющенка порушили кримінальну справу за фінансові махінації з грошима банку «Україна» / Сайт Геннадія Москаля, 12.06.2016 Архівовано 13.06.2016
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 19.11.2014.
- Про виконання пункту 4 Постанови Верховної Ради України від 10 січня 2002 року N 2956-III щодо оприлюднення списку найбільших боржників Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»: Верховна Рада України; Постанова від 01.12.2005 № 3177-IV
Посилання
- Реєстраційні дані банку «Україна»: , ,
- Про виключення банку з Державного реєстру банків: Національний банк; Лист від 16.04.2009 № 44-012/4506
- Аналітичне дослідження «Банк Україна: справа честі»: частина 1 [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], частина 2 [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], частина 3 [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], частина 4 [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], нові дані [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття про банки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет