Авіаційна ракета, лету́нська раке́та — різновид авіаційного озброєння, засіб вогневого ураження, що застосовується з літальних апаратів для ураження наземних (морських) і повітряних цілей. Конструктивно авіаційна ракета являє собою снаряд, який має бойову частину (зі звичайним або ядерним зарядом), реактивний двигун, оперення і крила (у крилатих ракет).
За бойовим призначенням авіаційні ракети діляться на класи «повітря — поверхня», «повітря — повітря», а по можливості коригування, траєкторії польоту — на некеровані і керовані. Некеровані авіаційні ракети (раніше також називалися реактивними снарядами — PC) зазвичай використовуються для ураження наземних цілей. Найбільшого поширення набули керовані авіаційні ракети, що забезпечують високу ймовірність ураження цілі.
Для управління авіаційною ракетою можуть застосовуватися: самонаведення, телеуправління, автономне і комбіноване управління.
Авіаційні ракети класу «повітря — поверхня» прийнято поділяти на стратегічні, оперативно-тактичні і тактичні.
Стратегічні авіаційні ракети застосовуються стратегічними бомбардувальниками і ракетоносцями для нанесення ударів по об'єктах у глибокому тилу противника. Ці ракети забезпечені або автономною, або комбінованою (автономною і самонаведенням) системою управління. Бойова вага стратегічної авіаційної ракети може становити від однієї до кількох тонн, дальність дії — 1 тис. км і більше.
Оперативно-тактичні авіаційні ракети, маючи дальність дії до кількох сотень км, здатні уражати об'єкти, розташовані в оперативній глибині. Застосовуються фронтовими (тактичними) і стратегічними бомбардувальниками і ракетоносцями. В разі необхідності вони можуть бути застосовані для ураження важливих цілей і в тактичній зоні. Бойова вага оперативно-тактичних авіаційних ракет коливається від кількох сотень до 1-2 т і більше.
Тактичні ракети призначені для ураження цілей в межах тактичної зони і застосовуються винищувачами-бомбардувальниками, фронтовими (тактичними) бомбардувальниками, штурмовиками і вертольотами. Бойова вага тактичних авіаційних ракет — від кількох десятків до декількох сотень кг, дальність дії — до 100 км.
Оперативно-тактичні і тактичні ракети зазвичай забезпечені або системою телекерування, або системою самонаведення, або однією з комбінованих систем (інерційної і телевізійно-командної або інерційної і самонаведенням).
Авіаційні ракети класу «повітря — повітря» застосовуються з летальних апаратів для ураження повітряних цілей. Ці авіаційні ракети, як правило, мають одну з систем самонаведення (радіолокаційну, інфрачервону, лазерну тощо). Бойова вага — від кількох десятків до декількох сотень кг, дальність дії — від 5-7 до 100 км.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 30-31. — ISBN 00101-030. (рос.)
Посилання Редагувати
- Классификация ракет(рос.)
- авиацио́нный // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 26. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.