www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австралопітек афарський Час існування пліоценСкелет австралопітека ЛюсіБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Т

Австралопітек афарський

?
Австралопітек афарський
Час існування: пліоцен

Скелет австралопітека Люсі
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Людиноподібні мавпи (Hominidae)
Рід: Австралопітеки (Australopithecus)
Вид: Австралопітек афарський
Біноміальна назва
Australopithecus afarensis
Johanson & White, 1978
Посилання
Вікісховище: Australopithecus afarensis
EOL: 51587956
Fossilworks: 83055

Австралопітек афарський (лат. Australopithecus afarensis) — вимерлий вид австралопітека, родина гомінід. Існував близько 4 млн років тому. Майже немає сумнівів, що до того, як австралопітек афарський вимер 2,5 мільйона років тому, від них прямо або побічно мають походження інші австралопітецини і рід Homo.

Місцезнаходження Редагувати

Австралопітек афарський отримав своє ім'я по знахідкам у так званому Північному афарському трикутнику в Ефіопії. Але останки австралопітека афарського були також виявлені в Омо (Ефіопія), Лаетолі (Танзанія), Кенії. Він також мешкав в Гадарі, Середній Аваш, Барінго.

Фізичні характеристики Редагувати

Австралопітек афарський — найменший вид австралопітеків. Він, ймовірно мав темну шкіру і був покритий волоссям. Самці були більших розмірів за самиць. Зріст — 1-1,3 м, маса тіла — близько 30 кг. Розміри черепа порівняно невеликі, мозкова коробка мала. Лоб низький, є надочноямковий валик, ніс плоский, щелепи з масивними корінними зубами виступають вперед, підборіддя виступ відсутній. Мозок австралопітека афарського не відрізняється великим об'ємом (~ 380—430 см³, що трохи більше, ніж у шимпанзе).

Зубна дуга австралопітека афарського дещо нагадує зубний ряд людиноподібних мавп так само, як і великі різці. У той же час ікла в цього австралопітека більше, а підкорінні зуби примітивніші, ніж у пізніших гомінідів. Відмінними особливостями зубних дуг австралопітека афарського є діастрема між різцями і іклами, а також товстий шар емалі на корінних зубах, які досить сильно стерті.

Австралопітек з Афара ходив на злегка зігнутих ногах, у нього були зігнуті кістки пальців рук і ніг, а стегна були схожі на стегна шимпанзе. Самиці мали значно близько поставлені стегна, ніж у сучасних жінок.

Австралопітек афарський головним чином займалися збором рослинної їжі, і, можливо, виготовляли знаряддя з дерева та каменю, щоб відокремити м'ясо від кісток тварин, убитих хижаками. Швидше за все, вони жили родинами, що складаються з головного самця, якому підпорядковувалися кілька самиць.

Відкриття австралопітека афарського, що володів невеликим об'ємом мозку, і в той же час ходив на двох ногах, було великим відкриттям для палеонтологів усього світу. До цього передбачалося, що збільшення обсягу мозку у людської триби Hominini є основною адаптивною зміною. При цьому, до 1970-х років, коли були знайдені перші останки австралопітека афарського, було широко поширена думка, що збільшення обсягу мозку передує переходу до ходіння на двох ногах. Пов'язано це було з тим, що найдавніші останки представників триби Hominini мали досить великий мозок. Наприклад, KNM-ER 1470, Homo rudolfensis, останки якого були знайдені за кілька років до відкриття останків австралопітека афарського Люсі, мав мозок об'ємом ~ 800 см³.

Деякі антропологи припускають, що австралопітеки афарські були виключно двоногими істотами і вели наземний спосіб життя. За іншою версією ці австралопітеки вели переважно деревний спосіб життя. Підтвердження цьому — анатомічна будова рук (вони довші, ніж у людини), ніг та плечей, яке дозволяло їм з легкістю хапатися за гілки і лазити по деревах (див. брахіація).

Археологічні знахідки Редагувати

Перші знахідки рештків австралопітека афарського були знайдені недалеко від ефіопського селища Хадар Міжнародною Афарською дослідницькою експедицією під керівництвом Моріса Тайєба і Дональда Джохансона. У 1973 році, під час першого польового сезону, Джохансон виявив добре збережений колінний суглоб і два фрагменти стегнових кісток австралопітека (AL 129-1, 3,3 млн. років). Як і у людини, стегнова кістка зчленовувалась з великогомілковою під кутом, що свідчило на користь прямоходіння австралопітеків .


Під час другого польового сезону в 1974 році експедиція знайшла безпрецедентно повний (близько 40%) скелет самки австралопітека (AL-288-1, 3,2 млн. років) ,який здобув широку популярність під назвою «Люсі». Знахідка дала нові свідчення прямоходіння австралопітеків і виявила людиноподібні риси в анатомії зубів і щелеп у поєднанні з надзвичайно примітивною будовою інших частин черепа і мозку. Окрім Люсі був знайдений також звід черепа дорослої самки (AL 162-28, 3,15 млн. років) і кілька цілих щелеп і їх фрагментів (AL 199-1, AL 200-1a).

Під час третього польового сезону в 1975 році було знайдено кілька добре збережених щелеп із зубами, а потім (на ділянці під номером 333) - групове поховання як мінімум 13 особин австралопітека (всього понад 200 фрагментів кісток), включаючи дорослих, підлітків і дитинчат. Знахідка відома під назвою AL 333[en], «Перше сімейство». Повнота скелетів була значно гіршою, ніж у «Люсі», проте різноманітність особин, яким вони належали, дали багатий матеріал для досліджень. Вік знахідки оцінюється 3,2 млн. років. Особливо слід відзначити досить повний череп дорослого самця об'ємом близько 500 см³ (AL 333-45), череп підлітка (AL 333-105), фрагмент стопи з п'ятьма плесновими кістками і сім'ю фалангами (AL 333-115).

Експедиція 1976 року дала новий викопний матеріал тривали на ділянці №333. На новій ділянці на протилежному березі річки Аваш був знайдений один з найкращих відомих зразків щелеп австралопітека (AL 400-1). Важливим результатом цієї експедиції стали знахідки примітивних кам'яних знарядь віком близько 2,5 млн. років, які, однак, не належали австралопітекам і, мабуть, були виготовлені представниками Людини умілої.

У лютому 1992 року в Хадарі(Ефіопія) групою Джохансона було зроблено кілька помітних знахідок: фрагменти скелета, включаючи найкращі відомі зразки ліктьової кістки і кісток зап'ястя австралопітека (AL 438-1) і практично повний (75-80%) череп дорослого самця (AL 444-2).

У жовтні 2000 року в Хадарі групою Дато Адана був знайдений найбільш повно збережений череп дорослої самки віком 3,1 млн. років (AL-822-1).

У 2000 році в районі Дикіка в 4 км від Хадара групою під керівництвом ефіопського палеоантрополога Алемсегеда Зересеная був виявлений, а в 2001 витягнутий з ґрунту череп і значну частину посткраніального скелета 3-річного дитинчати австралопітека жіночої статі віком близько 3,3 млн. років. Знахідка отримала позначення DIK-1-1, однак більш відома під назвою Селам або (австралопітек) або «Дитя Люсі».


Нижче перелічені найбільш відомі знайдені черепи афарського австралопітека із зазначенням дат і об`ємів черепної коробки.

Зразок Неформальна
назва		 Стать і вік Об`єм
черепної
коробки,
см²		 Датування,
млн. років		 Місце
знахідки		 Рік
AL 288-1 Люсі 25—30-літня самка 370 3,20 Хадар (Ефіопія) 1974
AL 162-28 Доросла самка 400 3,20 Хадар Ефіопія 1974
AL 333-105 Підліток невідомої статі 315 3,18–3,22 Хадар (Ефіопія) 1975
AL 333-45 Дорослий самець 493 3,18–3,22 Хадар (Ефіопія) 1975
AL 444-2 Дорослий самець 550 3,00 Хадар (Ефіопія)
AL 822-1 Доросла самка 385 3,10 Хадар (Ефіопія) 2000
DIK-1/1 Селам[ru] або "Дитя Люсі" 3-річне дитинча жіночої статі 330 3,30 Дікіка 2000
KSD-VP-1/1 Кадануумуу ("Велика людина") Невідомий 3,58 Ворансо-Міллє 2005

Джерела Редагувати

  • BBC — Dawn of Man (2000) by Robin Mckie| ISBN 0-7894-6262-1
  • Barraclough, G. (1989). У Stone, N. (ed.). Atlas of World History (вид. 3rd edition). Times Books Limited. ISBN 0-7230-0304-1. 
  • Australopithecus afarensis [ 11 вересня 2007 у Wayback Machine.] from The Human Origins Program at the Smithsonian Institution
  • Jones, S. Martin, R. Pilbeam, D (ed.), ред. (2004). The Cambridge Encyclopedia of Human Evolution (вид. 8th edition). Cambridge University Press. ISBN 0-521-46786-1. 
  • Delson, E., I. Tattersall, J.A. Van Couvering & A.S. Brooks (eds.), ред. (2000). Encyclopedia of human evolution and prehistory (вид. 2nd Edition). Garland Publishing, New York. ISBN 0-8153-1696-8. 
  • Виктор Дольник, «Непослушное дитя биосферы». 1994. 

Примітки Редагувати

  1. Джохансон Д., Иди М. Люси: Истоки рода человеческого. — М.: Мир, 1984. — 295 с.
  2. Bernard Wood (ed.) Wiley-Blackwell Encyclopedia of Human Evolution. — John Wiley & Sons, 2011. — 1264 с.
  3. DIK-1-1 [ 31 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті antropogenez.ru.
  4. KSD-VP-1/1 [ 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті antropogenez.ru.

Посилання Редагувати

російською мовою:

англійською мовою:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avstralopitek afarskij Chas isnuvannya pliocenSkelet avstralopiteka LyusiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Rodina Lyudinopodibni mavpi Hominidae Rid Avstralopiteki Australopithecus Vid Avstralopitek afarskijBinomialna nazvaAustralopithecus afarensisJohanson amp White 1978PosilannyaVikishovishe Australopithecus afarensisEOL 51587956Fossilworks 83055Avstralopitek afarskij lat Australopithecus afarensis vimerlij vid avstralopiteka rodina gominid Isnuvav blizko 4 mln rokiv tomu Majzhe nemaye sumniviv sho do togo yak avstralopitek afarskij vimer 2 5 miljona rokiv tomu vid nih pryamo abo pobichno mayut pohodzhennya inshi avstralopitecini i rid Homo Zmist 1 Misceznahodzhennya 2 Fizichni harakteristiki 3 Arheologichni znahidki 4 Dzherela 5 Primitki 6 PosilannyaMisceznahodzhennya RedaguvatiAvstralopitek afarskij otrimav svoye im ya po znahidkam u tak zvanomu Pivnichnomu afarskomu trikutniku v Efiopiyi Ale ostanki avstralopiteka afarskogo buli takozh viyavleni v Omo Efiopiya Laetoli Tanzaniya Keniyi Vin takozh meshkav v Gadari Serednij Avash Baringo Fizichni harakteristiki RedaguvatiAvstralopitek afarskij najmenshij vid avstralopitekiv Vin jmovirno mav temnu shkiru i buv pokritij volossyam Samci buli bilshih rozmiriv za samic Zrist 1 1 3 m masa tila blizko 30 kg Rozmiri cherepa porivnyano neveliki mozkova korobka mala Lob nizkij ye nadochnoyamkovij valik nis ploskij shelepi z masivnimi korinnimi zubami vistupayut vpered pidboriddya vistup vidsutnij Mozok avstralopiteka afarskogo ne vidriznyayetsya velikim ob yemom 380 430 sm sho trohi bilshe nizh u shimpanze Zubna duga avstralopiteka afarskogo desho nagaduye zubnij ryad lyudinopodibnih mavp tak samo yak i veliki rizci U toj zhe chas ikla v cogo avstralopiteka bilshe a pidkorinni zubi primitivnishi nizh u piznishih gominidiv Vidminnimi osoblivostyami zubnih dug avstralopiteka afarskogo ye diastrema mizh rizcyami i iklami a takozh tovstij shar emali na korinnih zubah yaki dosit silno sterti Avstralopitek z Afara hodiv na zlegka zignutih nogah u nogo buli zignuti kistki palciv ruk i nig a stegna buli shozhi na stegna shimpanze Samici mali znachno blizko postavleni stegna nizh u suchasnih zhinok Avstralopitek afarskij golovnim chinom zajmalisya zborom roslinnoyi yizhi i mozhlivo vigotovlyali znaryaddya z dereva ta kamenyu shob vidokremiti m yaso vid kistok tvarin ubitih hizhakami Shvidshe za vse voni zhili rodinami sho skladayutsya z golovnogo samcya yakomu pidporyadkovuvalisya kilka samic Vidkrittya avstralopiteka afarskogo sho volodiv nevelikim ob yemom mozku i v toj zhe chas hodiv na dvoh nogah bulo velikim vidkrittyam dlya paleontologiv usogo svitu Do cogo peredbachalosya sho zbilshennya obsyagu mozku u lyudskoyi tribi Hominini ye osnovnoyu adaptivnoyu zminoyu Pri comu do 1970 h rokiv koli buli znajdeni pershi ostanki avstralopiteka afarskogo bulo shiroko poshirena dumka sho zbilshennya obsyagu mozku pereduye perehodu do hodinnya na dvoh nogah Pov yazano ce bulo z tim sho najdavnishi ostanki predstavnikiv tribi Hominini mali dosit velikij mozok Napriklad KNM ER 1470 Homo rudolfensis ostanki yakogo buli znajdeni za kilka rokiv do vidkrittya ostankiv avstralopiteka afarskogo Lyusi mav mozok ob yemom 800 sm Deyaki antropologi pripuskayut sho avstralopiteki afarski buli viklyuchno dvonogimi istotami i veli nazemnij sposib zhittya Za inshoyu versiyeyu ci avstralopiteki veli perevazhno derevnij sposib zhittya Pidtverdzhennya comu anatomichna budova ruk voni dovshi nizh u lyudini nig ta plechej yake dozvolyalo yim z legkistyu hapatisya za gilki i laziti po derevah div brahiaciya Arheologichni znahidki RedaguvatiPershi znahidki reshtkiv avstralopiteka afarskogo buli znajdeni nedaleko vid efiopskogo selisha Hadar Mizhnarodnoyu Afarskoyu doslidnickoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom Morisa Tajyeba i Donalda Dzhohansona U 1973 roci pid chas pershogo polovogo sezonu Dzhohanson viyaviv dobre zberezhenij kolinnij suglob i dva fragmenti stegnovih kistok avstralopiteka AL 129 1 3 3 mln rokiv Yak i u lyudini stegnova kistka zchlenovuvalas z velikogomilkovoyu pid kutom sho svidchilo na korist pryamohodinnya avstralopitekiv 1 Pid chas drugogo polovogo sezonu v 1974 roci ekspediciya znajshla bezprecedentno povnij blizko 40 skelet samki avstralopiteka AL 288 1 3 2 mln rokiv 2 yakij zdobuv shiroku populyarnist pid nazvoyu Lyusi Znahidka dala novi svidchennya pryamohodinnya avstralopitekiv i viyavila lyudinopodibni risi v anatomiyi zubiv i shelep u poyednanni z nadzvichajno primitivnoyu budovoyu inshih chastin cherepa i mozku Okrim Lyusi buv znajdenij takozh zvid cherepa dorosloyi samki AL 162 28 3 15 mln rokiv i kilka cilih shelep i yih fragmentiv AL 199 1 AL 200 1a Pid chas tretogo polovogo sezonu v 1975 roci bulo znajdeno kilka dobre zberezhenih shelep iz zubami a potim na dilyanci pid nomerom 333 grupove pohovannya yak minimum 13 osobin avstralopiteka vsogo ponad 200 fragmentiv kistok vklyuchayuchi doroslih pidlitkiv i ditinchat Znahidka vidoma pid nazvoyu AL 333 en Pershe simejstvo Povnota skeletiv bula znachno girshoyu nizh u Lyusi prote riznomanitnist osobin yakim voni nalezhali dali bagatij material dlya doslidzhen Vik znahidki ocinyuyetsya 3 2 mln rokiv Osoblivo slid vidznachiti dosit povnij cherep doroslogo samcya ob yemom blizko 500 sm AL 333 45 cherep pidlitka AL 333 105 fragment stopi z p yatma plesnovimi kistkami i sim yu falangami AL 333 115 Ekspediciya 1976 roku dala novij vikopnij material trivali na dilyanci 333 Na novij dilyanci na protilezhnomu berezi richki Avash buv znajdenij odin z najkrashih vidomih zrazkiv shelep avstralopiteka AL 400 1 Vazhlivim rezultatom ciyeyi ekspediciyi stali znahidki primitivnih kam yanih znaryad vikom blizko 2 5 mln rokiv yaki odnak ne nalezhali avstralopitekam i mabut buli vigotovleni predstavnikami Lyudini umiloyi U lyutomu 1992 roku v Hadari Efiopiya grupoyu Dzhohansona bulo zrobleno kilka pomitnih znahidok fragmenti skeleta vklyuchayuchi najkrashi vidomi zrazki liktovoyi kistki i kistok zap yastya avstralopiteka AL 438 1 i praktichno povnij 75 80 cherep doroslogo samcya AL 444 2 U zhovtni 2000 roku v Hadari grupoyu Dato Adana buv znajdenij najbilsh povno zberezhenij cherep dorosloyi samki vikom 3 1 mln rokiv AL 822 1 U 2000 roci v rajoni Dikika v 4 km vid Hadara grupoyu pid kerivnictvom efiopskogo paleoantropologa Alemsegeda Zeresenaya buv viyavlenij a v 2001 vityagnutij z gruntu cherep i znachnu chastinu postkranialnogo skeleta 3 richnogo ditinchati avstralopiteka zhinochoyi stati vikom blizko 3 3 mln rokiv Znahidka otrimala poznachennya DIK 1 1 odnak bilsh vidoma pid nazvoyu Selam abo avstralopitek abo Ditya Lyusi Nizhche perelicheni najbilsh vidomi znajdeni cherepi afarskogo avstralopiteka iz zaznachennyam dat i ob yemiv cherepnoyi korobki Zrazok Neformalnanazva Stat i vik Ob yemcherepnoyikorobki sm Datuvannya mln rokiv Misceznahidki RikAL 288 1 Lyusi 25 30 litnya samka 370 3 20 Hadar Efiopiya 1974AL 162 28 Dorosla samka 400 3 20 Hadar Efiopiya 1974AL 333 105 Pidlitok nevidomoyi stati 315 3 18 3 22 Hadar Efiopiya 1975AL 333 45 Doroslij samec 493 3 18 3 22 Hadar Efiopiya 1975AL 444 2 Doroslij samec 550 3 00 Hadar Efiopiya AL 822 1 Dorosla samka 385 3 10 Hadar Efiopiya 2000DIK 1 1 3 Selam ru abo Ditya Lyusi 3 richne ditincha zhinochoyi stati 330 3 30 Dikika 2000KSD VP 1 1 4 Kadanuumuu Velika lyudina Nevidomij 3 58 Voranso Millye 2005Dzherela RedaguvatiBBC Dawn of Man 2000 by Robin Mckie ISBN 0 7894 6262 1 Barraclough G 1989 U Stone N ed Atlas of World History vid 3rd edition Times Books Limited ISBN 0 7230 0304 1 Australopithecus afarensis Arhivovano 11 veresnya 2007 u Wayback Machine from The Human Origins Program at the Smithsonian Institution Jones S Martin R Pilbeam D ed red 2004 The Cambridge Encyclopedia of Human Evolution vid 8th edition Cambridge University Press ISBN 0 521 46786 1 Delson E I Tattersall J A Van Couvering amp A S Brooks eds red 2000 Encyclopedia of human evolution and prehistory vid 2nd Edition Garland Publishing New York ISBN 0 8153 1696 8 Viktor Dolnik Neposlushnoe ditya biosfery 1994 Primitki Redaguvati Dzhohanson D Idi M Lyusi Istoki roda chelovecheskogo M Mir 1984 295 s Bernard Wood ed Wiley Blackwell Encyclopedia of Human Evolution John Wiley amp Sons 2011 1264 s DIK 1 1 Arhivovano 31 bereznya 2015 u Wayback Machine na sajti antropogenez ru KSD VP 1 1 Arhivovano 19 grudnya 2014 u Wayback Machine na sajti antropogenez ru Posilannya Redaguvatirosijskoyu movoyu Dochka Lyusi hodila kak chelovek a lazila po derevyam i dumala kak obezyana Arhivovano 1 listopada 2014 u Wayback Machine Avstralopitek afarskij vse taki byl pryamohodyashim Arhivovano 19 grudnya 2014 u Wayback Machine Obnaruzhen novyj drevnejshij predok cheloveka Kadanuumuu Arhivovano 25 chervnya 2010 u Wayback Machine Vsyo ob Avstralopiteke afarskom Arhivovano 22 lyutogo 2015 u Wayback Machine Avstralopitek afarskij Lyusi Australopithecus afarensis Arhivovano 20 grudnya 2014 u Wayback Machine Lyusi Arhivovano 19 grudnya 2014 u Wayback Machine anglijskoyu movoyu Asa Issie Aramis and the origin of Australopithecus Arhivovano 4 travnya 2016 u Wayback Machine angl Lucy at the American Museum of Natural History in Manhattan angl Lucy at the Institute of Human Origins at Arizona State University Arhivovano 5 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Asfarensis angl Becoming Human Paleoanthropology Evolution and Human Origins Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine angl National Geographic Dikika baby angl MNSU angl Archaeology Info Arhivovano 16 travnya 2011 u Wayback Machine angl Smithsonian Arhivovano 11 veresnya 2007 u Wayback Machine angl Lucy at the Institute of Human Origins at Arizona State University Arhivovano 5 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avstralopitek afarskij amp oldid 35828204