Тунку Абдул Рахман Путра аль-Хадж ібн Султан Алмарум Абдул Хамід Халім-шах (малай. Tunku Abdul Rahman Putra Al-Haj ibni Almarhum Sultan Abdul Hamid Halim Shah; 8 лютого 1903, Алор-Сетар, султанат Кедах — 6 грудня 1990, Куала-Лумпур) — перший прем'єр-міністр незалежної Малайської Федерації, з 1963 року — Малайзії, принц (путра).
Тунку Абдул Рахман | |
---|---|
Tunku Abdul Rahman | |
Народився | 8 лютого 1903[2][1][…] Алор-Стар, d, Раттанакосін |
Помер | 6 грудня 1990[1] (87 років) Пенанг, Малайзія |
Поховання | d |
Країна | Малайзія |
Діяльність | політик, адвокат |
Alma mater | d і d |
Знання мов | малайська |
Титул | принц |
Посада | Прем'єр-міністр Малайзії, d, Прем'єр-міністр Малайзії, d, d і Q110133371? |
Партія | Об'єднана малайська національна організація |
Конфесія | сунізм |
Батько | d |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Брат султана Кедаха (Північна Малайя). У 1920–1931 роках навчався у Кембриджському університеті. Під час японської окупації Малайї (грудень 1941 — 1945 року) — в адміністрації султанату в Кедах.
У 1951 році очолив Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО) — політичну силу, що представляла малайську громаду країни. У 1955 році, після об'єднання трьох національних партій (ОМНО, Китайської асоціації Малайї і Індійського конгресу Малайї) у Союзну партію Малайї, став її головою. Після перемоги Союзної партії на парламентських виборах 1955 — головний міністр і міністр внутрішніх справ Малайської Федерації.
У січні 1956 року очолював делегацію на переговорах з британським урядом у Лондоні про невідкладне надання Малайї внутрішнього самоврядування, а надалі — незалежності. Після проголошення незалежності 31 серпня 1957 залишився на чолі уряду, обійнявши посади прем'єр-міністра і (з 1963 — Малайзії).
У 1961 році висунув план об'єднання Малайській Федерації і колоній Великої Британії Сінгапуру, Сабаху, Сараваку і Брунею у Федерацію Малайзія. 16 вересня 1963 об'єднання відбулося (без Брунею; Сингапур вийшов зі складу 9 серпня 1965 року). У 1967 році Малайзія стала одним із засновників Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).
У середині 1960-х років у країні посилилися міжгромадські протиріччя (особливо з прийняттям у 1967 році закону про мову, який визначив як офіційну малайську мову), які призвели у 1969 році до міжетнічних зіткнень і введення надзвичайного стану. Влада фактично перейшла від уряду до Національної оперативної ради на чолі із заступником прем'єр-міністра Абдул Разаком, який у 1970 році і обійняв посаду прем'єр-міністра.
У 1969–1973 роках обіймав посаду генерального секретаря Організації «Ісламська конференція».
Пам'ять про Абдул Рахмана
Абдула Рахмана шанують в Малайзії як «батька незалежності». Його резиденція у Куала-Лумпурі перетворена у меморіал. Його ім'ям названі:
- ;
- Путраджая (Putrajaya: putra — «принц», jaya — «славний») — новий адміністративний центр Малайзії (заснований у 1995 році);
- Стипендія для трьох докторантів у Коледжі Катаріни Кембриджського університету (заснована у 2003 році);
- Tunku Abdul Rahman — перший підводний човен, закуплений Малайзією у Франції у 2009 році.
Абдул Рахман був зображений на поштових марках:
- 1991 року — поштова марка в серії «Прем'єр-міністри Малайзії»;
- 2003 — марка, випущена до 100-річчя з дня народження Абдул Рахмана.
Портрет Абдул Рахмана зображувався і його продовжують зображувати на всіх банкнотах Малайзії.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Абдул Рахман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 16.
- Енциклопедія Брокгауз
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література
- П.М.Ігнатьєв. Абдул Рахман Путра // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. - 760 с. – ISBN 966-316-039-Х
Посилання
- Bio [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tunku Abdul Rahman Putra al Hadzh ibn Sultan Almarum Abdul Hamid Halim shah malaj Tunku Abdul Rahman Putra Al Haj ibni Almarhum Sultan Abdul Hamid Halim Shah 8 lyutogo 1903 19030208 Alor Setar sultanat Kedah 6 grudnya 1990 Kuala Lumpur pershij prem yer ministr nezalezhnoyi Malajskoyi Federaciyi z 1963 roku Malajziyi princ putra Tunku Abdul RahmanTunku Abdul RahmanNarodivsya 8 lyutogo 1903 1903 02 08 2 1 Alor Star d RattanakosinPomer 6 grudnya 1990 1990 12 06 1 87 rokiv Penang MalajziyaPohovannya dKrayina MalajziyaDiyalnist politik advokatAlma mater d i dZnannya mov malajskaTitul princPosada Prem yer ministr Malajziyi d Prem yer ministr Malajziyi d d i Q110133371 Partiya Ob yednana malajska nacionalna organizaciyaKonfesiya sunizmBatko dBrati sestri d i dU shlyubi z dAvtografNagorodi d 1960 d 1983 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBrat sultana Kedaha Pivnichna Malajya U 1920 1931 rokah navchavsya u Kembridzhskomu universiteti Pid chas yaponskoyi okupaciyi Malajyi gruden 1941 1945 roku v administraciyi sultanatu v Kedah U 1951 roci ocholiv Ob yednanu malajsku nacionalnu organizaciyu OMNO politichnu silu sho predstavlyala malajsku gromadu krayini U 1955 roci pislya ob yednannya troh nacionalnih partij OMNO Kitajskoyi asociaciyi Malajyi i Indijskogo kongresu Malajyi u Soyuznu partiyu Malajyi stav yiyi golovoyu Pislya peremogi Soyuznoyi partiyi na parlamentskih viborah 1955 golovnij ministr i ministr vnutrishnih sprav Malajskoyi Federaciyi 1957 rik Tunku Abdul Rahman ogoloshuye pro nezalezhnist Malajziyi U sichni 1956 roku ocholyuvav delegaciyu na peregovorah z britanskim uryadom u Londoni pro nevidkladne nadannya Malajyi vnutrishnogo samovryaduvannya a nadali nezalezhnosti Pislya progoloshennya nezalezhnosti 31 serpnya 1957 zalishivsya na choli uryadu obijnyavshi posadi prem yer ministra i z 1963 Malajziyi U 1961 roci visunuv plan ob yednannya Malajskij Federaciyi i kolonij Velikoyi Britaniyi Singapuru Sabahu Saravaku i Bruneyu u Federaciyu Malajziya 16 veresnya 1963 ob yednannya vidbulosya bez Bruneyu Singapur vijshov zi skladu 9 serpnya 1965 roku U 1967 roci Malajziya stala odnim iz zasnovnikiv Asociaciyi krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN U seredini 1960 h rokiv u krayini posililisya mizhgromadski protirichchya osoblivo z prijnyattyam u 1967 roci zakonu pro movu yakij viznachiv yak oficijnu malajsku movu yaki prizveli u 1969 roci do mizhetnichnih zitknen i vvedennya nadzvichajnogo stanu Vlada faktichno perejshla vid uryadu do Nacionalnoyi operativnoyi radi na choli iz zastupnikom prem yer ministra Abdul Razakom yakij u 1970 roci i obijnyav posadu prem yer ministra U 1969 1973 rokah obijmav posadu generalnogo sekretarya Organizaciyi Islamska konferenciya Pam yat pro Abdul RahmanaAbdula Rahmana shanuyut v Malajziyi yak batka nezalezhnosti Jogo rezidenciya u Kuala Lumpuri peretvorena u memorial Jogo im yam nazvani Putradzhaya Putrajaya putra princ jaya slavnij novij administrativnij centr Malajziyi zasnovanij u 1995 roci Stipendiya dlya troh doktorantiv u Koledzhi Katarini Kembridzhskogo universitetu zasnovana u 2003 roci Tunku Abdul Rahman pershij pidvodnij choven zakuplenij Malajziyeyu u Franciyi u 2009 roci Abdul Rahman buv zobrazhenij na poshtovih markah 1991 roku poshtova marka v seriyi Prem yer ministri Malajziyi 2003 marka vipushena do 100 richchya z dnya narodzhennya Abdul Rahmana Portret Abdul Rahmana zobrazhuvavsya i jogo prodovzhuyut zobrazhuvati na vsih banknotah Malajziyi PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Abdul Rahman Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 T 1 A Angob S 16 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570LiteraturaP M Ignatyev Abdul Rahman Putra Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 HPosilannyaBio 10 lipnya 2015 u Wayback Machine angl