Абдуллаєв Міллібай Міллібай Мелібай Абдуллаєв 1893 1893 кишлак Кум біля Коканду тепер Фергаанської області Узбекистан ра

Міллібай (Мелібай) Абдуллаєв (1893(1893), кишлак Кум біля Коканду, тепер Фергаанської області, Узбекистан — ?) — радянський узбецький державний діяч, 1-й секретар Кокандського міського комітету КП(б) Узбекистану, голова Кокандського райвиконкому, голова колгоспу імені Сталіна Кокандського району Ферганської області. Депутат Верховної ради СРСР 1—3-го скликань.

Абдуллаєв Міллібай (Мелібай)
Народився	1893 кишлак Кум біля Коканду, тепер Фергаанської області, Узбекистан
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	узбек
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абдуллаєв.

Життєпис ред.

Народився у багатодітній бідній селянській родині. З 1911 року наймитував, працював на бавовноочисному заводі купця Швецова чорноробом, потім кочегаром.

З 1918 по 1924 рік брав участь у громадянській війні та боротьбі із басмачами: член першої Кокандської міської ради, голова революційного комітету Гавханінського кишлака, голова революційного комітету Кайнарської волості, помічник уповноваженого Всеросійської надзвичайної комісії (ЧК)/ОДПУ.

З 1924 року перебував на навчанні.

З 1926 року — голова виконавчого комітету Араванської повітової ради.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1928 року — голова виконавчого комітету Ферганської приміської районної ради.

Був одним із організаторів земельної реформи та «народного швидкісного» іригаційного будівництва в Узбецькій РСР. На початку 1930-х років організовував перші колгоспи.

У 1932—1935 роках — начальник міжрайонного управління робітничо-селянської міліції ОДПУ в Коканді та Намангані.

З 1937 року — 1-й секретар Кокандського міського комітету КП(б) Узбекистану.

З березня 1939 року — начальник управління Великого Ферганського каналу імені Сталіна.

У 1940—1949 роках — голова виконавчого комітету Кокандської районної ради депутатів трудящих Ферганської області.

З 1949 року — голова правління колгоспу імені Сталіна Кайнарської сільської ради Кокандського району Ферганської області.

Наприкінці 1950-х років працював заступником директора Кокандського суперфосфатного заводу.

Потім — на пенсії.

Нагороди ред.

орден Вітчизняної війни ІІ ст.
три ордени Трудового Червоного Прапора (25.12.1944,)
орден «Знак Пошани»
медалі
Почесний громадянин міста Коканда (1967)

Примітки ред.

Джерела ред.

газета «Правда Востока» (Ташкент), 18.01.1946 (рос.)
газета «Правда Востока» (Ташкент), 5.03.1950 (рос.)