Мико́ла Анато́лійович І́щенко (нар. 9 березня 1983, Київ, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, центральний захисник. Віце-чемпіон Європи 2006 року серед молодіжних команд. Зіграв один матч за національну збірну України. Увійшов до символічної збірної «Карпат» часів незалежності. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Микола Анатолійович Іщенко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 9 березня 1983 (40 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Київ, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 182 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 75 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 32 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1998—1999 1999—2000 | «Княжа» (Щасливе) ДЮСШ-15 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Микола Іщенко у Вікісховищі |
Кар'єра ред.
Вихованець київської ДЮСШ-15. Перший тренер — Олександр Пасєка. У дитячо-юнацькій футбольній лізі України виступав за «Княжа» і київську ДЮСШ-15.
У 2000 році перейшов у львівські «Карпати». Виступав за фарм-клуби — «Карпати-2», «Карпати-3». Першу гру за основну львівську команду провів 10 червня 2001 року у Маріуполі проти місцевого «Металурга» (2:0). З сезону 2004/05 став основним гравцем команди. Попри молодий вік був капітаном львівських «Карпат» у 2006—2008 рр. і одним з основних гравців команди. У сезоні 2005/06 разом з «Карпатами» став срібним призером Першої ліги України, що дозволило команді повернутись в Вищу лігу України.
22 травня 2008 року підписав контракт з донецьким «Шахтарем». Донеччани отримали 60 % прав на захисника, заплативши 3 млн доларів.. У сезоні 2008/09 разом з командою виграв Кубок УЄФА. У чемпіонаті України «Шахтар» посів друге місце, поступившись київському «Динамо». У Кубку України команда дійшла до фіналу, де поступилася полтавській «Ворсклі». У сезоні 2009/10 «Шахтар» став чемпіоном України, а у наступному сезоні 2010/11 «Шахтар» отримав золотий дкбль, вигравши і Кубок України. Всього за три сезони Іщенко зіграв за «гірників» 58 матчів в усіх турнірах (25 у Прем'єр-лізі, 7 у Кубку України, 7 у Лізі чемпіонів і 9 у Лізі Європи).
У літнє міжсезоння 2011 року через відсутність постійної ігрової практики у донецькому «Шахтарі» перейшов на правах оренди в маріупольський «Іллічівець», який на той час очолив Валерій Яремченко. В «Іллічівці» майже відразу став основним гравцем і провів три з половиною сезони.
На початку 2015 року підписав контракт з харківським «Металістом». У складі команди до кінця сезону провів 10 матчів у чемпіонаті.
У червні 2015 року поїхав на перегляд в донецький «Металлург», але через деякий час «Металург» оголосив себе банкрутом і вакантне місце в Прем'єр-лізі України посіла дніпродзержинська «Сталь». Куди і перейшов Микола Іщенко, взявши собі 32-й номер. У складі нової команди дебютував у грі першого туру чемпіонату України 2015/16 проти київського «Динамо». Іщенко відіграв весь матч, проте за гру рукою у своєму штрафному майданчику заробив пенальті та вилучення, через що «Сталь» програла з рахунком 1:2.
З 2021 року — гравець клубу «Лівий берег» (Київ), а у першій половині 2023 року виступав за аматорський «Штурм» (Іванків).
Виступи за збірну ред.
У 2003—2006 роках регулярно виступав за молодіжну збірну України, у складі якої 2006 року став віце-чемпіоном Європи.
Зіграв один матч за національну збірну України в 2011 році проти збірної Франції (1:4).
Тренерська кар'єра ред.
Влітку 2023 року увійшов до тренерського штабу Юрія Максимова у «Звягелі», а вже у вересні разом із головним тренером перейшов у вищоліговий «Дніпро-1».
Статистика клубних виступів ред.
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 2000—2001 | «Карпати» (Львів) | Вища ліга | 1 | 0 | 0 | 0 |
| «Карпати-2» (Львів) | Друга ліга | 23 | 0 | 0 | 0 | |
| 2001—2002 | «Карпати» (Львів) | Вища ліга | 6 | 0 | 0 | 0 |
| «Карпати-2» (Львів) | Перша ліга | 9 | 0 | 0 | 0 | |
| «Карпати-3» (Львів) | Друга ліга | 11 | 0 | 0 | 0 | |
| 2002—2003 | «Карпати» (Львів) | Вища ліга | 3 | 0 | 0 | 0 |
| «Карпати-2» (Львів) | Перша ліга | 25 | 0 | 0 | 0 | |
| «Карпати-3» (Львів) | Друга ліга | 1 | 0 | 0 | 0 | |
| 2003—2004 | «Карпати» (Львів) | Вища ліга | 14 | 0 | 0 | 0 |
| «Карпати-2» (Львів) | Перша ліга | 16 | 0 | 0 | 0 | |
| 2004—2005 | «Карпати» (Львів) | Перша ліга | 23 | 0 | 3 | 0 |
| 2005—2006 | «Карпати» (Львів) | Перша ліга | 27 | 4 | 6 | 0 |
| 2006—2007 | «Карпати» (Львів) | Вища ліга | 24 | 1 | 1 | 0 |
| 2007—2008 | «Карпати» (Львів) | Вища ліга | 26 | 0 | 0 | 0 |
| 2008—2009 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 13 | 0 | 2 | 0 |
| 2009—2010 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 12 | 0 | 3 | 0 |
| 2010—2011 | «Шахтар» (Донецьк) | Прем'єр-ліга | 10 | 0 | 2 | 0 |
| 2011—2012 | «Іллічівець» (Маріуполь) | Прем'єр-ліга | 21 | 0 | 0 | 0 |
Досягнення ред.
- Чемпіон України: 2010, 2011
- Володар кубка України: 2011
- Володар Суперкубка України: 2008, 2010
- Володар Кубка УЄФА (1): 2008/09
- Срібний призер молодіжного чемпіонату Європи (1): 2006
- Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2009 рік)
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 4 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
- Головним тренером футбольного клубу "Звягель" став спортивний директор житомирського "Полісся" Юрій Максимов. suspilne.media. Процитовано 25 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 20 травня 2022.(рос.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іщенко Микола Анатолійович |