Іудаїзм без прикрас — антисемітська книга, видана в 1963 році Академією наук УРСР. Книгу написав Трохим Кичко, який працював в Академії. У книзі стверджувалося, що існувала всесвітня єврейська змова, що єврейський народ намагався підірвати Радянський Союз і відіграв свою роль у нацистсько-німецькому вторгненні в країну 1941 року. Книгу всюди ілюстрували карикатури, які зображували євреїв у стереотипній та упередженій манері, дуже схожій на ті, що спостерігалися в нацистській антисемітській пропаганді.
Іудаїзм без прикрас | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | пропаганда | |||
Тема | антисемітизм і антирелігійна пропаганда | |||
Автор | Кичко Трохим Корнійович | |||
Мова | українська | |||
Опубліковано | жовтень 1963 | |||
Країна | Українська РСР | |||
Видавництво | Наукова думка | |||
| ||||
Хоча спочатку цю роботу сприйняли як видатну наукову працю в аналізі єврейського населення Радянського Союзу та розповсюдили з освітньою метою по всій країні, міжнародна спільнота сприйняла її вороже. Цю роботу засудили в Європі та Сполучених Штатах, що призвело до протестів у Скандинавії, коли генеральний секретар Микита Хрущов відвідав регіон. Комуністичні партії в Європі та Америці також напосілися на твір і закликали радянський уряд припинити підтримку твору та вилучити його з обігу. Під сильним міжнародним тиском радянський уряд відмовився від своєї підтримки та знищив усі примірники. В результаті Кичко потрапив у немилість уряду. Хоча книжку знищили, подібні твори й далі публікували, і через кілька років Кичко, повернувшись до благодаті, опублікував другий антисемітський твір.
Історики сходяться на думці, що Кичко працював за вказівками центрального уряду і що його робота стала початком нової хвилі спонсорованого урядом антисемітизму в межах більшої структури нападу Радянського Союзу на релігію. Крім того, історики бачать цю роботу як спробу Радянського Союзу спричинити тертя між єврейським та українським населенням, що мало зворотний результат.
Фон
Під час правління Йосипа Сталіна Радянський Союз використовував попередні традиції антисемітизму, які існували на його території. Офіційна політика вважала євреїв чужинцями та зрадниками. Під час Великої чистки 1930-х років мішенню стали провідні єврейські діячі та установи. Кампанія «боротьби з космополітизмом», що розпочалася 1946 року, перетворилася на антисемітську — з гоніннями й масовими арештами. Вбивство Соломона Міхоелса, директора , стало початком хвилі антисемітизму, яка мала на меті знищити «всі єврейські культурні установи, що залишилися з 1930-х років або були створені під час» Другої світової війни. У 1948 році закрили Єврейський антифашистський комітет та низку інших національних установ, активісти ЄАК були страчені. Оголошення про початок «Справи лікарів» у січні 1953 року породило чутки про підготовку масової депортації євреїв до таборів.
Після смерті Сталіна антисемітизм зменшився, що дозволило єврейському населенню більше не жити в страху. Однак антисемітизм залишався «незмінно пов'язаним з ідеологічними та політичними інтересами Кремля та мав сильне коріння в настроях і поведінці населення». Проте загалом антисемітизм і далі залишався важливим елементом внутрішньої радянської політики. Євреїв не допускали до вищих ешелонів влади, низка сфер діяльності для них була закрита повністю або частково, наприклад, дипломатія, зовнішня торгівля, органи безпеки тощо.
Від середини 1950-х років нова хвиля антисемітизму, натхненна Микитою Хрущовим і Леонідом Брежнєвим, пронизала Радянський Союз. Це ще більше посилилося кампанією Хрущова проти релігії. Напад на юдаїзм, на відміну від нападів на інші релігії, «набув антисемітського виміру». Зокрема, книга «Галерея святих» письменника XVIII століття Поля Гольбаха, в якій євреїв названо злочинцями та «ворогами роду людського», поширювалася в десятках тисяч екземплярів. Радянська пропаганда почала проштовхувати ідею про те, що євреї шанують капіталізм і сприяють економічній експлуатації неєвреїв. З 1959 по 1964 рр. надруковано 1847 антирелігійних видань. Хоча лише 8 % були зосереджені виключно на нападі на юдаїзм, більшість включала певну форму нападу. «Частка антиюдаїстських назв була… в сім разів більша, ніж частка євреїв» у Радянському Союзі. Ситуація посилювалася кількістю примірників антиєврейських творів, що перебували в обігу. У середньому надрукували 27 000 примірників будь-якого окремого антихристиянського матеріалу та 6000 примірників антиісламського матеріалу порівняно з 46 000 примірниками антиєврейських публікацій. Це становило 2,5 мільйона антиєврейських публікацій у друкованих виданнях між 1959 і 1964 роками. У Росії не було дозволено жодної школи їдишу, а також жодні установи в Радянському Союзі не проводили курсів їдишу, івриту чи єврейської історії. Зі 110 смертних вироків, оголошених у той період за економічні злочини, понад 70 стосувалися єврейських підсудних. Дослідник Геннадій Костирченко відмітив, що особливу інтенсивність антиіудейська пропаганда отримала в Україні.
Синагоги масово закривалися, причому в багатьох випадках не через брак віруючих, а за прямою вказівкою влади. Їхня кількість з 1960 по 1965 рік скоротилася більш ніж у 4,5 рази, на весь СРСР до 1965 року залишилося близько 40 рабинів. Можливості дотримання релігійних традицій були вкрай обмежені, та предметів релігійного побуту не вистачало, а в низці міст було закрито єврейські цвинтарі. Реєстрація релігійних громад заборонялася. Зокрема, на прохання зареєструвати громаду або відкрити синагогу на кінець 1955 року отримали в Україні відмови євреї Полтави, Мукачево, Сталіно, Тульчина, Станіслава, Одеси, Львова, Дніпропетровська та багатьох інших міст.
Кандидат філософських наук Трохим Кичко, який працював лектором Київського обласного лекційного бюро товариства «Знання», займався критикою юдаїзму і раніше. У 1957 році вийшла його брошура «Іудейська релігія, її походження і суть» і вона також була помічена за межами СРСР. Зокрема, вийшов розгромний відгук у газеті The New York Times, а в агентстві United Press був опублікований матеріал під назвою «Потік лайки проти юдаїзму ллється в Україні». Нова книга стала реакцією на ініціативу 1-го заступника завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК КПРС з союзних республік Василя Снастина, який, отримавши в 1959 році з Києва доповідь КДБ про зміст вивченої релігійної єврейської літератури, запропонував заходи щодо посилення пропаганди для розкриття та «націоналістичного характеру» юдаїзму.
Зміст
Книга «Іудаїзм без прикрас» була видана Академією Наук УРСР 1963 року українською мовою обсягом 192 сторінок. Перша партію мала обсяг 12 000 примірників. Цю працю написав Трохим Кичко, колишній нацистський колабораціоніст під час Другої світової війни, член Комуністичної партії та ставленик АН УРСР. За нещодавно знайденими дослідженнями, Трохим Кичко брав участь в антифашистському опорі в окупованій Німеччиною Україні.
Книга була написана з антирелігійних позицій, з метою кваліфікувати юдаїзм як злочинну доктрину. Його праця була «переробкою обману царської поліції початку століття, відомого як „Протоколи сіонських мудреців“». Робота Кичко стверджувала «існування універсальної єврейської змови за участю юдаїзму, єврейських банкірів, сіонізму та західного капіталізму». Єврейське населення зображувалося реакційним і підривним, усе це ґрунтувалося на релігійній вірі у «практично кожну… непривабливу моральну якість».
Хоча робота була схожа на попередні літературні напади на євреїв, Кічко пішов далі, стверджуючи, що напад під проводом Німеччини на Радянський Союз, який розпочався 22 червня 1941 року, був спільною справою єврейського народу та нацистської Німеччини.
Крім цього, книга містила переказ теорій про прагнення євреїв до світового панування та змову єврейських банкірів, автор поєднав в одне ціле Ізраїль, сіонізм, юдаїзм та «американських імперіалістів», додаючи до цієї «справи мільярдерів Рокфеллерів, які вже десятки років намагаються захопити до рук частину Палестини — Негев з її нафтовими покладами…». Сам, будучи репресованим раніше за хибними звинуваченнями, Кичко цитував у своїй книзі пропагандистські антиєврейські кліше початку 1950-х років.
Кічко конструює відштовхуючий образ єврея як есенціалізованого типу, незмінного з давніх часів і донині. Тагієфф резюмує створений Кічко образ такими словами:
Варварський народ, особливо жорстокий, який безжально винищує сусідні народи або їх колонізує й експлуатує в ім'я уявної переваги, яку надає фіктивна «обраність»… ; народ завойовників і підкорювачів, підтримуваний релігією, що практикує особливо дикі ритуали, якесь сховище стародавніх людських жертвоприношень; нарешті, народ, нездатний до винахідництва, культурно безплідний, імітує, викрадає створіння інших, народ, крім того, злий, такий, що зневажає інших, підступний, шахрайський, лицемірний…
Особливий ефект створювали численні карикатури М. Савченка, схожі на ілюстрації, що публікувалися раніше в нацистському тижневику Der Stürmer. Текст підкріплювався «злобними… карикатурами … які [нагадували] нацистську антисемітську пропаганду» подібні до яких можна було побачити в офіційній газеті нацистської партії Der Stürmer («найбільш злісно антиєврейське нацистське видання»). Зображення на обкладинці книги було зображенням «рабинської фігури з гачкуватим носом, що стоїть біля своєї кафедри з мішком із золотими монетами, що переповнюються, у руках, схожих на кігті».
Дослідник радянського релігієзнавства Ганна Марія Басаурі Зюзіна вказала на вкрай низький науковий рівень роботи Кичка і навела ряд прикладів некоректного та спотвореного цитування, вона наголосила на неакадемічному стилі, розрахованому на спрощене сприйняття читача. Геннадій Костирченко вважає, що зміст книги «характеризувався ходульною, лозунговою стилістикою і рясніло вульгарними виразами та оцінками». Один із засновників сучасної американської юдаїки історик Сало Барон писав із обуренням, що «публікуючи цю книжечку від свого імені, українська Академія наук тим самим ставить свій офіційний друк схвалення під наклепницькими тирадами злісного юдофоба та бездарного писаки».
Американський політолог [en] вважав, що книга Кічко планувалася як перший крок у великій антиєврейській кампанії в СРСР. Він звернув увагу, що буквально через місяць після публікації Кічка в Кишиневі було видано книгу Феодосія Маяцького «Сучасний іудаїзм і сіонізм» з аналогічними тезами і з використанням джерел, пов'язаних з «Справою лікарів» 1953 року, яка до цього часу офіційно вважалася сфальсифікованою. Деякі дослідники (зокрема, Стефан Поссоні) вважали, що замовлення написати цю книгу саме українською мовою було розраховане не лише на дискредитацію юдаїзму, а й розпалювання ворожнечі між євреями та українцями.
Реакція
У Радянському Союзі «Іудаїзм без прикрас» широко оцінювали як «видатну наукову роботу». «Известия», офіційна газета радянського уряду, високо оцінили роботу Кичко за «використання нового матеріалу в аналізі реакційної природи іудаїзму як форми релігійної ідеології». Робота була широко перевидана по всій країні і була «широко розповсюджена… серед партійних кадрів і освітян».
24 лютого 1964 року Морріс Б. Абрам, президент Американського єврейського комітету, за підтримки представника Сполучених Штатів у Комісії з прав людини Організації Об'єднаних Націй, привернув увагу всього світу до праці Кичко, критикуючи книгу під час прес-конференції. Невдовзі згодом на Кичка та його книжку поринула міжнародна критика. Комуністичні партії всього світу засудили роботу. Французька комуністична газета L'Humanité засудила книгу та вимагала від Радянського Союзу відмовитися від твору. Ґас Голл, генеральний секретар Комуністичної партії Сполучених Штатів, заявив: «У мене немає жодних сумнівів щодо антисемітського характеру того, що я бачив. Такі стереотипні, наклепницькі карикатури на єврейський народ повинні бути однозначно засуджені». Ліві газети на Заході також піддали книгу масовій та жорсткій критиці у березні 1964 року. Нью-йоркська комуністична єврейська газета [en] 24 березня написала в передовиці, що книга Кічко «нагадує всім відомі карикатури на євреїв в антисемітських журналах». Паризька єврейська комуністична газета «Найє Пресе» 16 березня опублікувала відкритий лист в агентство друку «Новини», в якому вимагала «інформувати нас про цей памфлет… чи справді така книга з'явилася в Києві, а якщо з'явилася, то що думає і робить радянська влада» проти такої антисемітської пропаганди. Канадський лівий тижневик [en] 19 березня опублікував статтю під назвою «Ми вражені». Протести проти книги Кічко з'явилися також у лівій італійській газеті (25 березня), у газеті італійської компартії L'Unità (29 березня), а також у Великій Британії, Швеції та інших країнах.
Праця Кічко також стала предметом розгляду на Всесвітній конференції єврейських організацій, присвяченій проблемі антисемітизму в СРСР, яка пройшла в Брюсселі в березні 1964 року. Конференція виступила із закликом до радянського уряду «відновити права євреїв та єврейської громади та надати рівність з іншими релігійними та національними групами відповідно до вимог радянської Конституції та закону». Аналогічна заява була ініційована «Антидифамаційною лігою» та підписана 2000 протестантських і католицьких священнослужителів, «Національною Конференцією на підтримку радянських євреїв» у квітні 1964 року у Вашингтоні та низці інших форумів. Тему боротьби за права радянських євреїв підтримав ряд відомих американських громадських діячів, включаючи борця за права чорношкірих Мартіна Лютера Кінга.
Щоб використати це невдоволення Радянським Союзом, американське Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) переклало книгу французькою мовою для розповсюдження серед лівих груп по всій Європі. Західні журналісти опублікували інформацію, що в роки окупації Кічко співпрацював з колабораціоністською пресою у Вінниці, незаслужено зараховуючи себе до учасників антифашистського підпілля, за що був раніше виключений з комуністичної партії, проте згодом відновлений (звинувачення у колабортизм). На сесії Комітету з прав людини ООН у жовтні 1964 року делегацію УРСР прямо звинуватили в антисемітизмі. Під час поїздки Микити Хрущова країнами Скандинавії навесні 1964 року його зустрічали демонстраціями протесту проти дискримінації радянських євреїв, частково мотивованими публікацією книги «Іудаїзм без прикрас». Ілля Еренбург писав, що йому довелося скасувати прес-конференцію в Стокгольмі: він не міг пояснити, як таке расистське видання могло з'явитися в СРСР.
В Україні книгу також сприйняли негативно. Український націоналіст Микола Лебідь сприйняв книгу «як радянську спробу намалювати українців широким антисемітським пензлем». Це призвело до того, що українці, особливо серед колишніх прихильників Степана Бандери, перейшли від використання антисемітизму як зброї проти радянської влади до нападок на радянську владу за її антисемітизм.
Скандал завдав такої шкоди іміджу СРСР за кордоном, що керівництво було змушене вжити заходів. 11 березня 1964 року голова Ідеологічного відділу ЦК КПРС Леонід Іллічов віддав розпорядження своєму заступнику Івану Удальцову підготувати довідку з цього питання. Удальцов, визнаючи «форми, які дають їжу для антирадянських спекуляцій», пропонував опублікувати в газеті «Правда» обережну рецензію, щоб «не дати сіоністським критикам підстав для тверджень щодо правомірності їх звинувачень на адресу книги». Однак Іллічов прийняв більш жорстке рішення.
Піддавшись міжнародному тиску, радянський уряд відмовився від підтримки книги. 4 квітня 1964 року радянська газета «Правда» — газета радянської комуністичної партії — оголосила про офіційну зміну політики. У заяві говориться: «Автор книги та автори передмови неправильно витлумачили деякі питання, що стосуються виникнення та розвитку цієї релігії. … Ряд помилкових пропозицій та ілюстрацій може образити почуття віруючих і навіть може тлумачити в дусі антисемітизму». Газета продовжувала: «Антисемітизму в СРСР не було і бути не може». Ідеологічний комітет Радянської комуністичної партії вилучив роботу з обігу та знищив усі примірники. В результаті Кичко потрапив у немилість і «тимчасово канув у безвість».
Після цього книга Трохима Кичка була вилучена з продажу і з бібліотек. Головний редактор газети «Известия» Олексій Аджубей стверджував, що всі екземпляри книги були конфісковані та знищені. Однак анонімна стаття в «Известиях» «Про один несподіваний галас» 5 квітня 1964 супроводжувала визнання «окремих помилок» твердженнями про «жалюгідні розрахунки» ворогів, «антирадянські інсинуації» і бажання «порочити політику Радянської держави в національному питанні». Перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест писав у своєму щоденнику про книгу Кичка, що ознайомившись з нею після дзвінка Іллічова, особисто він «нічого поганого чи крамольного в ній не знайшов».
Радянські євреї, побоюючись репресій, жодних протестів не висловлювали. Більше того, голова київської релігійної громади Гендельман на запитання посла Франції [de] про книгу Кичка був змушений виправдовувати політику влади та розповідати, що євреї в СРСР користуються рівними правами з громадянами інших національностей.
Крім цього, радянська влада заборонила ввезення до СРСР єврейських прокомуністичних видань «Морган фрайхайт» (США) та «Ла прес нувель» (фр. La presse nouvelle, Франція), які активно критикували книгу Кичка.
Наслідки
У післявоєнний період і особливо в роки антирелігійної кампанії тиск на юдейські громади в СРСР був особливо сильним, члени цих громад відчували дискримінацію як євреї, і як віруючі. А сама антирелігійна кампанія стала прелюдією до антисіоністської, яка особливо масово розгорнулася після арабо-ізраїльської війни 1967 року.
Незважаючи на вилучення роботи Кичка, її незабаром замінили подібні твори інших авторів. 4 жовтня 1967 року в українській провінційній газеті «Комсомольское знамя» була опублікована стаття Кичко. 20 січня 1968 року центральна газета України «Правда України» повідомила, що «Кичко нагороджується почесною грамотою за його „заслуги в пропаганді атеїзму“». За цим послідувала публікація його другої праці: «Юдаїзм і сіонізм», антисемітської та антиізраїльської праці, яка повторювала містифікацію всесвітньої єврейської змови.
Публікації
Книга була видана у жовтні 1963 року під егідою Академії наук УРСР українською мовою. Переклади книги англійською та французькою мовами з'явилися відразу після її виходу і були зроблені в Україні. Тагієфф, розглядаючи французький переклад, зазначає, що він був зроблений з фальшивими вихідними даними: Париж був зазначений як місце видання, а саме воно представлене як публікація вигаданого «Центру французько-українських досліджень».
Аналіз
Журналіст Леонід Владіміров стверджував, що інформація, отримана від друзів у Києві, свідчить про те, що Кичко зміг подолати своє походження та піднятися до авторитетної позиції в українській науковій спільноті завдяки своїй відданості антисемітським дослідженням. Володимиров прокоментував, що «в Росії є заслуги, за які помиловують навіть колаборантів». Моріс Фрідберг стверджує, що публікація «Іудаїзм без прикрас» була «передвісником відродження офіційно спонсорованого антисемітизму».
Коментатори одностайні в розумінні того, навіщо вийшов «Іудаїзм без прикрас» . Штефан Т. Поссоні стверджує, що Кичко «отримав наказ написати» свою книгу, а «його вигадки було наказано опублікувати українською мовою» з метою «знову посварити євреїв з українцями». Канадійсько-українські історики Іван Качановський, Зенон Когут, Богдан Небесьо та Мирослав Юркевич погоджуються. Вони стверджують, що, намагаючись «дискредитувати український націоналізм», радянський уряд намагався «асоціювати інституції Радянської України з антисемітськими публікаціями», і що найвідомішим прикладом цього є робота Кичко. Амір Вайнер міркує подібним чином, заявляючи, що робота Кичка не була «випадковою обмовкою», про що свідчить «запізніла радянська реакція».
Див. також
Посилання
- Chanes, 2004, с. 76.
- Veidlinger, 2005, с. 676—677, 723—725.
- Weinberg, 2007.
- Шапиро, 1968, с. 359—364.
- Smorodinskaya, Evans-Romaine та Goscilo, 2007, с. 18.
- Korey, 1995, с. 11.
- Антисемитизм // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Altshuler, 2012, с. 104.
- Adelman, 2008, с. 70.
- Saperstein та Saperstein, 2001, с. 282.
- Костырченко, 2012, с. 222.
- Шапиро, 1968, с. 350—355.
- Гура, 2019, с. 74.
- Костырченко, 2012, с. 219.
- Гольд, 2020.
- Локшин, 2020, с. 84.
- Костырченко, 2012, с. 223—225.
- Decter, 1964, с. 102.
- Schroeter, 1974, с. 26.
- Veenhoven, 1975, с. 442.
- Perry та Schweitzer, 2006, с. 157.
- Jacobson, 1972, с. 51.
- Заслуженный антисемит. Как Трофим Кичко звездой антисионизма стал. Хадашот новости еврейской жизни в Украине (рос.). 18 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2022.
- Тагиефф, 2011, с. 208.
- Барон, 2004.
- Potok та ін., 1997, с. 121.
- Goluboff, 2002, с. 24—25.
- Breitman та Goda, 2012, с. 90.
- Korey, 1995, с. 12.
- Шапиро, 1968, с. 368.
- Тагиефф, 2011, с. 215—216.
- Антисемитизм // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Gitelman, 2001, с. 165.
- Petersen, 2012, с. 228.
- Sachar, 2006, с. 715.
- Басаури Зюзина, 2017, с. 189—191.
- Басаурі Зюзіна, 2015, с. 63.
- Костырченко, 2012, с. 225.
- Шапиро, 1968, с. 369.
- Possony, 1974, с. 68.
- Басаурі Зюзіна, 2015, с. 64.
- Schneier, 2009, с. 111.
- Sachar, 2006, с. 722.
- Friedman та Chernin, 1999, с. 35.
- Korey, 1973, с. 146.
- Freedman, 1984, с. 37.
- Шапиро, 1968, с. 368—369.
- Ентин, 2019.
- Lumer, 1964, с. 3.
- Кошаровский, 2007, с. 149.
- Костырченко, 2012, с. 226.
- Файнштейн, 2019.
- Roi, 2003, с. 164.
- Эренбург, 1990, с. 325.
- Ro'i, 2002, с. 164.
- Чарный, 2007.
- Riegner, 2006, с. 224.
- Lumer, 1964, с. 6.
- Костырченко, 2012, с. 227.
- Костырченко, 2012, с. 228—230.
- Jacobson, 1972, с. 51-2.
- Michael та Rosen, 2005, с. 260.
- Кічко Т. К. İудаïзм без прикрас. — К. : Видавництва АН УРСР, 1963. — 192 с. — 12000 прим.
- Тагиефф, 2011, с. 207, 385.
- Weiner, 2002, с. 201.
- Katchanovski та ін., 2013, с. 246.
Список літератури
- Altshuler, Mordechai (2012). Religion and Jewish Identity in the Soviet Union, 1941-1964. Tauber Institute Series for the Study of European Jewry. Brandeis. ISBN .
- Adelman, Jonathan (2008). The Rise of Israel: A History of a Revolutionary State. Routledge. ISBN .
- Breitman, Richard; Goda, Norman J.W. (2012). Hitler's Shadow: Nazi War Criminals, U. S. Intelligence, and the Cold War (PDF). National Archives. Процитовано 18 June 2014.
- Chanes, Jerome A. (2004). Antisemitism: A Reference Handbook. ABC-CLIO. ISBN .
- Freedman, Robert Owen (1984). Soviet Jewry in the Decisive Decade, 1971-80. Duke University Press. ISBN .
- Friedman, Murray; Chernin, Albert D., ред. (1999). A Second Exodus: The American Movement to Free Soviet Jews. Brandeis University Press. ISBN .
- Gitelman, Zvi (2001). A Century of Ambivalence: The Jews of Russia and the Soviet Union, 1881 to the Present. Indiana University Press; Second Expanded Edition. ISBN .
- Goluboff, Sascha L. (2002). Jewish Russians: Upheavals in a Moscow Synagogue. [niversity of Pennsylvania Press. ISBN .
- Jacobson, Julius, ред. (1972). Soviet Communism and the Socialist Vision. New Politics Books, Np1 (Book 1). Transaction Publishers. ISBN .
- Katchanovski, Ivan; Kohut, Zenon E.; Nebesio, Bohdan Y.; Yurkevich, Myroslav (2013) [2005]. Historical Dictionary of Ukraine. Scarecrow Press; Second Edition. ISBN .
- Korey, William (1973). The Soviet Cage: Anti-Semitism in Russia. Viking Press. ISBN .
- Korey, William (1995). Russian Antisemitism, Pamyat, and the Demonology of Zionism. Studies in Antisemitism (Book 2). Routledge; 1 edition. ISBN .
- Michael, Robert; Rosen, Philip (2005). Dictionary of Antisemitism from the Earliest Times to the Present. Palgrave Macmillan. ISBN .
- Potok, Chaim; Slepak, Leonid; Slepak, Vladimir; Slepak, Alexander; Slepak, Maria (1997). The Gates of November. Ballantine Books. ISBN .
- Perry, Marvin; Schweitzer, Frederick M. (2006). Anti-Semitism: Myth and Hate from Antiquity to the Present. Scarecrow Press. ISBN .
- Petersen, William (2012) [1997]. Ethnicity Counts. Transaction Publishers; Reprint edition. ISBN .
- Riegner, Gerhart (2006) [1998]. Never Despair: Sixty Years in the Service of the Jewish People and the Cause of Human Rights. Ivan R. Dee (translation edition). ISBN .
- Ro'i, Yaacov (2002) [1991]. The Struggle for Soviet Jewish Emigration, 1948-1967. Soviet and East European Studies. Cambridge University Press. ISBN .
- Sachar, Howard M. (2006). A History of the Jews in the Modern World. Vintage. ISBN .
- Saperstein, Harold I.; Saperstein, Marc (2001). Witness from the Pulpit: Topical Sermons, 1933-1980. Lexington Books. ISBN .
- Schneier, Marc (2009) [1999]. Shared Dreams: Martin Luther King, Jr. and the Jewish Community. Jewish Lights Publishing. ISBN .
- Schroeter, Leonard (1974). The Last Exodus. Universe Pub; First Edition, First Printing edition. ISBN .
- Smorodinskaya, Tatiana; Evans-Romaine, Karen; Goscilo, Helena, ред. (2007). Encyclopedia of Contemporary Russian Culture. Routledge. ISBN .
- Veenhoven, Willem Adriaan (1975). Case Studies on Human Rights and Fundamental Freedoms: A World Study Volume Two. Martinus Nijhoff. ISBN .
- Weiner, Amir (2002). Making Sense of War: The Second World War and the Fate of the Bolshevik Revolution. Princeton University Press. ISBN .
Джерела
- Кичко Т. К. İудаïзм без прикрас. — К. : Видавництво АН УРСР, 1963. — 192 с. — 12000 прим.
- Decter, Moshe. "Judaism Without Embellishment" Recent Documentation of Russian Anti-Semitism (PDF). New Politics. Процитовано 18 June 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iudayizm bez prikras antisemitska kniga vidana v 1963 roci Akademiyeyu nauk URSR Knigu napisav Trohim Kichko yakij pracyuvav v Akademiyi U knizi stverdzhuvalosya sho isnuvala vsesvitnya yevrejska zmova sho yevrejskij narod namagavsya pidirvati Radyanskij Soyuz i vidigrav svoyu rol u nacistsko nimeckomu vtorgnenni v krayinu 1941 roku Knigu vsyudi ilyustruvali karikaturi yaki zobrazhuvali yevreyiv u stereotipnij ta uperedzhenij maneri duzhe shozhij na ti sho sposterigalisya v nacistskij antisemitskij propagandi Iudayizm bez prikrasZhanrpropagandaTemaantisemitizm i antireligijna propagandaAvtorKichko Trohim KornijovichMovaukrayinskaOpublikovanozhovten 1963Krayina Ukrayinska RSRVidavnictvoNaukova dumka Hocha spochatku cyu robotu sprijnyali yak vidatnu naukovu pracyu v analizi yevrejskogo naselennya Radyanskogo Soyuzu ta rozpovsyudili z osvitnoyu metoyu po vsij krayini mizhnarodna spilnota sprijnyala yiyi vorozhe Cyu robotu zasudili v Yevropi ta Spoluchenih Shtatah sho prizvelo do protestiv u Skandinaviyi koli generalnij sekretar Mikita Hrushov vidvidav region Komunistichni partiyi v Yevropi ta Americi takozh naposilisya na tvir i zaklikali radyanskij uryad pripiniti pidtrimku tvoru ta viluchiti jogo z obigu Pid silnim mizhnarodnim tiskom radyanskij uryad vidmovivsya vid svoyeyi pidtrimki ta znishiv usi primirniki V rezultati Kichko potrapiv u nemilist uryadu Hocha knizhku znishili podibni tvori j dali publikuvali i cherez kilka rokiv Kichko povernuvshis do blagodati opublikuvav drugij antisemitskij tvir Istoriki shodyatsya na dumci sho Kichko pracyuvav za vkazivkami centralnogo uryadu i sho jogo robota stala pochatkom novoyi hvili sponsorovanogo uryadom antisemitizmu v mezhah bilshoyi strukturi napadu Radyanskogo Soyuzu na religiyu Krim togo istoriki bachat cyu robotu yak sprobu Radyanskogo Soyuzu sprichiniti tertya mizh yevrejskim ta ukrayinskim naselennyam sho malo zvorotnij rezultat FonPid chas pravlinnya Josipa Stalina Radyanskij Soyuz vikoristovuvav poperedni tradiciyi antisemitizmu yaki isnuvali na jogo teritoriyi Oficijna politika vvazhala yevreyiv chuzhincyami ta zradnikami Pid chas Velikoyi chistki 1930 h rokiv mishennyu stali providni yevrejski diyachi ta ustanovi Kampaniya borotbi z kosmopolitizmom sho rozpochalasya 1946 roku peretvorilasya na antisemitsku z goninnyami j masovimi areshtami Vbivstvo Solomona Mihoelsa direktora stalo pochatkom hvili antisemitizmu yaka mala na meti znishiti vsi yevrejski kulturni ustanovi sho zalishilisya z 1930 h rokiv abo buli stvoreni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1948 roci zakrili Yevrejskij antifashistskij komitet ta nizku inshih nacionalnih ustanov aktivisti YeAK buli stracheni Ogoloshennya pro pochatok Spravi likariv u sichni 1953 roku porodilo chutki pro pidgotovku masovoyi deportaciyi yevreyiv do taboriv Pislya smerti Stalina antisemitizm zmenshivsya sho dozvolilo yevrejskomu naselennyu bilshe ne zhiti v strahu Odnak antisemitizm zalishavsya nezminno pov yazanim z ideologichnimi ta politichnimi interesami Kremlya ta mav silne korinnya v nastroyah i povedinci naselennya Prote zagalom antisemitizm i dali zalishavsya vazhlivim elementom vnutrishnoyi radyanskoyi politiki Yevreyiv ne dopuskali do vishih esheloniv vladi nizka sfer diyalnosti dlya nih bula zakrita povnistyu abo chastkovo napriklad diplomatiya zovnishnya torgivlya organi bezpeki tosho Vid seredini 1950 h rokiv nova hvilya antisemitizmu nathnenna Mikitoyu Hrushovim i Leonidom Brezhnyevim pronizala Radyanskij Soyuz Ce she bilshe posililosya kampaniyeyu Hrushova proti religiyi Napad na yudayizm na vidminu vid napadiv na inshi religiyi nabuv antisemitskogo vimiru Zokrema kniga Galereya svyatih pismennika XVIII stolittya Polya Golbaha v yakij yevreyiv nazvano zlochincyami ta vorogami rodu lyudskogo poshiryuvalasya v desyatkah tisyach ekzemplyariv Radyanska propaganda pochala proshtovhuvati ideyu pro te sho yevreyi shanuyut kapitalizm i spriyayut ekonomichnij ekspluataciyi neyevreyiv Z 1959 po 1964 rr nadrukovano 1847 antireligijnih vidan Hocha lishe 8 buli zoseredzheni viklyuchno na napadi na yudayizm bilshist vklyuchala pevnu formu napadu Chastka antiyudayistskih nazv bula v sim raziv bilsha nizh chastka yevreyiv u Radyanskomu Soyuzi Situaciya posilyuvalasya kilkistyu primirnikiv antiyevrejskih tvoriv sho perebuvali v obigu U serednomu nadrukuvali 27 000 primirnikiv bud yakogo okremogo antihristiyanskogo materialu ta 6000 primirnikiv antiislamskogo materialu porivnyano z 46 000 primirnikami antiyevrejskih publikacij Ce stanovilo 2 5 miljona antiyevrejskih publikacij u drukovanih vidannyah mizh 1959 i 1964 rokami U Rosiyi ne bulo dozvoleno zhodnoyi shkoli yidishu a takozh zhodni ustanovi v Radyanskomu Soyuzi ne provodili kursiv yidishu ivritu chi yevrejskoyi istoriyi Zi 110 smertnih virokiv ogoloshenih u toj period za ekonomichni zlochini ponad 70 stosuvalisya yevrejskih pidsudnih Doslidnik Gennadij Kostirchenko vidmitiv sho osoblivu intensivnist antiiudejska propaganda otrimala v Ukrayini Sinagogi masovo zakrivalisya prichomu v bagatoh vipadkah ne cherez brak viruyuchih a za pryamoyu vkazivkoyu vladi Yihnya kilkist z 1960 po 1965 rik skorotilasya bilsh nizh u 4 5 razi na ves SRSR do 1965 roku zalishilosya blizko 40 rabiniv Mozhlivosti dotrimannya religijnih tradicij buli vkraj obmezheni ta predmetiv religijnogo pobutu ne vistachalo a v nizci mist bulo zakrito yevrejski cvintari Reyestraciya religijnih gromad zaboronyalasya Zokrema na prohannya zareyestruvati gromadu abo vidkriti sinagogu na kinec 1955 roku otrimali v Ukrayini vidmovi yevreyi Poltavi Mukachevo Stalino Tulchina Stanislava Odesi Lvova Dnipropetrovska ta bagatoh inshih mist Kandidat filosofskih nauk Trohim Kichko yakij pracyuvav lektorom Kiyivskogo oblasnogo lekcijnogo byuro tovaristva Znannya zajmavsya kritikoyu yudayizmu i ranishe U 1957 roci vijshla jogo broshura Iudejska religiya yiyi pohodzhennya i sut i vona takozh bula pomichena za mezhami SRSR Zokrema vijshov rozgromnij vidguk u gazeti The New York Times a v agentstvi United Press buv opublikovanij material pid nazvoyu Potik lajki proti yudayizmu llyetsya v Ukrayini Nova kniga stala reakciyeyu na iniciativu 1 go zastupnika zaviduvacha viddilu propagandi ta agitaciyi CK KPRS z soyuznih respublik Vasilya Snastina yakij otrimavshi v 1959 roci z Kiyeva dopovid KDB pro zmist vivchenoyi religijnoyi yevrejskoyi literaturi zaproponuvav zahodi shodo posilennya propagandi dlya rozkrittya ta nacionalistichnogo harakteru yudayizmu ZmistKniga Iudayizm bez prikras bula vidana Akademiyeyu Nauk URSR 1963 roku ukrayinskoyu movoyu obsyagom 192 storinok Persha partiyu mala obsyag 12 000 primirnikiv Cyu pracyu napisav Trohim Kichko kolishnij nacistskij kolaboracionist pid chas Drugoyi svitovoyi vijni chlen Komunistichnoyi partiyi ta stavlenik AN URSR Za neshodavno znajdenimi doslidzhennyami Trohim Kichko brav uchast v antifashistskomu opori v okupovanij Nimechchinoyu Ukrayini Kniga bula napisana z antireligijnih pozicij z metoyu kvalifikuvati yudayizm yak zlochinnu doktrinu Jogo pracya bula pererobkoyu obmanu carskoyi policiyi pochatku stolittya vidomogo yak Protokoli sionskih mudreciv Robota Kichko stverdzhuvala isnuvannya universalnoyi yevrejskoyi zmovi za uchastyu yudayizmu yevrejskih bankiriv sionizmu ta zahidnogo kapitalizmu Yevrejske naselennya zobrazhuvalosya reakcijnim i pidrivnim use ce gruntuvalosya na religijnij viri u praktichno kozhnu neprivablivu moralnu yakist Hocha robota bula shozha na poperedni literaturni napadi na yevreyiv Kichko pishov dali stverdzhuyuchi sho napad pid provodom Nimechchini na Radyanskij Soyuz yakij rozpochavsya 22 chervnya 1941 roku buv spilnoyu spravoyu yevrejskogo narodu ta nacistskoyi Nimechchini Krim cogo kniga mistila perekaz teorij pro pragnennya yevreyiv do svitovogo panuvannya ta zmovu yevrejskih bankiriv avtor poyednav v odne cile Izrayil sionizm yudayizm ta amerikanskih imperialistiv dodayuchi do ciyeyi spravi milyarderiv Rokfelleriv yaki vzhe desyatki rokiv namagayutsya zahopiti do ruk chastinu Palestini Negev z yiyi naftovimi pokladami Sam buduchi represovanim ranishe za hibnimi zvinuvachennyami Kichko cituvav u svoyij knizi propagandistski antiyevrejski klishe pochatku 1950 h rokiv Kichko konstruyuye vidshtovhuyuchij obraz yevreya yak esencializovanogo tipu nezminnogo z davnih chasiv i donini Tagiyeff rezyumuye stvorenij Kichko obraz takimi slovami Varvarskij narod osoblivo zhorstokij yakij bezzhalno vinishuye susidni narodi abo yih kolonizuye j ekspluatuye v im ya uyavnoyi perevagi yaku nadaye fiktivna obranist narod zavojovnikiv i pidkoryuvachiv pidtrimuvanij religiyeyu sho praktikuye osoblivo diki rituali yakes shovishe starodavnih lyudskih zhertvoprinoshen nareshti narod nezdatnij do vinahidnictva kulturno bezplidnij imituye vikradaye stvorinnya inshih narod krim togo zlij takij sho znevazhaye inshih pidstupnij shahrajskij licemirnij Osoblivij efekt stvoryuvali chislenni karikaturi M Savchenka shozhi na ilyustraciyi sho publikuvalisya ranishe v nacistskomu tizhneviku Der Sturmer Tekst pidkriplyuvavsya zlobnimi karikaturami yaki nagaduvali nacistsku antisemitsku propagandu podibni do yakih mozhna bulo pobachiti v oficijnij gazeti nacistskoyi partiyi Der Sturmer najbilsh zlisno antiyevrejske nacistske vidannya Zobrazhennya na obkladinci knigi bulo zobrazhennyam rabinskoyi figuri z gachkuvatim nosom sho stoyit bilya svoyeyi kafedri z mishkom iz zolotimi monetami sho perepovnyuyutsya u rukah shozhih na kigti Doslidnik radyanskogo religiyeznavstva Ganna Mariya Basauri Zyuzina vkazala na vkraj nizkij naukovij riven roboti Kichka i navela ryad prikladiv nekorektnogo ta spotvorenogo cituvannya vona nagolosila na neakademichnomu stili rozrahovanomu na sproshene sprijnyattya chitacha Gennadij Kostirchenko vvazhaye sho zmist knigi harakterizuvavsya hodulnoyu lozungovoyu stilistikoyu i ryasnilo vulgarnimi virazami ta ocinkami Odin iz zasnovnikiv suchasnoyi amerikanskoyi yudayiki istorik Salo Baron pisav iz oburennyam sho publikuyuchi cyu knizhechku vid svogo imeni ukrayinska Akademiya nauk tim samim stavit svij oficijnij druk shvalennya pid naklepnickimi tiradami zlisnogo yudofoba ta bezdarnogo pisaki Amerikanskij politolog en vvazhav sho kniga Kichko planuvalasya yak pershij krok u velikij antiyevrejskij kampaniyi v SRSR Vin zvernuv uvagu sho bukvalno cherez misyac pislya publikaciyi Kichka v Kishinevi bulo vidano knigu Feodosiya Mayackogo Suchasnij iudayizm i sionizm z analogichnimi tezami i z vikoristannyam dzherel pov yazanih z Spravoyu likariv 1953 roku yaka do cogo chasu oficijno vvazhalasya sfalsifikovanoyu Deyaki doslidniki zokrema Stefan Possoni vvazhali sho zamovlennya napisati cyu knigu same ukrayinskoyu movoyu bulo rozrahovane ne lishe na diskreditaciyu yudayizmu a j rozpalyuvannya vorozhnechi mizh yevreyami ta ukrayincyami ReakciyaU Radyanskomu Soyuzi Iudayizm bez prikras shiroko ocinyuvali yak vidatnu naukovu robotu Izvestiya oficijna gazeta radyanskogo uryadu visoko ocinili robotu Kichko za vikoristannya novogo materialu v analizi reakcijnoyi prirodi iudayizmu yak formi religijnoyi ideologiyi Robota bula shiroko perevidana po vsij krayini i bula shiroko rozpovsyudzhena sered partijnih kadriv i osvityan 24 lyutogo 1964 roku Morris B Abram prezident Amerikanskogo yevrejskogo komitetu za pidtrimki predstavnika Spoluchenih Shtativ u Komisiyi z prav lyudini Organizaciyi Ob yednanih Nacij privernuv uvagu vsogo svitu do praci Kichko kritikuyuchi knigu pid chas pres konferenciyi Nevdovzi zgodom na Kichka ta jogo knizhku porinula mizhnarodna kritika Komunistichni partiyi vsogo svitu zasudili robotu Francuzka komunistichna gazeta L Humanite zasudila knigu ta vimagala vid Radyanskogo Soyuzu vidmovitisya vid tvoru Gas Goll generalnij sekretar Komunistichnoyi partiyi Spoluchenih Shtativ zayaviv U mene nemaye zhodnih sumniviv shodo antisemitskogo harakteru togo sho ya bachiv Taki stereotipni naklepnicki karikaturi na yevrejskij narod povinni buti odnoznachno zasudzheni Livi gazeti na Zahodi takozh piddali knigu masovij ta zhorstkij kritici u berezni 1964 roku Nyu jorkska komunistichna yevrejska gazeta en 24 bereznya napisala v peredovici sho kniga Kichko nagaduye vsim vidomi karikaturi na yevreyiv v antisemitskih zhurnalah Parizka yevrejska komunistichna gazeta Najye Prese 16 bereznya opublikuvala vidkritij list v agentstvo druku Novini v yakomu vimagala informuvati nas pro cej pamflet chi spravdi taka kniga z yavilasya v Kiyevi a yaksho z yavilasya to sho dumaye i robit radyanska vlada proti takoyi antisemitskoyi propagandi Kanadskij livij tizhnevik en 19 bereznya opublikuvav stattyu pid nazvoyu Mi vrazheni Protesti proti knigi Kichko z yavilisya takozh u livij italijskij gazeti 25 bereznya u gazeti italijskoyi kompartiyi L Unita 29 bereznya a takozh u Velikij Britaniyi Shveciyi ta inshih krayinah Pracya Kichko takozh stala predmetom rozglyadu na Vsesvitnij konferenciyi yevrejskih organizacij prisvyachenij problemi antisemitizmu v SRSR yaka projshla v Bryusseli v berezni 1964 roku Konferenciya vistupila iz zaklikom do radyanskogo uryadu vidnoviti prava yevreyiv ta yevrejskoyi gromadi ta nadati rivnist z inshimi religijnimi ta nacionalnimi grupami vidpovidno do vimog radyanskoyi Konstituciyi ta zakonu Analogichna zayava bula inicijovana Antidifamacijnoyu ligoyu ta pidpisana 2000 protestantskih i katolickih svyashennosluzhiteliv Nacionalnoyu Konferenciyeyu na pidtrimku radyanskih yevreyiv u kvitni 1964 roku u Vashingtoni ta nizci inshih forumiv Temu borotbi za prava radyanskih yevreyiv pidtrimav ryad vidomih amerikanskih gromadskih diyachiv vklyuchayuchi borcya za prava chornoshkirih Martina Lyutera Kinga Shob vikoristati ce nevdovolennya Radyanskim Soyuzom amerikanske Centralne rozviduvalne upravlinnya CRU pereklalo knigu francuzkoyu movoyu dlya rozpovsyudzhennya sered livih grup po vsij Yevropi Zahidni zhurnalisti opublikuvali informaciyu sho v roki okupaciyi Kichko spivpracyuvav z kolaboracionistskoyu presoyu u Vinnici nezasluzheno zarahovuyuchi sebe do uchasnikiv antifashistskogo pidpillya za sho buv ranishe viklyuchenij z komunistichnoyi partiyi prote zgodom vidnovlenij zvinuvachennya u kolabortizm Na sesiyi Komitetu z prav lyudini OON u zhovtni 1964 roku delegaciyu URSR pryamo zvinuvatili v antisemitizmi Pid chas poyizdki Mikiti Hrushova krayinami Skandinaviyi navesni 1964 roku jogo zustrichali demonstraciyami protestu proti diskriminaciyi radyanskih yevreyiv chastkovo motivovanimi publikaciyeyu knigi Iudayizm bez prikras Illya Erenburg pisav sho jomu dovelosya skasuvati pres konferenciyu v Stokgolmi vin ne mig poyasniti yak take rasistske vidannya moglo z yavitisya v SRSR V Ukrayini knigu takozh sprijnyali negativno Ukrayinskij nacionalist Mikola Lebid sprijnyav knigu yak radyansku sprobu namalyuvati ukrayinciv shirokim antisemitskim penzlem Ce prizvelo do togo sho ukrayinci osoblivo sered kolishnih prihilnikiv Stepana Banderi perejshli vid vikoristannya antisemitizmu yak zbroyi proti radyanskoyi vladi do napadok na radyansku vladu za yiyi antisemitizm Skandal zavdav takoyi shkodi imidzhu SRSR za kordonom sho kerivnictvo bulo zmushene vzhiti zahodiv 11 bereznya 1964 roku golova Ideologichnogo viddilu CK KPRS Leonid Illichov viddav rozporyadzhennya svoyemu zastupniku Ivanu Udalcovu pidgotuvati dovidku z cogo pitannya Udalcov viznayuchi formi yaki dayut yizhu dlya antiradyanskih spekulyacij proponuvav opublikuvati v gazeti Pravda oberezhnu recenziyu shob ne dati sionistskim kritikam pidstav dlya tverdzhen shodo pravomirnosti yih zvinuvachen na adresu knigi Odnak Illichov prijnyav bilsh zhorstke rishennya Piddavshis mizhnarodnomu tisku radyanskij uryad vidmovivsya vid pidtrimki knigi 4 kvitnya 1964 roku radyanska gazeta Pravda gazeta radyanskoyi komunistichnoyi partiyi ogolosila pro oficijnu zminu politiki U zayavi govoritsya Avtor knigi ta avtori peredmovi nepravilno vitlumachili deyaki pitannya sho stosuyutsya viniknennya ta rozvitku ciyeyi religiyi Ryad pomilkovih propozicij ta ilyustracij mozhe obraziti pochuttya viruyuchih i navit mozhe tlumachiti v dusi antisemitizmu Gazeta prodovzhuvala Antisemitizmu v SRSR ne bulo i buti ne mozhe Ideologichnij komitet Radyanskoyi komunistichnoyi partiyi viluchiv robotu z obigu ta znishiv usi primirniki V rezultati Kichko potrapiv u nemilist i timchasovo kanuv u bezvist Pislya cogo kniga Trohima Kichka bula viluchena z prodazhu i z bibliotek Golovnij redaktor gazeti Izvestiya Oleksij Adzhubej stverdzhuvav sho vsi ekzemplyari knigi buli konfiskovani ta znisheni Odnak anonimna stattya v Izvestiyah Pro odin nespodivanij galas 5 kvitnya 1964 suprovodzhuvala viznannya okremih pomilok tverdzhennyami pro zhalyugidni rozrahunki vorogiv antiradyanski insinuaciyi i bazhannya porochiti politiku Radyanskoyi derzhavi v nacionalnomu pitanni Pershij sekretar CK KPU Petro Shelest pisav u svoyemu shodenniku pro knigu Kichka sho oznajomivshis z neyu pislya dzvinka Illichova osobisto vin nichogo poganogo chi kramolnogo v nij ne znajshov Radyanski yevreyi poboyuyuchis represij zhodnih protestiv ne vislovlyuvali Bilshe togo golova kiyivskoyi religijnoyi gromadi Gendelman na zapitannya posla Franciyi de pro knigu Kichka buv zmushenij vipravdovuvati politiku vladi ta rozpovidati sho yevreyi v SRSR koristuyutsya rivnimi pravami z gromadyanami inshih nacionalnostej Krim cogo radyanska vlada zaboronila vvezennya do SRSR yevrejskih prokomunistichnih vidan Morgan frajhajt SShA ta La pres nuvel fr La presse nouvelle Franciya yaki aktivno kritikuvali knigu Kichka NaslidkiU pislyavoyennij period i osoblivo v roki antireligijnoyi kampaniyi tisk na yudejski gromadi v SRSR buv osoblivo silnim chleni cih gromad vidchuvali diskriminaciyu yak yevreyi i yak viruyuchi A sama antireligijna kampaniya stala prelyudiyeyu do antisionistskoyi yaka osoblivo masovo rozgornulasya pislya arabo izrayilskoyi vijni 1967 roku Nezvazhayuchi na viluchennya roboti Kichka yiyi nezabarom zaminili podibni tvori inshih avtoriv 4 zhovtnya 1967 roku v ukrayinskij provincijnij gazeti Komsomolskoe znamya bula opublikovana stattya Kichko 20 sichnya 1968 roku centralna gazeta Ukrayini Pravda Ukrayini povidomila sho Kichko nagorodzhuyetsya pochesnoyu gramotoyu za jogo zaslugi v propagandi ateyizmu Za cim posliduvala publikaciya jogo drugoyi praci Yudayizm i sionizm antisemitskoyi ta antiizrayilskoyi praci yaka povtoryuvala mistifikaciyu vsesvitnoyi yevrejskoyi zmovi PublikaciyiKniga bula vidana u zhovtni 1963 roku pid egidoyu Akademiyi nauk URSR ukrayinskoyu movoyu Perekladi knigi anglijskoyu ta francuzkoyu movami z yavilisya vidrazu pislya yiyi vihodu i buli zrobleni v Ukrayini Tagiyeff rozglyadayuchi francuzkij pereklad zaznachaye sho vin buv zroblenij z falshivimi vihidnimi danimi Parizh buv zaznachenij yak misce vidannya a same vono predstavlene yak publikaciya vigadanogo Centru francuzko ukrayinskih doslidzhen AnalizZhurnalist Leonid Vladimirov stverdzhuvav sho informaciya otrimana vid druziv u Kiyevi svidchit pro te sho Kichko zmig podolati svoye pohodzhennya ta pidnyatisya do avtoritetnoyi poziciyi v ukrayinskij naukovij spilnoti zavdyaki svoyij viddanosti antisemitskim doslidzhennyam Volodimirov prokomentuvav sho v Rosiyi ye zaslugi za yaki pomilovuyut navit kolaborantiv Moris Fridberg stverdzhuye sho publikaciya Iudayizm bez prikras bula peredvisnikom vidrodzhennya oficijno sponsorovanogo antisemitizmu Komentatori odnostajni v rozuminni togo navisho vijshov Iudayizm bez prikras Shtefan T Possoni stverdzhuye sho Kichko otrimav nakaz napisati svoyu knigu a jogo vigadki bulo nakazano opublikuvati ukrayinskoyu movoyu z metoyu znovu posvariti yevreyiv z ukrayincyami Kanadijsko ukrayinski istoriki Ivan Kachanovskij Zenon Kogut Bogdan Nebeso ta Miroslav Yurkevich pogodzhuyutsya Voni stverdzhuyut sho namagayuchis diskredituvati ukrayinskij nacionalizm radyanskij uryad namagavsya asociyuvati instituciyi Radyanskoyi Ukrayini z antisemitskimi publikaciyami i sho najvidomishim prikladom cogo ye robota Kichko Amir Vajner mirkuye podibnim chinom zayavlyayuchi sho robota Kichka ne bula vipadkovoyu obmovkoyu pro sho svidchit zapiznila radyanska reakciya Div takozhPosilannyaChanes 2004 s 76 Veidlinger 2005 s 676 677 723 725 Weinberg 2007 Shapiro 1968 s 359 364 Smorodinskaya Evans Romaine ta Goscilo 2007 s 18 Korey 1995 s 11 Antisemitizm Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Altshuler 2012 s 104 Adelman 2008 s 70 Saperstein ta Saperstein 2001 s 282 Kostyrchenko 2012 s 222 Shapiro 1968 s 350 355 Gura 2019 s 74 Kostyrchenko 2012 s 219 Gold 2020 Lokshin 2020 s 84 Kostyrchenko 2012 s 223 225 Decter 1964 s 102 Schroeter 1974 s 26 Veenhoven 1975 s 442 Perry ta Schweitzer 2006 s 157 Jacobson 1972 s 51 Zasluzhennyj antisemit Kak Trofim Kichko zvezdoj antisionizma stal Hadashot novosti evrejskoj zhizni v Ukraine ros 18 kvitnya 2020 Procitovano 2 travnya 2022 Tagieff 2011 s 208 Baron 2004 Potok ta in 1997 s 121 Goluboff 2002 s 24 25 Breitman ta Goda 2012 s 90 Korey 1995 s 12 Shapiro 1968 s 368 Tagieff 2011 s 215 216 Antisemitizm Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Gitelman 2001 s 165 Petersen 2012 s 228 Sachar 2006 s 715 Basauri Zyuzina 2017 s 189 191 Basauri Zyuzina 2015 s 63 Kostyrchenko 2012 s 225 Shapiro 1968 s 369 Possony 1974 s 68 Basauri Zyuzina 2015 s 64 Schneier 2009 s 111 Sachar 2006 s 722 Friedman ta Chernin 1999 s 35 Korey 1973 s 146 Freedman 1984 s 37 Shapiro 1968 s 368 369 Entin 2019 Lumer 1964 s 3 Kosharovskij 2007 s 149 Kostyrchenko 2012 s 226 Fajnshtejn 2019 Roi 2003 s 164 Erenburg 1990 s 325 Ro i 2002 s 164 Charnyj 2007 Riegner 2006 s 224 Lumer 1964 s 6 Kostyrchenko 2012 s 227 Kostyrchenko 2012 s 228 230 Jacobson 1972 s 51 2 Michael ta Rosen 2005 s 260 Kichko T K Iudaizm bez prikras K Vidavnictva AN URSR 1963 192 s 12000 prim Tagieff 2011 s 207 385 Weiner 2002 s 201 Katchanovski ta in 2013 s 246 Spisok literaturiAltshuler Mordechai 2012 Religion and Jewish Identity in the Soviet Union 1941 1964 Tauber Institute Series for the Study of European Jewry Brandeis ISBN 978 1 611 68272 4 Adelman Jonathan 2008 The Rise of Israel A History of a Revolutionary State Routledge ISBN 978 0 415 77510 6 Breitman Richard Goda Norman J W 2012 Hitler s Shadow Nazi War Criminals U S Intelligence and the Cold War PDF National Archives Procitovano 18 June 2014 Chanes Jerome A 2004 Antisemitism A Reference Handbook ABC CLIO ISBN 978 1 576 07209 7 Freedman Robert Owen 1984 Soviet Jewry in the Decisive Decade 1971 80 Duke University Press ISBN 978 0 822 30544 6 Friedman Murray Chernin Albert D red 1999 A Second Exodus The American Movement to Free Soviet Jews Brandeis University Press ISBN 978 0 874 51912 9 Gitelman Zvi 2001 A Century of Ambivalence The Jews of Russia and the Soviet Union 1881 to the Present Indiana University Press Second Expanded Edition ISBN 978 0 253 21418 8 Goluboff Sascha L 2002 Jewish Russians Upheavals in a Moscow Synagogue niversity of Pennsylvania Press ISBN 978 0 812 21838 1 Jacobson Julius red 1972 Soviet Communism and the Socialist Vision New Politics Books Np1 Book 1 Transaction Publishers ISBN 978 0 878 55005 0 Katchanovski Ivan Kohut Zenon E Nebesio Bohdan Y Yurkevich Myroslav 2013 2005 Historical Dictionary of Ukraine Scarecrow Press Second Edition ISBN 978 0 81087 845 7 Korey William 1973 The Soviet Cage Anti Semitism in Russia Viking Press ISBN 978 0 670 65940 1 Korey William 1995 Russian Antisemitism Pamyat and the Demonology of Zionism Studies in Antisemitism Book 2 Routledge 1 edition ISBN 978 3 718 65742 1 Michael Robert Rosen Philip 2005 Dictionary of Antisemitism from the Earliest Times to the Present Palgrave Macmillan ISBN 978 1 403 96893 7 Potok Chaim Slepak Leonid Slepak Vladimir Slepak Alexander Slepak Maria 1997 The Gates of November Ballantine Books ISBN 978 0 449 91240 9 Perry Marvin Schweitzer Frederick M 2006 Anti Semitism Myth and Hate from Antiquity to the Present Scarecrow Press ISBN 978 0 810 85868 8 Petersen William 2012 1997 Ethnicity Counts Transaction Publishers Reprint edition ISBN 978 1 412 84957 9 Riegner Gerhart 2006 1998 Never Despair Sixty Years in the Service of the Jewish People and the Cause of Human Rights Ivan R Dee translation edition ISBN 978 1 566 63696 4 Ro i Yaacov 2002 1991 The Struggle for Soviet Jewish Emigration 1948 1967 Soviet and East European Studies Cambridge University Press ISBN 978 0 521 52244 1 Sachar Howard M 2006 A History of the Jews in the Modern World Vintage ISBN 978 1 400 03097 2 Saperstein Harold I Saperstein Marc 2001 Witness from the Pulpit Topical Sermons 1933 1980 Lexington Books ISBN 978 0 739 10259 6 Schneier Marc 2009 1999 Shared Dreams Martin Luther King Jr and the Jewish Community Jewish Lights Publishing ISBN 978 1 58023 273 9 Schroeter Leonard 1974 The Last Exodus Universe Pub First Edition First Printing edition ISBN 978 0 87663 204 8 Smorodinskaya Tatiana Evans Romaine Karen Goscilo Helena red 2007 Encyclopedia of Contemporary Russian Culture Routledge ISBN 978 0 415 32094 8 Veenhoven Willem Adriaan 1975 Case Studies on Human Rights and Fundamental Freedoms A World Study Volume Two Martinus Nijhoff ISBN 978 9 024 71779 8 Weiner Amir 2002 Making Sense of War The Second World War and the Fate of the Bolshevik Revolution Princeton University Press ISBN 978 0 691 09543 1 DzherelaKichko T K Iudaizm bez prikras K Vidavnictvo AN URSR 1963 192 s 12000 prim Decter Moshe Judaism Without Embellishment Recent Documentation of Russian Anti Semitism PDF New Politics Procitovano 18 June 2014