Ітинерарій Антоніна Августа (лат. Itinerarium Antonini Augusti) являє собою книгу-покажчик, в якій перераховуються всі дорожні переходи і відстані на кожній з існуючих на той час римських доріг. Він був складений під час правління Каракалли, потім, мабуть, перероблений і доповнений в період тетрархії наприкінці III століття. Швидше за все, покажчик був виконаний на основі якоїсь настінної карти.
| Ітинерарій Антоніна | |
|---|---|
| лат. Itinerarium Antonini | |
| Жанр | ітинерарій |
| Мова | латина |
| Опубліковано | 3 століття |
| |
Відповідно до Ітинерарія Антоніна довжина римських доріг становила близько 85 тис. км і з'єднувала між собою 372 населених пункти.
Джерела та література ред.
- Крапівіна В. В. Ітінерарій [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Hans Bauer: Die römischen Fernstraßen zwischen Iller und Salzach nach dem Itinerarium Antonini und der Tabula Peutingeriana. Neue Forschungsergebnisse zu den Routenführungen, München 2007, ISBN 978-3-8316-0740-2.
- Bernd Löhberg: Das Itinerarium provinciarum Antonini Augusti. Ein Straßenverzeichnis des Römischen Reiches, 2 Bände, Frank & Timme, Berlin 2006 (Dazu die Rezension von Michael Rathmann, in: H-Soz-u-Kult, 14. Februar 2008, [http :/ / hsozkult.geschichte.hu-berlin.de/rezensionen/2008-1-125 online abrufbar]).
- Josef Stern: Römerräder in Rätien und Noricum. Unterwegs auf römischen Pfaden, Wien 2003.
- Mauro Calzolari: Introduzione allo studio della rete stradale dell'Italia romana. L'Itinerarium Antonini, in: Memorie, Ser. 9, Vol. 7,4 (1996), S. 370—520.
- Otto Cuntz (Hrsg.): Itineraria Romana, Bd. 1: Itineraria Antonini Augusti et Burdigalense, Stuttgart 1990, ISBN 3-519-04273-8 (Nachdruck der Ausgabe Leipzig 1929).
Посилання ред.
- Ітінераріум // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 447.