Історія Інтернету бере свій початок із розробок, спрямованих на створення та взаємозв’язок комп’ютерних мереж, що з’явилися внаслідок досліджень США та передбачали міжнародну співпрацю, зокрема з дослідниками з Великої Британії та Франції.
Початки Інтернету ред.
Інформатика наприкінці 1950-х років була новою дисципліною, яка вивчала розподіл часу між користувачами тогочасних комп'ютерів, а дещо пізніше - можливості доступу до обчислювальних ресурсів через телекомунікаційні мережі.
Проект глобальної комп’ютерної мережі був описаний в 1960 р. Дж.Ліклідером.
Творцем концепції Інтернету є Пол Берен, який у 1962 р. опублікував 12-томну роботу у якій запропонував розподілену мережу на основі даних у блоках повідомлень, здатну пережити прогнозовану на той час Третю світову війну. У 1965 р. Дональд Девіс, працюючи у Національній Фізичній Лабораторії (NPL) у Великій Британії, розробив принцип системи комутації пакетів та запропонував побудувати національну комерційну мережу даних.
ARPANET ред.
Історія Інтернету починається 29 жовтня 1969 року, коли Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі (UCLA), а незабаром і три інші університети взяли участь в експерименті, який мав дослідити можливість побудови комп’ютерної мережі без виділеної центральної точки, яка могла б функціонувати, навіть якщо якась її частина була пошкоджена - всі наявні на той час мережі керувалися одним основним комп’ютером, збій якого зробив всю мережу непридатною для використання. Така мережа не була придатною для командування армією під час війни, оскільки головний вузол мережі був би першою метою ворожої атаки. Експеримент фінансувався Агентством перспективних дослідницьких проектів(ARPA) Міністерства оборони США , яке уклало контракти на розробку проєкту ARPANET, керівниками якого стали Роберт Тейлор та Лоуренс Робертс. ARPANET використовувала технологію комутації пакетів, запропоновану Дональдом Девісом та Полом Береном, співробітником корпорації RAND, підкріплену математичними дослідженнями початку 1970-х Леонарда Кляйнрока з UCLA. Мережу побудували Болт, Беранек та Ньюман.
ARPANET було виведено з експлуатації в 1990 році.
TCP/IP ред.
На початку 1970-х передачу даних забезпечували ранні мережі комутації пакетів, такі як NPL, ARPANET, Merit Network та CYCLADES. Проєкти ARPA та діяльність міжнародних робочих груп призвели до розробки протоколів для роботи в Інтернеті, в яких декілька окремих мереж могли бути об'єднані в одну спільну мережу. Боб Кан з ARPA та Вінт Серф із Стенфордського університету у 1974 році опублікували дослідження, результати якого було використано для створення протоколу керування передачею (TCP) та Інтернет-протоколу (IP) - двох основних протоколи Інтернету. Дизайн протоколу включав концепції французького проекту CYCLADES розробника Луї Пузена.
TCP - це протокол управління передачею, згідно з яким дані, що надсилаються через Інтернет, у відправника розбиваються на так звані пакети та з’єднуються у одержувача. IP - це протокол, який визначає спосіб адресації. Будь-які два комп'ютери, що використовують TCP/IP, можуть бути підключені один до одного. Якщо в частині мережі виникає несправність, інформація пропускає цей фрагмент мережі і по-іншому досягає місця призначення. TCP формально не залежить від IP - тобто він може використовуватися з комп'ютерною системою ідентифікації, яка не є IP.
Спочатку мережа ARPANET використовувала кілька різних способів ідентифікації комп’ютерів, і лише роботи Джонатана Постела на початку 1980-х років призвели до їх об’єднання у тому вигляді, який ми знаємо сьогодні. Постел в 1982-1983 рр. також створив другу фундаментальну опору Інтернету - систему DNS , яка пов'язує номери IP комп'ютерів з ієрархічно побудованими доменними іменами в Інтернеті .
У 1983 р. протоколи TCP/IP були прийняті як військові стандарти. На той час термін Інтернет став загальновживаним. У 1989 році, коли проект ARPANET було закрито, але до 1991 року існувала заборона на використання TCP/IP в комерційних цілях, видана Національним науковим фондом, скасування цієї заборони зробила Інтернет доступним для більш широкого кола користувачів.
USENET
У 1979 році, на противагу закритій ARPANET, американськими студентами, які вивчали інформатику, було створену мережу USENET, яка з'єднувала спочатку лише два університети. Поступово вона набула поширення серед багатьох ІТ-спеціалістів. Розвиток USENET швидшим, ніж ARPANET, завдяки численним дискусійним групам, причому не лише професійним, але й розважальним. У 1982 р. було об'єднано мережі Usenet та Arpanet та створено кілька університетських мереж: CSNET, Theorynet та BITNET.
NSFNET ред.
На початку 1980-х років Національний науковий фонд (NSF) фінансував національні суперкомп'ютерні центри в декількох університетах США та забезпечив їх зв'язок у 1986 році за допомогою проекту NSFNET. Таким чином було створено можливість мережного доступу до обчислювальних потужностей цих суперкомп'ютерів для дослідницьких та наукових організацій у США. Міжнародні зв’язки з NSFNET, поява такої архітектури, як система доменних імен(DNS), і прийняття в наявних мережах на міжнародному рівні протоколу TCP/IP ознаменували початок Інтернету.
У кінці 1980-х почали з’являтися перші комерційні постачальники послуг Інтернету (ISP), обмежені приватні зв’язки з частинами Інтернету офіційно комерційними структурами виникли в кількох американських містах наприкінці 1989 та 1990 років. NSFNET було виведено з експлуатації в 1995 році, знявши останні обмеження щодо використання Інтернету для передавання комерційного трафіку.
Всесвітня мережа ред.
У березні 1989 р. Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо подали до керівництва ЦЕРН проєкт створення мережі гіпертекстових документів під назвою "Всесвітня павутина"(World Wide Web) . Це мала бути колекція гіпертекстових документів для полегшення роботи в ЦЕРНі, і яка пов’язувала документи в інформаційну систему, доступну з будь-якого вузла мережі. У грудні 1990 року Тім Бернерс-Лі створив основи HTML та перший вебсайт. Два роки по тому було створено перший графічний веббраузер Mosaic. У 1994 році співавтор браузера Mosaic - Марк Андрессен з Університету Іллінойсу заснував Netscape Communications в Каліфорнії. Незабаром після випуску комерційної версії браузера Netscape випустив вдосконалений Netscape Commerce S.
З середини 90-х років Інтернет справив революційний вплив на культуру, комерцію та технології через поширення спілкування електронною поштою, обміну миттєвими повідомленнями, телефонних голосових інтернет-дзвінків за протоколом VoIP, відеочатів, дискусійних форумів, блогів, соціальних мереж та вебсайтів Інтернет-магазинів. Збільшується обсяг даних, які передаються на високій швидкості через волоконно-оптичні мережі, що працюють зі швидкістю 1 Гбіт/с, 10 Гбіт/с або більше. Поява та розвиток Інтернету докорінно змінило світову систему комунікацій і було надзвичайно швидким в історичному плані: в 1993 році через Інтернет передавалось лише 1% інформації двосторонніх телекомунікаційних мереж, в 2000 році - більше 51% і більше 97% всього обсягу телекомунікаційної інформації в 2007 року. Інтернет продовжує розвиватись, збільшується обсяг інтернет-трафіку, інтернет-торгівлі, розваг(мобільні ігри, відео та аудіо сервіси) та кількість користувачів соціальних мереж. Разом з тим майбутнє глобальної мережі може визначатися регіональними відмінностями у законодавстві, яке регулює доступ до інформації.
Хронологія появи та розвитку Інтернету ред.
1938-1945 ред.
- Створення обчислювальних машин - комп'ютерів, для автоматизованих обчислень за програмами, що зберігалися на перфокартах або в пам'яті.
Кінець п'ятдесятих ред.
- поява систем розподілу часу: кілька користувачів одночасно працюють на одній машині. Приклади: CTSS , PLATO
1959-1961 ред.
- створення першого мінікомп'ютера
Початок шістдесятих ред.
- поява ідеї мережі (спільна робота, обмін даними та електронною поштою), застосування в ARPA та різних американських університетах
1966 ред.
- перші експерименти з об'єднанням комп'ютерів у мережу спонсоровані ARPA. Це агентство фінансувало створення першої мережі, що з'єднувала географічно віддалені комп'ютери - ARPANET
1969 ред.
- створення ARPANET, що забезпечувала передачу файлів, обмін даними та роботу з електронною поштою
1988 ред.
- створена система Інтернет-дзвінків IRC.
1989 ред.
- 13 березня 1989 року фізик Тім Бернерс-Лі оприлюднив свій проект подання інформації.
1990 ред.
- грудень - вебсайт Info.cern.ch є адресою першого вебсервера, а адреса http://info.cern.ch/hypertext/WWW/TheProject.html - адресою першого вебсайту
1991 ред.
- Вчені ЦЕРН розробили стандарт WWW
- скасовано заборону на використання Інтернету в комерційних цілях
- перші сервери створено в Європі
- весна - створено NASK
- квітень - створено протокол Gopher
- грудень - перший сервер за межами Європи під назвою SLAC ( Stanford Linear Accelerator Center ) створено в США
1992 ред.
- до листопада у світі створено 26 серверів
- кількість комп’ютерів в Інтернеті перевищила 1 000 000.
1993 ред.
- лютий - створено перший веббраузер для перегляду графічних сторінок - Mosaic (доступний для PC та Apple Macintosh)
- у жовтні вже існує понад 200 серверів у всьому світі
- з'явилось Tucows - одне з найбільших сховищ умовно-безкоштовного, безкоштовного і демо-програмного забезпечення
1994 ред.
- квітень - Yahoo!
- червень - запущено BBS Maloka
- 13 жовтня - прем'єра Netscape Navigator
- поява браузера Opera
1995 ред.
- 23 серпня презентовано веббраузер на основі коду Mosaic - Internet Explorer
- 3 вересня було запущено EBay
- запущено пошукову систему AltaVista
1996 ред.
- створено пошукову систему HotBot
- прем'єра CSS
- створюється перша послуга обміну миттєвими повідомленнями - ICQ
1997 ред.
- офіційна прем'єра PHP
- створено JavaScript
- зареєстровано домен Google.com
- створена перша MMO гра (за допомогою Інтернету) - Ultima Online
- Nokia 9000i Communicator - перший мобільний інтернет-пристрій
1998 ред.
- створено компанію Google Technology Inc. (тепер Google Inc.)
- створюється портал Internet Archive, на якому зберігаються заархівовані версії вебсайтів
2000 ред.
2003 ред.
- створено - LinkedIn
2004 ред.
- створена перша програма для голосових дзвінків Skype
- 4 лютого - створено Facebook
- 17 лютого - індекс Google перевищив 6 мільярдів позицій .
- 9 листопада - створено Mozilla Firefox
2005 ред.
- лютий - створено YouTube
- створено - Reddit
2006 ред.
- створено - WikiLeaks
- створено - Twitter
- створено - Spotify
2007 ред.
- створено - Мой мир
- створено - Change.org
- створено - Tumblr
2009 ред.
- створено - Brainly
- створено - WhatsApp
2010 ред.
- створено - SoundCloud
- створено - Instagram
- створено - Ask.fm
- створено - Viber
2011 ред.
- створено - Pinterest
- створено - Kwai
- створено - Snapchat
2012 ред.
- створено - MeWe
2013 ред.
- створено - Telegram
2015 ред.
- створено - Discord
2016 ред.
- створено - TikTok
2017 ред.
- створено - Likee
Примітки ред.
- . web.archive.org. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 1 грудня 2020.
- Архів оригіналу за 26 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2020.
- Licklider, J. C. R. (1960). Man-Computer Symbiosis.
- Yates, David M. (1997). (англ.). National Museum of Science and Industry. ISBN 978-0-901805-94-2. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
- Campbell-Kelly, M. (1987-07). . Annals of the History of Computing 9 (3/4). с. 221–247. ISSN 0164-1239. doi:10.1109/MAHC.1987.10023. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2020.
- Press, Gil. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 1 грудня 2020.
- . The Economist : United Kingdom. (English). 1843. ISSN 0013-0613. OCLC 1159796912. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2013.
- Board, The Editorial (16 жовтня 2018). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 грудня 2020.