|
Іспанська Гвінея (ісп. Guinea Española) — одна з існуючих в XX столітті іспанських колоній в Африці. Об'єднувала іспанські володіння, що знаходилися в районі Гвінейській затоці та існували з 1778 по 1968 роки.
Колонія була утворена в 1926 році шляхом об'єднання в єдину структуру колоній Ріо-Муні, Фернандо-По, Елобей, Аннобон та Кориско. Іспанія не була зацікавлена у розвитку інфраструктури колонії, але заклала великі плантації какао на острові Біоко, куди були завезені тисячі робочих з Нігерії.
У липні 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, колонія залишилася вірною мадридському уряду, однак 18 вересня на острові Фернандо-По повстала Колоніальна гвардія, яка виступила на боці Франко, і взяла острів під свій контроль. 14 жовтня заколотники висадилися в материковій частині і захопили всю колонію.
У 1959 році іспанські володіння в Гвінейській затоці отримали статус заморських територій Іспанії під назвою «Екваторіальний регіон Іспанії», і були розділені на провінції Фернандо-По і Ріо Муні. У грудні 1963 року обидві провінції були об'єднані в «Екваторіальної Гвінеї», якій була надана обмежена автономія. У 1968 році, під тиском місцевих націоналістів та Організації Об'єднаних Націй, Іспанія надала Екваторіальній Гвінеї незалежність.