| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (січень 2014) |
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (липень 2021) |
Ірландське повстання 1798 року (англ. The Irish Rebellion of 1798, ірл. Éirí Amach 1798), перші збройні виступи ірландців відбулися в травні 1798 .
| Повстання об'єднаних ірландців | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Атлантичні революції та Французькі революційні війни | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Ірландська республіка Товариство об'єднаних ірландців Захисники Перша французька республіка Батавська республіка | Королівство Велика Британія Королівство Ірландія | |||||
| Лідери | ||||||
| Wolfe Tone Henry Joy McCracken Lord Edward FitzGerald Father John Murphy Jean Humbert | Charles Cornwallis Gerard Lake Viscount Castlereagh | |||||
| Сили | ||||||
| 50 000 Об'єднаних ірландців 1 100 французьких завсідників 10–15 кораблів | 40 000 солдатів 30,000 британських завсідників ~25,000 єнманрі бл. 1 000 гессенців | |||||
| Втрати | ||||||
| бл. 10–40 тис. смертей (солдатів та цивільних) | бл. 500—2000 солдатів 1000 лоялістських цивільних |
Після цього, французька Директорія, переговори з якою з приводу збройної підтримки повстання велися з 1796 роки, піддалася на вмовляння Уолфа Тона, глави «Об'єднаних ірландців», що жив тоді в Парижі. Директорія погодилася направити війська до Ірландії. Тон ж зі свого боку обіцяв усіляку підтримку військам з боку місцевих осередків «Об'єднаних ірландців».
22 серпня 1798 загін французької армії чисельністю в 1000 чоловік під командуванням Жана Юмбера був висаджений в Кіллале, графство Мейо. Теоретично це мав бути лише авангард французьких сил, однак з ряду причин французам так і не вдалося перекинути підкріплення на допомогу Юмберу. У підсумку посиливши свій загін місцевими добровольцями (після чого чисельність його військ склала за одними даними 2000 чоловік, а за іншими 6000 чоловік) Юмбер рушив на схід, до Дубліна. Вдало маневруючи, він зміг розбити загони британців, що перевершували їх за чисельністю, під Каслбар і захопити місто, який став столицею Республіки Коннахт проголошеної «Об'єднаними ірландцями». Президентом Республіки Коннахт став Джон Мур.
Однак відсутність ресурсів і кількісна перевага британських військ призвели до того що 8 вересня 1798 року в битві при Баллінамаку війська Юмбера були розбиті генералом Лейком. Жан Юмбер потрапив у полон до британців.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- anonymous (1922). Who fears to speak of '98. Dublin: Cumann Cuimheachain National '98 Commemoration Association.
- Bartlett, Thomas, Kevin Dawson, Daire Keogh, Rebellion, Dublin 1998
- Beiner, Guy (2007). . Madison: University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-299-21824-9. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 листопада 2020.
- Beiner, Guy (2018). . Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780198749356. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
- Dickson, C. The Wexford Rising in 1798: its causes and course (1955).
- David Dickson, Daire Keogh & Kevin Whelan, eds. The United Irishmen: Republicanism, Radicalism and Rebellion (Dublin, The Lilliput Press, 1993)
- Ehrman, John. The Younger Pitt: vol 3: The Consuming Struggle (1996) pp 158–96
- Elliott, Marianne. Partners in Revolution: The United Irishmen and France (Yale UP, 1982)
- Hayes-McCoy, G.A. «Irish Battles» (1969)
- Ingham, George R. Irish Rebel, American Patriot: William James Macneven, 1763—1841, Seattle, WA: Amazon Books, 2015.
- McDowell, R. B. Ireland in the Age of Imperialism and Revolution, 1760—1801 (1991) pp 595—651.
- Pakenham, T. The Year of Liberty (London 1969) reprinted in 1998.
- Rose, J. Holland. William Pitt and the Great War (1911) pp 339–64 online