Митрополит Йов (в миру Тивонюк Дмитро Якович; 6 листопада 1938, Почаїв — 1 грудня 2020, Москва) — архієрей РПЦ. Мав титули: Зарайський (1975—1988), Костромський і Галицький (1988—1989), Житомирський і Новоград-Волинський (1989—1994), Одинцовський (1994—1996), Челябінський і Златоустівський (1996—2011). Висвячений у єпископа в 1975 році, з 1988 року — архієпископ, з 2000 року — митрополит. З 2011 року перебував на спокої.
Йов (Тивонюк) | ||
| ||
---|---|---|
5 жовтня 1994 — 19 липня 1976 | ||
| ||
Попередник: | вікаріатство скасоване | |
Наступник: | вікаріатство скасоване | |
| ||
— 27 грудня 1996 | ||
Альма-матер: | Київська духовна семінарія | |
Науковий ступінь: | кандидат богослов'я | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Дмитро Якович Тивонюк | |
Народження: | 6 листопада 1938 Почаїв, Українська РСР, СРСР | |
Смерть: | 1 грудня 2020 (82 роки) Москва, Росія | |
Священство: | 1968 | |
Чернецтво: | 1968 | |
Єп. хіротонія: | 1975 | |
Нагороди: | ||
Йов у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в сім'ї селян. В юності став послушником Почаївської лаври, а потім Балтського монастиря. Навчався в Київській, а після служби в армії — Одеській семінаріях, пізніше — в Московській духовній академії.
Початок служіння
Прийняв чернецтво в Троїце-Сергієвій лаврі. Кандидатська дисертація ієродиякона Йова (хіротонію здійснював майбутній патріарх Пимен) була присвячена Успенському собору Лаври.
У 1969 митрополит Пимен висвятив Йова в ієромонахи і відправив в Читу. Після повернення Йов поступив в аспірантуру Московської духовної академії і на роботу в ВЗЦЗ МП.
У 1974 возведений у сан ігумена. 26 грудня того ж року возведений у сан архімандрита.
3 січня 1975 хіротонізований на єпископа Зарайського, вікарія Московської єпархії. Хіротонію в Богоявленському патріаршому соборі здійснили патріарх Московський і всієї Русі Пимен, митрополити Київський Філарет Денисенко, Тульський Ювеналій Поярков, архієпископи Волоколамський Питирим Нечаєв, Дмитровський Володимир Сабодан, єпископи Подільський Серапіон Фадєєв, Курський Хризостом Мартішкін.
Тоді ж призначений керуючим патріаршими парафіями в Канаді і тимчасово в США (1975–1976). Через рік повернувся до Радянського Союзу, ставши заступником голови ВЗЦЗ. Брав участь в підготовці святкування тисячоліття хрещення Русі.
12 березня 1979 нагороджений Орденом преподобного Сергія Радонезького III ступеня.
30 листопада 1988 призначений Священним Синодом архієпископом Костромським і Галицьким.
Архієрейство в Житомирі
У 1989 переведений в Український екзархат, на Житомирську кафедру, на місце єпископа Іоанна Боднарчука, незабаром позбавленого архієрейського сану і чернецтва за розкольницьку діяльність. Опинившись в Україні, Йов критично оцінив дії митрополита Філарета і намітив кандидатуру митрополита Володимира на його місце. Коли Філарет відмовився від обіцянки скликати собор архієреїв України для звільнення його від обов'язків предстоятеля Української Православної Церкви, даного на архієрейському соборі 1— 4 квітня 1992, Йов запросив на зустріч в Житомир єпископа Онуфрія. Незважаючи на протидію Філарета, зустріч відбулася. Крім Онуфрія і Йова, на ній були присутні митрополит Агафангел, єпископи Василь, Сергій і Аліпій, інші священнослужителі і миряни. Учасники зборів визнали Філарета клятвопорушником і зажадали скликання собору. Проведений за дорученням Священного синоду РПЦ Харківський собор 27 — 28 травня 1992 скинув Філарета, і митрополитом було обрано Володимира.
Архієрейство в Челябінську
Після двохрічного (1994–1996) перебування на Одинцовській кафедрі Йов був призначений правлячим архієреєм в Челябінськ.
25 лютого 2000 в Богоявленському соборі в Москві Патріархом Алексієм II возведений у сан митрополита.
Будівництво храмів
Відзначається суттєве зростання числа парафій Челябінської єпархії за роки перебування Йова на Уралі. Серед новозбудованих храмів — комплекс Серафима Саровського, храм в ім'я Святого Симеона Верхотурського в Златоусті, Вознесенська церква в Магнітогорську, Богоявленська церква в Єткулі і найбільший в Челябінську храм Георгія Побідоносця. Проте, патріарх Кирило під час візиту до Челябінська зазначив «печать старого життя», що лежить на місті, що пов'язують з неактивністю Йова в боротьбі за храм Олександра Невського на Алому полі, де розташовується органний зал.
Відносини з владою
Відносини Йова з місцевою владою називають зразковими.
У 2008 митрополит був нагороджений відзнакою «За заслуги перед Челябінської областю», в 2009 було підписано угоду про співпрацю з Уральським федеральним округом, в 2010 — угоду про соціальне партнерство з округом в Челябінську підписав патріарх Кирило.
Йов збирався особисто відспівувати померлого під слідством віце-губернатора Костянтина Бочкарьова і клопотав про дострокове звільнення колишнього мера Міасса Володимира Григоріаді, засудженого за хабарництво.
Конфлікти в єпархії
За спогадами ігумена РПАЦ Прокла, Йов був неприязно зустрінутий челябінським духовенством, але зумів завоювати авторитет. Одним з його прихильників спочатку був ігумен Севастіан Жатков. За даними газети «Коммерсантъ», архієпископ ігнорував звернення, що надходили стосовно пристрасті Севастіана до педофілії.
В кінці 1997 (згідно зі свідченнями Прокла) між Йовом та Севастіаном настало похолодання відносин. У 1999 ігумен був заарештований, в 2000 — визнаний винним і засуджений до тюремного ув'язнення. Після звільнення за амністією приєднався до РПАЦ.
У 2004 стався конфлікт між митрополитом і настоятелем магнітогорського храму Ярославом Марчишаком. Ярослав звинуватив фінансове керівництво храму в розкраданнях і сформував нову парафіяльну раду, але був звинувачений в перелюбі і позбавлений статусу благочинного.
Скандал викликав великий резонанс, місцеві ЗМІ пророкували Йову відставку.
У 2007 єпархія почала боротьбу з культом Чебаркульського підлітка В'ячеслава Крашеніннікова, яка завершилася успіхом в 2010, коли Видавнича рада Російської православної церкви визнала життєпис «святого отрока» таким, що суперечить православному віровченню.
Відхід на спокій
22 березня 2011 митрополит Іов відправлений Синодом на спокій за станом здоров'я. Синод висловив йому глибоку вдячність за багаторічну архіпастирську працю. Місцем його проживання була визначена Москва. Призначений почесним настоятелем до Храму Ризоположення на Донській.
Похований 4 грудня 2020 року на братському кладовищі Свято-Успенської Почаївської Лаври м. Почаєва
Нагороди
- орден св. князя Володимира II ступеня (1977)
- орден прп. Сергія Радонезького III ступеня (1979)
- орден прп. Сергія Радонезького I ступеня;
- орден прп. Сергія Радонезького II ступеня (25 лютого 2005) — «до уваги за ревне архієрейське служіння і у зв'язку з 30-річчям архієрейської хіротонії»
- орден св. кн. Данила Московського II ступеня.
Примітки
- . Патриархия.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 1 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 3 квітня 2020.
- Возведение в сан митрополитов и архиепископов [ 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Журнал Московской Патриархии. М., 2000. № 4. стр. 33
- «Слова патриарха были не лучшим комплиментом…» — статья на [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- Поп-педофил снова на свободе. Коммерсантъ № 46 (2176). 16 марта 2001. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 13 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 квітня 2020.
- Первый митрополит Южного Урала уходит в отставку — Новости онлайн — Chelyabinsk.ru — агентство новостей. Новости Челябинска. Лента новостей Челябинска. Новость дня[недоступне посилання з Июнь 2018]
- . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Від коронавірусу помер єрарх РПЦ МП ще радянського часу, уродженець України /РІСУ, 2.12.2020/
Посилання
- У Росії помер митрополит Іов — українець, який виступав проти автокефалії української церкви /Радіо Свободв, 2.12.2020/ [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Иов, митрополит (на покое) (Тывонюк Дмитрий Яковлевич) [ 27 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- ИОВ (Тывонюк) [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropolit Jov v miru Tivonyuk Dmitro Yakovich 6 listopada 1938 Pochayiv 1 grudnya 2020 Moskva arhiyerej RPC Mav tituli Zarajskij 1975 1988 Kostromskij i Galickij 1988 1989 Zhitomirskij i Novograd Volinskij 1989 1994 Odincovskij 1994 1996 Chelyabinskij i Zlatoustivskij 1996 2011 Visvyachenij u yepiskopa v 1975 roci z 1988 roku arhiyepiskop z 2000 roku mitropolit Z 2011 roku perebuvav na spokoyi Jov Tivonyuk zamisnik golovi VZCZ5 zhovtnya 1994 19 lipnya 1976Arhiyepiskop Odincovskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyiPoperednik vikariatstvo skasovaneNastupnik vikariatstvo skasovaneMitropolit Chelyabinskij i Zlatoustivskij 27 grudnya 1996 Alma mater Kiyivska duhovna seminariyaNaukovij stupin kandidat bogoslov yaDiyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Dmitro Yakovich TivonyukNarodzhennya 6 listopada 1938 1938 11 06 Pochayiv Ukrayinska RSR SRSRSmert 1 grudnya 2020 2020 12 01 82 roki Moskva RosiyaSvyashenstvo 1968Chernectvo 1968Yep hirotoniya 1975Nagorodi Jov u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi selyan V yunosti stav poslushnikom Pochayivskoyi lavri a potim Baltskogo monastirya Navchavsya v Kiyivskij a pislya sluzhbi v armiyi Odeskij seminariyah piznishe v Moskovskij duhovnij akademiyi Pochatok sluzhinnya Prijnyav chernectvo v Troyice Sergiyevij lavri Kandidatska disertaciya iyerodiyakona Jova hirotoniyu zdijsnyuvav majbutnij patriarh Pimen bula prisvyachena Uspenskomu soboru Lavri U 1969 mitropolit Pimen visvyativ Jova v iyeromonahi i vidpraviv v Chitu Pislya povernennya Jov postupiv v aspiranturu Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi i na robotu v VZCZ MP U 1974 vozvedenij u san igumena 26 grudnya togo zh roku vozvedenij u san arhimandrita 3 sichnya 1975 hirotonizovanij na yepiskopa Zarajskogo vikariya Moskovskoyi yeparhiyi Hirotoniyu v Bogoyavlenskomu patriarshomu sobori zdijsnili patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Pimen mitropoliti Kiyivskij Filaret Denisenko Tulskij Yuvenalij Poyarkov arhiyepiskopi Volokolamskij Pitirim Nechayev Dmitrovskij Volodimir Sabodan yepiskopi Podilskij Serapion Fadyeyev Kurskij Hrizostom Martishkin Todi zh priznachenij keruyuchim patriarshimi parafiyami v Kanadi i timchasovo v SShA 1975 1976 Cherez rik povernuvsya do Radyanskogo Soyuzu stavshi zastupnikom golovi VZCZ Brav uchast v pidgotovci svyatkuvannya tisyacholittya hreshennya Rusi 12 bereznya 1979 nagorodzhenij Ordenom prepodobnogo Sergiya Radonezkogo III stupenya 30 listopada 1988 priznachenij Svyashennim Sinodom arhiyepiskopom Kostromskim i Galickim Arhiyerejstvo v Zhitomiri U 1989 perevedenij v Ukrayinskij ekzarhat na Zhitomirsku kafedru na misce yepiskopa Ioanna Bodnarchuka nezabarom pozbavlenogo arhiyerejskogo sanu i chernectva za rozkolnicku diyalnist Opinivshis v Ukrayini Jov kritichno ociniv diyi mitropolita Filareta i namitiv kandidaturu mitropolita Volodimira na jogo misce Koli Filaret vidmovivsya vid obicyanki sklikati sobor arhiyereyiv Ukrayini dlya zvilnennya jogo vid obov yazkiv predstoyatelya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi danogo na arhiyerejskomu sobori 1 4 kvitnya 1992 Jov zaprosiv na zustrich v Zhitomir yepiskopa Onufriya Nezvazhayuchi na protidiyu Filareta zustrich vidbulasya Krim Onufriya i Jova na nij buli prisutni mitropolit Agafangel yepiskopi Vasil Sergij i Alipij inshi svyashennosluzhiteli i miryani Uchasniki zboriv viznali Filareta klyatvoporushnikom i zazhadali sklikannya soboru Provedenij za doruchennyam Svyashennogo sinodu RPC Harkivskij sobor 27 28 travnya 1992 skinuv Filareta i mitropolitom bulo obrano Volodimira Arhiyerejstvo v Chelyabinsku Pislya dvohrichnogo 1994 1996 perebuvannya na Odincovskij kafedri Jov buv priznachenij pravlyachim arhiyereyem v Chelyabinsk 25 lyutogo 2000 v Bogoyavlenskomu sobori v Moskvi Patriarhom Aleksiyem II vozvedenij u san mitropolita Budivnictvo hramiv Vidznachayetsya suttyeve zrostannya chisla parafij Chelyabinskoyi yeparhiyi za roki perebuvannya Jova na Urali Sered novozbudovanih hramiv kompleks Serafima Sarovskogo hram v im ya Svyatogo Simeona Verhoturskogo v Zlatousti Voznesenska cerkva v Magnitogorsku Bogoyavlenska cerkva v Yetkuli i najbilshij v Chelyabinsku hram Georgiya Pobidonoscya Prote patriarh Kirilo pid chas vizitu do Chelyabinska zaznachiv pechat starogo zhittya sho lezhit na misti sho pov yazuyut z neaktivnistyu Jova v borotbi za hram Oleksandra Nevskogo na Alomu poli de roztashovuyetsya organnij zal Vidnosini z vladoyu Vidnosini Jova z miscevoyu vladoyu nazivayut zrazkovimi U 2008 mitropolit buv nagorodzhenij vidznakoyu Za zaslugi pered Chelyabinskoyi oblastyu v 2009 bulo pidpisano ugodu pro spivpracyu z Uralskim federalnim okrugom v 2010 ugodu pro socialne partnerstvo z okrugom v Chelyabinsku pidpisav patriarh Kirilo Jov zbiravsya osobisto vidspivuvati pomerlogo pid slidstvom vice gubernatora Kostyantina Bochkarova i klopotav pro dostrokove zvilnennya kolishnogo mera Miassa Volodimira Grigoriadi zasudzhenogo za habarnictvo Konflikti v yeparhiyi Za spogadami igumena RPAC Prokla Jov buv nepriyazno zustrinutij chelyabinskim duhovenstvom ale zumiv zavoyuvati avtoritet Odnim z jogo prihilnikiv spochatku buv igumen Sevastian Zhatkov Za danimi gazeti Kommersant arhiyepiskop ignoruvav zvernennya sho nadhodili stosovno pristrasti Sevastiana do pedofiliyi V kinci 1997 zgidno zi svidchennyami Prokla mizh Jovom ta Sevastianom nastalo poholodannya vidnosin U 1999 igumen buv zaareshtovanij v 2000 viznanij vinnim i zasudzhenij do tyuremnogo uv yaznennya Pislya zvilnennya za amnistiyeyu priyednavsya do RPAC U 2004 stavsya konflikt mizh mitropolitom i nastoyatelem magnitogorskogo hramu Yaroslavom Marchishakom Yaroslav zvinuvativ finansove kerivnictvo hramu v rozkradannyah i sformuvav novu parafiyalnu radu ale buv zvinuvachenij v perelyubi i pozbavlenij statusu blagochinnogo Skandal viklikav velikij rezonans miscevi ZMI prorokuvali Jovu vidstavku U 2007 yeparhiya pochala borotbu z kultom Chebarkulskogo pidlitka V yacheslava Krasheninnikova yaka zavershilasya uspihom v 2010 koli Vidavnicha rada Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi viznala zhittyepis svyatogo otroka takim sho superechit pravoslavnomu virovchennyu Vidhid na spokij 22 bereznya 2011 mitropolit Iov vidpravlenij Sinodom na spokij za stanom zdorov ya Sinod visloviv jomu gliboku vdyachnist za bagatorichnu arhipastirsku pracyu Miscem jogo prozhivannya bula viznachena Moskva Priznachenij pochesnim nastoyatelem do Hramu Rizopolozhennya na Donskij Pomer 1 grudnya 2020 roku Pohovanij 4 grudnya 2020 roku na bratskomu kladovishi Svyato Uspenskoyi Pochayivskoyi Lavri m PochayevaNagorodiorden sv knyazya Volodimira II stupenya 1977 orden prp Sergiya Radonezkogo III stupenya 1979 orden prp Sergiya Radonezkogo I stupenya orden prp Sergiya Radonezkogo II stupenya 25 lyutogo 2005 do uvagi za revne arhiyerejske sluzhinnya i u zv yazku z 30 richchyam arhiyerejskoyi hirotoniyi orden sv kn Danila Moskovskogo II stupenya Primitki Patriarhiya ru ros Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 15 chervnya 2011 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2020 Vozvedenie v san mitropolitov i arhiepiskopov 15 kvitnya 2019 u Wayback Machine Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 2000 4 str 33 Slova patriarha byli ne luchshim komplimentom statya na 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 9 sichnya 2020 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2020 Pop pedofil snova na svobode Kommersant 46 2176 16 marta 2001 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2010 Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2020 Pervyj mitropolit Yuzhnogo Urala uhodit v otstavku Novosti onlajn Chelyabinsk ru agentstvo novostej Novosti Chelyabinska Lenta novostej Chelyabinska Novost dnya nedostupne posilannya z Iyun 2018 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaVid koronavirusu pomer yerarh RPC MP she radyanskogo chasu urodzhenec Ukrayini RISU 2 12 2020 PosilannyaU Rosiyi pomer mitropolit Iov ukrayinec yakij vistupav proti avtokefaliyi ukrayinskoyi cerkvi Radio Svobodv 2 12 2020 6 bereznya 2022 u Wayback Machine Iov mitropolit na pokoe Tyvonyuk Dmitrij Yakovlevich 27 kvitnya 2020 u Wayback Machine IOV Tyvonyuk 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro pravoslav ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi