Іва́н (Іоа́нн, Йоа́нн) Хрести́тель (дав.-гр. Ἰωάννης ὁ βαπτίζων, грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής, івр. יוחנן המטביל, лат. Ioannes Baptista; близько 6 р. до н. е., Ейн-Керем — бл. 30, Махерон) — у християнстві попередник Ісуса Христа, що пророкував його пришестя, жив у пустелі аскетом і згодом проповідував хрещення покаянням для юдеїв, хрестив у водах Йордану Ісуса Христа. Обезголовлений царем Іродом Антипою через намовляння Іродіади. Пророк, мученик, один з найбільших святих. Також — Іван (Йоанн, Іоанн) Предтеча.
Іван Хреститель | |
---|---|
святий | |
Народився | ~6 року до н. е. Ейн-Керем, d[1] |
Помер | ~30 року Махерон, d[1] ·обезголовлення |
Поховання | d |
У лику | мучеників |
День пам'яті | 23 вересня, 7 січня, 24 лютого, 25 травня, 24 червня, 29 серпня |
Медіафайли на Вікісховищі |
Про пророка Ісус Христос казав: «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!» (Мт. 11:11).
Біографія
Народження
Про народження Івана Хрестителя відомо лише з Євангелія від Луки. З нього відомо, що пророк Іван Хреститель був сином священника Захарії (з черги священника Авії) і праведної Єлизавети (з роду Аарона) (Лк. 1:5) — родички Пресвятої Богородиці. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні. А дітей не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку обоє похилого. Під час черги служіння Захарії у Єрусалимському Храмі йому випала служба жертвувати кадила на вівтарі, що відбувалося двічі на день (за жеребом визначались різні завдання священників у святині). Вівтар кадила був у «святилищі», куди мали входити тільки священники. Архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити йому про народження сина. Архангел став поруч кадильного жертовника і сказав: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван» (Лк. 1:13). Ім'я Іван тоді означало — Ягве був милостивий. Захарія не повірив ангелові і за це був покараний німотою, аж до того дня поки це не здійснилось. Євангеліст Лука паралельно оповідає і Благовіщення Пресвятої Богородиці (Лк. 1:26–38). Пресвята Богородиця дізналася з уст ангела про вагітність Єлизавети і пустилася в дорогу, щоб відвідати родичку. Місце проживання Захарії та Єлисавети достеменно невідоме. Лише з Євангелія знаємо, що Марія пішла у «...гірську околицю, в місто Юди» (Лк. 1:39). Церковне передання каже, що це сучасне селище Ейн-Керем, розташоване близько 7 км на південний захід від Єрусалима. Єлизавета зустріла Марію словами:
«Коли ж Єлизавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлизавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?» (Лк. 1:41–43).
Так Єлизавета дізналась, що її таємниця викрита, але водночас і дізналась про секрет Марії та признала в ній матір Господа.
Марія перебувала у Єлизавети три місяці, тобто аж до народження Івана Хрестителя. Не відомо, чи вона залишилася в домі при народженні. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах. Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. На восьмий день, як приписував закон, треба було обрізувати новонародженого та дати йому ім'я. Над іменем вийшла суперечка. Як правило давали ім'я діда, щоб продовжити родову ознаку. Однак зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім'ям — Захарія.
Тільки Єлизавета не погоджувалась. Хотіла назвати Іван і знала чому. Постанову матері могла змінити тільки постанова батька. Німий Захарія попросив воскову табличку: «Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!» (Лк. 1:63–64). Захарія заговорив і благословив Бога і знак доказу і очищення його, даний ангелом, виконав своє завдання.
За милістю Божою Іван уник смерті серед тисяч убитих немовлят у Вифлеємі та його околицях. Про подальше життя Івана Хрестителя нічого достеменно не відомо. Євангеліст Лука, пропустивши юнацькі роки Івана, робить крок уперед, лише кажучи: «Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до свого об'явлення Ізраїлеві» (Лк. 1:80).
Про смерть батька Івана — Захарію повідомляє Євангеліст Матвій, що він був замордований «між храмом і жертівником» (Мт. 23:35).
Місце і час служіння
За Євангелістом Лукою початок діяльності Івана Хрестителя припадає «У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні, за первосвященників Анни й Каяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія» (Лк. 3:1). Ця цитата вказує на 27—28 роки, як роки його служіння.
Іван переважно проповідував вздовж Йордану в тій частині русла річки, що була найближче до Єрусалиму, тобто біля її витоків до Мертвого моря. Деколи він переходив на інше місце, коли берег річки ставав слизький від дощів, чи течія ставала сильна. Він тоді вибирав два інші місця — Витанія за Йорданом (Ів. 1:28) чи Айноні біля Салиму (Ів. 3:23), який був відомий на місці за 12 км від Бейсану (Скитополя). Про ці місця також свідчить той факт, що Ірод Антипа мав право схопити Івана Хрестителя лише на східній частині Йордану в Переї, де були його володіння (Мр. 6:17–29).
Пророче служіння
Коли Іванові виповнилося 30 років, на п'ятнадцятому році правління імператора Тиберія — «...було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія». Корячись цьому покликанню, пророк Іван з'явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа) і стати «голосом Того, що кличе в пустині». Його слова впали на зораний ґрунт і відразу знайшли широкий відгук. До річки у великій кількості сходився народ для обряду поринання у води Йордану — річки, яка здавна вважалася межею Святої Землі. Коли поганин приєднувався до старозавітної церкви, над ним також здійснювали обряд обмивання — хрещення. Іван вимагав це від юдеїв, на знак того, що вони народилися для нового життя, для приготування до Царства Божого. Тому його називали Хаматвілом — Хрестителем.
Багатьом юдеям не подобалося, що їм пропонують пройти через обряд обмивання та відречення від гріхів, ніби вони неофіти. Хіба причетність до народу Божого не освячена сама по собі? Іван виголосив: «не народження робить синами Завіту, а вірність заповідям Божим». Тут і звертався до них Іван, проповідуючи покаяння та хрещення на відпущення гріхів та Суд над світом. Сутність його проповіді полягала в тому, що перш ніж одержати зовнішнє обмивання, люди повинні очиститись духовно, і в такий спосіб приготувати себе до прийняття Євангелія. Коли він побачив на березі книжників та промовив до них різко:
А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
8 Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене. (Лк. 3:7-9)
Іван Хреститель вимагав переоцінки всього життя і докоряв за легковажність тим, хто думав, що самого обряду хрещення достатньо для прощення гріхів. Перед хрещенням люди сповідували свої гріхи. За свідченнями Йосипа Флавія, Іван вчив людей вести «чистий спосіб життя, бути справедливими один до одного і шанобливими до Предвічного». Він мало говорив про ритуали, а передовсім ставив моральний обов'язок людини: «У кого дві сорочки — нехай дасть вбогому; а хто має поживу — нехай робить так само».
Невдовзі навколо Івана зібралася громада, якій він дав свої правила і молитви. На ім'я відомі лише двоє його учнів: Андрій з Витсаїди та Іван син Заведеїв. Обидва були рибалками і прийшли з берегів Галілейського моря. Вплив Івана постійно зростав. Стривожився Ірод Антипа і у синедріоні. Були відряджені священники з повноваженнями до нього. «Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого? Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів» (Ів. 1:22–23). На запитання «Чому ж ти хрестиш?» вони почули відповідь повну покори і віри, яка чітко визначила покликання Івана як Предтечі Хреста:
26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний. (Ів. 1:26–27)
16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
17 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім. (Лк. 3:16—17)
Тому Іванове хрещення у воді було підготовчим за своїм характером, бо ті, хто хрестився у Івана, давали обіцянку прийняти Того, Хто йде за ним, тобто Ісуса Христа, Який хреститиме Духом Святим.
Слухаючи Предтечу, народ постійно перебував у чеканні. Багатьом було відомо, що Ісус тривалий час перебуває невпізнаним, тому слова Івана: «Він стоїть серед вас» заставили серця прискорено битися. І в цей час серед юрби на березі з'явився Чоловік з Назарету. Він разом з всіма готувався прийняти хрещення від Івана. Коли Іван підійшов до води, всіх вразили дивні слова, звернені до Галілеянина: «Я повинен хреститися від Тебе і чи Тобі йти до мене?». Відповідь Ісуса: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду» (Мт. 3:15) нічого не пояснила оточенню, але для Івана мала певний зміст — і він погодився здійснити обряд. У ту мить, коли Ісус стояв у річці і молився, сталося щось таємниче, про що пізніше Іван Богослов скаже: «І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. І я бачив, і свідчив, що Він Божий Син!» (Ів. 1:32–34).
Діяльність
Діяльність Іоана Хрестителя виявлялася насамперед у проповіді покаяння та наближення Царства Небесного. Євангеліст Матфей оповідає про це так: І каже (Іоан): покайтеся, наблизилось-бо Царство Небесне (3:2). Каяття — це щиросердне усвідомлення та визнання гріхів. Покаяння постає від жалю й скорботи (2 Кор. 7:10) і має передумовою неодмінне рішення покинути гріховну путь і провадити далі життя праведне. Іоан Хреститель, проповідуючи покаяння, закликав юдеїв залишити своє порочне життя і почати життя чисте, бо вже наблизилося Царство Небесне.
Вирази — Царство Небесне, Царство Боже, Царство Христове — часто зустрічаються в новозавітних книгах і означають, по суті, одне і те саме, тобто Царство благодаті на землі, в Церкві Христовій, і Царство слави на небесах; перше — як початок, друге — як повне завершення й закінчення. Пророки в Старому Завіті провіщали це Царство — Царство Месії (наприклад, Іс. 11:1–10; Єр. 31:31; Дан. 7:13–14 та ін.). Однак перед пришестям Христа юдеї, занадто грубо й чуттєво розуміючи образні зображення пророками Царства Месії, спотворили поняття про це духовне Царство і внесли в нього облудні сподівання. Вони гадали, що Месія прийде як політичний завойовник, визволить юдеїв з римської неволі та зробить їх великим і головним народом, якому коритимуться всі інші народи. Ісус Христос у притчах часто докоряв їм за помилковість такого розуміння. Іоан Хреститель, без сумніву, розуміючи під Царством Месії духовне царство, почав свою проповідь закликом до покаяння: «Покайтесь! Перемініть своє життя, виправляйтесь, щоб бути достойними ввійти в Царство Христове!».
Тоді виходили до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська; і хрестилися в Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої (Мф. 3:5–6; Мк. 1:4–5). Як видно зі слів євангелістів Матфея і Марка, до Іоана приходили хреститися багато жителів Єрусалима, Юдеї та околиць річки Йордан.
«Хреститись» — від грецького слова «ваптізо» — означає занурювати у воду, обмивати водою (Мк. 7:4). Обмивання — це очищення. Тому в юдеїв та інших східних народів обмивання тіла було в деяких випадках релігійним обрядом і символічно означало, крім чистоти тіла, очищення душі, тобто відмову від гріхів, оновлення життя. В юдеїв хрещення іноді приймали прозеліти, тобто язичники, які визнавали юдейську релігію. В цьому випадку воно було знаком зречення охрещуваного від його попередньої релігії та вступу в нову.
Однак хрещення Іоанове походить не від цього звичаю, бо його почали застосовувати після зруйнування єрусалимського храму, тобто після Іоана Хрестителя. Поки стояв храм, приєднання прозелітів відбувалося через обрізання та принесення жертви, а жінок хрестили. Іоанове хрещення було дією особливою, відмінною від звичайних очищень. Йому передувало сповідання гріхів, отже, це було очищення духовне, яке зовні виражалося занурюванням у воду. В юдеїв того часу було переконання, що право хрестити матимуть тільки Месія, коли Він прийде, та його Предтеча — Ілля або якийсь інший пророк ([[|Ін.]] 1:25).
Перед хрещенням люди визнавали свої гріхи. Визнавання гріхів у деяких випадках передбачене Мойсеєвим Законом (Лев. 16, 29; Чис. 5, 7), отже, не було чимось новим і незвичайним для юдеїв. Воно було новим тільки для тієї обстановки, в якій ця сповідь відбувалася. Блаженний Феофілакт говорить про значення Іоанового хрещення: «Хоч і хрестилися, але Іоанове хрещення не мало сили відпускати гріхи. Іоан проповідував тільки покаяння й підготовлював до відпущення гріхів, тобто вів до хрещення Христового, в якому подається відпущення гріхів».
Тлумачення святих отців проповіді Іоана Предтечі
Свідчення Іоана Хрестителя про Ісуса Христа та його хрещення
Іоан розглядав своє хрещення як підготовче. Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний взуття Його понести; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем; Його лопата в руці у Нього, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю Свою в житницю, а полову спалить огнем невгасимим (Мф. 3, 11–12; Мк. 1, 7–8; Лк. 3, 16–17).
Іоанове хрещення було хрещенням покаяння. Воно означало таке занурення у воду, яким ті, що каялися, посвідчували щирість свого каяття і відкрито сповідали свої гріхи. Цією дією вони показували, що зобов'язуються очищати свою душу від гріховної нечистоти, подібно до обмивання тіла. Цей обряд був простим і зрозумілим для простого народу, бо він звик уявляти внутрішнє очищення під обмиванням тіла.
Про силу та значення Іоанового хрещення святі отці міркують так. «Іоанове хрещення, — пише святий Іван Золотоустий, — тільки підготовляло інше (хрещення християнське); воно тільки в зародку й обіцянні містило те, що наступне хрещення завершило в дійсності». Блаженний Августин навчає: «Я вірю, що Іоан хрестив водою на відпущення гріхів, але на ділі здійснюється це тільки в хрещенні християнському… Іоан подавав таке хрещення, яке спонукало охрещуваного визнати необхідність хрещення Господа. Охрещувані Іоановим хрещенням не відроджуються; люди ним лише підготовлялися для Господа і тільки в ньому могли одержати відродження». «Хрещення Іоанове, — пояснює блаженний Ієронім, — не стільки відпускало гріхи, скільки було хрещенням покаяння на відпущення гріхів, тобто на майбутнє відпущення, яке мало статися через освячення Христове».
Приводом для Йоанового свідчення про Христа була народна думка: — чи не є Іван Месією? Це показує, яке враження і хвилювання викликали в народі особа і діяльність Івана Хрестителя. Відповідь Йоанова на цю гадку свідчить про його смирення. Порівнюючи себе з Христом, Іван говорить, що Той, Хто йде за ним, настільки сильніший і вищий від нього, що Іван негідний бути в Нього останнім рабом, який повинен був носити й підв'язувати сандалії свого господаря. На Сході люди прив'язували до ніг дощечки або сандалії, щоб прикрити підошви від каміння та всього гострого, від гарячого піску і взагалі від усього, що може завдати болю. Замість дерев'яних пластинок використовували також кору і шкіру. Сандалії були різної форми, іноді їх оздоблювали. Заходячи до будинку, їх зазвичай знімали, а виходячи, знову вдягали. Знімати і вдягати сандалії, а також носити їх за господарем було обов'язком найнижчих слуг. Маючи себе за негідного бути останнім слугою в Господа, Предтеча показував тим самим незрівнянну велич Ісуса Христа.
Порівнюючи своє хрещення з хрещенням Спасителя, Іван говорить: «Він хреститиме… Духом Святим і вогнем». Тлумачі Святого Письма під словами «хреститиме Духом Святим» розуміють усі дії Святого Духа як наслідок заслуг Ісуса Христа, як-от: навчання через Божественне Одкровення, яке у Святому Письмі приписується Святому Духові (2 Пет. 1, 21); чудеса, вчинені Духом Святим, щоб переконати людей в божественності вчення Ісуса Христа (Мф. 12, 28). Правильність такого пояснення підтверджується тим, що хрестити Духом Святим означає взагалі подавати дари Святого Духа (Діян. 1, 15). Святий Йоан Золотоустий говорить: «Під словами „хреститиме вас Духом Святим“ Іван розумів і відпущення гріхів, і врятування від кари, і оправдання, і освячення, і визволення, і всиновлення, і братерство, і участь у спадщині, і щедре виливання Святого Духа».
Під словами «хреститиме… і вогнем» більша частина тлумачів, згідно з Іваном Золотоустим, розуміють діяння Святого Духа, яке очищає й запалює душу людини. Як під образом живої води Ісус Христос (Ін. 4, 14; 7, 37–38) розумів благодать Святого Духа, так під образом вогню Предтеча зображав силу Святого Духа, що наче вогонь перетворює кам'яне серце людини на плотське, нищить його гріховну нечистоту, запалює її душу Божественною любов'ю (Золотоустий, Феофілакт).
Таке пояснення підтверджується тим, що євангелісти Марк та Йоан, передаючи ті самі слова Івана Хрестителя, згадують лише про хрещення Духом Святим і не говорять про вогонь. Цього не могло б статися, якби в цьому реченні Дух і вогонь мали відмінне значення. Не можна погодитися з тими тлумачами, які під вогнем розуміють зішестя Святого Духа на апостолів у день П'ятдесятниці (Діян. 2, 1–7). Хоч Дух Святий зійшов тоді у вигляді вогненних язиків, але тільки на самих апостолів, а хрещення вогнем, про яке говорив Предтеча, стосувалося всіх. Можна припустити як окрему думку таке тлумачення, що під хрещенням вогнем маються на увазі допитування на суді (1 Кор. 3, 13), або біди й переслідування (Лк. 12, 49), або гнів Божий (Іс. 5, 24; 1 Сол. 1, 8).
Показавши юдеям, які блага принесе їм Христос, Іван Хреститель далі зазначає, що грядущий Месія не може байдуже дивитися на пороки людей, що Йому належить право судити їх. Для вираження своїх думок Предтеча бере образи з близького для народу побуту. «Лопата в руці у Нього, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю Свою в житницю, а полову спалить огнем невгасимим».
У східних народів, де не доводилося сушити збіжжя, на току не було жодної будівлі. Для току вибирали підвищені місця, щоб на них зручніше було віяти зерно, відділяючи з допомогою нічим не затримуваного вітру чисте зерно від полови. Пшеницю зсипали в засіки, а солому й полову палили «огнем невгасимим», що не згасав, поки не знищував усього, що призначено спопелити. Тік тут означає насамперед юдейський народ; пшениця — краща його частина, люди доброчесні й достойні участі в Царстві Христовому; полова й солома — гірша частина народу, люди нечестиві, які в Святому Письмі часто подаються під образом пороху, що його здіймає вітер (Пс. 1, 4; Іс. 17, 13; Іов. 21, 18), і під образом бур'яну, куколю, полови, спалюваних вогнем (Іс. 5, 24).
Спершу цей вислів відносили до юдейського народу перед відкриттям Царства Христового. Коли ж настало Царство Христове, святі отці пояснюють ці слова в ширшому значенні: суд і відокремлення праведників від грішників, нагорода перших і покарання других — це стосується і членів Царства Христового в усі часи [12, c. 375].
Крім вищенаведених промов, «і багато іншого, втішаючи, благовістив він людям. Ірод же, четвертовладник, якому Йоан докоряв за Іродіаду, жінку брата його, і за все, що зробив Ірод лихого, додав до всього іншого і те, що замкнув Івана у в'язницю» (Лк. 3, 18–20).
Це вступна оповідь про ставлення Ірода до Івана Хрестителя. Докладніше про це говориться в Євангеліях від Матвія (14, 1–12) і Марка (6, 14–29). Ірод замкнув Йоана у в'язниці, а потім умертвив. Євангеліст Лука згадує про це тут, бо не має наміру розповідати про подальше життя Йоана (крім одного випадку — 7, 19–22) і мимохідь коротко повідомляє, що сталося з Йоаном потім. «Оповідає мовби з глибоким смутком і великим жалем про те, що Ірод так несправедливо вчинив з Йоаном, тоді як народ мав про нього дуже високу думку» (Феофілакт).
Євфимій Зігабен
І це є свідчення Іванове…, про який зараз має намір говорити. Коли юдеї послали до Єрусалима священників і левитів питати Його: хто ти? Первосвященники і священники юдейські, що знали надзвичайні події, які трапилися при народженні Ісуса Христа, отримавши потім доказ Його мудрості, коли будучи дванадцятирічним отроком «Він зійшовся з учителями, слухав і запитував їх», як сказав Лука (2, 46), дивувалися і почали заздрити Йому. Почувши потім, що й Іван до тих що приходять хреститися говорить багато і велике про Ісуса Христа (а вони розуміли, що все це Іван говорить про Нього), вони ще більше зніяковіли і послали з Єрусалиму священників та Левитів, тобто служителів, запитати його: хто ти? Зробили так не тому, що не знали цього, тому що всім було відомо те, що сталося при його народженні, обрізання і нареченні імені, коли всі говорили: що буде дитина ця (Лк. 1, 66)? Але підступно прикидаються незнаючими і не кажуть: «Хто ти?» — Але: ти хто єси, висловлюючи цим, що якщо більше тебе Той, про Якого ти проповідуєш, то ти хто? Ти, до якого ми всі кинулися, про якого склали високе собі поняття і перед яким так сильно боялися. Вони безрозсудно припускали, що хоча Йоанн нехтував славою у всіх інших відносинах, проте і він, як людина, випробує те, що властиво людині, і через славолюбство скаже, що він Христос, і таким чином зменшиться чутка про Ісуса Христа, проти якої робилися всі заходи. Тому-то послали не просто кого-небудь, а священників та Левитів, і до того ж з Єрусалиму, як більш ворожих і підступних, ніж з будь-якого іншого міста.
Іван свідчить про Нього і викликуючи, говорить: Це був Той, про Якого я сказав, що прийде за мною, існував переді мною, бо був перше, ніж я.
Євангеліст часто посилається на свідчення Івана не тому, ніби достовірність Владики поставляє в залежність від раба, але оскільки народ мав високе поняття про Івана, то на свідоцтво про Христа і посилається на Івана, шанованого ними за великого і тому більше всіх заслуговує на довіру. Слово «викликуючи» вказує на велику сміливість Іванна, бо він волав про Христа не в кутку, а з великою сміливістю. Що ж він говорив? «Це був Той, про Якого я сказав». Іоанн свідчив про Христа перш, ніж побачив Його. Так їм Бог, звичайно, для того, щоб він, засвідчуючи про Христа з дуже хорошого боку, не здався упередженим у відношенні до Нього, Чому і каже: про якого я сказав, тобто, перш ніж побачив Його. «Той, хто йде за мною», зрозуміло, звичайно, йде за часом народження, бо Предтеча був шістьма місяцями старше Христа по народженню у плоті. «Став попереду мене», тобто став більше шанованим за мене. Чому? Тому, що Він і був раніше від мене, по Божеству. А аріани шалено пояснювали цей вислів. Бажаючи довести, що Син Божий не народжений від Отця, але відбувся як одне з творінь, кажуть: от Іван свідчить про Нього — передо мною, тобто стався раніше мене, і створений Богом як одне з творінь. Але з нижченаведеного вони викриваються в худому розумінні цього вислову. Бо яка думка виражається в словах: «Цей (тобто Христос) став попереду мене (тобто створений перш мене), бо був перше, ніж я?». Цілкомбезумно говорити, що Бог створив Його перш тому, що Він був раніше від мене. Навпаки, краще повинно було б сказати: «Цей був перше, ніж я, бо став чи створений раніше мене». Так мудрують аріани. А ми по-православному розуміємо так: «що йде за мною», за народженням від Діви у плоті, «став попереду мене», став найславетнішим і шанованішим мене через чудеса, які здійснювалися над Ним, по Різдву, за вихованням, за мудрості. І це справедливо, «тому що Він був раніше від мене», за відвічної народженню від Отця, хоча по явищу у плоті прийшов і за мною.
І це є свідчення Іванове, коли послали юдеїв від Єрусалиму священників і Левитів, питати Його: хто ти? (1, 19). Небезпечна пристрасть, возлюблений, — заздрість; небезпечна і згубна для самих тих хто заздрить, а не для тих, яким заздрять. Вона насамперед їм самим завдає шкоди і загибель як якась смертоносна отрута, яка впровадилася в душі їх. А якщо вона коли-небудь шкодить тим, яким заздрять, то це шкода мала і незначна, і ще приносить їм користь, набагато важливішу, ніж втрата. І так буває не з заздрістю тільки, а й з усіма іншими пристрастями: не той, хто терпить зло, а той, хто робить зло, отримує шкоду. Інакше, якби це було не так, Павло не вселяв би своїм учням — краще терпіти несправедливість, ніж робити її, кажучи: «чи не краще б вам залишитись скривдженими? чи не краще б вам терпіти нестатки?» (1 Кор. 6, 7). Він добре знав, що загибель всюди слідує не за тим, хто терпить зло, а за тим, хто робить зло. Все це говорю я з приводу заздрості юдеїв. Люди, що стікалися з міст до Івана і, в покаянні за свої гріхи, які отримали хрещення, — ті самі, після хрещення, як би передумавши знову, посилають запитати його: хто ти? Істинно породження єхидне, змії, якщо ще не гірше за них. Рід лукавий, перелюбний і розбещений, ти вже після хрещення зазнаєш і любопитствуеш дізнатися про Хрестителя? Чи може бути що-небудь дурніше цієї дурниці? Як же ви приходили до нього? Як сповідували свої гріхи? Як поспішали хреститися від нього? Як запитували його про те, що маєте робити? Отже, все це робилося у вас нерозважливо, без свідомості причини і підстави на те? Втім, нічого такого не сказав блаженний Іван, не кликав, не став їх докоряти, але відповідав з усією поблажливістю. А для чого він так вчинив, — варто дізнатися, щоб усім було явно і очевидно злодійство юдеїв. Іван часто свідчив перед юдеями про Христа і, коли хрестив, нерідко нагадував про Нього приходять і говорив: я хрещу вас водою на покаяння, але Той Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем (Мт. 3, 11). Але вони у відношенні до Івана показали людську слабкість: маючи на увазі славу мирську і дивлячись на зовнішність, вони думали, що негідно Івана підпорядковувати себе Христу. Івана підносило багато в їхніх очах: по-перше, імените і знатне походження, тому що він був син первосвященника, по-друге, суворість життя і презирство всього людського, бо він, нехтуючи і одежею, і домом, і самою їжею, проводив перед тим весь час в пустелі. У Христі все було навпаки, походження принижене, що юдеї часто і виставляли на вигляд, кажучи: Чи Він не син теслі? Чи не його Мати зветься Марією і брати Його Яків і Іосія, і Симон, і Юда (Мф. 13:55). А уявна Його батьківщина була в такому соромі, що і Нафанаїл говорив: чи може щось добре бути від Назарета? (Ін. 1, 46). Спосіб життя був у Нього звичайний, одягу, нічим не відрізнялися від інших; шкіряного поясу Він не носив, волосяниці не мав, меду і сарани не їв, він жив, як і всі, був присутній у зборах людей гріховних і митарів, тільки щоб залучити їх. Юдеї, не розуміючи цього, паплюжили Його, як і Сам Він каже: прийшов Син Людський, Який їсть і п'є, і кажуть: цей чоловік, який любить їсти і пити вино, митарям друг і грішникам (Мф. 11, 19). І ось як Іван часто відсилав їх від себе до Того, Хто, на їхню думку, був нижче його, то вони, соромлячись і обурюючись на це, і бажаючи краще мати учителем Йоана, відкрито не наважувалися цього висловити, а відправляють до нього посольство, сподіваючись лестощами налаштувати його до того, щоб він оголосив себе Христом. І не будь-яких мерзенних людей вони посилають до нього, як до Христа, коли, бажаючи схопити Його, послали слуг, потім іродіан і їм подібних людей, але священників та Левитів, та й священників саме з Єрусалиму, тобто найпочесніших (євангелист не без причини помітив це). Посилають ж потім, щоб запитати Йоанна: хто ти? А тим часом і народження його було відомо всім, так що всі говорили: ким буде ця дитина? (Лк. 1, 66), — і чутка про нього пронеслась по всій нагірній країні. Знову, коли він прийшов на Йордан, жителі усіх міст поспішали до нього, і з Єрусалиму, і з усієї Юдеї йшли хреститися в нього. Отже, ці люди тепер питають, — не тому, щоб не знали його (як могли вони не знати людину, яка стала настільки відомою?), Але вони хотіли привести його до того, що я висловив.
Послухай же, як цей блаженний чоловік відповідає саме на ту думку їх, з якою вони запитували його, а не на саме питання. Коли вони запитали: хто ти? — Він не раптом сказав те, що слід було сказати: глас вопіющого в пустелі (Мк. 1, 3). А що? Він знищує їх припущення, — на питання: хто ти? — Він визнав і не зрікся, і визнав, що: я — не Христос (Ін. 1, 20). Зауваж мудрість євангеліста. Три рази він говорить одне і те ж, щоб показати добрі вчинки Хрестителя, і все лукавство і безглуздя юдеїв. Також і Лука каже, що, коли народ припускав, чи не він Христос, — він знищив це припущення. Така властивість благомислячого служителя — не тільки не викрадати честі, що належить пану, але і відкидати її навіть у такому випадку, коли б пропонували її інші. Втім, простий народ прийшов до такого припущення по простоті і несвідомості, а ті питали його, як я сказав, з злим умислом, сподіваючись лестощами захопити його до того, чого хотіли. А якби вони не це саме мали на увазі, то не перейшли б негайно до іншого питання, а стали б наполягати на те, що він говорить зовсім інше і відповідає не на питання, вони б сказали йому: хіба ми це припускаємо? Хіба про це прийшли питати? Але, як би будучи спіймані і викриті, вони переходять до іншого предмету. Вони очікували, що й Ілля прийде, як і Христос сказав. На запитання учнів: чому книжники ж говорять, що Іллі належить прийти раніше? — Він сказав: так, Ілля прийде раніше і все приготує (Мф. 17, 10, 11). Потім запитали: чи не ти пророк? І він відповів: ні. Однак він був пророк. Чому ж він відрікся? Знову тому, що дивився на ціль запитуючих. Вони чекали, що прийде деякий обраний пророк, так як Мойсей говорив: пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте (Втор. 18:15). А це був Христос. Тому вони не взагалі кажуть: чи не ти пророк? — Розуміючи одного з багатьох пророків, але з додаванням члена: «не той ти Пророк, про який провістив Мойсей?» Тому-то він і відрікся — не від того, що він — пророк, а від того, що він — саме той (той про якого пророкували) пророк. Говрять Йому: хто Ти? дай відповідь тим хто послав їх: Чого говориш про себе сам (ст. 22). Бачиш, як вони ще сильніше приступають і наполягають, повторюють питання і не відстають? Але Іван з лагідністю спершу відкидає їх хибні припущення, і потім дає дійсне поняття про себе: голос взиваючого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому, так говорить пророк Ісая (ст. 23). Так як він вже висловив про Христа щось велике і високе, те, як би у відповідь на їх думку, зараз поспішає звернутися до Пророка і таким чином підтверджує свої слова. І послання було від фарисеїв: і запитали його і говорять йому: як хрестиш Ти, якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк? (ст. 24–25). Бачиш, як не даремно я кажу, що вони саме до цього хотіли довести його? А спочатку цього вони не говорили, щоб не піддатися загальному від усіх докору. Коли ж Йоан сказав, що він ні той, ні інший, вони нарешті, приведені в подив, скинувши з себе личину, вже відкрито виставляють свій лукавий задум і кажуть: чому ти хрестиш якщо ти не Христос? Потім, знову бажаючи прикритися, приєднують і інших осіб, Іллю і Пророка. Так як не могли похитнути його честю, то думають звинуваченням змусити його зізнатися в тому, чого не було. Але і цього не могли зробити. О, безумство! О, гордовитість і передчасна метушливість! Ви послані дізнатися від нього, хто і звідки він: Чи не хочете приписувати йому і законів? І цього саме хотіли вони, примушуючи його оголосити себе самого Христом. Однак він і тепер не обурюється і не висловлює нічого такого, хоча і справедливо було б, як, наприклад: «ви хочете мені наказувати і давати закони?» Але знову показує велику лагідність. «Я хрещу вас водою: але гряде Сильніший за мене, Якому я недостойний, розв'язати ремінь взуття Його» (Лк. 3:16).
Що на це могли б сказати юдеї? Тут звинувачення на них незаперечне, засудження нещадне; вони самі на себе виголосили суд. Яким чином? Вони вважали Івана гідним будь-якої віри і стільки правдивим, що вірили йому не тільки тоді, коли він свідчив про інших, але і коли говорив про себе самого. Якщо б вони не були такої думки про нього, то не послали б дізнатися від нього про нього ж самого. Відомо, що ми віримо тільки тим людям, коли вони говорять про самих себе, яких визнаємо людьми найправдивішими. Але не це тільки загороджує їхні вуста, а й саме розташування духа, з яким вони приступили до нього, вони прийшли до нього з особливою ретельністю, хоча потім і змінилися. Вказуючи на те й на інше, Христос говорив: «Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його» (Ін. 5, 35). А сама відповідь Івана ще більш показала у ньому людину, гідної віри. «Хто шукає слави Тому, Хто послав його, Той є істинний і немає неправди в Ньому» (Ін. 7, 18). І він не шукав, але відіслав їх до іншого. Тим часом послані були з людей довірених, почесних, так що їм не залишалося жодного притулку чи виправдання в своєму невір'ї Христу. Чому ви не прийняли того, що говорив про Нього Йоан? Ви послали своїх старшин, через них ви питали його, ви чули, що відповідав Хреститель, вони, з свого боку, показали всю ревність, всецікавість, вказували на всіх осіб, яких ви припускали до нього. І, проте він у повноті свободою сповідав, що він — ні Христос, ні Ілля, ні пророк. Не обмежуючись цим, він сказав і те, хто він сам, розмовляв про сутність свого хрещення, саме, що воно мало важливо і недосконале і не має в собі нічого, крім води, — показуючи тим перевагу хрещення, дарованого Христом. Долучив і свідчення Ісаї пророка за довгий до того час, і одного найменував Господом, а іншого — Його служителем і рабом. Що ж після цього залишалося робити? Чи не увірувати чи в Того, про Кого (Йоанн) свідчив, — вклонитися Йому і сповідати Його Богом? А що свідчення це було справою не лестощів, а істини, це показувало вдачу і любомудріє свідка. Зрозуміло це і тому, що ніхто не віддає собі ближнього і, коли можна отримати самому честь, ніхто не захотів би поступитися її іншому, особливо коли честь так велика. Таким чином, і Йоан не представив би такого свідчення про Христа, якби Він не був Богом. Якщо б і від себе відхилив цю честь, як таку, що вище його природи, то, звичайно, не приписав би її й іншому, нижчого суті. Посеред вас стоїть, а ви не бачите. Це він сказав тому, що (Христос) звичайно ходив в натовпі народу, як людина проста, і вчив завжди проти гордості і марнославства. Веденням ж тут Іоанн називає знання точне, саме про те, хто Він такий і звідки. А вираз: на мене, Хто йде Іван часто вживає, кажучи як би так: «не думайте, що все полягає в моєму хрещенні. Якби воно було абсолютне, то не прийшов би після мене інший з встановленням іншого хрещення. А моє хрещення тільки приготування і вказівка шляху до того хрещення. Наша справа — тінь і образ. Повинна прийти інша особа, яка покаже істину». Таким чином слова: «на мене, Хто йде» найбільш вказують на Його гідність. Якщо б Йоанове хрищення було абсолютне, то не було б потреби шукати другого. Переді мною був, тобто Він достославний, славнішим за мене. А щоб не подумали, що ця перевага є тільки порівняльне, то, бажаючи показати Його незрівнянну гідність, Йоанн додає: Йому ж я не смію розв'язати ремінь взуття Його, тобто Він не просто переді мною прийшов, але так, що я недостойний бути в числі навіть останніх служителів Його: розв'язувати взуття і є справа найнижчого служіння. Якщо ж Йоанн негідний розв'язати ремінь, — Іван, якого більше не було в народженими від жінок (див.: Лк. 7, 28), то де ж нам помістити себе? Якщо гідний цілого світу або, краще, більший його, якщо він визнає себе недостойним бути в числі Його останніх служителів, то що ж скажемо ми, обтяжені тисячами пороків, — ми, настільки віддалені від чесноти Йоана, наскільки відстань земля до неба?
Отже, Іван говорить про себе, що не гідний розв'язати ремінь взуття Його; а вороги істини доходять до такого безумства, що вважають себе гідними знати Його так само, як Він знає Себе Самого. Що може бути гірше такого безумства? Що навіжені такого самохвальства? Добре сказав хтось мудрий: початок гордині незнання Господа (див.: Сир. 10, 14). Диявол, не колишній перш дияволом, не був би скинений і не став би дияволом, якби не захворів цією самою хворобою. Вона позбавила його колишньої гідності, вона звела його в геєну, вона послужила для нього причиною всього зла. Порок цей може сам по собі пошкодити всяку доброчесність душі — милостиню чи, молитву чи, піст, або що-небудь інше. Сказано, що високий у людей не чистий перед Господом.
Чи не блуд тільки і не перелюбство опоганює тих, які віддаються йому, а й гордість, і навіть набагато більше. Чому? Тому, що хоча блуд і непростиме зло, але, принаймні, інша людина може послатися на побажання, а зарозумілість не має ніякої причини, ніякого приводу, під яким заслуговувало б хоч тінь вибачення; воно є не що інше, як розбещення душі і найтяжча хвороба, яка відбувається не від чого іншого, як тільки від нерозсудливості. Справді, немає людини безрозсудної зарозумілої, хоча б вона володіла великим багатством, хоча б отримала велику зовнішню освіту, хоча б поставлена була на надзвичайно велику владу, хоча б мав у себе все, що для людей здається завидним. Якщо пишається дійсними перевагами жалюгідний і нещасний і втрачає нагороду за всі свої досконалості, то не смішніше чи всіх надимає нікчемними благами, тінню і кольором трави (така слава цього століття), так як він надходить подібно до того, як якщо б бідняк, убогий, постійно пригнічує голодом. Жалюгідний і нещасний! Душу твою з'їдає найжорстокіша хвороба, і ти, убогий крайньою злиденністю, мрієш, що в тебе стільки і стільки-то талантів золота і безліч прислуги? Та це — не твоє. А якщо не віриш моїм словам, то переконайся дослідами були перед багатіїв. Якщо ж ти так упоєний, що не остеріг пригодами інших, то почекай трохи, і ти дізнаєшся власним досвідом, що немає для тебе ніякої користі від цих благ, коли, при останньому подиху, не будучи владний ні в одній годині, ні в одній хвилині, ти мимоволі залишиш їх оточуючим тебе людям і, що нерідко трапляється, таким людям, яким ти й не хотів би залишити. Багато хто навіть не маючи можливості розпорядитися ними, а відходили ненавмисно, ще бажаючи насолоджуватися ними, але їм вже не було це дозволено, і, будучи залежними, відходячи зі світу мимоволі, за необхідності, залишали свої блага тим, кому б і не хотіли. Щоб і з нами того не сталося, ми, поки живі і здорові, відішлемо їх у своє місто. Тільки таким чином ми будемо мати можливість насолодитися ними, а не інакше; таким тільки чином ми покладемо їх у безпечному місці. Ніщо, ніщо не може їх звідти забрати: ні смерть, ні довірчі свідчення, ні спадкоємці, ні наклепи, але хто скільки приніс з собою, відходячи звідси, тим всім і буде насолоджуватися безперервно. А хто такий нещасний, що не захотів би вічно тішитися своїм багатствами? Перенесемо ж своє багатство і покладемо його там. Для цього перенесення нам не потрібно ні ослів, ні верблюдів, ні возів, ні кораблів, — і від цього клопоту визволив нас Бог, — потрібні нам будуть тільки бідні, кульгаві, сліпі, недужі. Їм-то доручений цей перевіз, вони-то пересилають багатство на небо, вони-то вводять володарів багатства в спадщину вічних благ, якого так досягнемо і всі ми, благодаттю і людинолюбством Господа нашого Ісуса Христа.
Ув'язнення
Хрещенням Спасителя пророк Іван завершив своє пророче служіння. Він безбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього. Пророк Божий відкрито викривав царя Ірода Антипу за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Пилипа (Лк. 3:19–20, Мт. 14:3–4). За це він незабаром постраждав. Ірод Антипа, (правитель Галілеї, син царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Івана до в'язниці. Тобто це сталося у травні 28 року. Згідно з Євангеліями від Матвія та Марка, Івана арештували під час перебування Ісуса в пустині (Мт. 4:12—20, Мр. 1:14). Євангеліст Марко навіть каже, що він був виданий (Мр. 1:14), тобто можливо Іван на той момент був в Айнон біля Салима, отже не на території тетрарха Антипи, а на території вільного міста Скитопіль, що належало до Десятимістя, і тому його не могли там арештувати від імені тетрарха, а схопили і видали Антипі. Він перебував у в'язниці десь 10 місяців. Антипа охоче розмовляв з Іваном і не хотів його смерті (Мр. 6:20). Іван же почув у той час про справи Ісуса і послав до нього своїх учнів із запитанням, що пересвідчитися про справи Його «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» (Мт. 11:2–3). Ірод Антипа утримував Івана у Махероні — фортеці яку побудував Александр Яннай на березі Мертвого моря.
За іншим свідченням Йосипа Флавія, основною причиною ув'язнення Івана була його діяльність, його вплив на маси (Йосип Флавій, Юдейські старожитності, гл. 18. 5.2), що загрожували Антипі.
Бенкет Ірода, танок Саломії та страта Івана Хрестителя
У день свого народження Ірод Антипа влаштував бенкет, на який з'їхалося багато знатних гостей. Дочка Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть до половини свого царства (Мр. 6:23). Танцівниця, за намовою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Івана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався (Мр. 6:20). Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Вельми засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стража в темницю, який відітнув Івану голову, віддав її дівчині, а та віднесла голову матері (Мр. 6:25—28). Ім'я дівчини не назване у Євангеліях від Марка і Матвія, проте її ім'я — Саломія, єдина дочка Іродіади, назване Йосипом Флавієм, в його історичному творі Юдейські старожитності. Флавій не пов'язує її із стратою Івана Хрестителя. Часом смерті Івана Хрестителя вважається кінець літа — 29 серпня і відзначається як католицькою, так і православною церквами як день усікновення голови Івана Хрестителя.
Іродіада попроколювала язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя на Елеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Івана Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні і поховали у , там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще певний час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв'язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23:7–12).
відбувся над Іродом, Іродіадою і Саломеєю ще при їхньому земному житті. Саломея, переходячи взимку річку , провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно тому, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, безпомічно смикалася в крижаній воді. Зрештою гострий лід перерізав шию. Труп її не знайшли, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Івана Предтечі. Аравійський цар Арета в помсту за безчестя своєї дочки пішов війною проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37—41) і був разом з Іродіадою засланий в ув'язнення.
Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мр. 1:7–8).
Свята
Серед інших святих Іван Хреститель має найбільшу пошану — протягом церковного року на його честь відзначається аж шість дат. Празник , різдва, усікновення голови, перше і друге знайдення голови, третє знайдення голови і собор після празника Богоявлення.
Український фольклор
Різдво святого Івана Хрестителя, яке святкується по юліанському календарю 7 липня, — найбільше з усіх свят на його честь. Це християнське свято збіглося зі святом Купала, яке святкувалося у час літнього сонцестояння 21–23 червня у дохристиянські часи. Професор так писав про празник, який в народі отримав назву Івана Купала: «Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл річних календарних дохристиянських свят, — це свято молоді, хлопців та дівчат — Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, з'єднали із святом церковним — народженням Івана Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву — Івана Купала. Купальська обрядовість та пісні належать, як гаївки та коляди, до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя — сонця».
У різні часи Церква намагалася побороти язичницькі традиції у святкуванні Різдва Івана Хрестителя. Адже чимало християнських свят зуміли поєднати в собі християнські і автентичні традиції. От тільки не треба забувати, що сьомого липня народився святий Іван — визначна і героїчна особа юдейського епосу, останній зі старозавітних пророків і перший з Христових апостолів. «Він буде великий в очах Господніх», — сказав ангел Господній Івановому батькові Захарії ще до народження довгоочікуваного сина. І справді, його життя стало безперервним ланцюгом героїзму, жертви і покути. Він пройшов випробування у пустелі, він проголосив світові про близькість Божого царства, про появу Месії, він хрестив Ісуса в Йордані, він не боявся картати фарисеїв та царський дім за гріхи і поклав свою голову за Христа.
29 серпня — усікновення голови Івана Предтечі (Усікновення. Головосіки). Строгий піст. За народною традицією цього дня не можна різати ножем, навіть брати в руки щось гостре. Якщо різати капусту цього дня, може виступити кров. Із села в село переходила легенда про те, як жінка, зрізавши капустину, побачила голову своєї дитини. Якщо господиня варила на Головосіки борщ, то овочі чистила і кришила завчасно. Хліб теж нарізався завчасно.
Мощі
За відважне проповідування і напоумлення навіть найбезбожнішого царя Ірода Іванові відрубали голову, яку християни дуже вшановують. Частина його святих мощей похована у Севастії. Цар Ірод Антипа наказав на бажання дочки Іродіяди Саломії під час бенкету відрубати голову св. Іванові Хрестителеві. Аж через 300 літ відкопали її в полі за Божим об'явленням два монахи. Це було першим віднайденням голови св. Івана Хрестителя.
Потім монахи передали її на зберігання вбогому гончареві. Врешті цей скарб один єретицький священник залишив у печері в Емесі. Згодом у тій печері поселилися правовірні ченці. Їхньому ігуменові Маркелові уві сні явився св. Іван і сказав: «Бог дарує вам мене», вказавши, де шукати голову. Так відбулося друге віднайдення голови св. Івана Хрестителя.
Багато місць у світі претендують на володіння реліквіями Івана Хрестителя. Наприклад фрагмент його голови зберігається у Римі в церкві Сан Сільвестро ін Капіте, ще один фрагмент є у Ам'єнському соборі, куди його приніс у 1204 році тодішній володар Пікіньї Валон де Сартон як здобич під час Четвертого хрестового походу з Константинополя. Також мечеть Омаядів претендує на володіння голови Івана Хрестителя.
У 2010 році при розкопках монастиря на острові Святого Івана поблизу берегів Болгарії знайдено релікварій з підписом мощей Івана Хрестителя. У коробці знайдені зуб та кістки руки, стопи та щелепи. Болгарські археологи приписують появу цих реліквій Івана Хрестителя на острові у IV столітті з Константинополя. Вчені з Оксфордського університету показали, що ці кістки, знайдені на цьому болгарському острові, могли належати біблійному герою Івану Хрестителю. Проведений радіовуглецевий аналіз показав, що кістки належали людині, що жила в першому столітті нашої ери. Аналіз ДНК також підтвердив вік кісток — нуклеїнова кислота несла характерні сліди деградації. З 1673 року срібна скринька з кісткою правої руки Івана Хрестителя зберігається в каплиці бережанського замку (Бережани, Тернопільська область). Згідно з легендою, туди вони потрапили з Антіохії (нині місто в Туреччині), куди їх свого часу доставив апостол Лука.
- Реліквії у Ам'єні
- Мощі у церкві Сан Сільвестро ін Капіте
Храми
Серед відомих храмів святого Івана Хрестителя — кафедральні собори у Варшаві та Перемишлі, храми у Львові та Ізяславі.
В ісламі
Мусульмани також вшановують Івана Хрестителя під іменем Ях'я. Їх передання розповідають про життя Ях'ї. Він був першим, хто передбачив посланницьку місію Іси (Ісуса Христа), увірував у нього та допомагав йому. Юдейський цар Ірод спочатку добре ставився до Ях'ї. Потім він задумав одружитися з дочкою свого брата (чи з дочкою своєї дружини від попереднього шлюбу) і зажадав, щоб його шлюб скріпив Ях'я. Однак той відмовився визнати шлюб Ірода з дівчиною, сказавши, що це є забороненим (харам). За це його зненавиділа мати дівчини, яка стала вимагати страти Ях'ї. Ірод наказав відтяти йому голову. Таким чином, Ях'я, якому тоді було близько тридцяти п'яти років, прийняв мученицьку смерть в ім'я віри.
Мусульманське передання особливо наголошує на мотиві киплячої крові Ях'ї — вона кипіла на блюді з його головою і на його могилі.
Післякоранічні передання включають як християнські матеріали, так і деякі передання мандеїв, що також особливо вшановують Івана Хрестителя.
Патрон
- Україна: Поморяни, Берестечко
- Іспанія: Саррія
- Італія: Турин
- Канада: Квебеку (24 червня — свято Квебеку)
- Португалія:
- муніципалітети: Алкошете, Алмада, Віла-Нова-де-Гайя, Лорінян, Моймента-да-Бейра, Понте-да-Барка, Резенде, Сінфайнш, Томар, Фігейро-душ-Вінюш
- парафії: Райва, Сан-Жуан-де-Вер, Сан-Жуан-де-Лоре
- Сан-Марино: Сан Джованні сотто ле Пенне
- Зцілення від головного болю. Влаштування долі дітей. Благословення врожаю та всіх, хто працює на землі. Освячення пасіки.
Див. також
- Деісус, Деісусний чин — головна частина іконостасу
- Усікновення голови Івана Хрестителя — пам'ятний день 29 серпня
- Таця Святого Івана
- Саломія (Саломея) — дочка Іродіади
- «Саломея» — п'єса Оскара Вайлда
- [en]
Примітки
- Freebase Data Dumps — Google.
- Роки життя визначаються на основі Євангелій (Michael Grant, Jesus: An Historian's Review of the Gospels, Scribner's, 1977, p. 71; John P. Meier, A Marginal Jew, Doubleday, 1991-, vol. 1:214; E. P. Sanders, The Historical Figure of Jesus, Penguin Books, 1993, pp. 10-11, and Ben Witherington III, "Primary Sources, " Christian History 17 (1998) No. 3:12-20.)
- Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 234.
- Йосип Флавій Юдейські старожитності 18, 5.2 [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 7 липня 2015.
- Мельник, 2004, Глава 13.4.
- Александр (Милеант), еп. Ключ к Библии. История создания, краткое содержание и толкование Св. Писанния. М.: Изд-во «Дар», 2005—528 с.
- Катрій Ю., о. Перлини Східних Отців / 2-ге вид., доп. — Львів: Місіонер, 1998. — 344 с.
- Грибановский Михаил, еп. Над Евангелием. Православный Свято — Тихоновский Гуманитарный Университет. М., 2004. — 268 с.
- Св. Иоан Златоуст. Творения: В 12 — ти т. — М.:Православное братство «Радонеж», [репринт с изд СПб., 1905]. — Т.9. — 995 с.
- Смирнов П., прот. История Христианской Православной Церкви. — М., 1998. — 653 с.
- Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 379.
- Йосип Флавій, Юдейські старожитності 18, 5.4 [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2012.
- . otokar.com.ua. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- Xavier Bailly: Die Kathedrale von Amiens. (нім.)
- Порівн.: [[https://web.archive.org/web/20111123202912/http://derstandard.at/1277339528415/Bulgarien-Teile-von-Johannes-dem-Taeufer-sollen-aufgetaucht-sein Архівовано 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] Teile von Johannes dem Täufer sollen aufgetaucht sein](нім.); [[https://web.archive.org/web/20120609060340/http://www.n-tv.de/wissen/fundsache/Koerperteile-von-Johannes-dem-Taeufer-article1197636.html Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] Fundsache, Nr. 875Körperteile von Johannes dem Täufer](нім.); [[https://web.archive.org/web/20110805074815/http://online.wsj.com/article/SB10001424052748704216804575423673016971944.html Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] Bulgaria Looks to John the Baptist to Resurrect Flagging Economy](англ.), The Wall Street Journal
- . Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Іван Хреститель |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван Хреститель |
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
- Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. 710 ст.
- О. Мень. Син людський. Львів. Свічадо, 2006. 372 с. (укр.)
- Мельник, В. М. Життя і вчення Ісуса Христа [Текст]. — 2-ге вид. — Харків : Фоліо, 2004. — 638 с. — .
- Іван Хреститель[недоступне посилання з червня 2019]
- Забрав свята на плечі [ 7 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Олександр Токар про народні звичаї святкування
Посилання
- Іоан Хреститель // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Ioa nn Joa nn Hresti tel dav gr Ἰwannhs ὁ baptizwn grec Iwannhs o Baptisths ivr יוחנן המטביל lat Ioannes Baptista blizko 6 r do n e Ejn Kerem bl 30 Maheron u hristiyanstvi poperednik Isusa Hrista sho prorokuvav jogo prishestya zhiv u pusteli asketom i zgodom propoviduvav hreshennya pokayannyam dlya yudeyiv hrestiv u vodah Jordanu Isusa Hrista Obezgolovlenij carem Irodom Antipoyu cherez namovlyannya Irodiadi Prorok muchenik odin z najbilshih svyatih Takozh Ivan Joann Ioann Predtecha Ivan HrestitelsvyatijNarodivsya 6 roku do n e Ejn Kerem d 1 Pomer 30 roku Maheron d 1 obezgolovlennyaPohovannyadU likumuchenikivDen pam yati23 veresnya 7 sichnya 24 lyutogo 25 travnya 24 chervnya 29 serpnyaMediafajli na VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann U Vikipediyi ye statti pro Ivan ta Ivan Hrestitel znachennya Pro proroka Isus Hristos kazav Popravdi kazhu vam Mizh narodzhenimi vid zhinok ne bulo bilshogo nad Ivana Hristitelya Ta najmenshij u Carstvi Nebesnim toj bilshij vid nogo Mt 11 11 BiografiyaNarodzhennya Arhangel Gavriyil z yavlyayetsya Zahariyi Franciya XV st Pro narodzhennya Ivana Hrestitelya vidomo lishe z Yevangeliya vid Luki Z nogo vidomo sho prorok Ivan Hrestitel buv sinom svyashennika Zahariyi z chergi svyashennika Aviyi i pravednoyi Yelizaveti z rodu Aarona Lk 1 5 rodichki Presvyatoyi Bogorodici I oboye voni buli pravedni pered Bogom bezdoganno vikonuyuchi zapovidi j postanovi Gospodni A ditej ne mali voni bo Yelisaveta neplidna bula ta j viku oboye pohilogo Pid chas chergi sluzhinnya Zahariyi u Yerusalimskomu Hrami jomu vipala sluzhba zhertvuvati kadila na vivtari sho vidbuvalosya dvichi na den za zherebom viznachalis rizni zavdannya svyashennikiv u svyatini Vivtar kadila buv u svyatilishi kudi mali vhoditi tilki svyashenniki Arhangel Gavriyil buv poslanij Bogom spovistiti jomu pro narodzhennya sina Arhangel stav poruch kadilnogo zhertovnika i skazav Ne bijsya Zahariye bo pochuta molitva tvoya i druzhina tvoya Yelisaveta sina porodit tobi ti zh dasi jomu jmennya Ivan Lk 1 13 Im ya Ivan todi oznachalo Yagve buv milostivij Zahariya ne poviriv angelovi i za ce buv pokaranij nimotoyu azh do togo dnya poki ce ne zdijsnilos Yevangelist Luka paralelno opovidaye i Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Lk 1 26 38 Presvyata Bogorodicya diznalasya z ust angela pro vagitnist Yelizaveti i pustilasya v dorogu shob vidvidati rodichku Misce prozhivannya Zahariyi ta Yelisaveti dostemenno nevidome Lishe z Yevangeliya znayemo sho Mariya pishla u girsku okolicyu v misto Yudi Lk 1 39 Cerkovne peredannya kazhe sho ce suchasne selishe Ejn Kerem roztashovane blizko 7 km na pivdennij zahid vid Yerusalima Yelizaveta zustrila Mariyu slovami Misce narodzhennya Ivana Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya u Yerusalimi Koli zh Yelizaveta zachula Mariyin privit zatripotala ditina v utrobi yiyi I Yelizaveta napovnilas Duhom Svyatim i skriknula golosom guchnim ta j prorekla Blagoslovenna Ti mizh zhonami i blagoslovennij Plid utrobi tvoyeyi I zvidkilya meni ce sho do mene prijshla mati mogo Gospoda Lk 1 41 43 Tak Yelizaveta diznalas sho yiyi tayemnicya vikrita ale vodnochas i diznalas pro sekret Mariyi ta priznala v nij matir Gospoda Mariya perebuvala u Yelizaveti tri misyaci tobto azh do narodzhennya Ivana Hrestitelya Ne vidomo chi vona zalishilasya v domi pri narodzhenni I ot u blagochestivogo podruzhzhya do pohiloyi starosti pozbavlenogo rozradi mati ditej nareshti narodzhuyetsya sin yakogo voni viprosili u molitvah Ioan Hrestitel narodivsya nepodalik Yerusalima v mistechku Yutta Na vosmij den yak pripisuvav zakon treba bulo obrizuvati novonarodzhenogo ta dati jomu im ya Nad imenem vijshla superechka Yak pravilo davali im ya dida shob prodovzhiti rodovu oznaku Odnak zvazhayuchi na pohilij vik batka hotili nazvati novonarodzhenogo jogo im yam Zahariya Tilki Yelizaveta ne pogodzhuvalas Hotila nazvati Ivan i znala chomu Postanovu materi mogla zminiti tilki postanova batka Nimij Zahariya poprosiv voskovu tablichku Poprosivshi zh tablichku napisav vin slova Ivan imennya jomu I vsi divuvalis I v tij hvili usta ta yazik rozv yazalis jomu i vin stav govoriti blagoslovlyayuchi Boga Lk 1 63 64 Zahariya zagovoriv i blagosloviv Boga i znak dokazu i ochishennya jogo danij angelom vikonav svoye zavdannya Za milistyu Bozhoyu Ivan unik smerti sered tisyach ubitih nemovlyat u Vifleyemi ta jogo okolicyah Pro podalshe zhittya Ivana Hrestitelya nichogo dostemenno ne vidomo Yevangelist Luka propustivshi yunacki roki Ivana robit krok upered lishe kazhuchi Ditya zh roslo j skriplyalosya na dusi ta perebuvalo v pustini azh do svogo ob yavlennya Izrayilevi Lk 1 80 Pro smert batka Ivana Zahariyu povidomlyaye Yevangelist Matvij sho vin buv zamordovanij mizh hramom i zhertivnikom Mt 23 35 Adam Elsgajmer Ivan Hrestitel propoviduye na beregah Jordanu Misce i chas sluzhinnya Misce hreshennya u Vitaniyi Betabara Za Yevangelistom Lukoyu pochatok diyalnosti Ivana Hrestitelya pripadaye U p yatnadcyatij rik panuvannya Tiveriya kesarya koli Pontij Pilat panuvav nad Yudeyeyu koli v Galileyi tetrarhom buv Irod a Pilip jogo brat buv tetrarhom Itureyi j zemli Trahonitskoyi za tetrarha Lisaniya v Avilini za pervosvyashennikiv Anni j Kayafi bulo Bozhe slovo v pustini Ivanovi sinu Zahariya Lk 3 1 Cya citata vkazuye na 27 28 roki yak roki jogo sluzhinnya Ivan perevazhno propoviduvav vzdovzh Jordanu v tij chastini rusla richki sho bula najblizhche do Yerusalimu tobto bilya yiyi vitokiv do Mertvogo morya Dekoli vin perehodiv na inshe misce koli bereg richki stavav slizkij vid doshiv chi techiya stavala silna Vin todi vibirav dva inshi miscya Vitaniya za Jordanom Iv 1 28 chi Ajnoni bilya Salimu Iv 3 23 yakij buv vidomij na misci za 12 km vid Bejsanu Skitopolya Pro ci miscya takozh svidchit toj fakt sho Irod Antipa mav pravo shopiti Ivana Hrestitelya lishe na shidnij chastini Jordanu v Pereyi de buli jogo volodinnya Mr 6 17 29 Proroche sluzhinnya Dokladnishe Hreshennya Gospodnye Koli Ivanovi vipovnilosya 30 rokiv na p yatnadcyatomu roci pravlinnya imperatora Tiberiya bulo Bozhe slovo v pustini Ivanovi sinu Zahariya Koryachis comu poklikannyu prorok Ivan z yavivsya na beregah Jordanu shob prigotuvati narod do prijnyattya ochikuvanogo Mesiyi Hrista i stati golosom Togo sho kliche v pustini Jogo slova vpali na zoranij grunt i vidrazu znajshli shirokij vidguk Do richki u velikij kilkosti shodivsya narod dlya obryadu porinannya u vodi Jordanu richki yaka zdavna vvazhalasya mezheyu Svyatoyi Zemli Koli poganin priyednuvavsya do starozavitnoyi cerkvi nad nim takozh zdijsnyuvali obryad obmivannya hreshennya Ivan vimagav ce vid yudeyiv na znak togo sho voni narodilisya dlya novogo zhittya dlya prigotuvannya do Carstva Bozhogo Tomu jogo nazivali Hamatvilom Hrestitelem Bagatom yudeyam ne podobalosya sho yim proponuyut projti cherez obryad obmivannya ta vidrechennya vid grihiv nibi voni neofiti Hiba prichetnist do narodu Bozhogo ne osvyachena sama po sobi Ivan vigolosiv ne narodzhennya robit sinami Zavitu a virnist zapovidyam Bozhim Tut i zvertavsya do nih Ivan propoviduyuchi pokayannya ta hreshennya na vidpushennya grihiv ta Sud nad svitom Sutnist jogo propovidi polyagala v tomu sho persh nizh oderzhati zovnishnye obmivannya lyudi povinni ochistitis duhovno i v takij sposib prigotuvati sebe do prijnyattya Yevangeliya Koli vin pobachiv na berezi knizhnikiv ta promoviv do nih rizko A Ivan govoriv do lyudej hto prihodiv hristitisya v nogo Rode zmiyinij hto navchiv vas tikati vid gnivu majbutnogo 8 Otozh uchinit gidnij plid pokayannya I ne pochinajte kazati v sobi Mayemo batka Avraama Bo kazhu vam sho Bog mozhe pidnesti ditej Avraamovi z cogo kaminnya 9 Bo vzhe on do korinnya derev i sokira prikladena kozhne zh derevo sho dobrogo plodu ne rodit bude zrubane ta do ognyu bude vkinene Lk 3 7 9 Hreshennya Gospodnye Santa Fjora Ivan Hrestitel vimagav pereocinki vsogo zhittya i dokoryav za legkovazhnist tim hto dumav sho samogo obryadu hreshennya dostatno dlya proshennya grihiv Pered hreshennyam lyudi spoviduvali svoyi grihi Za svidchennyami Josipa Flaviya Ivan vchiv lyudej vesti chistij sposib zhittya buti spravedlivimi odin do odnogo i shanoblivimi do Predvichnogo Vin malo govoriv pro rituali a peredovsim staviv moralnij obov yazok lyudini U kogo dvi sorochki nehaj dast vbogomu a hto maye pozhivu nehaj robit tak samo Nevdovzi navkolo Ivana zibralasya gromada yakij vin dav svoyi pravila i molitvi Na im ya vidomi lishe dvoye jogo uchniv Andrij z Vitsayidi ta Ivan sin Zavedeyiv Obidva buli ribalkami i prijshli z beregiv Galilejskogo morya Vpliv Ivana postijno zrostav Strivozhivsya Irod Antipa i u sinedrioni Buli vidryadzheni svyashenniki z povnovazhennyami do nogo Skazali zh jomu Hto zh ti takij shob dati vidpovid tim hto poslav nas Sho ti kazhesh pro sebe samogo Vidkazav Ya golos togo hto kliche V pustini rivnyajte dorogu Gospodnyu yak Isaya prorok zapoviv Iv 1 22 23 Na zapitannya Chomu zh ti hrestish voni pochuli vidpovid povnu pokori i viri yaka chitko viznachila poklikannya Ivana yak Predtechi Hresta 26 Vidpoviv yim Ivan promovlyayuchi Ya vodoyu hrishu a mizh vami stoyit sho Jogo vi ne znayete 27 Vin Toj Hto za mnoyu jde Hto do mene buv Komu rozv yazati remincya vid uzuttya Jogo ya negidnij Iv 1 26 27 16 Ivan vidpovidav usim kazhuchi Ya hrishu vas vodoyu ale jde os Potuzhnishij za mene sho Jomu rozv yazati remincya vid Jogo vzuttya ya negidnij Vin hristitime vas Svyatim Duhom j ognem 17 U ruci Svoyij maye Vin viyachku i perechistit Svij tik pshenicyu zbere do zasikiv Svoyih a polovu popalit uv ogni nevgasimim Lk 3 16 17 Tomu Ivanove hreshennya u vodi bulo pidgotovchim za svoyim harakterom bo ti hto hrestivsya u Ivana davali obicyanku prijnyati Togo Hto jde za nim tobto Isusa Hrista Yakij hrestitime Duhom Svyatim Sluhayuchi Predtechu narod postijno perebuvav u chekanni Bagatom bulo vidomo sho Isus trivalij chas perebuvaye nevpiznanim tomu slova Ivana Vin stoyit sered vas zastavili sercya priskoreno bitisya I v cej chas sered yurbi na berezi z yavivsya Cholovik z Nazaretu Vin razom z vsima gotuvavsya prijnyati hreshennya vid Ivana Koli Ivan pidijshov do vodi vsih vrazili divni slova zverneni do Galileyanina Ya povinen hrestitisya vid Tebe i chi Tobi jti do mene Vidpovid Isusa Dopusti ce teper bo tak goditsya nam vipovniti usyu pravdu Mt 3 15 nichogo ne poyasnila otochennyu ale dlya Ivana mala pevnij zmist i vin pogodivsya zdijsniti obryad U tu mit koli Isus stoyav u richci i molivsya stalosya shos tayemniche pro sho piznishe Ivan Bogoslov skazhe I svidchiv Ivan promovlyayuchi Bachiv ya Duha sho shodiv yak golub iz neba ta zostavavsya na Nomu I ne znav ya Jogo ale Toj Hto hristiti vodoyu poslav mene meni opoviv Nad Kim Duha pobachish sho shodit i zostayetsya na Nomu ce Toj Hto hristitime Duhom Svyatim I ya bachiv i svidchiv sho Vin Bozhij Sin Iv 1 32 34 Diyalnist Fragment skulpturi Ioana Hrestitelya na Naberezhnomu shose v Kiyevi Diyalnist Ioana Hrestitelya viyavlyalasya nasampered u propovidi pokayannya ta nablizhennya Carstva Nebesnogo Yevangelist Matfej opovidaye pro ce tak I kazhe Ioan pokajtesya nablizilos bo Carstvo Nebesne 3 2 Kayattya ce shiroserdne usvidomlennya ta viznannya grihiv Pokayannya postaye vid zhalyu j skorboti 2 Kor 7 10 i maye peredumovoyu neodminne rishennya pokinuti grihovnu put i provaditi dali zhittya pravedne Ioan Hrestitel propoviduyuchi pokayannya zaklikav yudeyiv zalishiti svoye porochne zhittya i pochati zhittya chiste bo vzhe nablizilosya Carstvo Nebesne Virazi Carstvo Nebesne Carstvo Bozhe Carstvo Hristove chasto zustrichayutsya v novozavitnih knigah i oznachayut po suti odne i te same tobto Carstvo blagodati na zemli v Cerkvi Hristovij i Carstvo slavi na nebesah pershe yak pochatok druge yak povne zavershennya j zakinchennya Proroki v Staromu Zaviti provishali ce Carstvo Carstvo Mesiyi napriklad Is 11 1 10 Yer 31 31 Dan 7 13 14 ta in Odnak pered prishestyam Hrista yudeyi zanadto grubo j chuttyevo rozumiyuchi obrazni zobrazhennya prorokami Carstva Mesiyi spotvorili ponyattya pro ce duhovne Carstvo i vnesli v nogo obludni spodivannya Voni gadali sho Mesiya prijde yak politichnij zavojovnik vizvolit yudeyiv z rimskoyi nevoli ta zrobit yih velikim i golovnim narodom yakomu koritimutsya vsi inshi narodi Isus Hristos u pritchah chasto dokoryav yim za pomilkovist takogo rozuminnya Ioan Hrestitel bez sumnivu rozumiyuchi pid Carstvom Mesiyi duhovne carstvo pochav svoyu propovid zaklikom do pokayannya Pokajtes Pereminit svoye zhittya vipravlyajtes shob buti dostojnimi vvijti v Carstvo Hristove Todi vihodili do nogo Yerusalim i vsya Yudeya i vsya okolicya Jordanska i hrestilisya v Jordani vid nogo spovidayuchi grihi svoyi Mf 3 5 6 Mk 1 4 5 Yak vidno zi sliv yevangelistiv Matfeya i Marka do Ioana prihodili hrestitisya bagato zhiteliv Yerusalima Yudeyi ta okolic richki Jordan Hrestitis vid greckogo slova vaptizo oznachaye zanuryuvati u vodu obmivati vodoyu Mk 7 4 Obmivannya ce ochishennya Tomu v yudeyiv ta inshih shidnih narodiv obmivannya tila bulo v deyakih vipadkah religijnim obryadom i simvolichno oznachalo krim chistoti tila ochishennya dushi tobto vidmovu vid grihiv onovlennya zhittya V yudeyiv hreshennya inodi prijmali prozeliti tobto yazichniki yaki viznavali yudejsku religiyu V comu vipadku vono bulo znakom zrechennya ohreshuvanogo vid jogo poperednoyi religiyi ta vstupu v novu Odnak hreshennya Ioanove pohodit ne vid cogo zvichayu bo jogo pochali zastosovuvati pislya zrujnuvannya yerusalimskogo hramu tobto pislya Ioana Hrestitelya Poki stoyav hram priyednannya prozelitiv vidbuvalosya cherez obrizannya ta prinesennya zhertvi a zhinok hrestili Ioanove hreshennya bulo diyeyu osoblivoyu vidminnoyu vid zvichajnih ochishen Jomu pereduvalo spovidannya grihiv otzhe ce bulo ochishennya duhovne yake zovni virazhalosya zanuryuvannyam u vodu V yudeyiv togo chasu bulo perekonannya sho pravo hrestiti matimut tilki Mesiya koli Vin prijde ta jogo Predtecha Illya abo yakijs inshij prorok In 1 25 Pered hreshennyam lyudi viznavali svoyi grihi Viznavannya grihiv u deyakih vipadkah peredbachene Mojseyevim Zakonom Lev 16 29 Chis 5 7 otzhe ne bulo chimos novim i nezvichajnim dlya yudeyiv Vono bulo novim tilki dlya tiyeyi obstanovki v yakij cya spovid vidbuvalasya Blazhennij Feofilakt govorit pro znachennya Ioanovogo hreshennya Hoch i hrestilisya ale Ioa nove hreshennya ne malo sili vidpuskati grihi Ioan propoviduvav tilki pokayannya j pidgotovlyuvav do vid pushennya grihiv tobto viv do hreshennya Hristovogo v yakomu podayetsya vidpushennya grihiv Tlumachennya svyatih otciv propovidi Ioana PredtechiSvidchennya Ioana Hrestitelya pro Isusa Hrista ta jogo hreshennya Ioan rozglyadav svoye hreshennya yak pidgotovche Ya hreshu vas vodoyu na pokayannya ale Toj Hto gryade pislya mene Silnishij za mene ya nedostojnij vzuttya Jogo ponesti Vin hrestitime vas Duhom Svyatim i vognem Jogo lopata v ruci u Nogo i Vin ochistit tik Svij i zbere pshenicyu Svoyu v zhitnicyu a polovu spalit ognem nevgasimim Mf 3 11 12 Mk 1 7 8 Lk 3 16 17 Ioanove hreshennya bulo hreshennyam pokayannya Vono oznachalo take zanurennya u vodu yakim ti sho kayalisya posvidchuvali shirist svogo kayattya i vidkrito spovidali svoyi grihi Ciyeyu diyeyu voni pokazuvali sho zobov yazuyutsya ochishati svoyu dushu vid grihovnoyi nechistoti podibno do obmivannya tila Cej obryad buv prostim i zrozumilim dlya prostogo narodu bo vin zvik uyavlyati vnutrishnye ochishennya pid obmivannyam tila Pro silu ta znachennya Ioanovogo hreshennya svyati otci mirkuyut tak Ioanove hreshennya pishe svyatij Ivan Zolotoustij tilki pidgotovlyalo inshe hreshennya hristiyanske vono tilki v zarodku j obicyanni mistilo te sho nastupne hreshennya zavershilo v dijsnosti Blazhennij Avgustin navchaye Ya viryu sho Ioan hrestiv vodoyu na vidpushennya grihiv ale na dili zdijsnyuyetsya ce tilki v hreshenni hristiyanskomu Ioan podavav take hreshennya yake sponukalo ohreshuvanogo viznati neobhidnist hreshennya Gospoda Ohreshuvani Ioanovim hreshennyam ne vidrodzhuyutsya lyudi nim lishe pidgotovlyalisya dlya Gospoda i tilki v nomu mogli oderzhati vidrodzhennya Hreshennya Ioanove poyasnyuye blazhennij Iyeronim ne stilki vidpuskalo grihi skilki bulo hreshennyam pokayannya na vidpushennya grihiv tobto na majbutnye vidpushennya yake malo statisya cherez osvyachennya Hristove Privodom dlya Joanovogo svidchennya pro Hrista bula narodna dumka chi ne ye Ivan Mesiyeyu Ce pokazuye yake vrazhennya i hvilyuvannya viklikali v narodi osoba i diyalnist Ivana Hrestitelya Vidpovid Joanova na cyu gadku svidchit pro jogo smirennya Porivnyuyuchi sebe z Hristom Ivan govorit sho Toj Hto jde za nim nastilki silnishij i vishij vid nogo sho Ivan negidnij buti v Nogo ostannim rabom yakij povinen buv nositi j pidv yazuvati sandaliyi svogo gospodarya Na Shodi lyudi priv yazuvali do nig doshechki abo sandaliyi shob prikriti pidoshvi vid kaminnya ta vsogo gostrogo vid garyachogo pisku i vzagali vid usogo sho mozhe zavdati bolyu Zamist derev yanih plastinok vikoristovuvali takozh koru i shkiru Sandaliyi buli riznoyi formi inodi yih ozdoblyuvali Zahodyachi do budinku yih zazvichaj znimali a vihodyachi znovu vdyagali Znimati i vdyagati sandaliyi a takozh nositi yih za gospodarem bulo obov yazkom najnizhchih slug Mayuchi sebe za negidnogo buti ostannim slugoyu v Gospoda Predtecha pokazuvav tim samim nezrivnyannu velich Isusa Hrista Porivnyuyuchi svoye hreshennya z hreshennyam Spasitelya Ivan govorit Vin hrestitime Duhom Svyatim i vognem Tlumachi Svyatogo Pisma pid slovami hrestitime Duhom Svyatim rozumiyut usi diyi Svyatogo Duha yak naslidok zaslug Isusa Hrista yak ot navchannya cherez Bozhestvenne Odkrovennya yake u Svyatomu Pismi pripisuyetsya Svyatomu Duhovi 2 Pet 1 21 chudesa vchineni Duhom Svyatim shob perekonati lyudej v bozhestvennosti vchennya Isusa Hrista Mf 12 28 Pravilnist takogo poyasnennya pidtverdzhuyetsya tim sho hrestiti Duhom Svyatim oznachaye vzagali podavati dari Svyatogo Duha Diyan 1 15 Svyatij Joan Zolotoustij govorit Pid slovami hrestitime vas Duhom Svyatim Ivan rozumiv i vidpushennya grihiv i vryatuvannya vid kari i opravdannya i osvyachennya i vizvolennya i vsinovlennya i braterstvo i uchast u spadshini i shedre vilivannya Svyatogo Duha Pid slovami hrestitime i vognem bilsha chastina tlumachiv zgidno z Ivanom Zolotoustim rozumiyut diyannya Svyatogo Duha yake ochishaye j zapalyuye dushu lyudini Yak pid obrazom zhivoyi vodi Isus Hristos In 4 14 7 37 38 rozumiv blagodat Svyatogo Duha tak pid obrazom vognyu Predtecha zobrazhav silu Svyatogo Duha sho nache vogon peretvoryuye kam yane serce lyudini na plotske nishit jogo grihovnu nechistotu zapalyuye yiyi dushu Bozhestvennoyu lyubov yu Zolotoustij Feofilakt Take poyasnennya pidtverdzhuyetsya tim sho yevangelisti Mark ta Joan peredayuchi ti sami slova Ivana Hrestitelya zgaduyut lishe pro hreshennya Duhom Svyatim i ne govoryat pro vogon Cogo ne moglo b statisya yakbi v comu rechenni Duh i vogon mali vidminne znachennya Ne mozhna pogoditisya z timi tlumachami yaki pid vognem rozumiyut zishestya Svyatogo Duha na apostoliv u den P yatdesyatnici Diyan 2 1 7 Hoch Duh Svyatij zijshov todi u viglyadi vognennih yazikiv ale tilki na samih apostoliv a hreshennya vognem pro yake govoriv Predtecha stosuvalosya vsih Mozhna pripustiti yak okremu dumku take tlumachennya sho pid hreshennyam vognem mayutsya na uvazi dopituvannya na sudi 1 Kor 3 13 abo bidi j peresliduvannya Lk 12 49 abo gniv Bozhij Is 5 24 1 Sol 1 8 Pokazavshi yudeyam yaki blaga prinese yim Hristos Ivan Hrestitel dali zaznachaye sho gryadushij Mesiya ne mozhe bajduzhe divitisya na poroki lyudej sho Jomu nalezhit pravo suditi yih Dlya virazhennya svoyih dumok Predtecha bere obrazi z blizkogo dlya narodu pobutu Lopata v ruci u Nogo i Vin ochistit tik Svij i zbere pshenicyu Svoyu v zhitnicyu a polovu spalit ognem nevgasimim U shidnih narodiv de ne dovodilosya sushiti zbizhzhya na toku ne bulo zhodnoyi budivli Dlya toku vibirali pidvisheni miscya shob na nih zruchnishe bulo viyati zerno viddilyayuchi z dopomogoyu nichim ne zatrimuvanogo vitru chiste zerno vid polovi Pshenicyu zsipali v zasiki a solomu j polovu palili ognem nevgasimim sho ne zgasav poki ne znishuvav usogo sho priznacheno spopeliti Tik tut oznachaye nasampered yudejskij narod pshenicya krasha jogo chastina lyudi dobrochesni j dostojni uchasti v Carstvi Hristovomu polova j soloma girsha chastina narodu lyudi nechestivi yaki v Svyatomu Pismi chasto podayutsya pid obrazom porohu sho jogo zdijmaye viter Ps 1 4 Is 17 13 Iov 21 18 i pid obrazom bur yanu kukolyu polovi spalyuvanih vognem Is 5 24 Spershu cej visliv vidnosili do yudejskogo narodu pered vidkrittyam Carstva Hristovogo Koli zh nastalo Carstvo Hristove svyati otci poyasnyuyut ci slova v shirshomu znachenni sud i vidokremlennya pravednikiv vid grishnikiv nagoroda pershih i pokarannya drugih ce stosuyetsya i chleniv Carstva Hristovogo v usi chasi 12 c 375 Krim vishenavedenih promov i bagato inshogo vtishayuchi blagovistiv vin lyudyam Irod zhe chetvertovladnik yakomu Joan dokoryav za Irodiadu zhinku brata jogo i za vse sho zrobiv Irod lihogo dodav do vsogo inshogo i te sho zamknuv Ivana u v yaznicyu Lk 3 18 20 Ce vstupna opovid pro stavlennya Iroda do Ivana Hrestitelya Dokladnishe pro ce govoritsya v Yevangeliyah vid Matviya 14 1 12 i Marka 6 14 29 Irod zamknuv Joana u v yaznici a potim umertviv Yevangelist Luka zgaduye pro ce tut bo ne maye namiru rozpovidati pro podalshe zhittya Joana krim odnogo vipadku 7 19 22 i mimohid korotko povidomlyaye sho stalosya z Joanom potim Opovidaye movbi z glibokim smutkom i velikim zhalem pro te sho Irod tak nespravedlivo vchiniv z Joanom todi yak narod mav pro nogo duzhe visoku dumku Feofilakt Yevfimij Zigaben I ce ye svidchennya Ivanove pro yakij zaraz maye namir govoriti Koli yudeyi poslali do Yerusalima svyashennikiv i levitiv pitati Jogo hto ti Pervosvyashenniki i svyashenniki yudejski sho znali nadzvichajni podiyi yaki trapilisya pri narodzhenni Isusa Hrista otrimavshi potim dokaz Jogo mudrosti koli buduchi dvanadcyatirichnim otrokom Vin zijshovsya z uchitelyami sluhav i zapituvav yih yak skazav Luka 2 46 divuvalisya i pochali zazdriti Jomu Pochuvshi potim sho j Ivan do tih sho prihodyat hrestitisya govorit bagato i velike pro Isusa Hrista a voni rozumili sho vse ce Ivan govorit pro Nogo voni she bilshe zniyakovili i poslali z Yerusalimu svyashennikiv ta Levitiv tobto sluzhiteliv zapitati jogo hto ti Zrobili tak ne tomu sho ne znali cogo tomu sho vsim bulo vidomo te sho stalosya pri jogo narodzhenni obrizannya i narechenni imeni koli vsi govorili sho bude ditina cya Lk 1 66 Ale pidstupno prikidayutsya neznayuchimi i ne kazhut Hto ti Ale ti hto yesi vislovlyuyuchi cim sho yaksho bilshe tebe Toj pro Yakogo ti propoviduyesh to ti hto Ti do yakogo mi vsi kinulisya pro yakogo sklali visoke sobi ponyattya i pered yakim tak silno boyalisya Voni bezrozsudno pripuskali sho hocha Joann nehtuvav slavoyu u vsih inshih vidnosinah prote i vin yak lyudina viprobuye te sho vlastivo lyudini i cherez slavolyubstvo skazhe sho vin Hristos i takim chinom zmenshitsya chutka pro Isusa Hrista proti yakoyi robilisya vsi zahodi Tomu to poslali ne prosto kogo nebud a svyashennikiv ta Levitiv i do togo zh z Yerusalimu yak bilsh vorozhih i pidstupnih nizh z bud yakogo inshogo mista Feofelakt Bolgarskij Ivan svidchit pro Nogo i viklikuyuchi govorit Ce buv Toj pro Yakogo ya skazav sho prijde za mnoyu isnuvav peredi mnoyu bo buv pershe nizh ya Yevangelist chasto posilayetsya na svidchennya Ivana ne tomu nibi dostovirnist Vladiki postavlyaye v zalezhnist vid raba ale oskilki narod mav visoke ponyattya pro Ivana to na svidoctvo pro Hrista i posilayetsya na Ivana shanovanogo nimi za velikogo i tomu bilshe vsih zaslugovuye na doviru Slovo viklikuyuchi vkazuye na veliku smilivist Ivanna bo vin volav pro Hrista ne v kutku a z velikoyu smilivistyu Sho zh vin govoriv Ce buv Toj pro Yakogo ya skazav Ioann svidchiv pro Hrista persh nizh pobachiv Jogo Tak yim Bog zvichajno dlya togo shob vin zasvidchuyuchi pro Hrista z duzhe horoshogo boku ne zdavsya uperedzhenim u vidnoshenni do Nogo Chomu i kazhe pro yakogo ya skazav tobto persh nizh pobachiv Jogo Toj hto jde za mnoyu zrozumilo zvichajno jde za chasom narodzhennya bo Predtecha buv shistma misyacyami starshe Hrista po narodzhennyu u ploti Stav poperedu mene tobto stav bilshe shanovanim za mene Chomu Tomu sho Vin i buv ranishe vid mene po Bozhestvu A ariani shaleno poyasnyuvali cej visliv Bazhayuchi dovesti sho Sin Bozhij ne narodzhenij vid Otcya ale vidbuvsya yak odne z tvorin kazhut ot Ivan svidchit pro Nogo peredo mnoyu tobto stavsya ranishe mene i stvorenij Bogom yak odne z tvorin Ale z nizhchenavedenogo voni vikrivayutsya v hudomu rozuminni cogo vislovu Bo yaka dumka virazhayetsya v slovah Cej tobto Hristos stav poperedu mene tobto stvorenij persh mene bo buv pershe nizh ya Cilkombezumno govoriti sho Bog stvoriv Jogo persh tomu sho Vin buv ranishe vid mene Navpaki krashe povinno bulo b skazati Cej buv pershe nizh ya bo stav chi stvorenij ranishe mene Tak mudruyut ariani A mi po pravoslavnomu rozumiyemo tak sho jde za mnoyu za narodzhennyam vid Divi u ploti stav poperedu mene stav najslavetnishim i shanovanishim mene cherez chudesa yaki zdijsnyuvalisya nad Nim po Rizdvu za vihovannyam za mudrosti I ce spravedlivo tomu sho Vin buv ranishe vid mene za vidvichnoyi narodzhennyu vid Otcya hocha po yavishu u ploti prijshov i za mnoyu Ivan Zolotoust I ce ye svidchennya Ivanove koli poslali yudeyiv vid Yerusalimu svyashennikiv i Levitiv pitati Jogo hto ti 1 19 Nebezpechna pristrast vozlyublenij zazdrist nebezpechna i zgubna dlya samih tih hto zazdrit a ne dlya tih yakim zazdryat Vona nasampered yim samim zavdaye shkodi i zagibel yak yakas smertonosna otruta yaka vprovadilasya v dushi yih A yaksho vona koli nebud shkodit tim yakim zazdryat to ce shkoda mala i neznachna i she prinosit yim korist nabagato vazhlivishu nizh vtrata I tak buvaye ne z zazdristyu tilki a j z usima inshimi pristrastyami ne toj hto terpit zlo a toj hto robit zlo otrimuye shkodu Inakshe yakbi ce bulo ne tak Pavlo ne vselyav bi svoyim uchnyam krashe terpiti nespravedlivist nizh robiti yiyi kazhuchi chi ne krashe b vam zalishitis skrivdzhenimi chi ne krashe b vam terpiti nestatki 1 Kor 6 7 Vin dobre znav sho zagibel vsyudi sliduye ne za tim hto terpit zlo a za tim hto robit zlo Vse ce govoryu ya z privodu zazdrosti yudeyiv Lyudi sho stikalisya z mist do Ivana i v pokayanni za svoyi grihi yaki otrimali hreshennya ti sami pislya hreshennya yak bi peredumavshi znovu posilayut zapitati jogo hto ti Istinno porodzhennya yehidne zmiyi yaksho she ne girshe za nih Rid lukavij perelyubnij i rozbeshenij ti vzhe pislya hreshennya zaznayesh i lyubopitstvuesh diznatisya pro Hrestitelya Chi mozhe buti sho nebud durnishe ciyeyi durnici Yak zhe vi prihodili do nogo Yak spoviduvali svoyi grihi Yak pospishali hrestitisya vid nogo Yak zapituvali jogo pro te sho mayete robiti Otzhe vse ce robilosya u vas nerozvazhlivo bez svidomosti prichini i pidstavi na te Vtim nichogo takogo ne skazav blazhennij Ivan ne klikav ne stav yih dokoryati ale vidpovidav z usiyeyu poblazhlivistyu A dlya chogo vin tak vchiniv varto diznatisya shob usim bulo yavno i ochevidno zlodijstvo yudeyiv Ivan chasto svidchiv pered yudeyami pro Hrista i koli hrestiv neridko nagaduvav pro Nogo prihodyat i govoriv ya hreshu vas vodoyu na pokayannya ale Toj Hto gryade pislya mene Silnishij za mene ya nedostojnij ponesti vzuttya Jogo Vin hrestitime vas Duhom Svyatim i vognem Mt 3 11 Ale voni u vidnoshenni do Ivana pokazali lyudsku slabkist mayuchi na uvazi slavu mirsku i divlyachis na zovnishnist voni dumali sho negidno Ivana pidporyadkovuvati sebe Hristu Ivana pidnosilo bagato v yihnih ochah po pershe imenite i znatne pohodzhennya tomu sho vin buv sin pervosvyashennika po druge suvorist zhittya i prezirstvo vsogo lyudskogo bo vin nehtuyuchi i odezheyu i domom i samoyu yizheyu provodiv pered tim ves chas v pusteli U Hristi vse bulo navpaki pohodzhennya prinizhene sho yudeyi chasto i vistavlyali na viglyad kazhuchi Chi Vin ne sin tesli Chi ne jogo Mati zvetsya Mariyeyu i brati Jogo Yakiv i Iosiya i Simon i Yuda Mf 13 55 A uyavna Jogo batkivshina bula v takomu soromi sho i Nafanayil govoriv chi mozhe shos dobre buti vid Nazareta In 1 46 Sposib zhittya buv u Nogo zvichajnij odyagu nichim ne vidriznyalisya vid inshih shkiryanogo poyasu Vin ne nosiv volosyanici ne mav medu i sarani ne yiv vin zhiv yak i vsi buv prisutnij u zborah lyudej grihovnih i mitariv tilki shob zaluchiti yih Yudeyi ne rozumiyuchi cogo paplyuzhili Jogo yak i Sam Vin kazhe prijshov Sin Lyudskij Yakij yist i p ye i kazhut cej cholovik yakij lyubit yisti i piti vino mitaryam drug i grishnikam Mf 11 19 I os yak Ivan chasto vidsilav yih vid sebe do Togo Hto na yihnyu dumku buv nizhche jogo to voni soromlyachis i oburyuyuchis na ce i bazhayuchi krashe mati uchitelem Joana vidkrito ne navazhuvalisya cogo visloviti a vidpravlyayut do nogo posolstvo spodivayuchis lestoshami nalashtuvati jogo do togo shob vin ogolosiv sebe Hristom I ne bud yakih merzennih lyudej voni posilayut do nogo yak do Hrista koli bazhayuchi shopiti Jogo poslali slug potim irodian i yim podibnih lyudej ale svyashennikiv ta Levitiv ta j svyashennikiv same z Yerusalimu tobto najpochesnishih yevangelist ne bez prichini pomitiv ce Posilayut zh potim shob zapitati Joanna hto ti A tim chasom i narodzhennya jogo bulo vidomo vsim tak sho vsi govorili kim bude cya ditina Lk 1 66 i chutka pro nogo proneslas po vsij nagirnij krayini Znovu koli vin prijshov na Jordan zhiteli usih mist pospishali do nogo i z Yerusalimu i z usiyeyi Yudeyi jshli hrestitisya v nogo Otzhe ci lyudi teper pitayut ne tomu shob ne znali jogo yak mogli voni ne znati lyudinu yaka stala nastilki vidomoyu Ale voni hotili privesti jogo do togo sho ya visloviv Posluhaj zhe yak cej blazhennij cholovik vidpovidaye same na tu dumku yih z yakoyu voni zapituvali jogo a ne na same pitannya Koli voni zapitali hto ti Vin ne raptom skazav te sho slid bulo skazati glas vopiyushogo v pusteli Mk 1 3 A sho Vin znishuye yih pripushennya na pitannya hto ti Vin viznav i ne zriksya i viznav sho ya ne Hristos In 1 20 Zauvazh mudrist yevangelista Tri razi vin govorit odne i te zh shob pokazati dobri vchinki Hrestitelya i vse lukavstvo i bezgluzdya yudeyiv Takozh i Luka kazhe sho koli narod pripuskav chi ne vin Hristos vin znishiv ce pripushennya Taka vlastivist blagomislyachogo sluzhitelya ne tilki ne vikradati chesti sho nalezhit panu ale i vidkidati yiyi navit u takomu vipadku koli b proponuvali yiyi inshi Vtim prostij narod prijshov do takogo pripushennya po prostoti i nesvidomosti a ti pitali jogo yak ya skazav z zlim umislom spodivayuchis lestoshami zahopiti jogo do togo chogo hotili A yakbi voni ne ce same mali na uvazi to ne perejshli b negajno do inshogo pitannya a stali b napolyagati na te sho vin govorit zovsim inshe i vidpovidaye ne na pitannya voni b skazali jomu hiba mi ce pripuskayemo Hiba pro ce prijshli pitati Ale yak bi buduchi spijmani i vikriti voni perehodyat do inshogo predmetu Voni ochikuvali sho j Illya prijde yak i Hristos skazav Na zapitannya uchniv chomu knizhniki zh govoryat sho Illi nalezhit prijti ranishe Vin skazav tak Illya prijde ranishe i vse prigotuye Mf 17 10 11 Potim zapitali chi ne ti prorok I vin vidpoviv ni Odnak vin buv prorok Chomu zh vin vidriksya Znovu tomu sho divivsya na cil zapituyuchih Voni chekali sho prijde deyakij obranij prorok tak yak Mojsej govoriv proroka iz seredovisha tvogo iz brativ tvoyih yak mene vozdvigne tobi Gospod Bog tvij Jogo sluhajte Vtor 18 15 A ce buv Hristos Tomu voni ne vzagali kazhut chi ne ti prorok Rozumiyuchi odnogo z bagatoh prorokiv ale z dodavannyam chlena ne toj ti Prorok pro yakij provistiv Mojsej Tomu to vin i vidriksya ne vid togo sho vin prorok a vid togo sho vin same toj toj pro yakogo prorokuvali prorok Govryat Jomu hto Ti daj vidpovid tim hto poslav yih Chogo govorish pro sebe sam st 22 Bachish yak voni she silnishe pristupayut i napolyagayut povtoryuyut pitannya i ne vidstayut Ale Ivan z lagidnistyu spershu vidkidaye yih hibni pripushennya i potim daye dijsne ponyattya pro sebe golos vzivayuchogo v pusteli prigotujte put Gospodevi pryamimi zrobit stezi Jomu tak govorit prorok Isaya st 23 Tak yak vin vzhe visloviv pro Hrista shos velike i visoke te yak bi u vidpovid na yih dumku zaraz pospishaye zvernutisya do Proroka i takim chinom pidtverdzhuye svoyi slova I poslannya bulo vid fariseyiv i zapitali jogo i govoryat jomu yak hrestish Ti yaksho ti ne Hristos ne Illya ne prorok st 24 25 Bachish yak ne daremno ya kazhu sho voni same do cogo hotili dovesti jogo A spochatku cogo voni ne govorili shob ne piddatisya zagalnomu vid usih dokoru Koli zh Joan skazav sho vin ni toj ni inshij voni nareshti privedeni v podiv skinuvshi z sebe lichinu vzhe vidkrito vistavlyayut svij lukavij zadum i kazhut chomu ti hrestish yaksho ti ne Hristos Potim znovu bazhayuchi prikritisya priyednuyut i inshih osib Illyu i Proroka Tak yak ne mogli pohitnuti jogo chestyu to dumayut zvinuvachennyam zmusiti jogo ziznatisya v tomu chogo ne bulo Ale i cogo ne mogli zrobiti O bezumstvo O gordovitist i peredchasna metushlivist Vi poslani diznatisya vid nogo hto i zvidki vin Chi ne hochete pripisuvati jomu i zakoniv I cogo same hotili voni primushuyuchi jogo ogolositi sebe samogo Hristom Odnak vin i teper ne oburyuyetsya i ne vislovlyuye nichogo takogo hocha i spravedlivo bulo b yak napriklad vi hochete meni nakazuvati i davati zakoni Ale znovu pokazuye veliku lagidnist Ya hreshu vas vodoyu ale gryade Silnishij za mene Yakomu ya nedostojnij rozv yazati remin vzuttya Jogo Lk 3 16 Sho na ce mogli b skazati yudeyi Tut zvinuvachennya na nih nezaperechne zasudzhennya neshadne voni sami na sebe vigolosili sud Yakim chinom Voni vvazhali Ivana gidnim bud yakoyi viri i stilki pravdivim sho virili jomu ne tilki todi koli vin svidchiv pro inshih ale i koli govoriv pro sebe samogo Yaksho b voni ne buli takoyi dumki pro nogo to ne poslali b diznatisya vid nogo pro nogo zh samogo Vidomo sho mi virimo tilki tim lyudyam koli voni govoryat pro samih sebe yakih viznayemo lyudmi najpravdivishimi Ale ne ce tilki zagorodzhuye yihni vusta a j same roztashuvannya duha z yakim voni pristupili do nogo voni prijshli do nogo z osoblivoyu retelnistyu hocha potim i zminilisya Vkazuyuchi na te j na inshe Hristos govoriv Vin buv svitilnik yakij goriv i svitiv vi zh hotili korotkij chas poraduvatisya pri svitli jogo In 5 35 A sama vidpovid Ivana she bilsh pokazala u nomu lyudinu gidnoyi viri Hto shukaye slavi Tomu Hto poslav jogo Toj ye istinnij i nemaye nepravdi v Nomu In 7 18 I vin ne shukav ale vidislav yih do inshogo Tim chasom poslani buli z lyudej dovirenih pochesnih tak sho yim ne zalishalosya zhodnogo pritulku chi vipravdannya v svoyemu nevir yi Hristu Chomu vi ne prijnyali togo sho govoriv pro Nogo Joan Vi poslali svoyih starshin cherez nih vi pitali jogo vi chuli sho vidpovidav Hrestitel voni z svogo boku pokazali vsyu revnist vsecikavist vkazuvali na vsih osib yakih vi pripuskali do nogo I prote vin u povnoti svobodoyu spovidav sho vin ni Hristos ni Illya ni prorok Ne obmezhuyuchis cim vin skazav i te hto vin sam rozmovlyav pro sutnist svogo hreshennya same sho vono malo vazhlivo i nedoskonale i ne maye v sobi nichogo krim vodi pokazuyuchi tim perevagu hreshennya darovanogo Hristom Doluchiv i svidchennya Isayi proroka za dovgij do togo chas i odnogo najmenuvav Gospodom a inshogo Jogo sluzhitelem i rabom Sho zh pislya cogo zalishalosya robiti Chi ne uviruvati chi v Togo pro Kogo Joann svidchiv vklonitisya Jomu i spovidati Jogo Bogom A sho svidchennya ce bulo spravoyu ne lestoshiv a istini ce pokazuvalo vdachu i lyubomudriye svidka Zrozumilo ce i tomu sho nihto ne viddaye sobi blizhnogo i koli mozhna otrimati samomu chest nihto ne zahotiv bi postupitisya yiyi inshomu osoblivo koli chest tak velika Takim chinom i Joan ne predstaviv bi takogo svidchennya pro Hrista yakbi Vin ne buv Bogom Yaksho b i vid sebe vidhiliv cyu chest yak taku sho vishe jogo prirodi to zvichajno ne pripisav bi yiyi j inshomu nizhchogo suti Posered vas stoyit a vi ne bachite Ce vin skazav tomu sho Hristos zvichajno hodiv v natovpi narodu yak lyudina prosta i vchiv zavzhdi proti gordosti i marnoslavstva Vedennyam zh tut Ioann nazivaye znannya tochne same pro te hto Vin takij i zvidki A viraz na mene Hto jde Ivan chasto vzhivaye kazhuchi yak bi tak ne dumajte sho vse polyagaye v moyemu hreshenni Yakbi vono bulo absolyutne to ne prijshov bi pislya mene inshij z vstanovlennyam inshogo hreshennya A moye hreshennya tilki prigotuvannya i vkazivka shlyahu do togo hreshennya Nasha sprava tin i obraz Povinna prijti insha osoba yaka pokazhe istinu Takim chinom slova na mene Hto jde najbilsh vkazuyut na Jogo gidnist Yaksho b Joanove hrishennya bulo absolyutne to ne bulo b potrebi shukati drugogo Peredi mnoyu buv tobto Vin dostoslavnij slavnishim za mene A shob ne podumali sho cya perevaga ye tilki porivnyalne to bazhayuchi pokazati Jogo nezrivnyannu gidnist Joann dodaye Jomu zh ya ne smiyu rozv yazati remin vzuttya Jogo tobto Vin ne prosto peredi mnoyu prijshov ale tak sho ya nedostojnij buti v chisli navit ostannih sluzhiteliv Jogo rozv yazuvati vzuttya i ye sprava najnizhchogo sluzhinnya Yaksho zh Joann negidnij rozv yazati remin Ivan yakogo bilshe ne bulo v narodzhenimi vid zhinok div Lk 7 28 to de zh nam pomistiti sebe Yaksho gidnij cilogo svitu abo krashe bilshij jogo yaksho vin viznaye sebe nedostojnim buti v chisli Jogo ostannih sluzhiteliv to sho zh skazhemo mi obtyazheni tisyachami porokiv mi nastilki viddaleni vid chesnoti Joana naskilki vidstan zemlya do neba Otzhe Ivan govorit pro sebe sho ne gidnij rozv yazati remin vzuttya Jogo a vorogi istini dohodyat do takogo bezumstva sho vvazhayut sebe gidnimi znati Jogo tak samo yak Vin znaye Sebe Samogo Sho mozhe buti girshe takogo bezumstva Sho navizheni takogo samohvalstva Dobre skazav htos mudrij pochatok gordini neznannya Gospoda div Sir 10 14 Diyavol ne kolishnij persh diyavolom ne buv bi skinenij i ne stav bi diyavolom yakbi ne zahvoriv ciyeyu samoyu hvoroboyu Vona pozbavila jogo kolishnoyi gidnosti vona zvela jogo v geyenu vona posluzhila dlya nogo prichinoyu vsogo zla Porok cej mozhe sam po sobi poshkoditi vsyaku dobrochesnist dushi milostinyu chi molitvu chi pist abo sho nebud inshe Skazano sho visokij u lyudej ne chistij pered Gospodom Chi ne blud tilki i ne perelyubstvo opoganyuye tih yaki viddayutsya jomu a j gordist i navit nabagato bilshe Chomu Tomu sho hocha blud i neprostime zlo ale prinajmni insha lyudina mozhe poslatisya na pobazhannya a zarozumilist ne maye niyakoyi prichini niyakogo privodu pid yakim zaslugovuvalo b hoch tin vibachennya vono ye ne sho inshe yak rozbeshennya dushi i najtyazhcha hvoroba yaka vidbuvayetsya ne vid chogo inshogo yak tilki vid nerozsudlivosti Spravdi nemaye lyudini bezrozsudnoyi zarozumiloyi hocha b vona volodila velikim bagatstvom hocha b otrimala veliku zovnishnyu osvitu hocha b postavlena bula na nadzvichajno veliku vladu hocha b mav u sebe vse sho dlya lyudej zdayetsya zavidnim Yaksho pishayetsya dijsnimi perevagami zhalyugidnij i neshasnij i vtrachaye nagorodu za vsi svoyi doskonalosti to ne smishnishe chi vsih nadimaye nikchemnimi blagami tinnyu i kolorom travi taka slava cogo stolittya tak yak vin nadhodit podibno do togo yak yaksho b bidnyak ubogij postijno prignichuye golodom Zhalyugidnij i neshasnij Dushu tvoyu z yidaye najzhorstokisha hvoroba i ti ubogij krajnoyu zlidennistyu mriyesh sho v tebe stilki i stilki to talantiv zolota i bezlich prislugi Ta ce ne tvoye A yaksho ne virish moyim slovam to perekonajsya doslidami buli pered bagatiyiv Yaksho zh ti tak upoyenij sho ne osterig prigodami inshih to pochekaj trohi i ti diznayeshsya vlasnim dosvidom sho nemaye dlya tebe niyakoyi koristi vid cih blag koli pri ostannomu podihu ne buduchi vladnij ni v odnij godini ni v odnij hvilini ti mimovoli zalishish yih otochuyuchim tebe lyudyam i sho neridko traplyayetsya takim lyudyam yakim ti j ne hotiv bi zalishiti Bagato hto navit ne mayuchi mozhlivosti rozporyaditisya nimi a vidhodili nenavmisno she bazhayuchi nasolodzhuvatisya nimi ale yim vzhe ne bulo ce dozvoleno i buduchi zalezhnimi vidhodyachi zi svitu mimovoli za neobhidnosti zalishali svoyi blaga tim komu b i ne hotili Shob i z nami togo ne stalosya mi poki zhivi i zdorovi vidishlemo yih u svoye misto Tilki takim chinom mi budemo mati mozhlivist nasoloditisya nimi a ne inakshe takim tilki chinom mi poklademo yih u bezpechnomu misci Nisho nisho ne mozhe yih zvidti zabrati ni smert ni dovirchi svidchennya ni spadkoyemci ni naklepi ale hto skilki prinis z soboyu vidhodyachi zvidsi tim vsim i bude nasolodzhuvatisya bezperervno A hto takij neshasnij sho ne zahotiv bi vichno tishitisya svoyim bagatstvami Perenesemo zh svoye bagatstvo i poklademo jogo tam Dlya cogo perenesennya nam ne potribno ni osliv ni verblyudiv ni voziv ni korabliv i vid cogo klopotu vizvoliv nas Bog potribni nam budut tilki bidni kulgavi slipi neduzhi Yim to doruchenij cej pereviz voni to peresilayut bagatstvo na nebo voni to vvodyat volodariv bagatstva v spadshinu vichnih blag yakogo tak dosyagnemo i vsi mi blagodattyu i lyudinolyubstvom Gospoda nashogo Isusa Hrista Uv yaznennya Hreshennyam Spasitelya prorok Ivan zavershiv svoye proroche sluzhinnya Vin bezboyazno ta suvoro vikrivav poroki yak prostih lyudej tak i silnih svitu cogo Prorok Bozhij vidkrito vikrivav carya Iroda Antipu za te sho zalishivshi zakonnu druzhinu dochku aravijskogo carya Arefi vin bezzakonno zhiv z Irodiadoyu druzhinoyu svogo brata Pilipa Lk 3 19 20 Mt 14 3 4 Za ce vin nezabarom postrazhdav Irod Antipa pravitel Galileyi sin carya Iroda Velikogo nakazav posaditi proroka Ivana do v yaznici Tobto ce stalosya u travni 28 roku Zgidno z Yevangeliyami vid Matviya ta Marka Ivana areshtuvali pid chas perebuvannya Isusa v pustini Mt 4 12 20 Mr 1 14 Yevangelist Marko navit kazhe sho vin buv vidanij Mr 1 14 tobto mozhlivo Ivan na toj moment buv v Ajnon bilya Salima otzhe ne na teritoriyi tetrarha Antipi a na teritoriyi vilnogo mista Skitopil sho nalezhalo do Desyatimistya i tomu jogo ne mogli tam areshtuvati vid imeni tetrarha a shopili i vidali Antipi Vin perebuvav u v yaznici des 10 misyaciv Antipa ohoche rozmovlyav z Ivanom i ne hotiv jogo smerti Mr 6 20 Ivan zhe pochuv u toj chas pro spravi Isusa i poslav do nogo svoyih uchniv iz zapitannyam sho peresvidchitisya pro spravi Jogo Chi Ti Toj Hto maye prijti chi chekati nam Inshogo Mt 11 2 3 Irod Antipa utrimuvav Ivana u Maheroni forteci yaku pobuduvav Aleksandr Yannaj na berezi Mertvogo morya Za inshim svidchennyam Josipa Flaviya osnovnoyu prichinoyu uv yaznennya Ivana bula jogo diyalnist jogo vpliv na masi Josip Flavij Yudejski starozhitnosti gl 18 5 2 sho zagrozhuvali Antipi Benket Iroda tanok Salomiyi ta strata Ivana Hrestitelya Salomiya z golovoyu Ivana Hrestitelya 1607 Karavadzho U den svogo narodzhennya Irod Antipa vlashtuvav benket na yakij z yihalosya bagato znatnih gostej Dochka Irodiadi svoyim tancem pid chas benketu do togo dogodila Irodovi ta gostyam sho car iz klyatvoyu obicyav yij dati vse chogo ne poprosit vona navit do polovini svogo carstva Mr 6 23 Tancivnicya za namovoyu materi negajno zh poprosila dati yij na blyudi golovu Ivana Hrestitelya Irod boyavsya gnivu Bozhogo za vbivstvo proroka yakogo sam ranishe povazhav i sluhavsya Mr 6 20 Boyavsya vin i narodu yakij lyubiv svyatogo Predtechu Velmi zasmuchenij vid takogo prohannya vin odnache ne zmig porushiti danu nim pri gostyah klyatvu i poslav strazha v temnicyu yakij viditnuv Ivanu golovu viddav yiyi divchini a ta vidnesla golovu materi Mr 6 25 28 Im ya divchini ne nazvane u Yevangeliyah vid Marka i Matviya prote yiyi im ya Salomiya yedina dochka Irodiadi nazvane Josipom Flaviyem v jogo istorichnomu tvori Yudejski starozhitnosti Flavij ne pov yazuye yiyi iz stratoyu Ivana Hrestitelya Chasom smerti Ivana Hrestitelya vvazhayetsya kinec lita 29 serpnya i vidznachayetsya yak katolickoyu tak i pravoslavnoyu cerkvami yak den usiknovennya golovi Ivana Hrestitelya Irodiada poprokolyuvala yazik proroka golkoyu i zakopala jogo svyatu golovu v nechistomu misci Ale blagochestiva Ioanna druzhina domopravitelya Irodova Huzi pohovala svyatu golovu Ivana Hrestitelya na Eleonskij gori de v Iroda bula vlasna dilyanka zemli Svyate tilo Ivana Hrestitelya vzyali tiyeyi zh nochi jogo uchni i pohovali u tam de vidbulosya zlodiyannya Pislya vbivstva svyatogo Ivana Hrestitelya Irod prodovzhuvav praviti she pevnij chas Pontij Pilat pravitel Yudeyi posilav do nogo zv yazanogo Isusa Hrista nad Yakim vin nasmiyavsya Lk 23 7 12 vidbuvsya nad Irodom Irodiadoyu i Salomeyeyu she pri yihnomu zemnomu zhitti Salomeya perehodyachi vzimku richku provalilasya pid lid Lid zdaviv yiyi tak sho vona visila tilom u vodi a golova yiyi perebuvala nad lodom Podibno tomu yak vona kolis tancyuvala nogami po zemli teper vona nemov tancyuyucha bezpomichno smikalasya v krizhanij vodi Zreshtoyu gostrij lid pererizav shiyu Trup yiyi ne znajshli a golovu prinesli Irodu z Irodiadoyu yak kolis prinesli yim golovu svyatogo Ivana Predtechi Aravijskij car Areta v pomstu za bezchestya svoyeyi dochki pishov vijnoyu proti Iroda Zaznavshi porazki Irod piddavsya gnivu rimskogo imperatora Kaya Kaliguli 37 41 i buv razom z Irodiadoyu zaslanij v uv yaznennya Ivan Hrestitel yakogo she nazivayut Predtecheyu svoyim suvorim sposobom zhittya dav vzircevij priklad bogoposvyatnogo zhittya Vin zaklikav lyudej do pokayannya kazhuchi Slidom za mnoyu ide silnishij vid mene sho Jomu ya nedostojnij nahilivshis rozv yazati remincya Jogo sandaliv Ya vas hrestiv vodoyu a Vin hrestitime Svyatim Duhom Mr 1 7 8 SvyataIvan Hrestitel Andrea Mantenya 1459 Sered inshih svyatih Ivan Hrestitel maye najbilshu poshanu protyagom cerkovnogo roku na jogo chest vidznachayetsya azh shist dat Praznik rizdva usiknovennya golovi pershe i druge znajdennya golovi tretye znajdennya golovi i sobor pislya praznika Bogoyavlennya Ukrayinskij folklor Dokladnishe Obretinnya Rizdvo svyatogo Ivana Hrestitelya yake svyatkuyetsya po yulianskomu kalendaryu 7 lipnya najbilshe z usih svyat na jogo chest Ce hristiyanske svyato zbiglosya zi svyatom Kupala yake svyatkuvalosya u chas litnogo soncestoyannya 21 23 chervnya u dohristiyanski chasi Profesor tak pisav pro praznik yakij v narodi otrimav nazvu Ivana Kupala Najvishe najvibuyalishe svyato yakim zakinchuyetsya litnij sonyachnij cikl richnih kalendarnih dohristiyanskih svyat ce svyato molodi hlopciv ta divchat Kupalo abo Kupajlo sho z chasom pislya prijnyattya hristiyanstva z yednali iz svyatom cerkovnim narodzhennyam Ivana Hrestitelya Tomu j nosit ce svyato podvijnu nazvu Ivana Kupala Kupalska obryadovist ta pisni nalezhat yak gayivki ta kolyadi do najdavnishih chasiv do pervisnih poezij ta ritualiv na chest zhittyepodatelya soncya U rizni chasi Cerkva namagalasya poboroti yazichnicki tradiciyi u svyatkuvanni Rizdva Ivana Hrestitelya Adzhe chimalo hristiyanskih svyat zumili poyednati v sobi hristiyanski i avtentichni tradiciyi Ot tilki ne treba zabuvati sho somogo lipnya narodivsya svyatij Ivan viznachna i geroyichna osoba yudejskogo eposu ostannij zi starozavitnih prorokiv i pershij z Hristovih apostoliv Vin bude velikij v ochah Gospodnih skazav angel Gospodnij Ivanovomu batkovi Zahariyi she do narodzhennya dovgoochikuvanogo sina I spravdi jogo zhittya stalo bezperervnim lancyugom geroyizmu zhertvi i pokuti Vin projshov viprobuvannya u pusteli vin progolosiv svitovi pro blizkist Bozhogo carstva pro poyavu Mesiyi vin hrestiv Isusa v Jordani vin ne boyavsya kartati fariseyiv ta carskij dim za grihi i poklav svoyu golovu za Hrista 29 serpnya usiknovennya golovi Ivana Predtechi Usiknovennya Golovosiki Strogij pist Za narodnoyu tradiciyeyu cogo dnya ne mozhna rizati nozhem navit brati v ruki shos gostre Yaksho rizati kapustu cogo dnya mozhe vistupiti krov Iz sela v selo perehodila legenda pro te yak zhinka zrizavshi kapustinu pobachila golovu svoyeyi ditini Yaksho gospodinya varila na Golovosiki borsh to ovochi chistila i krishila zavchasno Hlib tezh narizavsya zavchasno MoshiZa vidvazhne propoviduvannya i napoumlennya navit najbezbozhnishogo carya Iroda Ivanovi vidrubali golovu yaku hristiyani duzhe vshanovuyut Chastina jogo svyatih moshej pohovana u Sevastiyi Car Irod Antipa nakazav na bazhannya dochki Irodiyadi Salomiyi pid chas benketu vidrubati golovu sv Ivanovi Hrestitelevi Azh cherez 300 lit vidkopali yiyi v poli za Bozhim ob yavlennyam dva monahi Ce bulo pershim vidnajdennyam golovi sv Ivana Hrestitelya Potim monahi peredali yiyi na zberigannya vbogomu goncharevi Vreshti cej skarb odin yeretickij svyashennik zalishiv u pecheri v Emesi Zgodom u tij pecheri poselilisya pravovirni chenci Yihnomu igumenovi Markelovi uvi sni yavivsya sv Ivan i skazav Bog daruye vam mene vkazavshi de shukati golovu Tak vidbulosya druge vidnajdennya golovi sv Ivana Hrestitelya Bagato misc u sviti pretenduyut na volodinnya relikviyami Ivana Hrestitelya Napriklad fragment jogo golovi zberigayetsya u Rimi v cerkvi San Silvestro in Kapite she odin fragment ye u Am yenskomu sobori kudi jogo prinis u 1204 roci todishnij volodar Pikinyi Valon de Sarton yak zdobich pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu z Konstantinopolya Takozh mechet Omayadiv pretenduye na volodinnya golovi Ivana Hrestitelya U 2010 roci pri rozkopkah monastirya na ostrovi Svyatogo Ivana poblizu beregiv Bolgariyi znajdeno relikvarij z pidpisom moshej Ivana Hrestitelya U korobci znajdeni zub ta kistki ruki stopi ta shelepi Bolgarski arheologi pripisuyut poyavu cih relikvij Ivana Hrestitelya na ostrovi u IV stolitti z Konstantinopolya Vcheni z Oksfordskogo universitetu pokazali sho ci kistki znajdeni na comu bolgarskomu ostrovi mogli nalezhati biblijnomu geroyu Ivanu Hrestitelyu Provedenij radiovuglecevij analiz pokazav sho kistki nalezhali lyudini sho zhila v pershomu stolitti nashoyi eri Analiz DNK takozh pidtverdiv vik kistok nukleyinova kislota nesla harakterni slidi degradaciyi Z 1673 roku sribna skrinka z kistkoyu pravoyi ruki Ivana Hrestitelya zberigayetsya v kaplici berezhanskogo zamku Berezhani Ternopilska oblast Zgidno z legendoyu tudi voni potrapili z Antiohiyi nini misto v Turechchini kudi yih svogo chasu dostaviv apostol Luka Relikviyi u Am yeni Moshi u cerkvi San Silvestro in KapiteHramiDokladnishe Cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya Sered vidomih hramiv svyatogo Ivana Hrestitelya kafedralni sobori u Varshavi ta Peremishli hrami u Lvovi ta Izyaslavi V islamiDokladnishe Yah ya Misce pohovannya golovi Yah yi v Omeyadskij mecheti Damaska Musulmani takozh vshanovuyut Ivana Hrestitelya pid imenem Yah ya Yih peredannya rozpovidayut pro zhittya Yah yi Vin buv pershim hto peredbachiv poslannicku misiyu Isi Isusa Hrista uviruvav u nogo ta dopomagav jomu Yudejskij car Irod spochatku dobre stavivsya do Yah yi Potim vin zadumav odruzhitisya z dochkoyu svogo brata chi z dochkoyu svoyeyi druzhini vid poperednogo shlyubu i zazhadav shob jogo shlyub skripiv Yah ya Odnak toj vidmovivsya viznati shlyub Iroda z divchinoyu skazavshi sho ce ye zaboronenim haram Za ce jogo znenavidila mati divchini yaka stala vimagati strati Yah yi Irod nakazav vidtyati jomu golovu Takim chinom Yah ya yakomu todi bulo blizko tridcyati p yati rokiv prijnyav muchenicku smert v im ya viri Musulmanske peredannya osoblivo nagoloshuye na motivi kiplyachoyi krovi Yah yi vona kipila na blyudi z jogo golovoyu i na jogo mogili Pislyakoranichni peredannya vklyuchayut yak hristiyanski materiali tak i deyaki peredannya mandeyiv sho takozh osoblivo vshanovuyut Ivana Hrestitelya PatronGerb Pomoryan Ukrayina Pomoryani Berestechko Ispaniya Sarriya Italiya Turin Kanada Kvebeku 24 chervnya svyato Kvebeku Portugaliya municipaliteti Alkoshete Almada Vila Nova de Gajya Lorinyan Mojmenta da Bejra Ponte da Barka Rezende Sinfajnsh Tomar Figejro dush Vinyush parafiyi Rajva San Zhuan de Ver San Zhuan de Lore San Marino San Dzhovanni sotto le Penne Zcilennya vid golovnogo bolyu Vlashtuvannya doli ditej Blagoslovennya vrozhayu ta vsih hto pracyuye na zemli Osvyachennya pasiki Div takozhDeisus Deisusnij chin golovna chastina ikonostasu Usiknovennya golovi Ivana Hrestitelya pam yatnij den 29 serpnya Tacya Svyatogo Ivana Salomiya Salomeya dochka Irodiadi Salomeya p yesa Oskara Vajlda en PrimitkiFreebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Roki zhittya viznachayutsya na osnovi Yevangelij Michael Grant Jesus An Historian s Review of the Gospels Scribner s 1977 p 71 John P Meier A Marginal Jew Doubleday 1991 vol 1 214 E P Sanders The Historical Figure of Jesus Penguin Books 1993 pp 10 11 and Ben Witherington III Primary Sources Christian History 17 1998 No 3 12 20 Dzhuzeppe Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Rim 1979 st 234 Josip Flavij Yudejski starozhitnosti 18 5 2 30 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 7 lipnya 2015 Melnik 2004 Glava 13 4 Aleksandr Mileant ep Klyuch k Biblii Istoriya sozdaniya kratkoe soderzhanie i tolkovanie Sv Pisanniya M Izd vo Dar 2005 528 s Katrij Yu o Perlini Shidnih Otciv 2 ge vid dop Lviv Misioner 1998 344 s Gribanovskij Mihail ep Nad Evangeliem Pravoslavnyj Svyato Tihonovskij Gumanitarnyj Universitet M 2004 268 s Sv Ioan Zlatoust Tvoreniya V 12 ti t M Pravoslavnoe bratstvo Radonezh reprint s izd SPb 1905 T 9 995 s Smirnov P prot Istoriya Hristianskoj Pravoslavnoj Cerkvi M 1998 653 s Dzhuzeppe Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Rim 1979 st 379 Josip Flavij Yudejski starozhitnosti 18 5 4 30 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 30 bereznya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2012 otokar com ua Arhiv originalu za 7 veresnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 Xavier Bailly Die Kathedrale von Amiens ISBN 978 2 7373 4639 2 nim Porivn https web archive org web 20111123202912 http derstandard at 1277339528415 Bulgarien Teile von Johannes dem Taeufer sollen aufgetaucht sein Arhivovano23 listopada 2011 u Wayback Machine Teile von Johannes dem Taufer sollen aufgetaucht sein nim https web archive org web 20120609060340 http www n tv de wissen fundsache Koerperteile von Johannes dem Taeufer article1197636 html Arhivovano9 chervnya 2012 u Wayback Machine Fundsache Nr 875Korperteile von Johannes dem Taufer nim https web archive org web 20110805074815 http online wsj com article SB10001424052748704216804575423673016971944 html Arhivovano5 serpnya 2011 u Wayback Machine Bulgaria Looks to John the Baptist to Resurrect Flagging Economy angl The Wall Street Journal Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2012 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ivan HrestitelVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivan HrestitelSvyate Pismo Starogo ta Novogo Zavitu Vidavnictvo otciv Vasilian Misioner 2005 Dzhuzeppe Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Rim 1979 710 st O Men Sin lyudskij Lviv Svichado 2006 372 s ISBN 966 561 380 4 ukr Melnik V M Zhittya i vchennya Isusa Hrista Tekst 2 ge vid Harkiv Folio 2004 638 s ISBN 966 03 2400 6 Ivan Hrestitel nedostupne posilannya z chervnya 2019 Zabrav svyata na plechi 7 veresnya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Tokar pro narodni zvichayi svyatkuvannyaPosilannyaIoan Hrestitel Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya