www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інцидент у Вундед Ні 1973 27 лютого 1973 року поселення Вундед Ні Поранене коліно розташоване в резервації Пайн Ридж шта

Інцидент у Вундед-Ні (1973)

27 лютого 1973 року поселення Вундед-Ні («Поранене коліно»), розташоване в резервації Пайн-Ридж (штат Південна Дакота), яке налічувало 40 жителів, захопили послідовники Руху американських індіанців (РАІ) — руху борців за права індіанців. 29 грудня 1890 року тут мало місце відоме зіткнення між сіу й армією США, внаслідок якого загинули більше 150 індіанців, серед яких жінки і діти. Через це селище Вундед-Ні й обрано для проведення акції. Виступ почався після невдалої спроби змістити племінного вождя оглала лакота Діка (Річарда) Вільсона[en], обвинуваченого в численних зловживаннях владою.

Інцидент у Вундед-Ні
Країна  США
Місце розташування Різанина на Вундед-Ні
Дата й час 8 травня 1973
Учасник(и) Рух американських індіанців, Служба маршалів США, Guardians of the Oglala Nationd і Федеральне бюро розслідувань

Координати: 43°08′48″ пн. ш. 102°22′19″ зх. д. / 43.14690000002777737° пн. ш. 102.372000000028° зх. д. / 43.14690000002777737; -102.372000000028

Не плутати з різаниною на Вундед-Ні 29 грудня 1890 року.

Окупація ред.

Після прибуття у Вундед-Ні, активісти (за різними даними від 200 до 300 осіб) на чолі з Расселом Мінсом і Деннісом Бенксом[en] взяли на себе командування над селищем, заявивши, що вони стверджують у ньому традиційне племінне правління, незалежне від маріонеткового уряду резервації Пайн-Ридж. Селище оголошено територією, вільною від блідолицих, незалежною індіанською державою.

Вони програбували торговий пункт, взяли 11 мешканців у заручники, забарикадувалися в церкві і викопали окопи на пагорбі. Їхні вимоги: перевірка всіх угод між урядом США та індіанцями (371 угода) сенатором Фулбрайтом у комісії сенату з іноземних справ; розслідування ставлення Міністерства внутрішніх справ і Бюро у справах індіанців (БСІ) до індіанців-оглала іншою комісією під керівництвом Теда Кеннеді; зміщення з посади членів племінної ради і зміна законодавства племені, яке сягає корінням ще до Закону про реорганізацію індіанців 1934 року, пережитку часів Рузвельта.

Наступного ранку більше 100 американських поліцейських перегородили всі дороги на Вундед-Ні. Спочатку до місця заворушень прилетіли два сенатори, вели перемовини з повстанцями і з подивом дізналися, що заручники, виявляється, співпрацюють з повстанцями і можуть у будь-який момент покинути селище. Однак, те, що спочатку було задумано як символічне протистояння, яке мало привернути увагу уряду до ситуації корінних американців, вилилося в 71-денний збройний конфлікт на американській території, найдовший з часів громадянської війни в США, в якому «загарбники» ведуть перестрілку з поліцією, агентами ФБР, військовими радниками і поліцією племені. Журнал «Рампартс[en]» визначав ситуацію як «нові індіанські війни». Газетною сенсацією стає також і присутність Вільяма Канстлера[en], знаменитого «нового лівого» захисника, серед клієнтів якого були Мартін Лютер Кінг, Малколм Ікс, Стоклі Кармайкл[en], Боббі Сіл[en], «чиказька сімка[en]». Преса також не могла обійти увагою символічне значення візиту Ральфа Ебернеті, до якого 1968 року після вбивства Мартіна Лютера Кінга перейшло головування на Південній Конференції Християнських Лідерів, одній із найвпливовіших організацій чорношкірих у боротьбі за громадянські права в 1960-х роках. У своїй промові 7 березня він провів паралель між афроамериканським і індіанським рухом за громадянські права і висловився з цього приводу так: «Нехай [Вундед-Ні] покаже американцям, що два великих народи, які в минулому окремо один від одного терпіли страждання, хочуть у майбутньому разом боротися за справедливість».

Передісторія ред.

У середині 1972 року Рассел Мінс, який тоді був директором Індіанського центру в одній із резервацій племені лакота і творцем клівлендського відділення РАІ, брав активну участь у поході «Стежка порушених угод» і був одним з його керівників. Члени Руху американських індіанців написали маніфест з 20 вимог. Учасники маршу принесли маніфест у Вашингтон, однак федеральна влада відмовилися прийняти делегацію. Тоді сіу захопили будівлю Бюро у справах індіанців і утримували її сім днів. Консервативні племінні лідери затаврували учасників походу як «ренегатів» і «маоїстів». Через деякий час Мінс повернувся в Пайн-Ридж для участі в зборах Асоціації землевласників сіу, членом якої він був. Однак голова племінної ради оглала Дік Вільсон домігся судового припису, що забороняв Мінсу та іншим членам РАІ виступати з промовами або проводити збори в резервації.

26 лютого 1973 року Мінс очолив у Кастері демонстрацію протесту індіанців проти вбивства расистами індіанця-оглала Веслі Бика З Поганим Серцем (убитий ударом ножа в груди, білих убивць виправдали). Кілька тижнів потому вожді і старійшини племені й організація «За цивільні права оглала» попросили підтримки Мінса для притягнення до судової відповідальності самого Діка Вільсона за численні зловживання службовим становищем. Після нетривалої зустрічі з Вільсоном, яка нічого не дала, Мінса жорстоко побили «за свою політичну діяльність» підручні голови племінної ради.

За деякими відомостями, від рук приватної міліції Вільсона загинули десятки опонентів племінного уряду.

У низці російськомовних джерел викладається легенда, що до заворушень 1973 року індіанців сподвиг перегляд художнього фільму «Сини Великої Ведмедиці» виробництва НДР з Гойко Митичем у головній ролі; тому американська влада події у Вунден-Ні нібито оголосила «провокацією КДБ і „Штазі“», а Митичу заборонено в'їзд на територію США. В англомовних джерелах, що описують інцидент, подібні твердження відсутні.

Підсумки ред.

Опір закінчився 8 травня за посередництва Національної ради церков підписанням угоди та здачею повстанців. Білий дім погодився розглянути звинувачення проти племінної ради в корупції та порушенні громадянських прав, а також заново розглянути угоду у форті Ларамі від 1868 року, за якою племені сіу належать більші частини Північної і Південної Дакоти, Монтани, Вайомінгу і Небраски.

За час повстання внаслідок неодноразових перестрілок загинуло двоє повстанців: Бадді Ламонт і Френк Клірвотер і 13 індіанців поранено; серед американських поліціянтів поранено двоє. Після повстання його керівник Денніс Бенкс десять років переховувався в підпіллі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ward Churchill, From a Native Son: Selected Essays on Indigenism, 1985—1995, South End Press, Cambridge, MA, pages 256-60.
  2. Елена Кузьменко (24.09.2000). . «Огонёк», № 34. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 15 січня 2019. 
  3. Сергей Балахнин (01.12.2015). . Газета "Земля",вып. 49. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
27 lyutogo 1973 roku poselennya Vunded Ni Poranene kolino roztashovane v rezervaciyi Pajn Ridzh shtat Pivdenna Dakota yake nalichuvalo 40 zhiteliv zahopili poslidovniki Ruhu amerikanskih indianciv RAI ruhu borciv za prava indianciv 29 grudnya 1890 roku tut malo misce vidome zitknennya mizh siu j armiyeyu SShA vnaslidok yakogo zaginuli bilshe 150 indianciv sered yakih zhinki i diti Cherez ce selishe Vunded Ni j obrano dlya provedennya akciyi Vistup pochavsya pislya nevdaloyi sprobi zmistiti pleminnogo vozhdya oglala lakota Dika Richarda Vilsona en obvinuvachenogo v chislennih zlovzhivannyah vladoyu Incident u Vunded NiKrayina SShAMisce roztashuvannyaRizanina na Vunded NiData j chas8 travnya 1973Uchasnik i Ruh amerikanskih indianciv Sluzhba marshaliv SShA Guardians of the Oglala Nationd i Federalne byuro rozsliduvanKoordinati 43 08 48 pn sh 102 22 19 zh d 43 14690000002777737 pn sh 102 372000000028 zh d 43 14690000002777737 102 372000000028Ne plutati z rizaninoyu na Vunded Ni 29 grudnya 1890 roku Zmist 1 Okupaciya 2 Peredistoriya 3 Pidsumki 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaOkupaciya red Pislya pributtya u Vunded Ni aktivisti za riznimi danimi vid 200 do 300 osib na choli z Rasselom Minsom i Dennisom Benksom en vzyali na sebe komanduvannya nad selishem zayavivshi sho voni stverdzhuyut u nomu tradicijne pleminne pravlinnya nezalezhne vid marionetkovogo uryadu rezervaciyi Pajn Ridzh Selishe ogolosheno teritoriyeyu vilnoyu vid blidolicih nezalezhnoyu indianskoyu derzhavoyu Voni prograbuvali torgovij punkt vzyali 11 meshkanciv u zaruchniki zabarikaduvalisya v cerkvi i vikopali okopi na pagorbi Yihni vimogi perevirka vsih ugod mizh uryadom SShA ta indiancyami 371 ugoda senatorom Fulbrajtom u komisiyi senatu z inozemnih sprav rozsliduvannya stavlennya Ministerstva vnutrishnih sprav i Byuro u spravah indianciv BSI do indianciv oglala inshoyu komisiyeyu pid kerivnictvom Teda Kennedi zmishennya z posadi chleniv pleminnoyi radi i zmina zakonodavstva plemeni yake syagaye korinnyam she do Zakonu pro reorganizaciyu indianciv 1934 roku perezhitku chasiv Ruzvelta Nastupnogo ranku bilshe 100 amerikanskih policejskih peregorodili vsi dorogi na Vunded Ni Spochatku do miscya zavorushen priletili dva senatori veli peremovini z povstancyami i z podivom diznalisya sho zaruchniki viyavlyayetsya spivpracyuyut z povstancyami i mozhut u bud yakij moment pokinuti selishe Odnak te sho spochatku bulo zadumano yak simvolichne protistoyannya yake malo privernuti uvagu uryadu do situaciyi korinnih amerikanciv vililosya v 71 dennij zbrojnij konflikt na amerikanskij teritoriyi najdovshij z chasiv gromadyanskoyi vijni v SShA v yakomu zagarbniki vedut perestrilku z policiyeyu agentami FBR vijskovimi radnikami i policiyeyu plemeni Zhurnal Ramparts en viznachav situaciyu yak novi indianski vijni Gazetnoyu sensaciyeyu staye takozh i prisutnist Vilyama Kanstlera en znamenitogo novogo livogo zahisnika sered kliyentiv yakogo buli Martin Lyuter King Malkolm Iks Stokli Karmajkl en Bobbi Sil en chikazka simka en Presa takozh ne mogla obijti uvagoyu simvolichne znachennya vizitu Ralfa Eberneti do yakogo 1968 roku pislya vbivstva Martina Lyutera Kinga perejshlo golovuvannya na Pivdennij Konferenciyi Hristiyanskih Lideriv odnij iz najvplivovishih organizacij chornoshkirih u borotbi za gromadyanski prava v 1960 h rokah U svoyij promovi 7 bereznya vin proviv paralel mizh afroamerikanskim i indianskim ruhom za gromadyanski prava i vislovivsya z cogo privodu tak Nehaj Vunded Ni pokazhe amerikancyam sho dva velikih narodi yaki v minulomu okremo odin vid odnogo terpili strazhdannya hochut u majbutnomu razom borotisya za spravedlivist Peredistoriya red U seredini 1972 roku Rassel Mins yakij todi buv direktorom Indianskogo centru v odnij iz rezervacij plemeni lakota i tvorcem klivlendskogo viddilennya RAI brav aktivnu uchast u pohodi Stezhka porushenih ugod i buv odnim z jogo kerivnikiv Chleni Ruhu amerikanskih indianciv napisali manifest z 20 vimog Uchasniki marshu prinesli manifest u Vashington odnak federalna vlada vidmovilisya prijnyati delegaciyu Todi siu zahopili budivlyu Byuro u spravah indianciv i utrimuvali yiyi sim dniv Konservativni pleminni lideri zatavruvali uchasnikiv pohodu yak renegativ i maoyistiv Cherez deyakij chas Mins povernuvsya v Pajn Ridzh dlya uchasti v zborah Asociaciyi zemlevlasnikiv siu chlenom yakoyi vin buv Odnak golova pleminnoyi radi oglala Dik Vilson domigsya sudovogo pripisu sho zaboronyav Minsu ta inshim chlenam RAI vistupati z promovami abo provoditi zbori v rezervaciyi 26 lyutogo 1973 roku Mins ocholiv u Kasteri demonstraciyu protestu indianciv proti vbivstva rasistami indiancya oglala Vesli Bika Z Poganim Sercem ubitij udarom nozha v grudi bilih ubivc vipravdali Kilka tizhniv potomu vozhdi i starijshini plemeni j organizaciya Za civilni prava oglala poprosili pidtrimki Minsa dlya prityagnennya do sudovoyi vidpovidalnosti samogo Dika Vilsona za chislenni zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem Pislya netrivaloyi zustrichi z Vilsonom yaka nichogo ne dala Minsa zhorstoko pobili za svoyu politichnu diyalnist pidruchni golovi pleminnoyi radi Za deyakimi vidomostyami vid ruk privatnoyi miliciyi Vilsona zaginuli desyatki oponentiv pleminnogo uryadu 1 U nizci rosijskomovnih dzherel vikladayetsya legenda sho do zavorushen 1973 roku indianciv spodvig pereglyad hudozhnogo filmu Sini Velikoyi Vedmedici virobnictva NDR z Gojko Mitichem u golovnij roli tomu amerikanska vlada podiyi u Vunden Ni nibito ogolosila provokaciyeyu KDB i Shtazi a Mitichu zaboroneno v yizd na teritoriyu SShA 2 3 V anglomovnih dzherelah sho opisuyut incident podibni tverdzhennya vidsutni Pidsumki red Opir zakinchivsya 8 travnya za poserednictva Nacionalnoyi radi cerkov pidpisannyam ugodi ta zdacheyu povstanciv Bilij dim pogodivsya rozglyanuti zvinuvachennya proti pleminnoyi radi v korupciyi ta porushenni gromadyanskih prav a takozh zanovo rozglyanuti ugodu u forti Larami vid 1868 roku za yakoyu plemeni siu nalezhat bilshi chastini Pivnichnoyi i Pivdennoyi Dakoti Montani Vajomingu i Nebraski Za chas povstannya vnaslidok neodnorazovih perestrilok zaginulo dvoye povstanciv Baddi Lamont i Frenk Klirvoter i 13 indianciv poraneno sered amerikanskih policiyantiv poraneno dvoye Pislya povstannya jogo kerivnik Dennis Benks desyat rokiv perehovuvavsya v pidpilli Div takozh red Respublika Lakota Genocid indiancivPrimitki red Ward Churchill From a Native Son Selected Essays on Indigenism 1985 1995 South End Press Cambridge MA pages 256 60 Elena Kuzmenko 24 09 2000 Stolknovenie civilizacij Ogonyok 34 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 15 sichnya 2019 Sergej Balahnin 01 12 2015 Indeec 1 po imeni Gojko Chast 2 Gazeta Zemlya vyp 49 Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 15 sichnya 2019 Posilannya red We Shall Remain Wounded Knee 73 Arhivovano 10 sichnya 2020 u Wayback Machine Dokumentalnij film SShA 2009 Oficijnij sajt Respubliki Lakota Arhivovano 12 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Sajt Rassela Minsa Arhivovano 6 sichnya 2011 u Wayback Machine angl Blog Rassela Minsa Arhivovano 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Neoficijnij sajt Predstavnictva Respubliki Lakota v Rosiyi Arhivovano 24 listopada 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Incident u Vunded Ni 1973 amp oldid 40227852