www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інупіати інупіки інюпіати мн iñupiat одн iñupiaq від слів інук iñuk людина та піак piaq справжній раніше інюпік inyupik

Інупіати

Інупіати, інупіки, інюпіати (мн. iñupiat, одн. iñupiaq), від  слів «інук» (iñuk, «людина») та «-піак» (-piaq, «справжній»); раніше «інюпік» (inyupik) — народ крайньої Півночі, що живе на Алясці (боро Нортвест-Арктик, Норт-Слоуп и Берингова протока). Один з ескімоських народів. Місто Барроу знаходиться в регіоні проживання інупіатів.

Інупіати
Сім'я інупіатів, Ноатак, Аляска, 1929
Кількість 44 331 (2015)
Ареал Аляска
Близькі до: Інуїти
Юпік
Мова аляскинсько-інуїтська мова
англійська
Релігія анімізм
Напівпідземний общинний будинок чоловіків «карги» та кістки гренландського кита. Пойнт-Хоуп, Аляска, 1885 рік

Інупіати були розділені на дві регіональні групи мисливців та збирачів: таріурміут («люди моря», що живуть на північному березі Аляски), та нунаміут («люди землі», які живуть у континентальній частині півострова).

Групи Редагувати

Інупіати поділяються на кілька груп: інупіатів Берингової протоки, інупіатів континентальної півночі, інупіатів затоки Коцебу.

Для управлення природними ресурсами були створені наступні корпорации: Арктик-Слоуп, Беринг-Стрейтс и NANA

  • NANA Regional Corporation.

Мова Редагувати

Інупіати розмовляють однойменною мовою. Існує один інупіатський інститут, коледж Ілісарвік.

Харчування Редагувати

Родина інупіатів на острові Кінг

Інупіати — мисливці та збирачі, як і інші ескімоси. Інупіати в основному харчуються рибою та дичиною, видобутою на полюванні. В залежності від місця розташування, вони полюють на моржів, тюленів, китів, білих ведмедів, оленів і рибу, до того ж риба становить значну частину раціону як у берегових, так і в континентальних жителів. Сезонною їжею є качки, гуси, кролики, ягоди, коріння і пагони рослин.

Інупіати, що живуть далеко від моря полюють також на баранів Далла, бурих ведмедів і лосів, а прибережні — на білух і ластоногих.

Коли ловлять кита, на розділ здобичі приїжджають навіть міські родичі мисливців. Мактак, що виготовляється з китової шкіри багатий на вітамін А та аскорбінову кислоту, що особливо важливо в умовах малої кількості фруктів і овочів.

З 1970-х років дохід інупіатів збільшився через видобуток нафти та інших корисних копалин. Трансаляскінський нафтопровід сполучає нафтове родовище Прудо-Бей з портовим містом Валдіз у центрально-південній частині Аляски. Через нафтовидобуток став занепадати традиційний китобійний промисел.

Історія Редагувати

М'яч для гри, близько 1910 року, Барроу

Інупіати споріднені з інуїтами та юпікськими народами, а їх групи часто містять закінчення «-міут», що означає «люди, що належать до». Наприклад, континентальних мисливців на оленів називають «нунаміут». Після голоду і грипу 1890—1910 років (епідемію принесли американські і європейські китобої) більшість мігрувала у прибережні райони; два десятиріччя потому частина нунаміутів повернулася в гори.

До 1950 року більшість нунаміутів осіло у місті Анактувук-Пас.

Сучасні проблеми Редагувати

Інупіати стурбовані зміною клімату, бо глобальне потепління загрожує їх традиційному устрою. Лід, що тоншає, ускладнює полювання на китів, моржів і тюленів;  морський лід, який пізно формується, викликає ерозію через затоплення; це загрожує багатьом прибережним селам. Інуїтська приполярна рада, що представляє народи Арктики, висловила думку про те, що потепління загрожує правам корінного населення.

У переписі 2000 року понад 19 000 осіб назвали себе інупіатами, більшість з них живе на Алясці.

Дивіться також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Frederick A. Milan (1959), The acculturation of the contemporary Eskimo of Wainwright Alaska [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  2. Johnson Reprint (1962), Prehistoric cultural relations between the Arctic and Temperate zones of North America [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  3. . Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 2 січня 2018. 
  4. Mouawad, Jad (4 грудня 2007.). . New York Times. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  5. John Bockstoce, 1995, Whales, Ice, & Men: The History of Whaling in the Western Arctic

Література Редагувати

  • Heinrich, Albert Carl. A Summary of Kinship Forms and Terminologies Found Among the Inupiaq Speaking People of Alaska. 1950.
  • Sprott, Julie E. Raising Young Children in an Alaskan Iñupiaq Village; The Family, Cultural, and Village Environment of Rearing. West, CT: Bergin & Garvey, 2002. ISBN 0-313-01347-0
  • Chance, Norman A. The Eskimo of North Alaska. Holt, Rinehart and Winston, 1966. ISBN 0-03-057160-X
  • Chance, Norman A. The Inupiat and Arctic Alaska: An Ethnology of Development. Holt, Rinehart and Winston, 1990. ISBN 0-03-032419-X
  • Chance, N.A. and Yelena Andreeva. «Sustainability, Equity, and Natural Resource Development in Northwest Siberia and Arctic Alaska.» Human Ecology. 1995, vol 23 (2) [June]

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Inupiati inupiki inyupiati mn inupiat odn inupiaq vid sliv inuk inuk lyudina ta piak piaq spravzhnij ranishe inyupik inyupik 1 2 narod krajnoyi Pivnochi sho zhive na Alyasci boro Nortvest Arktik Nort Sloup i Beringova protoka Odin z eskimoskih narodiv Misto Barrou znahoditsya v regioni prozhivannya inupiativ InupiatiSim ya inupiativ Noatak Alyaska 1929Kilkist 44 331 2015 Areal AlyaskaBlizki do InuyitiYupikMova alyaskinsko inuyitska movaanglijskaReligiya animizmNapivpidzemnij obshinnij budinok cholovikiv kargi ta kistki grenlandskogo kita Pojnt Houp Alyaska 1885 rikInupiati buli rozdileni na dvi regionalni grupi mislivciv ta zbirachiv tariurmiut lyudi morya sho zhivut na pivnichnomu berezi Alyaski ta nunamiut lyudi zemli yaki zhivut u kontinentalnij chastini pivostrova Zmist 1 Grupi 2 Mova 3 Harchuvannya 4 Istoriya 5 Suchasni problemi 6 Divitsya takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaGrupi RedaguvatiInupiati podilyayutsya na kilka grup inupiativ Beringovoyi protoki inupiativ kontinentalnoyi pivnochi inupiativ zatoki Kocebu Dlya upravlennya prirodnimi resursami buli stvoreni nastupni korporacii Arktik Sloup Bering Strejts i NANA NANA Regional Corporation Mova RedaguvatiInupiati rozmovlyayut odnojmennoyu movoyu Isnuye odin inupiatskij institut koledzh Ilisarvik Harchuvannya Redaguvati nbsp Rodina inupiativ na ostrovi KingInupiati mislivci ta zbirachi yak i inshi eskimosi Inupiati v osnovnomu harchuyutsya riboyu ta dichinoyu vidobutoyu na polyuvanni V zalezhnosti vid miscya roztashuvannya voni polyuyut na morzhiv tyuleniv kitiv bilih vedmediv oleniv i ribu do togo zh riba stanovit znachnu chastinu racionu yak u beregovih tak i v kontinentalnih zhiteliv Sezonnoyu yizheyu ye kachki gusi kroliki yagodi korinnya i pagoni roslin Inupiati sho zhivut daleko vid morya polyuyut takozh na baraniv Dalla burih vedmediv i losiv a priberezhni na biluh i lastonogih Koli lovlyat kita na rozdil zdobichi priyizhdzhayut navit miski rodichi mislivciv Maktak sho vigotovlyayetsya z kitovoyi shkiri bagatij na vitamin A ta askorbinovu kislotu 3 sho osoblivo vazhlivo v umovah maloyi kilkosti fruktiv i ovochiv Z 1970 h rokiv dohid inupiativ zbilshivsya cherez vidobutok nafti ta inshih korisnih kopalin Transalyaskinskij naftoprovid spoluchaye naftove rodovishe Prudo Bej z portovim mistom Valdiz u centralno pivdennij chastini Alyaski Cherez naftovidobutok stav zanepadati tradicijnij kitobijnij promisel 4 Istoriya Redaguvati nbsp M yach dlya gri blizko 1910 roku BarrouInupiati sporidneni z inuyitami ta yupikskimi narodami a yih grupi chasto mistyat zakinchennya miut sho oznachaye lyudi sho nalezhat do Napriklad kontinentalnih mislivciv na oleniv nazivayut nunamiut Pislya golodu i gripu 1890 1910 rokiv epidemiyu prinesli amerikanski i yevropejski kitoboyi 5 bilshist migruvala u priberezhni rajoni dva desyatirichchya potomu chastina nunamiutiv povernulasya v gori Do 1950 roku bilshist nunamiutiv osilo u misti Anaktuvuk Pas Suchasni problemi RedaguvatiInupiati sturbovani zminoyu klimatu bo globalne poteplinnya zagrozhuye yih tradicijnomu ustroyu Lid sho tonshaye uskladnyuye polyuvannya na kitiv morzhiv i tyuleniv morskij lid yakij pizno formuyetsya viklikaye eroziyu cherez zatoplennya ce zagrozhuye bagatom priberezhnim selam Inuyitska pripolyarna rada sho predstavlyaye narodi Arktiki vislovila dumku pro te sho poteplinnya zagrozhuye pravam korinnogo naselennya U perepisi 2000 roku ponad 19 000 osib nazvali sebe inupiatami bilshist z nih zhive na Alyasci Divitsya takozh RedaguvatiArktichni narodiPrimitki Redaguvati Frederick A Milan 1959 The acculturation of the contemporary Eskimo of Wainwright Alaska Arhivovano 4 lyutogo 2018 u Wayback Machine Johnson Reprint 1962 Prehistoric cultural relations between the Arctic and Temperate zones of North America Arhivovano 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Vitamin C in Inuit traditional food and women s diets Arhiv originalu za 26 listopada 2010 Procitovano 2 sichnya 2018 Mouawad Jad 4 grudnya 2007 In Alaska s Far North Two Cultures Collide New York Times Arhiv originalu za 17 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 John Bockstoce 1995 Whales Ice amp Men The History of Whaling in the Western ArcticLiteratura RedaguvatiHeinrich Albert Carl A Summary of Kinship Forms and Terminologies Found Among the Inupiaq Speaking People of Alaska 1950 Sprott Julie E Raising Young Children in an Alaskan Inupiaq Village The Family Cultural and Village Environment of Rearing West CT Bergin amp Garvey 2002 ISBN 0 313 01347 0 Chance Norman A The Eskimo of North Alaska Holt Rinehart and Winston 1966 ISBN 0 03 057160 X Chance Norman A The Inupiat and Arctic Alaska An Ethnology of Development Holt Rinehart and Winston 1990 ISBN 0 03 032419 X Chance N A and Yelena Andreeva Sustainability Equity and Natural Resource Development in Northwest Siberia and Arctic Alaska Human Ecology 1995 vol 23 2 June Posilannya RedaguvatiInupiat of Arctic Alaska Arhivovano 8 serpnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Inupiati amp oldid 39110091