Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Державна установа "Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України" | |
---|---|
Основні дані | |
Засновано | 1965 |
Приналежність | Національна академія наук України |
Сфера | фундаментальні, теоретико-методичні та прикладні дослідження й розробки в галузі наукознавства, інноватики, історії та соціології науки і техніки |
Контакт | |
Ключові особи | Маліцький Борис Антонович |
Адреса | бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна |
Тип | академічна установа[d] |
Вебсторінка | Офіційний сайт інституту |
Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»
Сфера діяльності даного закладу характеризується фундаментальними, теоретико-методичними та прикладними дослідженнями й розробками в галузі наукознавства, інноватики та історії соціології науки і техніки.
Історія ред.
Інститут має свою багаторічну історію і визнання як в Україні, так і за її межами. Історія Інституту почалася в 60-х роках ХХ ст., коли під керівництвом Геннадія Михайловича Доброва почав формуватися колектив наукознавців у межах відділу машинних методів історико-наукової інформації Інституту історії АН УРСР. У березні 1968 р. він став відділом Інституту математики, а потім переводився до кількох інших академічних інститутів:
- 1961-1967. Відділ машинних методів обробки історико-наукової інформації, Інститут історії АН УРСР
- 1967–1968. Відділення наукознавства, Інститут математики АН УРСР
- З 1969 по 1971 рр. — підрозділ Ради по вивченню продуктивних сил України АН УРСР
- 01.01.1969 – 01.07.1971 Відділення комплексних проблем наукознавства, Рада з вивчення продуктивних сил УРСР АН УРСР. Постанова Президії АН УРСР № 346 від 14.11.1968
- З 1971 р. по 1984 р. — сектор Комплексних проблем наукознавства (СКПН), Інститут кібернетики АН УРСР
- З 1984 р. по 1986 р. — Центр досліджень науково-технічного потенціалу у складі Ради по вивченню продуктивних сил України АН України.
- У 1986 р. до складу Центру досліджень науково-технічного потенціалу приєднано відділи історії природознавства та техніки Інституту історії АН УРСР, і Центр отримав теперішню назву.
- З 1986 р. по 1991 р. — Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки у складі Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР.
- У 1989 р. Центру присвоєно ім'я Г. М. Доброва — засновника української школи наукознавства, що зробив значний внесок у розвиток вітчизняного й світового наукознавства.
- У 1991 р. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України отримав статус науково-дослідного інституту.
- У липні 2014 р. Центр вийшов зі складу Відділення інформатики та був підпорядкований Президії НАН України (Постанова Президії НАН України від 11.07.2014 р. №173).
- У липні 2015 р. Постановою Президії НАН України від 10.07.2015 р. №188 Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України було перейменовано у Державну установу «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України».
З 1989 р. директором Центру є Борис Антонович Маліцький.
Адміністрація ред.
Маліцький Борис Антонович — директор, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки.
Соловйов В'ячеслав Павлович — заступник директора, доктор економічних наук, кандидат технічних наук, професор, завідувач Центру інновацій та технологічного розвитку.
Кубальський Олег Нарцизович — заступник директора, кандидат філософських наук, доцент.
Соснов Олександр Сергійович — заступник директора з науково-технічної роботи.
Корецький Антон Ігорович — учений секретар, кандидат економічних наук.
Напрями діяльності ред.
Інститут проводить теоретичні та прикладні дослідження та розробки в галузі історії, теорії та організації науки. Основними напрямами діяльності діяльності Інституту є:
- Проведення наукових досліджень у галузі наукознавства, історії науки і техніки та інноватики;
- Координація наукових досліджень у галузі наукознавства, історії науки і техніки та інноватики в інших установах НАН України;
- Узагальнення досвіду, довгострокових тенденцій, закономірностей й обґрунтування засобів вирішення проблем розвитку науково-технічного потенціалу України в контексті розвитку світової науки і завдань розбудови в Україні знаннєвої економіки і знаннєвого суспільства;
- Науково-організаційного забезпечення здійснення науковими установами та відділеннями НАН України комплексних аналітично-прогнозних досліджень науково-технологічного розвитку України;
- Історико-наукознавчий аналіз досвіду, стану і обґрунтування перспектив науково-технічного та соціально-економічного розвитку НАН України, підвищення її ролі в суспільстві як вищої державної наукової організації України, а саме: 1) вивчення й обґрунтування шляхів підвищення ролі і внеску НАН України у становлення і розвиток в Україні національної інноваційної системи світового рівня; 2) розроблення пропозицій щодо шляхів та засобів інтеграції НАН України у світовий та європейський наукові простори, в тому числі за рахунок активізації співробітництва в рамках ЮНЕСКО, МААН та інших міжнародних організацій; 3) розроблення науково-методичного забезпечення і аналітичне супроводження взаємодії НАН України з найбільш високотехнологічними галузями економіки країни; 4) вивчення досвіду і розроблення пропозицій щодо впровадження в практику діяльності НАН України сучасних методів оцінювання і стимулювання ефективної діяльності наукових установ, їх наукових підрозділів і окремих науковців, використання конкурентних форм фінансування науково-дослідних робіт, збереження й оновлення наукових шкіл.
Інститут виконує методологічні, науково-організаційні, прогнозно-аналітичні, навчально-методичні функції та здійснює координацію й науково-методичне забезпечення наукових досліджень в галузі історії, управління та організації науки, що проводяться науковими установами і вищими навчальними закладами України, надає їм науково-методичну допомогу у підготовці наукових кадрів за профілем Інституту. Інститут співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами, науковими установами, підприємствами, організаціями України.
Інститут є базовою організацією Українського товариства істориків науки, здійснює науково-методичне забезпечення діяльності Наукової ради з наукознавства при Міжнародній асоціації академій наук (МААН), проводить дослідження щодо стану науки та перспектив науково-технологічного розвитку України, які є основою щорічних проектів доповідей про стан науки та перспективи науково-технологічного розвитку України.
Інститут є єдиною профільною установою в Україні, що комплексно охоплює всю проблематику з наукознавства, історії науки, інноватики та соціології науки і техніки, має наукові результати світового рівня в цих галузях, здійснює підготовку кадрів, співпрацює з органами управління наукою через підготовку науково-аналітичних матеріалів, зокрема доповідних записок, пропозицій до проєктів, тому його пріоритетне фінансування є вкрай важливим для національної стратегії в галузі науки та науково-технічної політики.
Структура ред.
У складі Інституту функціонують 3 відділи, 1 Центр та 1 міжвідомча лабораторія:
- міжвідомча лабораторія Міністерства освіти та науки України і НАН України з проблем формування і реалізації науково-технічної політики України (завідувач — к.е.н., с.н.с. Булкін І.О., попередній завідувач лабораторії — Заслужений діяч науки і техніки України, д.е.н., к.ф-м.н., с.н.с. О. С. Попович);
- відділ історії та соціології науки і техніки (завідувач — д.ф.-м. н., проф., голова Українського товариства істориків науки і техніки Ю. А. Храмов; до відділу було приєднано відділ методології та соціології науки, очолюваний д.філос.н., проф. В. І. Онопрієнко);
- відділ системних досліджень науково-технологічного потенціалу (завідувач — д.е.н., проф. Мех О.А., заступник завідувача — к.т.н. Бублик С.Г., попередній завідувач відділу — д.е.н., проф., член-кореспондент НАН України І. Ю. Єгоров);
- Центр інновацій та технологічного розвитку (завідувач — д.е.н., к.т.н., проф. В. П. Соловйов);
- відділ проблем діяльності і стратегії розвитку НАН України (завідувач — к.т.н. О. О. Грачев).
Інститут сформував унікальний міждисциплінарний колектив, у якому працюють представники понад 10 наукових спеціальностей, що охоплюють широкий спектр фундаментальних галузей природознавства, технічних і суспільних наук. Серед працівників Інституту 10 докторів наук (Литвинко А. С., Маліцький Б. А. , Мех О. А., Онопрієнко В. І., Попович О. С., Рижко Л. В., Соловйов В. П., Храмов Ю. О., Головатюк В. М., Терехов В. І.) та близько 40 кандидатів наук.
В Інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностю:
- 07.00.07 — історія науки та техніки.
Видавнича діяльність ред.
Інститут регулярно проводить наукові конференції та активно займається видавничою діяльністю, зокрема, видає міжнародний науковий журнал «Наука та наукознавство», періодичний науковий збірник «Нариси з історії природознавства і техніки» тощо.
Відповідальний секретар міжнародного журналу "Наука та наукознавство" — науковий співробітник Велентейчик Тетяна Миколаївна.
Основні розробки та досягнення ред.
Розроблено наукові основи аналізу, оцінювання та формування науково-технічного потенціалу в умовах радикальних соціально-економічних трансформацій.
Обґрунтовано інноваційно-орієнтовану модель економічного розвитку України та шляхи її впровадження, що знайшло конкретне втілення в проектах Концепції національної інноваційної системи України та Доктрині інноваційного розвитку наукової сфери України.
На базі отриманих широкомасштабних експертних оцінок запропоновано систему стратегічних і середньострокових пріоритетів розвитку науки та техніки, розроблено також пропозиції стосовно механізму їх реалізації.
Здійснено науково-методичне та організаційне забезпечення виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004—2006 рр. Узагальнення результатів цього дослідження дозволило розробити нову систему науково-технологічних та інноваційних пріоритетів держави, запропонувати конкретні механізми їх реалізації, що було втілено в проектах законів України та проектах постанов Кабінету Міністрів України.
Розроблено концептуальні основи формування регіональних інноваційних стратегій соціально-економічного розвитку в Україні на основі використання моделі побудови сценаріїв динаміки розподілу державних і ринкових факторів впливу на фактори конкурентоздатності підприємств регіону. Цей підхід ураховує практику Європейської співдружності та соціально-політичні умови в Україні.
Розглянуто роль інформатики в контексті світової науки, показано, що інформатика грає важливу роль в дослідницьких процесах як методологічна дисципліна. Досліджено вклад академіка В. М. Глушкова в розвиток наукознавства, зокрема теорії та практики науково-технологічного прогнозування. Підготовлено бібліографічний довідник персоналій у галузі кібернетики, інформатики й обчислювальної техніки, що нараховує понад 500 прізвищ.
Розвинуто теоретичні основи наукознавства. На основі розробленого в Інституті стандартизованого підходу ідентифіковано й описано діяльність понад 50 наукових шкіл в Україні. Введено в науковий обіг інформацію про діяльність близько 100 учених з уточненням фактів їх біографій.
Видано фундаментальну монографію «Історія фізики», підготовлено до друку монографію «Наукові школи в Україні» та бібліографічний довідник «Українські вчені в галузі природничих наук», що містить 2 тисячі персоналій.
Створено методичний інструментарій для моніторингу академічної науки. Результати соціологічних досліджень окремих аспектів діяльності наукових колективів використано при підготовці рекомендацій по вдосконаленню академічної форми науки.
Результати теоретичних досліджень покладено в основу розробки законів, концепцій, програм, моделей, методик, необхідних для державного управління науковою й інноваційною діяльністю. Їх використано при підготовці ряду законодавчих актів. Розроблено інноваційну модель структурних змін економіки, яку схвалено розширеною колегією Міністерства економіки України, Державну програму прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України, затверджену Кабінетом Міністрів Україна, а також ряд методичних рекомендацій з інших питань. Основні положення отриманих результаті відображено в монографіях: «Наука и инновации в процессах социально-экономического развития» (2006 г.), «Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике» (2006 г.), «Прикладне наукознавство» (2007 г.), «Науковедение, поиск системных идей» (2008 г .), «Научный потенциал государств -членов организации Черноморского экономического сотрудничества» (2008 г.) та ін.
На центр покладено координацію теоретико-методичних, прикладних досліджень і розробок у галузі наукознавства та історії науки і техніки, які виконуються в установах НАН України. Його ядром стала створена відомим в країні і світі українським науко-знавцем Г. М. Добровим наукова школа дослідників історії, теорії і організації науки.
Особливо вагомим внеском центру в світове наукознавство є розробка теоретичних основ формування й оцінювання науково-технічного потенціалу, обґрунтування шляхів його трансформації в умовах радикальних соціально-економічних змін і посилення ролі науки і технологічного застосування її результатів у підвищенні інновативності економіки.
Співробітництво ред.
Інститут виконує спільні проекти з науковими закладами країн Європейського Союзу, СНД, інших держав та міжнародних організацій.
Працівники Інституту є експертами міжнародних програм, членами Європейської асоціації досліджень та технологій, Європейської асоціації з еволюційної економіки, Міжнародного союзу з наукометрії та інформетрії, Європейської дослідницької та освітньої програми, членами редколегій міжнародних наукових журналів International Journal of Innovation in the Digital Economy (Бельгія) , «Технологічне навчання, інновації та розвиток» (Швейцарія) тощо.
З 2011 р. Інститут є базовою організацією Національного контактного пункту Рамкової Програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” за напрямом «Європа у мінливому світі − інноваційні, розумні суспільства рівних можливостей», де здійснюється експертно-консультаційна і методичної робота із залучення українських учених до участі у “Горизонт 2020” з досліджень та інновацій; проводяться індивідуальні консультації, надається допомога українським організаціям щодо пошуку партнерів та створення консорціумів для подачі спільних заявок . Керівник НКП — Каплинський О.В. Сайт НКП: https://stepscenter.org.ua/goryzont-2020 [ 6 січня 2022 у Wayback Machine.].
Примітки ред.
- Інноватика у вихованні. № 9. 16 листопада 2019. doi:10.35619/iiu.v0i9. ISSN 2518-7856 http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9. Процитовано 17 травня 2022.
{{cite news}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - Burdonos, Lyudmila (22 червня 2021). РОЛЬ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ. Management, finance, economics: modern problems and ways of their solutions. International Science Group. с. 243—249.
- Л.А, Бовш (20 квітня 2019). ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА. МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ (українська) . Київський національний торговельно-економічний університет. doi:10.31617/k.knute.2019-04-12.40. Процитовано 16 травня 2022.
- . ДУ Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, steps center, stepscenter (укр.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 24 січня 2022.
- . www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . Innovation Market (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- Мех Олег Андрійович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 1 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . НАУКА ТА НАУКОЗНАВСТВО міжнародний науковий журнал (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 1 жовтня 2020.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- Oncioiu, Ionica (1 січня 0001). . http://services.igi-global.com/resolvedoi/resolve.aspx?doi=10.4018/IJIDE (English) . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
Посилання ред.
- Сайт ІДНТПІН НАН України [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Журнал "Наука та Наукознавство" [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Про ІДПІН НАН України на сайті Українського видавничого порталу Хро є хто[недоступне посилання з червня 2019]