Імуносцинтиграфія — метод радіонуклідної діагностики, який базується на візуалізації пухлин та їх метастазів з використанням моноклональних антитіл, мічених радіонуклідами, як радіофармпрепаратів (РФП) завдяки специфічній взаємодії мічених радіонуклідами моноклональних антитіл або їх фрагментів з відповідними антигенами пухлинної клітини. Це дає змогу візуалізувати пухлину як осередок гіперфіксації імунорадіофармацевтичного препарату і робити диференціальну діагностика з доброякісними пухлинами та непухлинними процесами.
Моноклональні антитіла Редагувати
Моноклональними називають антитіла, які виробляються одним клоном клітин, котрі походять з однієї материнської клітини. На відміну від поліклональних, моноклональні антитіла мають молекулярну ідентичність та моноспецифічність, тобто взаємодіють тільки з певною антигенною детермінантою. Моноклональні антитіла завдяки своїй унікальній специфічності мають більш високий коефіцієнт зв'язку радіоактивності з пухлиною, ніж з сусідніми тканинами. Це дає можливість візуалізувати пухлину за допомогою сцинтиграфії або однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ).
Імунорадіофармацевтичні препарати Редагувати
Моноклональні антитіла, які використовують для імунодетекції, належать до імуноглобулінів класу G. Містять 2 важких (Н) та 2 легких (L) пептидних ланцюжки, які з'єднані між собою дисульфідними місточками. Внаслідок ферментативного розщеплення утворюються 2 Fab-фрагменти (antigen-binding fragment — фрагмент, що зв'язується з антигеном) та Fc-фрагмент. Fab-фрагмент містить антигензв'язуючу ділянку молекули, Fc-фрагмент являє собою залишкову частину молекули, його назва пов'язана зі здатністю до кристалізації. Молекула може розщеплюватись на 2 фрагменти: F(ab’)2- та Fc-фрагменти, де F(ab’)2 — фрагмент, що еквівалентний двом фрагментам Fab.
Для імуносцинтиграфії перевагу надають не цілим молекулам, а F(ab’)2- або Fab-фрагментам. Ціла молекула метаболізується в печінці та ретикулоендотеліальній системі, тоді як Fab-фрагменти виділяються нирками. Оскільки Fab-фрагменти моновалентні, вони зв'язуються з антигенами слабше, ніж інтактний бівалентний імуноглобулін. У F(ab’)2-фрагментів зберігається авідність бівалентного імуноглобуліну за відсутності імуногенності Fc-фрагмента. У разі використання F(ab’)2-фрагментів зв'язок радіоактивності в системі пухлина-фон вищий, ніж за використання цілих молекул. Цілі молекули імуноглобулінів можуть взаємодіяти з Fc-рецепторами клітин людини та призводити до хибнопозитивних результатів, чого не буває в разі застосування фрагментів. Крім того, фрагменти моноклональних антитіл глибше проникають у пухлину, ніж інтактні молекули.
Примітки Редагувати
- G. A. van Dongen u. a.: Immuno-PET: a navigator in monoclonal antibody development and applications. In: Oncologist 12, 2007, S. 1379-1389. PMID 18165614 (Review)
- I. Verel u. a.: The promise of immuno-PET in radioimmunotherapy. [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.] In: J Nucl Med 46, 2005, S. 164S-171S. PMID 15653665 (Review)
Джерела Редагувати
- Імуносцинтиграфія та ПЕТ/ №5 (67) IX-X 2008 г : Лікарю-практику. Ел.джерело [ 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Основы радионуклидной диагностики : учеб. пособ./ Е.П.Овчаренко, В.Н.Соколов, Р.П.Матюшко. - Одесса : Одесский медуниверситет, 2012. - 152 с. - (Б-ка студента-медика). - ISBN 966-443-046-0
Це незавершена стаття з онкології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |