Ільченко Данило Іванович (25 грудня 1894, (Золочів) — (13 квітня) 1977, Москва) — український російський, радянський кіноактор, виконував ролі в'їдливих стариганів і селян.[] Заслужений артист РРФСР (1951). Двоюрідний брат українського радянського письменника (Ільченка Олександра Єлисейовича).
Ільченко Данило Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 25 грудня 1894 (Золочів), (Харківська губернія), Російська імперія | |||
Помер | (13 квітня) 1977 (82 роки) Москва, СРСР | |||
Поховання | (Ніколо-Архангельський цвинтар) | |||
Громадянство | Російська імперія→ (УНР) → СРСР | |||
Діяльність | (актор) | |||
Провідні ролі | Пантелей Мелехов у стрічці «Тихий Дон» (1958) | |||
(IMDb) | nm0407597 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
|
Біографія
Народився Данило Ільченко 25 грудня 1894 року, в м. (Золочеві) Харківського губернського повіту (нині — Харківська область).
Свою трудову діяльність почав конторником у Харкові. У (1914) році закінчив Харківську театральну школу, навчався в студії Н. Н. Синельникова. З 1914 по 1929 роки працював у театрах різних міст: Харкова, Херсона, Євпаторії, (Курська), (Барнаула), (Красноярська) та інших.
З 1932 року — у Москві. З 1932 по 1933 роки — актор Історико-революційного театру, з 1933 по 1942 роки — Театру імені МГСПС, з 1942 по 1943 роки — Фронтового театру, з 1943 по 1944 роки — художній керівник і артист театру класики при (Московській філармонії), з 1944 по 1945 роки — актор театру Санпросвіти, з 1945 по 1946 роки — актор і режисер Театру мініатюр. У 1946–1955 роках був актором Московського драматичного театру. Пізніше працював у театрах Радянської Армії та імені М. В. Гоголя, знімався в (кіно).
Помер (13 квітня) 1977 року в Москві, урна з прахом похована в 3-му колумбарії Николо-Архангельського цвинтаря в Москві.
Родина
Двоюрідний брат Данила Ільченка — (Олександр Єлисейович Ільченко) був відомим українським радянським письменником, автором славетного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу або ж Мамай і чужа молодиця».
Батько, Ільченко Іван Матвійович, працював стрілочником у Золочеві.
Данило Ільченко мав двох рідних братів. Один із них, Петро Ільченко, зник безвісти на полях (німецько-радянської війни). Другий, Михайло Ільченко, який працював у керівництві Південної залізниці, на початку (1920-х) років за політичним звинуваченням був несправедливо виключений з рядів ВКП(б), що стало причиною його самогубства. Дядька Данила, Єлисея Матвійовича Ільченка, було заслано до Сибіру, де він і загинув у пересильному таборі Тайшет у (1941) році.
Творча діяльність
Данило Ільченко створив цілу низку чудових сценічних образів у спектаклях класичного й сучасного репертуару. Багато працював і в кіно. Найвідоміша кінематографічна робота актора — образ Пантелея Мелехова у фільмі «Тихий Дон» (Сергія Герасимова), знятого у 1957-58 роках за мотивами однойменного роману-епопеї (Михайла Шолохова). Він створив незабутній образ старого донського козака — батька головного героя фільму Григорія Мелехова. Ця роль за відгуками критиків стала одним із найбільших акторських досягнень у цьому фільмі.
Чудово зіграв Данило Іванович і роль селянина-бідняка Івана Дідуха, вимушеного покинути рідні краї й вирушити в заморські світи в пошуках кращої долі, у фільмі (Леоніда Осики) «Камінний хрест», створеного (1968) року на студії імені Олександра Довженка за мотивами новел (Василя Стефаника). Пізніше, вже по смерті актора, у 1997 році Леонідові Осиці за цей та інші його фільми присуджена премія імені Т. Г. Шевченка.
Запам'яталася глядачам і роль дідуся, яку зіграв Д. Ільченко у фільмі «Нахалёнок», за мотивами «Донских рассказов» Михайла Шолохова, режисер Євген Карлов, 1961 рік.
Фільмографія
- (1914) — Страшен сон, да милостив бог (Страшний сон, але бог милостивий) — австрійський солдат
- (1931) — Шахтёры рапортуют (Шахтарі рапортують) — шахтер
- (1941) — Дело Артамоновых (Справа Артамонових) — грубник
- (1941) — Первая конная (Перша кінна) — селянин
- (1950) — («Кавалер Золотої Зірки») — Тимофій Ілліч Тутаринов, батько
- (1956) — (Перші радощі) — старий
- (1957)-(1958) — (Тихий Дон) — Пантелей Прокоф'євич Мелехов
- (1959) — (Неоплачений борг) — їздовий Марушкін
- (1960) — Твои друзья (Твої друзі) — Бєларьов
- (1960) — (Проста історія) — Єгор Ликов, батько Івана
- (1961) — (Нахабеня) — дід
- (1962) — (Грішниця) — батько
- 1965 — (Бур'ян) — Матузка-батько
- (1965) — (До міста прийшло лихо) — Махотін
- (1968) — (Камінний хрест) — Іван Дідух
- (1969) — (Повість про чекіста) — професор Щербаков
- (1969) — (Важкий колос) — Головатий
- (1970) — (Сади Семіраміди) — батько Шкурата
- (1972) — (Лісова балада) — дід Тимофій
- (1972) — Моя жизнь (Моє життя) — мужик-дурник
- (1975) — Они сражались за Родину (Вони билися за Батьківщину) — Лука Михайлович
Джерела
- Кинословарь: В 2-х т. Т. 2. М., 1970. — Стор. 1098—1099.
- . kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 8 серпня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет