www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ідацій лат Idatius Idacius б 400 б 469 єпископ в Акві Флавії сучасний португальський Шавіш римська провінція Галлеція Бу

Ідацій

Ідацій (лат. Idatius, Idacius; б. 400 – б. 469) — єпископ в Акві Флавії (сучасний португальський Шавіш), римська провінція Галлеція. Був автором хроніки («Chronicon») свого власного часу, що дає нам найкращі свідчення з історії Піренейського півострова в п’ятому столітті. Хроніка стала продовженням праці Ієроніма Стридонського.

Ідацій
лат. Idatius, Idacius
Народився бл. 400
Лімія, Римська імперія
Помер бл. 469
Громадянство Римська імперія
Діяльність хроніст, історик, священик
Вчителі Єронім Стридонський
Знання мов латина
Посада єпископ
Конфесія католицька церква

Біографія Редагувати

Ідацій народився в місті Лімія, що знаходиться на півночі сучасної Португалії.

У 407 році він здійснив подорож деякими містами Сходу. Він відвідав Александрію, Кіпр, Кесарію Палестинську, Єрусалим і Вифлеєм, де він побачив св. Ієроніма.

Ураховуючи те, що така поїздка була не з дешевих, припускається, що він або його сім'я володіли значними коштами, були представниками іспанської аристократії, а його батько, можливо, був державним службовцем.

У 416 році Ідацій прийняв сан священика, а в 427 році був висвячений на єпископа.

У 431 він здійснив подорож до Галлії для того, щоб побачитися з Аецієм, знаменитим політиком і воєначальником. Іспанський єпископ був допущений до переговорів з ним. Ідацій сподівався, що Аецій зможе зробити якісь кроки, щоб зупинити безперервні набіги свевів на Галлецію.

У 445 році він у співпраці з Туррібієм, єпископом Асторги і переслідувачем присціліан, проводив розслідування щодо маніхеїв, виявлених в Асторзі. Папа Лев I у своєму посланні про присцилінаство від 21 липня 447 року говорить про Ідація як про людину, яка підходить для організації іспанського, або хоча б галісійського синоду, який повинен був розглянути питання про цю єресь.

Пізніше, в 460 році, Ідацій був викрадений свевами в Акві Флавії і більше трьох місяців поспіль знаходився у них в полоні.

Приблизну дату смерті Ідація встановлюють по припиненню написання ним його хроніки.

Хроніка Ідація Редагувати

Хроніка Ідація є основним та найповнішим джерелом з історії Піренейського півострова в V столітті. Окрім того, хроніка цінна тим, що її автор був людиною того часу, який він описує.

Хроніка проливає світло на Іспанію, особливо на її північно-західну частину, тобто на Галісію, висвітлюючи все V століття аж до 469 року. У 469 році «Хроніка» закінчується, а іспанська історія залишається майже невідомою до кінця століття.

Основна мета Ідація у його хроніці - показати розбещенність громадянського суспільства в Західній Римській імперії і в Іспанії зокрема, він малює дуже похмуру картину життя п'ятого століття.

Оригіналу хроніки не збереглося, лише значно пізніша копія.

Використання терміну «Іспанська Ера» Редагувати

З великою ймовірністю Ідацій був першим, хто використав назву нового літочислення, що стало відомим як "Era Hispánica" ("Іспанська Ера"), початок якого припадає на 38 рік до н.е.

Важко точно сказати, чому ця дата була обрана як початкова. Незадовго до цього, в 40 р. до н. е., Іспанія, яка раніше перебувала у володіннях Лепіда, перейшла в сферу влади Октавіана, майбутнього першого імператора. Октавіанський намісник Гней Доміцій Кальвін отримав тріумф в Римі за свої перемоги в Іспанії в 39-37 рр. до н.е. Мабуть, його перемоги і дали підставу початку власного іспанського літочислення.

Примітки Редагувати

  1. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
  2. Циркин Ю. Б. Античные и раннесредневековые источники по истории Испании. — СПб. СПбГУ, 2006. — С. 101, 145
  3. Томпсон Э. А. Римляне и варвары. Падение Западной империи. — СПб.: Ювента, 2003. — С. 124
  4. Burgess, R. W. Hydatius: A Late Roman Chronicler in Post-Roman Spain: an Historiographical Study and New Critical Edition of the Chronicle. Oxford 1988. С. 11-12
  5. Börm H. Hydatius von Aquae Flaviae und die Einheit des Römischen Reiches im fünften Jahrhundert. // Bruno Bleckmann, Timo Stickler: Griechische Profanhistoriker des fünften nachchristlichen Jahrhunderts (Historia-Einzelschriften Band 228). Stuttgart 2014. С. 197
  6. Томпсон Э. А. Римляне и варвары. Падение Западной империи. — СПб.: Ювента, 2003. — С. 125
  7. Burgess, R. W. The Chronicle of Hydatius and the Consularia Constantinopolitana: Two Contemporary Accounts of the Final Years of the Roman Empire. Oxford 1993. С. 5
  8. Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IX,1, Stuttgart 1914. С. 40
  9. Томпсон Э. А. Римляне и варвары. Падение Западной империи. — СПб.: Ювента, 2003. — С. 122-123
  10. Burgess, R. W. The Chronicle of Hydatius and the Consularia Constantinopolitana: Two Contemporary Accounts of the Final Years of the Roman Empire. Oxford 1993. С. 11
  11. Циркин Ю. Б. Античные и раннесредневековые источники по истории Испании. — СПб. СПбГУ, 2006. — С. 102, 150

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Томпсон Э. А. Римляне и варвары. Падение Западной империи. СПб.: Издательство «Ювента». 2003. с. 122-144.
  • Циркин Ю. Б. Античные и раннесредневековые источники по истории Испании. СПб. СПбГУ. 2006. с. 101-109, 145-170.
  • Börm H. Hydatius von Aquae Flaviae und die Einheit des Römischen Reiches im fünften Jahrhundert. // Bruno Bleckmann, Timo Stickler: Griechische Profanhistoriker des fünften nachchristlichen Jahrhunderts (Historia-Einzelschriften Band 228). Stuttgart 2014, S. 195–214.
  • Burgess, R. W. Hydatius: A Late Roman Chronicler in Post-Roman Spain : an Historiographical Study and New Critical Edition of the Chronicle. Oxford. 1988.
  • Burgess, R. W. The Chronicle of Hydatius and the Consularia Constantinopolitana: Two Contemporary Accounts of the Final Years of the Roman Empire. Oxford.1993.
  • Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IX,1, Stuttgart 1914, Sp. 40–43.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Idacij lat Idatius Idacius b 400 b 469 yepiskop v Akvi Flaviyi suchasnij portugalskij Shavish rimska provinciya Galleciya Buv avtorom hroniki Chronicon svogo vlasnogo chasu sho daye nam najkrashi svidchennya z istoriyi Pirenejskogo pivostrova v p yatomu stolitti Hronika stala prodovzhennyam praci Iyeronima Stridonskogo Idacijlat Idatius IdaciusNarodivsya bl 400Limiya Rimska imperiyaPomer bl 469Gromadyanstvo Rimska imperiyaDiyalnist hronist istorik svyashenikVchiteli Yeronim StridonskijZnannya mov latina 1 Posada yepiskopKonfesiya katolicka cerkva Zmist 1 Biografiya 2 Hronika Idaciya 3 Vikoristannya terminu Ispanska Era 4 Primitki 5 Dzherela 6 LiteraturaBiografiya RedaguvatiIdacij narodivsya v misti Limiya sho znahoditsya na pivnochi suchasnoyi Portugaliyi 2 U 407 roci vin zdijsniv podorozh deyakimi mistami Shodu Vin vidvidav Aleksandriyu Kipr Kesariyu Palestinsku Yerusalim i Vifleyem de vin pobachiv sv Iyeronima 3 Urahovuyuchi te sho taka poyizdka bula ne z deshevih pripuskayetsya sho vin abo jogo sim ya volodili znachnimi koshtami buli predstavnikami ispanskoyi aristokratiyi a jogo batko mozhlivo buv derzhavnim sluzhbovcem 4 U 416 roci Idacij prijnyav san svyashenika a v 427 roci buv visvyachenij na yepiskopa 5 U 431 vin zdijsniv podorozh do Galliyi dlya togo shob pobachitisya z Aeciyem znamenitim politikom i voyenachalnikom Ispanskij yepiskop buv dopushenij do peregovoriv z nim Idacij spodivavsya sho Aecij zmozhe zrobiti yakis kroki shob zupiniti bezperervni nabigi sveviv na Galleciyu 6 U 445 roci vin u spivpraci z Turribiyem yepiskopom Astorgi i peresliduvachem priscilian provodiv rozsliduvannya shodo maniheyiv viyavlenih v Astorzi Papa Lev I u svoyemu poslanni pro priscilinastvo vid 21 lipnya 447 roku govorit pro Idaciya yak pro lyudinu yaka pidhodit dlya organizaciyi ispanskogo abo hocha b galisijskogo sinodu yakij povinen buv rozglyanuti pitannya pro cyu yeres 7 Piznishe v 460 roci Idacij buv vikradenij svevami v Akvi Flaviyi i bilshe troh misyaciv pospil znahodivsya u nih v poloni 8 Pribliznu datu smerti Idaciya vstanovlyuyut po pripinennyu napisannya nim jogo hroniki Hronika Idaciya RedaguvatiHronika Idaciya ye osnovnim ta najpovnishim dzherelom z istoriyi Pirenejskogo pivostrova v V stolitti Okrim togo hronika cinna tim sho yiyi avtor buv lyudinoyu togo chasu yakij vin opisuye Hronika prolivaye svitlo na Ispaniyu osoblivo na yiyi pivnichno zahidnu chastinu tobto na Galisiyu visvitlyuyuchi vse V stolittya azh do 469 roku U 469 roci Hronika zakinchuyetsya a ispanska istoriya zalishayetsya majzhe nevidomoyu do kincya stolittya 9 Osnovna meta Idaciya u jogo hronici pokazati rozbeshennist gromadyanskogo suspilstva v Zahidnij Rimskij imperiyi i v Ispaniyi zokrema vin malyuye duzhe pohmuru kartinu zhittya p yatogo stolittya Originalu hroniki ne zbereglosya lishe znachno piznisha kopiya 10 Vikoristannya terminu Ispanska Era RedaguvatiZ velikoyu jmovirnistyu Idacij buv pershim hto vikoristav nazvu novogo litochislennya sho stalo vidomim yak Era Hispanica Ispanska Era pochatok yakogo pripadaye na 38 rik do n e Vazhko tochno skazati chomu cya data bula obrana yak pochatkova Nezadovgo do cogo v 40 r do n e Ispaniya yaka ranishe perebuvala u volodinnyah Lepida perejshla v sferu vladi Oktaviana majbutnogo pershogo imperatora Oktavianskij namisnik Gnej Domicij Kalvin otrimav triumf v Rimi za svoyi peremogi v Ispaniyi v 39 37 rr do n e Mabut jogo peremogi i dali pidstavu pochatku vlasnogo ispanskogo litochislennya 11 Primitki Redaguvati Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 Cirkin Yu B Antichnye i rannesrednevekovye istochniki po istorii Ispanii SPb SPbGU 2006 S 101 145 Tompson E A Rimlyane i varvary Padenie Zapadnoj imperii SPb Yuventa 2003 S 124 Burgess R W Hydatius A Late Roman Chronicler in Post Roman Spain an Historiographical Study and New Critical Edition of the Chronicle Oxford 1988 S 11 12 Borm H Hydatius von Aquae Flaviae und die Einheit des Romischen Reiches im funften Jahrhundert Bruno Bleckmann Timo Stickler Griechische Profanhistoriker des funften nachchristlichen Jahrhunderts Historia Einzelschriften Band 228 Stuttgart 2014 S 197 Tompson E A Rimlyane i varvary Padenie Zapadnoj imperii SPb Yuventa 2003 S 125 Burgess R W The Chronicle of Hydatius and the Consularia Constantinopolitana Two Contemporary Accounts of the Final Years of the Roman Empire Oxford 1993 S 5 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft RE Band IX 1 Stuttgart 1914 S 40 Tompson E A Rimlyane i varvary Padenie Zapadnoj imperii SPb Yuventa 2003 S 122 123 Burgess R W The Chronicle of Hydatius and the Consularia Constantinopolitana Two Contemporary Accounts of the Final Years of the Roman Empire Oxford 1993 S 11 Cirkin Yu B Antichnye i rannesrednevekovye istochniki po istorii Ispanii SPb SPbGU 2006 S 102 150Dzherela RedaguvatiHronika Idaciya lat Arhivovano 19 grudnya 2011 u WebCite Hronika Idaciya ros Arhivovano 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiTompson E A Rimlyane i varvary Padenie Zapadnoj imperii SPb Izdatelstvo Yuventa 2003 s 122 144 Cirkin Yu B Antichnye i rannesrednevekovye istochniki po istorii Ispanii SPb SPbGU 2006 s 101 109 145 170 Borm H Hydatius von Aquae Flaviae und die Einheit des Romischen Reiches im funften Jahrhundert Bruno Bleckmann Timo Stickler Griechische Profanhistoriker des funften nachchristlichen Jahrhunderts Historia Einzelschriften Band 228 Stuttgart 2014 S 195 214 Burgess R W Hydatius A Late Roman Chronicler in Post Roman Spain an Historiographical Study and New Critical Edition of the Chronicle Oxford 1988 Burgess R W The Chronicle of Hydatius and the Consularia Constantinopolitana Two Contemporary Accounts of the Final Years of the Roman Empire Oxford 1993 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft RE Band IX 1 Stuttgart 1914 Sp 40 43 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Idacij amp oldid 37086217