Іван Дуйчев (болг. Иван Дуйчев; 1 травня 1907, м. Софія — 24 квітня 1986, там само) — болгарський учений-медієвіст, один із найавторитетніших фахівців у галузі слов'яно-візантійських та міжслов'янських досліджень, особливо у сфері джерелознавства, палеографії та бібліографії.
Іван Дуйчев | |
---|---|
Народився | 1 травня 1907[1] Софія, Князівство Болгарія |
Помер | 24 квітня 1986[1] (78 років) Софія, Народна Республіка Болгарія |
Країна | Болгарія[2] |
Діяльність | історик, палеограф |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Членство | Болгарська академія наук Сербська академія наук і мистецтв |
Нагороди |
Біографія
Народився в м. Софія (Болгарія). Мав ґрунтовні знання з мов і давніх писемних джерел, набуті у Софійському університеті та під час тривалої спеціалізації в Римському університеті, Вищій школі з архівістики (архівознавство та архівна справа в їх єдності) й палеографії у Ватикані та в інших міжнародних інституціях. Опублікував багато монографічних праць та бл. 700 наукових статей із різних проблем давньої історії та медієвістики.
Провідні напрями в дослідженнях Дуйчева — проблеми формування болгарської народності та її державності в контексті взаємозв'язків з іншими народами в добу середньовіччя. Ці проблеми і, зокрема, зв'язки давньоболгарської держави з Київською Руссю він вивчав, спираючись на численні давньослов'янські, латинські, візантійські, арабські та інші писемні джерела. Його праці мають важливе значення й для дослідження давньої історії та культури України. Працюючи в архівах, Дуйчев видрукував багато давніх писемних пам'яток про творення слов'янської писемності, про давнє слов'янське літописання (Манасієва хроніка та ін.), які ґрунтовно досліджував, а також пам'ятки пізніших часів, зокрема документи про поїздку Петра Парчевича до Богдана Хмельницького (див. Парчевича Петра дипломатична місія 1657). Наукові праці Дуйчева видані 15-ма мовами. В останні роки життя очолював Болгарську археографічну комісію при Народній бібліотеці ім. Кирила і Мефодія в Софії.
Протягом 50-річної праці зібрав велику кількість унікальних писемних джерел за період з найдавніших часів до 17 ст. включно, частина з них знаходиться в особистому архіві Дуйчева разом із його рукописами. Відповідно до заповіту вченого в його будинку на базі архіву й бібліотеки створено Центр слов'яно-візантійських досліджень ім. акад. І.Дуйчева (при Софійському університеті).
Помер у м. Софія.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France Record #11900514x // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Джерела та література
- Сохань П. С. Дуйчев Іван [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Dujchev bolg Ivan Dujchev 1 travnya 1907 m Sofiya 24 kvitnya 1986 tam samo bolgarskij uchenij mediyevist odin iz najavtoritetnishih fahivciv u galuzi slov yano vizantijskih ta mizhslov yanskih doslidzhen osoblivo u sferi dzhereloznavstva paleografiyi ta bibliografiyi Ivan DujchevNarodivsya1 travnya 1907 1907 05 01 1 Sofiya Knyazivstvo BolgariyaPomer24 kvitnya 1986 1986 04 24 1 78 rokiv Sofiya Narodna Respublika BolgariyaKrayina Bolgariya 2 Diyalnististorik paleografAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoChlenstvoBolgarska akademiya nauk Serbska akademiya nauk i mistectvNagorodipremiya Gerdera 1974 BiografiyaNarodivsya v m Sofiya Bolgariya Mav gruntovni znannya z mov i davnih pisemnih dzherel nabuti u Sofijskomu universiteti ta pid chas trivaloyi specializaciyi v Rimskomu universiteti Vishij shkoli z arhivistiki arhivoznavstvo ta arhivna sprava v yih yednosti j paleografiyi u Vatikani ta v inshih mizhnarodnih instituciyah Opublikuvav bagato monografichnih prac ta bl 700 naukovih statej iz riznih problem davnoyi istoriyi ta mediyevistiki Providni napryami v doslidzhennyah Dujcheva problemi formuvannya bolgarskoyi narodnosti ta yiyi derzhavnosti v konteksti vzayemozv yazkiv z inshimi narodami v dobu serednovichchya Ci problemi i zokrema zv yazki davnobolgarskoyi derzhavi z Kiyivskoyu Russyu vin vivchav spirayuchis na chislenni davnoslov yanski latinski vizantijski arabski ta inshi pisemni dzherela Jogo praci mayut vazhlive znachennya j dlya doslidzhennya davnoyi istoriyi ta kulturi Ukrayini Pracyuyuchi v arhivah Dujchev vidrukuvav bagato davnih pisemnih pam yatok pro tvorennya slov yanskoyi pisemnosti pro davnye slov yanske litopisannya Manasiyeva hronika ta in yaki gruntovno doslidzhuvav a takozh pam yatki piznishih chasiv zokrema dokumenti pro poyizdku Petra Parchevicha do Bogdana Hmelnickogo div Parchevicha Petra diplomatichna misiya 1657 Naukovi praci Dujcheva vidani 15 ma movami V ostanni roki zhittya ocholyuvav Bolgarsku arheografichnu komisiyu pri Narodnij biblioteci im Kirila i Mefodiya v Sofiyi Protyagom 50 richnoyi praci zibrav veliku kilkist unikalnih pisemnih dzherel za period z najdavnishih chasiv do 17 st vklyuchno chastina z nih znahoditsya v osobistomu arhivi Dujcheva razom iz jogo rukopisami Vidpovidno do zapovitu vchenogo v jogo budinku na bazi arhivu j biblioteki stvoreno Centr slov yano vizantijskih doslidzhen im akad I Dujcheva pri Sofijskomu universiteti Pomer u m Sofiya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France Record 11900514x BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191Dzherela ta literaturaSohan P S Dujchev Ivan 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2