Єхиднові (Tachyglossidae) — родина ссавців ряду однопрохідних. Також відомі під їхнім австралійським ім'ям «колючий мурахоїд». Разом з качкодзьобом є нині єдиними представниками ряду Однопрохідних. Нині існує три види єхидн, що належать до двох родів родини єхиднових.
| Єхиднові Період існування: міоцен — сучасність | |
|---|---|
| Єхидна австралійська | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Однопрохідні (Monotremata) |
| Підряд: | Tachyglossa Gill, 1872 |
| Родина: | Єхиднові (Tachyglossidae) Gill, 1872 |
| Роди | |
| |
| Синоніми | |
| Echidnidae Burnett, 1830 | |
| Вікісховище: Tachyglossidae |
Загальні дані Редагувати
Єхиднові покриті грубою шерстю та голками. Максимальна довжина їхнього тіла становить приблизно 30 сантиметрів. Їхні щелепи витягнуті у вузький «дзьоб». Кінцівки єхидни короткі та вельми сильні, з великими кігтями, завдяки чому ці тварини є потужними копачами. Єхиднові не мають зубів, в них дуже маленький рот, тому харчуються вони злизуючи своїм довгим клейким язиком термітів, мурах, та інших невеликих безхребетних, котрих розчавлюють, притискаючи в роті язиком до піднебіння.
Поведінка та спосіб життя Редагувати
Єхиднові більшу частину року (поза шлюбним сезоном, що настає в середині зими, звичайно в липні та серпні) проживають одинаками. Вони є територіальними тваринами, але сусідні території можуть дещо накладатись. Єхидна весь час повільно простує своєю територією у пошуках здобичі, не маючи постійного лігва. Незважаючи на своє товсте та незграбне тіло, вона плаває на подив добре і в змозі долати чималі водойми.
Ці тварини мають досить гострий зір і швидко помічають найменші рухи навколо себе. У випадку занепокоєння або якоїсь загрози єхидна швидко ховається у щільному чагарнику або в земляних чи скельних ущелинах. При відсутності таких природних притулків єхидна напрочуд швидко закопується у землю, доки зовні не залишаться лише кілька голок найвищої ділянки спини. Або, якщо місцевість рівна та відкрита, а ґрунт твердий, просто скручуються в кулю.
Небагато хижаків може впоратись з таким захистом: досвідчені собаки динго, лисиці, іноді кішки та свині можуть вбити дорослу єхидну, заставши її на ділянці твердого рівного ґрунту і атакуючи в черево (куля, у яку звертається єхидна, не є суцільною). Також, за деякими відомостями, на молодих єхидн полюють австралійські варани.
Самиця єхидни відкладає одне яйце з м'якою шкарлупою через 22 доби після парування і розміщує його в своїй сумці. «Насиджування» займає десять діб; дитинча після цього харчується молоком, яке виділяється порами шкіри на двох молочних полях (однопрохідні ссавці не мають сосків), і лишається в сумці матері від 45 до 55 днів, поки в нього не почнуть рости голки. Після цього мати риє дитячу нору, де лишає дитинча, повертаючись кожні 4–5 днів, щоб нагодувати його молоком і так молода єхидна годується до семимісячного віку.
Систематика Редагувати
- Дивись докладніше у статті Систематика єхиднових.
Сучасні єхидни об'єднані в родину Єхиднові та розділяються на два роди:
- рід Zaglossus (проєхидна) включає два сучасні види, а також два види, відомі за викопними рештками.
- рід Tachyglossus (єхидна) включає єдиний сучасний вид; вимерлих видів цього роду наразі не знайдено.
Рід Zaglossus — Проєхидна
Обидва види цього роду є ендеміками Нової Гвінеї. Обидва вони рідкісні, не в останню чергу тому, що аборигени цього острова полюють на них заради їжі. Ці єхидни харчуються у листовій підстилці в лісах, полюючи на хробаків та комах.
- Вид Zaglossus bruijni поширений у високогірних лісах Нової Гвінеї.
- Вид Zaglossus attenboroughi відкритий нещодавно, його представники мешкають у високогірних лісах та на гірських рівнинах.
Види Zaglossus robustus та Zaglossus hacketti є вимерлими, відомими за викопними рештками.
Рід Tachyglossus — Єхидна
Єхидна мешкає на південному сході Нової Гвінеї та майже на всій території Австралії: від Австралійських Альп, де взимку випадає сніг, до пустель середини континенту, всюди, де можна знайти її основну їжу — мурах та термітів. Тварини цього роду дещо менші, ніж представники роду Zaglossus, а довжина шерсті більша: у підвиду, що мешкає в регіоні з найхолоднішими зимами (на о. Тасманія) шерсть часом навіть довша за голки.
Єхидна живе довго та легко адаптується до найрізноманітніших умов. В горах узимку вона впадає у сплячку, а в пустелі у спекотний денний час ховається в ущелинах скель і виходить на полювання тільки вночі (в інших частинах ареалу це денний вид). Але коли в пустелі прохолодно, то єхидна може бути активною і вдень.
Рід Megalibgwilia
Містить два викопні види: Megalibgwilia ramsayi та Megalibgwilia robusta.
Різне Редагувати
Завезені в Австралію хижі ссавці та втрата звичних місць життя призвела до скорочення чисельності та території розповсюдження коротконосої єхидни. Коротконоса єхидна зображена на багатьох австралійських поштових марках, а також на монеті в 5 австралійських центів.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 172.
Джерела Редагувати
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 77–79. — ISBN 0763762997. (англ.)
- Sorin, A. and P. Myers 2001. "Tachyglossidae" (On-line), Animal Diversity Web [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Література Редагувати
- Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви / С. Харчук, І. Загороднюк // Geo & Bio. — 2019. — Т. 17. — С. 90. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnnpm_2019_17_10
- Єхиднові (Tachyglossus) // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 217.