www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ємельянов Василь Семенович Василь Семенович Ємельянов нар 12 лютого 1901 19010212 місто Хвалинськ Саратовської губернії

Ємельянов Василь Семенович

Василь Семенович Ємельянов (нар. 12 лютого 1901(19010212), місто Хвалинськ Саратовської губернії, тепер Саратовської області, Російська Федерація — 27 червня 1988, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, вчений-атомник, голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із використання атомної енергії. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Доктор технічних наук. Член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню технічних наук (металургія) (з 23.10.1953). Почесний член Американської Академії наук і мистецтв (1965). Герой Соціалістичної Праці (4.01.1954).

Ємельянов Василь Семенович
Народився 30 січня (12 лютого) 1901
Хвалинськ, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер 27 червня 1988(1988-06-27) (87 років)
Москва, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність росіянин
Діяльність науковець
Alma mater Московська гірнича академіяd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Заклад Московська гірнича академіяd
Членство Академія наук СРСР і Американська академія мистецтв і наук
Партія КПРС
Діти Yury Emelyanovd
Нагороди


У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ємельянов.

Життєпис ред.

Народився в родині робітника-теслі. У дитинстві переїхав разом із родиною в селище Балахани під Баку, куди батько перебрався в пошуках заробітку. Закінчив реальне училище в селищі Сурахани. З 1914 по 1918 рік працював розсильним на Бакинських нафтопромислах.

Брав активну участь у революційних подіях і в громадянській війні в Закавказзі. З 1917 року — боєць загону Червоної гвардії в Азербайджані, потім — у збройних загонах Бакинської комуни. Після падіння Радянської влади в Баку з 1918 року працював помічником монтера Бакинської телефонної станції, брав участь в роботі радянського підпілля в Баку.

Член РКП(б) з 1919 року.

Після захоплення радянськими військами Азербайджану в 1920 році — служив у Червоній армії, червоноармієць 1-го Комуністичного піхотного полку в місті Баку. У 1920—1921 роках працював у Народному комісаріаті продовольства Азербайджанської РСР.

У 1921 році переїхав до Москви і вступив до Московської гірничої академії, яку закінчив у 1928 році та здобув фах інженера-металурга. Одночасно з 1923 року працював лаборантом Московської гірничої академії.

У 1928—1931 роках — завідувач лабораторії Центрального науково-дослідного інституту з технології машинобудування, асистент кафедри електрометалургії Московської гірничої академії.

У 1931—1932 роках — заступник технічного директора тресту «Спецсталь» в Москві, доцент Московського інституту сталі. Розроблений Ємельяновим технологічний процес виробництва феромарганцю був покладений в основу проєкту Запорізького заводу феросплавів.

У 1932—1934 роках — уповноважений Народного комісаріату важкої промисловості СРСР на заводах Круппа в місті Ессені (Німеччина). У 1934—1935 роках — уповноважений Народного комісаріату важкої промисловості СРСР на заводах Круппа в місті Берліні (Німеччина).

З травня 1935 по 1937 рік — технічний директор Челябінського заводу феросплавів.

У 1937—1939 роках — заступник головного інженера, головний інженер, начальник 7-го Головного управління із науково-дослідних робіт (броньова сталь) Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР.

У 1939—1940 роках — начальник 3-го головного управління Народного комісаріату суднобудівної промисловості СРСР.

З липня 1940 по 1943 рік — заступник і 1-й заступник голови Комітету стандартів при Раді народних комісарів СРСР, у 1942 році виконував обов'язки голови Комітету стандартів.

У січні 1943 — 1946 року — голова Комітету стандартів при Раді народних комісарів СРСР.

З жовтня 1945 року брав активну участь в «атомному проєкті» СРСР і до 1946 року працював за сумісництвом в Першому головному управлінні Ради народних комісарів СРСР головою комітету із використання атомної енергії.

У 1946—1949 роках — начальник науково-технічного відділу — начальник 3-го управління в Першому головному управлінні Ради міністрів СРСР. Брав активну участь у створенні першої атомної бомби СРСР, успішно випробуваної в 1949 році.

У 1948—1984 роках одночасно перебував на викладацькій роботі — завідувач кафедри спецметалургіі Московського механічного інституту боєприпасів, яка в 1955 році стала кафедрою металургії спеціальних і радіоактивних матеріалів Московського інженерно-фізичного інституту.

У 1949—1953 роках — заступник начальника Першого головного управління Ради міністрів СРСР. На цій посаді був одним з керівників робіт зі створення першої радянської водневої бомби.

У 1953—1955 роках — начальник науково-технічного управління Міністерства середнього машинобудування СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1954 року (з грифом «секретно») за виняткові заслуги перед державою при виконанні спеціального завдання уряду Ємельянову Василю Семеновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1955—1957 роках — заступник із нової техніки міністра середнього машинобудування СРСР.

З 1955 року одночасно перебував на дипломатичній роботі, також пов'язаної із атомною специфікою. З 1955 по 1965 рік — член Науково-консультативного комітету при Організації Об'єднаних Націй. Також з 1957 по 1959 рік — постійний представник СРСР при Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні.

У 1957 — червні 1960 року — начальник Головного управління із використанню атомної енергії при Раді міністрів СРСР. Займався як забезпеченням робіт із ядерного озброєння, так і керівництвом мирними атомними програмами (будівництво АЕС, виробництво атомних реакторів і науково-дослідних установок).

3 червня 1960 — 14 лютого 1962 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із використання атомної енергії.

14 лютого 1962 — 1966 року — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР із використання атомної енергії (з 1963 року — Державного комітету СРСР із використання атомної енергії).

З 1966 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

З 1966 року — голова Комісії з наукових проблем роззброєння Академії наук СРСР. У 1978—1988 роках — член Державного комітету СРСР з науки і техніки.

Під його головуванням була організована III Женевська конференція з мирного використання атомної енергії, був членом Всесвітньої Ради Миру, активним діячем Пагуошського руху вчених. Написав підручник «Металургія ядерного пального», що вийшов двома виданнями в СРСР і був виданий в США. Автор великої кількості наукових праць і статей з електрометалургії сталі та феросплавів, проблем атомної енергії і захисту миру. Автор мемуарів «Про час, про товаришів, про себе» (1968), «На порозі війни» (1971), «З чого починалося» (1979).

Помер 27 червня 1988 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі (ділянка № 1).

Нагороди і звання ред.

Примітки ред.

  1. https://www.amacad.org/person/vasily-semenovich-emelyanov

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasil Semenovich Yemelyanov nar 12 lyutogo 1901 19010212 misto Hvalinsk Saratovskoyi guberniyi teper Saratovskoyi oblasti Rosijska Federaciya 27 chervnya 1988 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanskij diyach vchenij atomnik golova Derzhavnogo komitetu Radi ministriv SRSR iz vikoristannya atomnoyi energiyi Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1966 rokah Doktor tehnichnih nauk Chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR po viddilennyu tehnichnih nauk metalurgiya z 23 10 1953 Pochesnij chlen Amerikanskoyi Akademiyi nauk i mistectv 1965 Geroj Socialistichnoyi Praci 4 01 1954 Yemelyanov Vasil SemenovichNarodivsya 30 sichnya 12 lyutogo 1901 Hvalinsk Saratovska guberniya Rosijska imperiyaPomer 27 chervnya 1988 1988 06 27 87 rokiv Moskva SRSRPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist naukovecAlma mater Moskovska girnicha akademiyadNaukovij stupin doktor tehnichnih naukZaklad Moskovska girnicha akademiyadChlenstvo Akademiya nauk SRSR i Amerikanska akademiya mistectv i nauk 1 Partiya KPRSDiti Yury EmelyanovdNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yemelyanov Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi i zvannya 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v rodini robitnika tesli U ditinstvi pereyihav razom iz rodinoyu v selishe Balahani pid Baku kudi batko perebravsya v poshukah zarobitku Zakinchiv realne uchilishe v selishi Surahani Z 1914 po 1918 rik pracyuvav rozsilnim na Bakinskih naftopromislah Brav aktivnu uchast u revolyucijnih podiyah i v gromadyanskij vijni v Zakavkazzi Z 1917 roku boyec zagonu Chervonoyi gvardiyi v Azerbajdzhani potim u zbrojnih zagonah Bakinskoyi komuni Pislya padinnya Radyanskoyi vladi v Baku z 1918 roku pracyuvav pomichnikom montera Bakinskoyi telefonnoyi stanciyi brav uchast v roboti radyanskogo pidpillya v Baku Chlen RKP b z 1919 roku Pislya zahoplennya radyanskimi vijskami Azerbajdzhanu v 1920 roci sluzhiv u Chervonij armiyi chervonoarmiyec 1 go Komunistichnogo pihotnogo polku v misti Baku U 1920 1921 rokah pracyuvav u Narodnomu komisariati prodovolstva Azerbajdzhanskoyi RSR U 1921 roci pereyihav do Moskvi i vstupiv do Moskovskoyi girnichoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1928 roci ta zdobuv fah inzhenera metalurga Odnochasno z 1923 roku pracyuvav laborantom Moskovskoyi girnichoyi akademiyi U 1928 1931 rokah zaviduvach laboratoriyi Centralnogo naukovo doslidnogo institutu z tehnologiyi mashinobuduvannya asistent kafedri elektrometalurgiyi Moskovskoyi girnichoyi akademiyi U 1931 1932 rokah zastupnik tehnichnogo direktora trestu Specstal v Moskvi docent Moskovskogo institutu stali Rozroblenij Yemelyanovim tehnologichnij proces virobnictva feromargancyu buv pokladenij v osnovu proyektu Zaporizkogo zavodu ferosplaviv U 1932 1934 rokah upovnovazhenij Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR na zavodah Kruppa v misti Esseni Nimechchina U 1934 1935 rokah upovnovazhenij Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR na zavodah Kruppa v misti Berlini Nimechchina Z travnya 1935 po 1937 rik tehnichnij direktor Chelyabinskogo zavodu ferosplaviv U 1937 1939 rokah zastupnik golovnogo inzhenera golovnij inzhener nachalnik 7 go Golovnogo upravlinnya iz naukovo doslidnih robit bronova stal Narodnogo komisariatu oboronnoyi promislovosti SRSR U 1939 1940 rokah nachalnik 3 go golovnogo upravlinnya Narodnogo komisariatu sudnobudivnoyi promislovosti SRSR Z lipnya 1940 po 1943 rik zastupnik i 1 j zastupnik golovi Komitetu standartiv pri Radi narodnih komisariv SRSR u 1942 roci vikonuvav obov yazki golovi Komitetu standartiv U sichni 1943 1946 roku golova Komitetu standartiv pri Radi narodnih komisariv SRSR Z zhovtnya 1945 roku brav aktivnu uchast v atomnomu proyekti SRSR i do 1946 roku pracyuvav za sumisnictvom v Pershomu golovnomu upravlinni Radi narodnih komisariv SRSR golovoyu komitetu iz vikoristannya atomnoyi energiyi U 1946 1949 rokah nachalnik naukovo tehnichnogo viddilu nachalnik 3 go upravlinnya v Pershomu golovnomu upravlinni Radi ministriv SRSR Brav aktivnu uchast u stvorenni pershoyi atomnoyi bombi SRSR uspishno viprobuvanoyi v 1949 roci U 1948 1984 rokah odnochasno perebuvav na vikladackij roboti zaviduvach kafedri specmetalurgii Moskovskogo mehanichnogo institutu boyepripasiv yaka v 1955 roci stala kafedroyu metalurgiyi specialnih i radioaktivnih materialiv Moskovskogo inzhenerno fizichnogo institutu U 1949 1953 rokah zastupnik nachalnika Pershogo golovnogo upravlinnya Radi ministriv SRSR Na cij posadi buv odnim z kerivnikiv robit zi stvorennya pershoyi radyanskoyi vodnevoyi bombi U 1953 1955 rokah nachalnik naukovo tehnichnogo upravlinnya Ministerstva serednogo mashinobuduvannya SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 sichnya 1954 roku z grifom sekretno za vinyatkovi zaslugi pered derzhavoyu pri vikonanni specialnogo zavdannya uryadu Yemelyanovu Vasilyu Semenovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U 1955 1957 rokah zastupnik iz novoyi tehniki ministra serednogo mashinobuduvannya SRSR Z 1955 roku odnochasno perebuvav na diplomatichnij roboti takozh pov yazanoyi iz atomnoyu specifikoyu Z 1955 po 1965 rik chlen Naukovo konsultativnogo komitetu pri Organizaciyi Ob yednanih Nacij Takozh z 1957 po 1959 rik postijnij predstavnik SRSR pri Mizhnarodnomu agentstvi z atomnoyi energiyi MAGATE u Vidni U 1957 chervni 1960 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya iz vikoristannyu atomnoyi energiyi pri Radi ministriv SRSR Zajmavsya yak zabezpechennyam robit iz yadernogo ozbroyennya tak i kerivnictvom mirnimi atomnimi programami budivnictvo AES virobnictvo atomnih reaktoriv i naukovo doslidnih ustanovok 3 chervnya 1960 14 lyutogo 1962 roku golova Derzhavnogo komitetu Radi ministriv SRSR iz vikoristannya atomnoyi energiyi 14 lyutogo 1962 1966 roku zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu Radi ministriv SRSR iz vikoristannya atomnoyi energiyi z 1963 roku Derzhavnogo komitetu SRSR iz vikoristannya atomnoyi energiyi Z 1966 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya v misti Moskvi Z 1966 roku golova Komisiyi z naukovih problem rozzbroyennya Akademiyi nauk SRSR U 1978 1988 rokah chlen Derzhavnogo komitetu SRSR z nauki i tehniki Pid jogo golovuvannyam bula organizovana III Zhenevska konferenciya z mirnogo vikoristannya atomnoyi energiyi buv chlenom Vsesvitnoyi Radi Miru aktivnim diyachem Paguoshskogo ruhu vchenih Napisav pidruchnik Metalurgiya yadernogo palnogo sho vijshov dvoma vidannyami v SRSR i buv vidanij v SShA Avtor velikoyi kilkosti naukovih prac i statej z elektrometalurgiyi stali ta ferosplaviv problem atomnoyi energiyi i zahistu miru Avtor memuariv Pro chas pro tovarishiv pro sebe 1968 Na porozi vijni 1971 Z chogo pochinalosya 1979 Pomer 27 chervnya 1988 roku Pohovanij v Moskvi na Troyekurovskomu cvintari dilyanka 1 Nagorodi i zvannya red Geroj Socialistichnoyi Praci 4 01 1954 chotiri ordeni Lenina 29 10 1949 21 08 1953 4 01 1954 11 02 1961 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 12 02 1971 p yat ordeniv Trudovogo Chervonogo Prapora 29 09 1939 31 03 1945 23 02 1951 11 09 1956 17 09 1975 orden Druzhbi narodiv 7 04 1981 orden Chervonoyi Zirki 28 10 1967 Zolota medal imeni Chernova AN SRSR 1985 za monografiyi Molibden v yadernij energetici Metalurgiya yadernogo palnogo Teoriya procesiv otrimannya chistih metaliv splaviv ta intermetalidiv medali Stalinska premiya III stupenya 1942 za rozrobku tehnologiyi virobnictva litih tankovih basht Stalinska premiya 1951 nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSRPrimitki red https www amacad org person vasily semenovich emelyanovDzherela red Emelyanov Vasilij Semyonovich Arhivovano 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Emelyanov Vasilij Semyonovich Arhivovano 5 chervnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yemelyanov Vasil Semenovich amp oldid 38466936