www.wikidata.uk-ua.nina.az

Європейська валютна система Європе йська валю тна монета рна систе ма англ European Monetary System EMS регіональна валю

Європейська валютна система

Європе́йська валю́тна (монета́рна) систе́ма — (англ. European Monetary System, EMS) — регіональна валютна система, спрямована на об'єднання валют Спільного ринку у спільну одиницю.

Усі країни-члени, за винятком Великої Британії, прийняли концепцію ЄВС, яка набула чинності у квітні 1979 р. Європейська Валютна Система почала свою роботу у 1979 р.

Європейська валютна система замінила тогочасну «валютну змію». Вона об'єднала валюти держав-учасниць через механізм обмінних курсів, який регулював їхні відхилення від «європейської грошової одиниці» — екю (англ. European Currency Unit, ECU). Після непевного старту, Європейська монетарна система (ЄМС) допомогла країнам-учасницям боротися з інфляцією та відновити економічне зростання; стала перехідним етапом на шляху до економічного та монетарного союзу. Її головною метою було забезпечення стабільності курсів валют держав-членів Співтовариства. Зараз ця система трансформувалась у запровадження євро.

Історія Редагувати

Економічна криза 1970-их рр. (зростання безробіття та інфляції) негативно вплинула на функціонування тогочасної міжнародної валютної системи (ревальвація німецької марки, девальвація французького франка). Виникла необхідність захистити від регресу досягнуту економічну інтеграцію і розвиток торгівлі між країнами Співтовариства. Держави-члени вирішили розпочати підготовку до тіснішої економічної інтеграції та утворення єдиного економічного та валютного простору.

У 1969 р., на самміті в Гаазі, глави держав та урядів країн ЄЕС прийняли рішення про створення Економічного та Валютного Союзу (ЕВС). Створення такого Союзу мало зміцнити позиції Співтовариства у світі, а також вплинути на зростання добробуту у державах-членах. Було створено групу експертів, котрі в рамках Комітету Вернера підготували доповідь про поступову реалізацію ЕВС. Доповідь Вернера, що визначала форму Союзу, була прийнята Європейською Радою у 1971 р.. Згідно з доповіддю він мав бути створений у три етапи, до 1980 р. Суттю цього плану була координація економічної політики, яка мала створити основи для валютної інтеграції.

Проте економічні труднощі у державах-членах (розвал Бреттон-Вудської валютної системи, коливання курсу долара, нафтовий шок, часті зміни курсів валют) спричинили сповільнення процесу економічної та валютної інтеграції. Єдиним результатом тогочасних прагнень до валютної інтеграції була «валютна змія», тобто механізм, що обмежував коливання ринкових курсів валют країн Співтовариства між собою до 2,25%. Коли зміна курсу даної валюти відносно валют інших держав-членів перевищувала допустиму межу, центральні банки повинні були здійснювати інтервенції на валютних ринках, щоб повернути курс на попередню позицію.

Оскільки для інтервенцій на валютних ринках з метою утримання бажаного курсу валюти потрібні були значні кошти, у 1973 році країни ЄЕС створили Європейський Фонд Валютної Співпраці (ЄФВС). Метою цього Фонду було надання національним центральним банкам кредитів для інтервенцій, а також координація політики, яку проводили центральні банки держав-членів. ЄФВС існував до кінця 1993 р., тобто до утворення Європейського Валютного Інституту.

Створена система функціонувала, на жаль, далеко не ідеально (часті зміни центральних курсів), тому необхідність стабілізації курсів валют у рамках економічної інтеграції наштовхнула на пошуки нових розв'язків.

Структура Редагувати

Європейська Валютна Система спиралася на три елементи:

  • Європейська валютна одиниця — ЕКЮ
  • Курсово-інтервенційний механізм
  • Кредитний механізм

ЕКЮ Редагувати

Головним елементом ЄВС була Європейська валютна одиниця (ЕКЮ). ЕКЮ було лише розрахунковою одиницею, воно не мало матеріальної форми (банкноти, монети). ЕКЮ було кошиком, який складався з валют держав-членів Співтовариства. Кількість валюти держав-членів у кошику ЕКЮ залежала в першу чергу від:

  • частки ВВП держави-члена в сукупному ВВП Співтовариства,
  • частки експорту та імпорту держави-члена у внутрішній торгівлі Співтовариства,
  • значення даної валюти як деномінатора інструментів ринків капіталу та грошей (кількість операцій у даній валюті на обох ринках).

Вага валюти в кошику — це відношення між кількістю даної валюти, що входила до кошика ЕКЮ і вартістю ЕКЮ, вираженій у цій валюті. Натомість, вартість ЕКЮ виражена в одній з валют кошика дорівнювала сумі кількості цієї валюти в кошику ЕКЮ і кількості решти складових валют ЕКЮ, перерахованій на цю валюту за чинним тоді центральним курсом.

Наприклад, 06.03.1995 року 1 ECU = 1.91007 DM, а до складу ЕКЮ входило 0.6242 DM. Тоді вага марки в кошику ЕКЮ була 0.6242 : 1.91007 х 100%=32.68% .

01.01.1994 року склад кошика було заморожено і остаточно до нього входило 12 валют, тобто валюти всіх тодішніх членів ЄС (Австрія, Швеція та Фінляндія стали членами ЄС у 1995 р.).

Функції ЕКЮ Редагувати

  • міра вартості у механізмі валютних курсів,
  • основа для визначення показника відхилення курсів валют від центрального курсу,
  • платіжний засіб для розрахунків в рамках інтервенцій на валютному ринку,
  • платіжний засіб для розрахунків між органами та фінансовими інституціями Співтовариства,
  • одиниця, у якій складався бюджет Співтовариства та проводилися усі розрахунки в рамках Співтовариства.

Курсово-інтервенційний механізм Редагувати

Коридор коливань ринкових курсів між валютами країн Співтовариства був чітко визначений. Ці курси могли відхилятись до ±2,25% (або ±6% для слабких країн, наприклад, Іспанії та Португалії) від двосторонніх центральних курсів. Цей коридор в результаті численних криз та проблем, пов'язаних з утриманням коливань курсів валют у настільки вузьких межах був у 1993 році розширений до ±15%. Це мало запобігти відмові держав Співтовариства від участі у ЄВС.

Примусові інтервенції центральних банків на валютних ринках полягали в тому, що якщо курс однієї валюти по відношенню до другої занадто зростав або падав, то центральні банки зацікавлених держав були зобов'язані вжити відповідні заходи. До 1993 року примусових інтервенцій було небагато, оскільки банки втручались заздалегідь, ще перед тим, як курс досягав межі коридору допустимих коливань. Лише у разі, коли інтервенції не приносили бажаних результатів, можливою була зміна центральних курсів між ЕКЮ і валютами держав-членів, проте, лише шляхом вирівнювання паритетів за згоди усіх зацікавлених урядів.

Кредитний механізм Редагувати

Якщо досягалась нижня чи верхня межа коридору коливань курсів валют, центральні банки проводили інтервенції на валютних ринках. Якщо бракувало коштів на таку інтервенцію, то ці банки використовували взаємну кредитну допомогу. Європейський Фонд Валютної Співпраці виконував таку саму функцію, як і під час функціонування «валютної змії», тобто, надавав кредити центральним банкам країн, що належали до ЄВС.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevrope jska valyu tna moneta rna siste ma angl European Monetary System EMS regionalna valyutna sistema spryamovana na ob yednannya valyut Spilnogo rinku u spilnu odinicyu Usi krayini chleni za vinyatkom Velikoyi Britaniyi prijnyali koncepciyu YeVS yaka nabula chinnosti u kvitni 1979 r Yevropejska Valyutna Sistema pochala svoyu robotu u 1979 r Yevropejska valyutna sistema zaminila togochasnu valyutnu zmiyu Vona ob yednala valyuti derzhav uchasnic cherez mehanizm obminnih kursiv yakij regulyuvav yihni vidhilennya vid yevropejskoyi groshovoyi odinici ekyu angl European Currency Unit ECU Pislya nepevnogo startu Yevropejska monetarna sistema YeMS dopomogla krayinam uchasnicyam borotisya z inflyaciyeyu ta vidnoviti ekonomichne zrostannya stala perehidnim etapom na shlyahu do ekonomichnogo ta monetarnogo soyuzu Yiyi golovnoyu metoyu bulo zabezpechennya stabilnosti kursiv valyut derzhav chleniv Spivtovaristva Zaraz cya sistema transformuvalas u zaprovadzhennya yevro Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 2 1 EKYu 2 1 1 Funkciyi EKYu 2 2 Kursovo intervencijnij mehanizm 2 3 Kreditnij mehanizm 3 Literatura 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiEkonomichna kriza 1970 ih rr zrostannya bezrobittya ta inflyaciyi negativno vplinula na funkcionuvannya togochasnoyi mizhnarodnoyi valyutnoyi sistemi revalvaciya nimeckoyi marki devalvaciya francuzkogo franka Vinikla neobhidnist zahistiti vid regresu dosyagnutu ekonomichnu integraciyu i rozvitok torgivli mizh krayinami Spivtovaristva Derzhavi chleni virishili rozpochati pidgotovku do tisnishoyi ekonomichnoyi integraciyi ta utvorennya yedinogo ekonomichnogo ta valyutnogo prostoru U 1969 r na sammiti v Gaazi glavi derzhav ta uryadiv krayin YeES prijnyali rishennya pro stvorennya Ekonomichnogo ta Valyutnogo Soyuzu EVS Stvorennya takogo Soyuzu malo zmicniti poziciyi Spivtovaristva u sviti a takozh vplinuti na zrostannya dobrobutu u derzhavah chlenah Bulo stvoreno grupu ekspertiv kotri v ramkah Komitetu Vernera pidgotuvali dopovid pro postupovu realizaciyu EVS Dopovid Vernera sho viznachala formu Soyuzu bula prijnyata Yevropejskoyu Radoyu u 1971 r Zgidno z dopoviddyu vin mav buti stvorenij u tri etapi do 1980 r Suttyu cogo planu bula koordinaciya ekonomichnoyi politiki yaka mala stvoriti osnovi dlya valyutnoyi integraciyi Prote ekonomichni trudnoshi u derzhavah chlenah rozval Bretton Vudskoyi valyutnoyi sistemi kolivannya kursu dolara naftovij shok chasti zmini kursiv valyut sprichinili spovilnennya procesu ekonomichnoyi ta valyutnoyi integraciyi Yedinim rezultatom togochasnih pragnen do valyutnoyi integraciyi bula valyutna zmiya tobto mehanizm sho obmezhuvav kolivannya rinkovih kursiv valyut krayin Spivtovaristva mizh soboyu do 2 25 Koli zmina kursu danoyi valyuti vidnosno valyut inshih derzhav chleniv perevishuvala dopustimu mezhu centralni banki povinni buli zdijsnyuvati intervenciyi na valyutnih rinkah shob povernuti kurs na poperednyu poziciyu Oskilki dlya intervencij na valyutnih rinkah z metoyu utrimannya bazhanogo kursu valyuti potribni buli znachni koshti u 1973 roci krayini YeES stvorili Yevropejskij Fond Valyutnoyi Spivpraci YeFVS Metoyu cogo Fondu bulo nadannya nacionalnim centralnim bankam kreditiv dlya intervencij a takozh koordinaciya politiki yaku provodili centralni banki derzhav chleniv YeFVS isnuvav do kincya 1993 r tobto do utvorennya Yevropejskogo Valyutnogo Institutu Stvorena sistema funkcionuvala na zhal daleko ne idealno chasti zmini centralnih kursiv tomu neobhidnist stabilizaciyi kursiv valyut u ramkah ekonomichnoyi integraciyi nashtovhnula na poshuki novih rozv yazkiv Struktura RedaguvatiYevropejska Valyutna Sistema spiralasya na tri elementi Yevropejska valyutna odinicya EKYu Kursovo intervencijnij mehanizm Kreditnij mehanizmEKYu Redaguvati Golovnim elementom YeVS bula Yevropejska valyutna odinicya EKYu EKYu bulo lishe rozrahunkovoyu odiniceyu vono ne malo materialnoyi formi banknoti moneti EKYu bulo koshikom yakij skladavsya z valyut derzhav chleniv Spivtovaristva Kilkist valyuti derzhav chleniv u koshiku EKYu zalezhala v pershu chergu vid chastki VVP derzhavi chlena v sukupnomu VVP Spivtovaristva chastki eksportu ta importu derzhavi chlena u vnutrishnij torgivli Spivtovaristva znachennya danoyi valyuti yak denominatora instrumentiv rinkiv kapitalu ta groshej kilkist operacij u danij valyuti na oboh rinkah Vaga valyuti v koshiku ce vidnoshennya mizh kilkistyu danoyi valyuti sho vhodila do koshika EKYu i vartistyu EKYu virazhenij u cij valyuti Natomist vartist EKYu virazhena v odnij z valyut koshika dorivnyuvala sumi kilkosti ciyeyi valyuti v koshiku EKYu i kilkosti reshti skladovih valyut EKYu pererahovanij na cyu valyutu za chinnim todi centralnim kursom Napriklad 06 03 1995 roku 1 ECU 1 91007 DM a do skladu EKYu vhodilo 0 6242 DM Todi vaga marki v koshiku EKYu bula 0 6242 1 91007 h 100 32 68 01 01 1994 roku sklad koshika bulo zamorozheno i ostatochno do nogo vhodilo 12 valyut tobto valyuti vsih todishnih chleniv YeS Avstriya Shveciya ta Finlyandiya stali chlenami YeS u 1995 r Funkciyi EKYu Redaguvati mira vartosti u mehanizmi valyutnih kursiv osnova dlya viznachennya pokaznika vidhilennya kursiv valyut vid centralnogo kursu platizhnij zasib dlya rozrahunkiv v ramkah intervencij na valyutnomu rinku platizhnij zasib dlya rozrahunkiv mizh organami ta finansovimi instituciyami Spivtovaristva odinicya u yakij skladavsya byudzhet Spivtovaristva ta provodilisya usi rozrahunki v ramkah Spivtovaristva Kursovo intervencijnij mehanizm Redaguvati Koridor kolivan rinkovih kursiv mizh valyutami krayin Spivtovaristva buv chitko viznachenij Ci kursi mogli vidhilyatis do 2 25 abo 6 dlya slabkih krayin napriklad Ispaniyi ta Portugaliyi vid dvostoronnih centralnih kursiv Cej koridor v rezultati chislennih kriz ta problem pov yazanih z utrimannyam kolivan kursiv valyut u nastilki vuzkih mezhah buv u 1993 roci rozshirenij do 15 Ce malo zapobigti vidmovi derzhav Spivtovaristva vid uchasti u YeVS Primusovi intervenciyi centralnih bankiv na valyutnih rinkah polyagali v tomu sho yaksho kurs odniyeyi valyuti po vidnoshennyu do drugoyi zanadto zrostav abo padav to centralni banki zacikavlenih derzhav buli zobov yazani vzhiti vidpovidni zahodi Do 1993 roku primusovih intervencij bulo nebagato oskilki banki vtruchalis zazdalegid she pered tim yak kurs dosyagav mezhi koridoru dopustimih kolivan Lishe u razi koli intervenciyi ne prinosili bazhanih rezultativ mozhlivoyu bula zmina centralnih kursiv mizh EKYu i valyutami derzhav chleniv prote lishe shlyahom virivnyuvannya paritetiv za zgodi usih zacikavlenih uryadiv Kreditnij mehanizm Redaguvati Yaksho dosyagalas nizhnya chi verhnya mezha koridoru kolivan kursiv valyut centralni banki provodili intervenciyi na valyutnih rinkah Yaksho brakuvalo koshtiv na taku intervenciyu to ci banki vikoristovuvali vzayemnu kreditnu dopomogu Yevropejskij Fond Valyutnoyi Spivpraci vikonuvav taku samu funkciyu yak i pid chas funkcionuvannya valyutnoyi zmiyi tobto nadavav krediti centralnim bankam krayin sho nalezhali do YeVS Literatura RedaguvatiI S Kravchenko Yevropejska valyutna sistema YeVS Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 HPosilannya RedaguvatiYevropejska valyutna sistema Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Yevropejska valyutna monetarna sistema Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 259 ISBN 978 617 7627 10 3 Glosarij terminiv Yevropejskogo Soyuzu Valyutna integraciya Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov V I Mishenko S V Naumenkova Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Yevropejska valyutna monetarna sistema Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov V I Mishenko S V Naumenkova Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevropejska valyutna sistema amp oldid 39028569